Історія видання «Кобзаря» Т. Шевченка

18 квітня 1840 р. в Петербурзі побачила світ невеличка збірка віршів молодого українського поета Тараса Шевченка «Кобзар», яка містила всього вісім поезій: «Думи, мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ’яненка», «Іван Підкова» і «Тарасова ніч».

За словами Івана Франка, «Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла, мов джерело чистої холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову».

Вдруге ця книжечка була опублікована з незначними змінами в 1844 р. під назвою «Чигиринський Кобзар і «Гайдамаки», тобто була вміщена ще славнозвісна історична поема про повстання на Правобережжі України 1768 р., в якому брав участь і дід поета Іван Грушівський. У цьому ж році з’явився і перший рукописний «Kobzar», що його переписали з друкованого польськими літерами і розкішно ілюстрували Шевченкові товариші-художники Яків де-Бальмен і Михайло Башилов.

З великими труднощами вдалося Т. Шевченкові в 1860 р. випустити в світ свого останнього «Кобзаря». Це видання поет здійснив на позичені гроші (1100 крб.), котрі дав йому син українського кріпака Федора Симиренка Платон, що став підприємцем-цукрозаводчиком. Платон Симиренко погодився, щоб Шевченко віддав йому борг примірниками «Кобзаря». До речі, поет підготував ще до друку збірку своїх віршів, написаних після 1846 р., під назвою «Поезія Тараса Шевченка» (відому в шевченкознавстві як «Більша книжка»). Цензура дозволила тільки традиційну назву «Кобзар» і вмістити лише ті твори, які були опубліковані раніше. Проте рукопис не був надрукований. Автографи «Більшої книжки» і «Меншої книжки» фототипічним способом вийшли в Києві в 1963 р.

Загальний тираж прижиттєвих видань Т. Шевченка становить, за підрахунками дослідників, понад 45 тисяч примірників (сюди ввійшло і 10 тисяч «Букваря»).

У 1867 р., після смерті поета, в Петербурзі було видано «Кобзар» тиражем 3000 примірників. До нього ввійшло 77 неопублікованих рукописних віршів Тараса Шевченка. Через цензуру редактори цього видання Микола Костомаров і Григорій Вашкевич були змушені в політичних творах робити пропуски, шукати варіанти на гострі чи крамольні рядки. Відтоді назва «Кобзар» остаточно утвердилася за творчою спадщиною Т. Г. Шевченка.

Наступне видання «Кобзаря» здійснив у 1883-1884 рр. в Петербурзі Вільям Беренштам, котрий вчився у Києві, став тут громадсько-культурним діячем. У книзі вміщено драму «Назар Стодоля». Ще через два роки в Петербурзі виходить ілюстрований «Кобзар» з малюнками відомого українського художника Опанаса Сластьона. Зокрема, митець створив серію ілюстрацій до поеми «Гайдамаки».

У 1894 р. в Києві виходить «Кобзар» Т. Шевченка, який прикрашає портрет поета та малюнок його могили. Відкривається видання віршем «Думи мої, думи мої». «Кобзар» 1899 р., що вийшов у редакції часопису «Киевская Старина», потрапив до рук читача без вступної статті, приміток і коментарів, зате з крапками і купюрами замість Шевченкових рядків.

На початку ХХ ст. в Києві виходить двотомник повістей Т.Г. Шевченка, окремі твори публікуються і в Харкові. Проте появі повного видання «Кобзаря» в Україні перешкоджали ганебні царські укази і різні циркуляри про заборону української мови. Лише через пів століття після смерті поета, в 1907 р., відомий український філолог, історик і фольклорист Василь Доманицький підготував повне видання «Кобзаря». Шевченкові твори супроводжує невелика передмова та коментарі. Дослідник написав також працю, в якій проаналізував тексти великого Пророка українського народу. Наступного року В. Доманицький здійснив друге видання «Кобзаря», яке лягло в основу всіх інших публікацій наступних років, насамперед Валентина Яковенка, 1910 р.

Соту річницю від дня народження і 50-ту від дня смерті Великого Кобзаря було відзначено виходом у Катеринославі 1914 р. «Повного забрання творів Т. Г. Шевченка», що його здійснив історик Дмитро Дорошенко.

У 1917-1918 рр. «Кобзарі» виходять у Золотоноші, Лубнах, Мелітополі, Маріуполі, Черкасах, Херсоні, Одесі, Умані, Кам’янці-Подільському та інших містах і містечках. Від 1925 р., з початком «українізації» тираж видань творів Т. Шевченка зріс до сотень тисяч щороку. 1928 р. в Києві побачив світ ілюстрований «Кобзар».

У 20-30-і роки ХХ ст. було три спроби видати повне академічне видання творчої спадщини Т. Г. Шевченка, але всі вони зазнали невдачі. У 1933 р. в зв’язку з арештом редактора тритомного видання «Кобзаря» О. Дорошкевича був конфіскований і весь тираж. Завершилась катастрофою і спроба випустити 8-10-томник за редакцією академіка, видатного шевченкознавця Сергія Єфремова (Охріменка). В умовах сталінських репресій 1935-1957 рр. вийшло тільки два томи академічного видання творів Т. Г. Шевченка в 14-и томах. Видати «Повну збірку творів» Кобзаря у 5-и томах вдається аж у 1939 р.

Після Другої світової війни твори Т. Г. Шевченка виходять великими тиражами. «Кобзар» був і залишається народною книгою, пророчим Словом.

Любов Бойко.

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:9378

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:17740

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:7322

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:7909