У роботі над Атласом брали участь: Національна Академія наук України, Львівське відділення інституту української археографії та джерелознавства ім. М.М. Грушевського НАН України, Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» інституту археології НАН України, Канадський інститут українських студій (КІУС), Національний заповідник «Давній Галич», «Інститут геоінформаційних систем» (Львів). Текстова частина Атласу складається з наступних матеріалів: «Вступ» (Мирон Капраль), «Княжий Галич» (археологія, дослідження, структура міста) (Юрій Лукомський, Василь Петрик); «Галич періоду маґдебурзького права (XIV–XVIII cт.)» (Андрій Стасюк); «Галицький старостинський замок: реконструкція будівельних періодів» (Зеновій Федунків); «Галич у ХІХ – початку ХХІ ст.: історико-урбаністичний розвиток» (Мирон Капраль, Андрій Чемеринський). Текстовий зошит є двомовним – українською та англійською мовами. Окрім текстової частини наповнення Атласу забезпечують 11 оригінальних карт, 7 карт-реконструкцій, 8 видів міста, близько 20 унікальних світлин австрійського та польського періодів (з приватної збірки А.Чемеринського).

(Збірка поезій). – Галич-Івано-Франківськ: видавництво «Ярина», 2018.

 

Захарій Ісаак Абрагамович (1878-1901) – караїмський поет, виходець з м.Галича. Прожив коротке нелегке життя. Самотужки наполегливо проклав шлях до знань. Вільно володів українською, караїмською, польською, давньоєврейською мовою – мовою Тори (Святого Письма у караїмів).

До збірки увійшли раніше неопубліковані поезії з оригінальної копії манускрипту, котрий був втрачений. Цей машинопис зробив у 1963 р. Самуель Іцкович (1902-1980), караїм з с.Залукви поблизу Галича, котрий після Другої світової війни емігрував до Гданська (Республіка Польща). До цього часу вірші Захарія Ісаака Абрагамовича не були зібрані воєдино, а публікувались у різних виданнях окремо один від одного. У книжці подано також біографічні дані автора українською, польською, англійською мовами.

Календар «Металевий міст на р. Дністер в Галичі» присвячений пам’ятці містобудування й архітектури, яка датується 1906–1910 рр. і є відомим туристичним об’єктом, одним з улюблених місць галичан та гостей міста, елементом діючої транспортної інфраструктури районного центру.

Видання стало підсумком піврічної роботи дослідників щодо підготовки інформативних довідок та підбору фотографій, присвячених цьому об’єкту. Над календарем працювали наукові співробітники відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Козелківський (авторське оформлення та дизайн) та Андрій Чемеринський (текст і світлини).

(Комплект листівок). – 29 карток.

Одним з важливих джерел для вивчення міської історії Галича є філокартія. Наприкінці XIX ст., коли фотографія ще не була достатньо поширеною, саме поштівки виконували функцію популяризації міста, фіксували його окремі історичні об'єкти. Завдяки давнім поштівкам сучасник може побачити втрачені на даний час споруди, уявити, яким було місто кілька десятків років тому. На сьогодні відомо близько двох сотень різновидів поштівок з видами Галича, які видавалися в період Австро-Угорської монархії та II Речі Посполитої. Їх розмір 90x140 мм, вони виконані найчастіше одноколірним друком, рідше – кількома кольорами. Написи на поштівках, як правило, трьома мовами – німецькою, українською та польською. Хронологічно видання охоплює 1899-1942 рр. На поштівках зображено сакральні споруди міста, урядові будівлі, об'єкти транспортних комунікацій, пам'ятки минулого.

(Вітальні листівки). – Галич: інформаційно-видавничий відділ Національного заповідника «Давній Галич», 2018. – 22 листівки.

 

На листівках зображено пам’ятки, що знаходяться в Музеї етнографії Національного заповідника «Давній Галич»: оригінальні зразки житлового будівництва та сакральної архітектури, що представляють чотири етнографічні райони Івано-Франківщини – Покуття, Гуцульщину, Бойківщину та Опілля. На світлинах подано також інтер'єри пам'яток з багатьма етнографічними реліквіями – предметами життя і побуту наших предків. На окремих фото зафіксовані народні обряди, які відтворюють працівники музею.

 

(Каталог надмогильних пам’ятників). – Галич-Дрогобич: видавництво «Коло», 2018. – 242 с.

