До 106 – ої річниці окупації Галича російськими військами. Вшановано полеглих та прибрано меморіал – пам’ятку історії

4 вересня 2020 р. виповнюється 106 – а річниця з часу першої окупації російською імператорською армією міста Галича (04.09.1914).

В період Першої світової війни військові дії в околицях міста тривали у вересні 1914 р., в лютому і пізніше в червні 1915 р., з осені 1916 і до середини літа 1917 р.

Кожна сторона в боях втратила сотні осіб. Всі полеглі були захоронені на окремих кладовищах – на «старому» (Галич – Гора) та поруч церкви Святого Дмитра (Галич – Заріка). До нашого часу було частково збережене, а згодом відновлене єдине кладовища періоду Першої світової війни на Галич – горі. На ньому у вічному сні спочивають воїни австро – угорського війська різних національностей, в тому числі українці – які були, як стрільцями Легіону УСС, так і військовослужбовцями «німецьких» частин армії монархії.

Тепер наші сучасники, подібно, як і їхні предки століття тому, зіткнулися на східному фронті в борні з росіянами…

Наказом генеральної дирекції Національного заповідника «Давній Галич» в 2019 р. кладовищу надано статус нововиявленого об’єкту історії. Цього року вже вчергове, творячи нову традицію опіки над військовими похованнями, з метою вшанування полеглих та проведення благоустрою території, на терені військового кладовища було проведено толоку.

Її організаторами виступили одночасно окремі науковці Національного заповідника «Давній Галич» та Угорський культурно – освітній центр з м. Івано-Франківська (Magyar Kulturális Oktatási Központ).

Сприяння в проведенні заходу було надано обласним комунальним товариством з питань пошуку та перепоховання жертв воєн, депортацій та репресій та Музеєм етнографії Національного заповідника «Давній Галич».

Серед нечисленної групи учасників, які пожертвували своїм особистим часом у вихідний день – представники різних вікових груп та зацікавлень. Зокрема, в Галичі внесли свій фізичний вклад в подальший благоустрій директор Угорського культурно – освітнього центру Мирослава Нагорняк, відома прикарпатська радіожурналістка та одночасно Заслужений журналіст України Галина Добош, незалежний журналіст Іван Добош, сини відомих прикарпатських істориків - викладачів університетів та інші.

З виховною метою та для забезпечення тяглості добровільної праці поколінь, разом з родичами працювали їхні діти та внуки.

Незважаючи на незначний часовий обсяг та сили волонтерів, було виконано ряд необхідних та важливих робіт. Зокрема, було викошено від трави близько ½ території кладовища, повторно пофарбовано та оновлено фарбою для зовнішніх робіт 232 хрести на військових гробівцях, очищено від чагарників та оброблено переробкою моторного масла дерев’яну огорожу. Слід відзначити, що всі знаряддя праці та розхідні матеріали були або особисто привезені учасниками заходу з дому або були придбані ними за власні кошти.

З кожним роком, крок за кроком терен військового кладовища ПСВ на Галич – горі зусиллями небайдужих осіб змінюється. Площа, яка ще кілька років тому була заросла деревами і чагарниками (які час до часу випалювалися), тепер в загальному впорядкована і наближено подібна до зразків військових кладовищ інших європейських держав.

Погода посприяла учасникам заходу. Вдалося здійснити заплановане і відпочити в товариському колі. Встановлено і запалено лампадки, промовлено спільну молитву за всіх полеглих незалежно від національної приналежності. На дозвіллі було прочитано ряд віршів присвяченим долі звичайної людини у часі світової війни, обговорено ряд питань пов’язаних з проблематикою встановлення прізвищ полеглих. Гарним завершенням дня стало приготування в польових умовах однієї з цікавих страв угорської кухні – бограчу.

Час летить швидко. Тож за кілька місяців ті, хто цікавиться минулим свого народу, історією бойових дій, зберуться щоб вчергове продовжити роботу над благоустроєм незаслуженого забутого військового меморіалу…

Андрій Чемеринський

Галерея зображень

back to top