Чверть століття праці в ім’я Галича

4 листопада минуло рівно 25 років від часу створення Національного заповідника «Давній Галич». Ця установа є однією із найбільших такого роду у Західній Україні. Тут на площі понад  80 кв. км розміщені пам’ятки історії та археології загальнодержавного значення. Усі вони знаходяться у межах історичного ареалу середньовічного міста, яким був Великий Галич.

Національний заповідник «Давній Галич» – це свого роду унікальний історико-археологічний комплекс. В його складі перебувають пам'ятки, які збереглися до нашого часу на території колишньої столиці Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинської держави.

Як зазначив керівник Національного заповідника Володимир Костишин, цьогорічні святкування річниці з часу заснування «Давнього Галича», відбуваються у три етапи. «Перший – це була науково-практична конференція «Галич і Галицька земля», яка пройшла у стінах нашої установи 30-31 жовтня ц.р. і приурочувалася цій даті. Сьогоднішній день, - наголосив генеральний директор, - це другий етап, а третій – відбудеться незабаром у Крилосі».

Зранку усі працівники заповідника разом із керівництвом зібралися на молитву  у храмі Різдва Христового м. Галича. Галицький декан о. Ігор Броновський у супроводі о. Володимира Кузюка, о.Володимира Палія та пароха Крилоса о.Ярослава Жолоба відправили подячну Службу Божу. «Бог завжди веде нас за собою і вказує нам на те, що ми маємо зробити у цьому житті, яку місію виконати і що залишити після себе - наголосив о-декан. - Працювати в ім’я Галича – це не тільки покликання, це, насамперед, душевна потреба. Адже це місто  Галич, перш ніж стати політичним центром краю, мало в своїй суті духовну основу».

Далі святкування перенеслися у будинок заповідника на вулицю Івана Франка, 1. Тут у конференц-залі з  вітальним словом до працівників заповідника звернулися генеральний директор установи Володимир Костишин. Усі присутні хвилиною мовчання вшанували тих співробітників, які відійшли у засвіти. Потім слово для привітання мав голова Галицької районної ради Павло Андрусяк. Найбільш активних працівників відзначено почесними грамотами. Зокрема, грамотами заповідника нагороджено  Марію Костик, Володимира Ліуша, Ігоря Креховецького, Галину Недоступ, Мар’яну Коваль, а грамотами районної влади Мар’яну Клюбу, Віру Дмитрук, Романа Рарика,  Андрія Фіголя, Любов Ониськів, Романа Бродовича, Лесю Сохан, Володимира Пікуляка, Ользі Януш.

Чверть століття для історії – небагато, але для установи  - це час становлення. За 25-річне існування заповідник сформувався у дієву структуру, головним завданням якої є дослідження, відновлення, збереження та популяризація історико-культурної спадщини давнього  Галича. Зараз у заповіднику функціонує кілька відділів та секторів, а також Музей історії Галича, Етнографічний музей та Музей караїмської історії та культури.

Під опікою Національного заповідника у сфері охорони культурної спадщини перебуває 151 пам'ятка, з яких 15 – пам'ятки національного значення. При заповіднику постійно діє комплексна науково-дослідна експедиція. Наукові співробітники проводять наукові конференції, видають монографії, каталоги, альбоми, путівники. Як сказав керівник заповідника, він у своєму виступі старався уникати цифр, але окремі усе ж прозвучали Наприклад, за підрахунками у «Давньому Галичі» вийшло 44 томи матеріалів наукових конференцій, а також десятки книг на галицьку тематику. Це все робить науковий престиж заповіднику і, хочеться вірити, що такий доробок не занехається з роками.

А ще під час святкування говорилося про мільйон туристів у Галичі. Зараз це виглядає фантастично. Але спільними зусиллями церкви, влади, громади та, безумовно, працівників заповідника, цього  також можна досягти. Саме тому наш Галич потрібно зробити ще більш привабливим для відвідувачів. Одні об’єкти потрібно відреставрувати, інші відбудувати чи звести нові. Бо єдине, заради чого ми працюємо, щоб Галич став Великим не тільки в уяві, а  й насправді.

 

Іван ДРАБЧУК

Галерея зображень

back to top