 

Видання присвячене світлій пам’яті видатного українського дослідника та вченого Ярослава Дашкевича.

В основу книги лягли матеріали досліджень, які проводили наукові співробітники Національного заповідника «Давній Галич» на єврейському цвинтарі в Галичі. Метою публікації є каталогізація надмогильних пам'ятників та сприяння збереженню юдейської культурної спадщини в Україні. Такі публікації є важливим кроком не тільки у процесі пам'яткоохоронної діяльності в Україні, але й у збереженні інформаційних джерел єврейської культури в українській спадщині.

Увазі читачів уперше пропонується збірка пам’ятників єврейського кладовища в Галичі Івано-Франківської області. Автори подають історичну довідку, де припускають, коли з'явилися євреї в Галичині, пояснюють значення незрозумілих символів та написів на надгробках єврейського цвинтаря тощо.

(Монографія). – Івано-Франківськ: видавництво «Лілея-НВ», 2018. – 528 c.

Серед багатьох видів історичних джерел, особливо тих, що стосуються середньовічних і ранньомодерних часів України взагалі та Галича зокрема, чільне місце належить епіграфічним пам'яткам. У монографії В'ячеслава Корнієнка опубліковані інскульпти, графіті та дипінті ХІІ–ХІХ ст., що збереглися на стінах культових споруд давнього Галича: Успенської церкви XVI ст. (с. Крилос), Василівської каплиці XVI–XVII ст. (с. Крилос), церкви Різдва Христового XIV ст. (м. Галич) і церкви Святого Пантелеймона ХІІ ст. (с. Шевченкове). Епіграфічні пам’ятки публікуються з відповідними коментарями, детальним розбором текстів та визначенням хронології. До тексту додано таблиці ілюстрацій, а також потрібні покажчики, що дозволяють легко віднайти матеріал на сторінках книжки.

Галич: інформаційно-видавничий відділ Національного заповідника «Давній Галич»; Івано-Франківськ: видавництво «Ярина», 2018. – 104 с.

У каталозі вміщено назви більше ста видань, які підготували до друку працівники інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич». Це, зокрема, книги, що розповідають про історію Галицького краю, путівники, буклети, поетичні збірки, фотоальбом, збірники матеріалів наукових конференцій, що відбулися в Галичі. Літературний редактор видань Л. Я. Бойко підготувала короткі анотації до них.

(Наукове видання). – Галич-Івано-Франківськ: видавництво ТЗОВ «ВГЦ» «Просвіта», 2018. – 142 с.

 

У 2000 році археологічна експедиція Національного заповідника «Давній Галич» продовжила дослідження багатошарового поселення Більшівці (урочище Кути). Поселення знаходиться між селищем міського типу Більшівці і селом Тустань Галицького району Івано-Франківської області, на лівому березі ріки Гнила Липа, лівої притоки ріки Дністер. Воно займало високу надзаплавну терасу ріки Гнила Липа. Біля південно-західного кута дослідженої в 1999 році ділянки було закладено розкоп загальною площею 20 м2 з метою пошуку об'єкта, з яким був пов'язаний виявлений у 1999 році неолітичний шар культури лінійно-стрічкової кераміки. Результати досліджень, описи знахідок, рисунки знайдених артефактів опубліковані в ІІ томі наукового видання.

(Збірник наукових праць / за ред. М. Волощука). – Івано-Франківськ: видавництво «Лілея-НВ», 2018. – 288 с.

 

Книжка присвячена видатному українському археологові Ярославу Пастернакові (1892–1969). Йому належить відкриття Успенського кафедрального собору в княжому Галичі, розкопки княжих міст, доісторичних поселень, курганів та могильників. У науковій спадщині цього вченого важливе місце посідає розробка автохтонної теорії постійного розвитку слов’янського населення на території України від часів перших землеробів трипільської культури до княжої доби. Від сенсаційних розкопок 1936–1937 рр. започатковується відродження церковно-релігійного і духовно-культурного центру в Крилосі–Галичі. Книжка для фахівців, учителів, учнів, студентів, краєзнавців, усіх тих, хто любить і шанує українську старовину.

Сторінка 1 з 2

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. в Національному заповіднику «Давній Галич» була створена Комплексна науково-дослідна експе...

28 бер. 2011 Hits:13637

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:23410

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:9366

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:10639