Встановлено пам’ятну таблицю Ярославові Поташнику

18 лютого 2020 р. минуло два роки з того часу, як передчасно відійшов у засвіти невтомний популяризатор минулого і сучасного Галича, генератор багатьох ідей та задумів сл. п. Ярослав Поташник. Адміністрація Національного заповідника «Давній Галич» та окремі колеги – наукові  співробітники установи втілили в життя один з кроків з метою вшанування його пам’яті  – встановили пам’ятну таблицю.

Захід відбувся в приміщенні Національного заповідника «Давній Галич», у фойє Картинної галереї. Пам’ятну таблицю встановлено ліворуч від вхідних дверей. Дане місце вибрано не випадково – власне, останні роки життя Я.Поташника були найбільше пов’язані з цим приміщенням, оскільки тут його зусиллями відбувалися виставки, наукові читання, зустрічі з творчими людьми та ін.

На урочистості прийшли колеги Ярослава Поташника по науковій роботі, найближчі йому люди – дружина Ольга та донька Оля.

Чин посвячення таблиці здійснив о. Ігор Броновський. У своєму слові він ствердив: «…І світ для мене — каторга і кліть... Та краще в тридцять повністю згоріти, ніж до півсотні помаленьку тліть… - саме так можна охарактеризувати словами видатного українського поета Василя Стуса життєвий шлях Ярослава Поташника. Кожен його дуже добре знав, ми його шанували і пам’ятаємо, що він зробив впродовж свого короткого життя. Всі ми тут є гості, рано чи пізно ми залишимо цю землю, кожного дня ми пишемо книжку свого життя. Пишемо, як хочемо, коли хочемо, без контролю, але прийде час – книжку відкриють і будуть читати наші діла. Хтось проживе десятки років – і книжка буде порожня, а хтось проживе двадцять – і буде багато для читання. Кожен має думати, щоб залишити після себе слід… Живемо не в провінційному, а в княжому місті, хоч тепер його статус намагаються применшити – якраз про цінності історії, популяризацію міста дбав Ярослав. Він був частим гостем в церкві, всім цікавився. Дякую генеральному директору Національного заповідника «Давній Галич» п. Володимиру Костишину за те, що дбаєте про вшанування пам’яті працівників, які старалися для установи, для міста, жили минулим і дбали за сьогодення…»

Дружина Ольга у своєму зверненні до присутніх сказала: «…Слова подяки всім колегам за те, що пам’ятають, не забувають. Він вас всіх любив, до кожного індивідуально підходив… Кожному він був готовий підставити своє плече… На роботу йшов, як на свято… Не кожна дитина так збиралася до школи, як він збирався на роботу… Його девіз – ніколи не відмовляти. Хоча йому не раз було важко, він весь час і себе, і всіх підбадьорював… Його весь час тягнуло на роботу…» Донька Оля також щиро подякувала присутнім за пам'ять про батька.

Модератор заходу, завідувач науково-освітнього відділу Андрій Стасюк розповів про особливості роботи під керівництвом Ярослава Поташника, його підходи до згуртування людей над реалізацією планів.

Таким чином, установа та колеги висловили подяку тому, хто своєю кількарічною жертовною працею працював для популяризації; мав масштабне бачення і знав практичні шляхи втілення задумів.

Таблицю виготовлено з оргскла, розміром 60 х 33 см. На ній розміщено світлину Ярослава Поташника та його життєпис.

 

Текст на таблиці наступний:

«Ярослав Поташник

(2 серпня 1959 р. – 18 лютого 2018)

Народився в м. Караганда (Казахстан), у родині репресованих радянською владою.

Навчався в Калуському культурно-освітньому училищі, Київському державному інституті культури ім. О.Корнійчука.

Працював викладачем, завідувачем міського відділу культури м. Калуша, журналістом, головним редактором Калуського міського телебачення, головним редактором телерадіокомпанії «РАІ», директором науково-методичного центру народної творчості і культури Прикарпаття, завідувачем відділу постановочної частини обласного музично-драматичного театру ім. І.Франка (у творчому доробку були десятки ролей в театрі, телевізійні та радіопрограми, публіцистичні матеріали, нариси); заступником директора театру; держслужбовцем. Член Спілки театральних діячів України. Неодноразово обирався депутатом місцевих рад.

З 2012 р. діяльність Я.Поташника була пов’язана з роботою в Національному заповіднику «Давній Галич». Він очолював Музей караїмської історії та культури (2012-2013), був провідним редактором інформаційно-видавничого відділу (2013-2014), завідувачем науково-освітнього відділу (2014-2018).

Очолюючи відділ, організовував мистецькі виставки і презентації нових видань, творчі зустрічі й читання на історичну тематику та багато інших заходів. Завдяки йому галичани та гості міста познайомилися з творчістю десятків художників та народних майстрів.

Куратор музейного напрямку заповідника, автор експозицій Музею караїмської історії (також організовував міжнародну наукову конференцію на караїмську проблематику), Музею історії Галича (2004, 2012 рр.), Галичиної могили. Очолював роботу Заповідника у проекті ЄС "Івано-Франківська область - край для туризму".

Докладав зусиль у пам'яткоохоронній галузі – за його ініціативою встановлено пам'ятні таблиці на ряді пам'яток місцевого та національного значення; відкрито для огляду давні контрфорси церкви Різдва Христового, відкрито пам'ятний знак на честь судноплавства на Дністрі. Був редактором інформаційного вісника заповідника "Спадщина" (2012-2013 рр.).

Дизайнер філокартично-сфрагістичних календарів "Галич у давній гравюрі" (2016 р.), "Цісарсько-королівський Галич у давній листівці" (2017 р.), "Міжвоєнний Галич: 1919-1939 рр."; співавтор краєзнавчих досліджень – книг "Високе небо над селом" (Куничі), "Галицькі Медобори" (Мединя), "Медуха", "Літопис Галицького району", упорядник книг "Слід на землі" (про Р.Пащина), "Спортивне життя Галицького району. Історія і сучасність", досліджень присвячених воїнам-афганцям ("Відлуння чужих гір") та ін. Популяризатор заходів установи у місцевих ЗМІ. Автор та упорядник ряду книг, їхній ілюстратор.

Розробник проекту облаштування терену Галицького замку, автор кількох пам'ятних конвертів. Працював над підготовкою нових пішохідних туристичних маршрутів. Організатор ряду фестивалів – "Галицька брама", "Сальви лицарської звитяги", Першого всеукраїнського фестивалю "Давній Галич збирає друзів: варто побачити, де живе пам'ять".

Дуже цінним кроком з боку фірми – виготовлювача таблиці (Приватне підприємство «Реклама – центр», м. Івано-Франківськ) було виготовлення таблиці безкоштовно, як внесення власного вкладу в збереження пам’яті. Щиро дякуємо їм за це!

Досі багато друзів та знайомих, співробітників зберігали пам’ять про шановану для них особу у власній пам’яті та серцях. Тепер, завдяки встановленню меморіальної таблиці пам’ять про Я.Поташника буде візуалізована не тільки серед близьких, а й відвідувачів Картинної галереї.

Андрій Чемеринський

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:9472

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:17873

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:7353

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:8002