Просвітянське свято у Підгородді

Статті із старих часописів дозволяють нам поринути у давно минулі дні і «прожити» з ними пережите колись. Адже так, як відтворювалася атмосфера свят чи подій  у тодішніх публікаціях, не може  зберегти й найдосконаліша пам’ять. Сьогодні ми пропонуємо читачам повернутися на  85 років назад і перенестися у село Підгороддя під Крилосом, щоб відчути святковий настрій жителів цього поселення з нагоди 35-літнього існування читальні «Просвіти» та посвячення «Народного Дому» в Підгородді біля Галича», яке відбулося  18 серпня 1935 року. Правопис статті, яку ми відшукали у львівському часописі «Діло», подаємо із збереженням тогочасного правопису.

Подав Іван ДРАБЧУК

«На тому місці, де колись стояв старинний княжий город Галич, простором 5 годин ходу, залишилось нині містечко Галич і села та присілки Залуква, Св. Станислав, Крилос, Підгороддя, Четверки, Сокіл і інші. З того села Крилос, Підгороддя і Четверки від давніх літ становлять одну адміністраційну одиницю і належать до одної парохії. В Крилосі істнувала українська народна школа ще за панщини. Там учителював колись батько незабутнього довголітнього провідника Галицької Землі і голови Т-ва «Просвіта», президента Юліяна Романчука.

Одначе послідовна освітня й економічна організаційна праця почала ся щойно 36 літ тому, коли молодий учитель Іван Герасимович заснував в Крилосі ка у Райфайзена, а в Підгороддю читальню «Просвіти». Ті організації дали почин до організування там дальших форм суспільного життя. Повстає Товариство «Січ», «Сільський Господар», кооператива «Луква», «Союз Українок», протиалькогольне Т-во «Відродження», а коли адміністраційна влада заборонила «Січ», тоді повстає і веде дальшу працю «Сокіл». Зокрема велику виховну працю й боротьбу за школу веде Кружок «Рідної Школи», один з кращих я галицькій окрузі, який донедавна власними силами і з прегарними вислідами вів т. зв. збірні лекції, а тепер веде «Доріст Молоді».

Наслідки цієї всесторонньої праці дуже замітці. Давні корчми, символ неволі і темноти та джерела деморалізації, перестали істнувати. За те пишається на передовому місці в Підгороддю прегарний «Народний Дім» з великою салею на збори, ширші сходини і вистави, як овоч (тут мається на увазі «плід». – І.Д.) освіти й організаційної праці.

В неділю, 18. серпня ц. р. відбулося величаве свято 35-літнього істнування і праці читальні «Просвіти» в Підгородді та посвячення величавого «Народнього Дому», на яке запросили свого першого основника дир. Івана Герасимовича зі Львова (насправді він є уродженцем Галича. –І.Д.). Свято почалося Полевим Богослуженням, яке відправили в прияві тисячів громадян Підтороддя й околичних сіл, доросту «Рідної Школи», соколів і соколиць та делегатів ріжних українських установ о. Гошовський, парох з Крилоса.,о. Левицький, парох з Комарова й о. Чолій, парох зі Залукви. Прегарно співав хор українських міщан з Галича. Після Богослуження величне «Боже Великий Єдиний» та глибоко обдумана відповідними цитатами зі Святого Письма переплітана проповідь о. д-ра Гринюха з Галича, навіяна великою любов’ю до українського народу та до його змагань.

Опісля відбулася панахида за упокій душі тих працівників, що відійшли від нас навіки. В піднесеному настрою й у зразковому порядку перейшла процесія з хором, а далі дітвора і доріст «Рідної Школи», запрошені гості, соколиці й соколи і непроглядна маса народу через провізоричний, умисне з нагоди цього величавого свята поставлений міст над Луквою, перед «Народній Дім», який тисячі людей облягли як мурашки.

Посвячення «Народнього Дому» доконали всі вище згадані отці духовні й о. Базилевич з Викторова. Співав галицький хор. З черги виголосив з порога «Народнього Дому» прегарну про повідь о. Базилевич. Так і чулося, що говорить колишній воїн нашої Армії, переплітаючи свою проповідь влучними цитатами Св. Письма й українських письменників. Закінчив бадьорим акордом, а орхестра на дутих інструментах з Єзуполя відограла «Боже Великий Єдиний».

Після того процесію відпровадили до старинної церкви, якої мури: пам’ятають княжі часи В часі обідової перерви насунули чорні хмари і впав зливний дощ з громами. Здавалося, що друга частина так гарно започаткованого всенароднього свята не відбудеться. Та згодом засяло сонце і народ лавою посунув на святочний майдан, де перед полуднем відбувалося Полеве Богослуження. Вправно замашерували на майдан доріст «Рідної Школи», соколи й соколиці і заняли свої міс ця. Представники установ та запрошені гості заняли місця, а далі стояла маса народу. Біля трибуни засіли члени-основники і почесні члени з дир. Іваном Герасимовичем на чолі.

Другу частину дещо спізненого свята відкрив голова читальні «Просвіти» в Підгородді п. Ілько Маланій змістовою промовою, вказуючи на трудні початки організації українського народу, коли всюди царила темнота, коли корчма ширила деморалізацію, а всякого роду запроданці лупилися з ворогами українського народу та й не допускали його двигнутися. Промовець теплими словами згадав ті часи, коли присутній тут тоді молодий учитель п. Іван Герасимович перед 35 літами ставив перші основи цієї читальні «Просвіти». Не подобалася ця жертвенна праця тодішнім верховодам, п. Івана Герасимовича усунули з посади учителя і він був приневолений перенестися на Буковину, де продовжив свою працю. Та засіяне зерно не засмітилося. Читальня «Просвіти»  дала почин до заснування цілого ряду інших установ й організацій, які взаїмно себе доповнюючи, творять нове суспільне життя.

Після того п. голова Маланій передав грамоти почесних членів читальні «Просвіти» в Підгородді п. директорові Іванові Герасимовичеві і панам Льву Фіґолеві, Стефанові Духовичеві, Ількові Бойчукові, Василеві Духовичеві Семка, Гриневі Духовичеві і Василеві Фіґолеві під грімкі оплески всіх присутніх. З черги забрав голос п. Іван Герасимович. Подякував за запросини і велику почесть, прочитав привіт від Матірньото Т-ва «Просвіта» і оголосив привіти від «Рідної Школи» та всіх центральних установ українського Львова, який радіє поступом і нинішнім великим святом. Згадав коротко тяжкі початки і первопочини праці, яку після його відходу продовжували вперто основоположники читальні «Просвіти», а пізніше його учні.

Після того виголосили привіти: п. Ясенииький віл філії «Просвіти» в Станиславові, п. Попель від філії «Просвіти» і Повітового Кружка  «Рідної Школи» в Галичі, п. Терпиляк Андрій від повітових економічних установ в Галичі, п. Скрентович Володимир від читанні «Просвіти» в Галичі, п. Гошовський Сергій від читальні «Просвіти» і секції української молоді в Галичі, п. Ковальчук від читальні «Просвіти» в Козині і п. Вівчар Олекса (у Єзуполі це прізвище звучить як Овчар. – І.Д.) від культурно-освітніх й економічних товариств в Єзуполі.

Дальше відчитано привіти від читалень «Просвіти» у Вик торові і Четверках та від «Союзу Українок» в Крилосі. З черги виступив добре зіспіваний селянський хор з Медині, який під проводом п. Коржинського виконав: «До бою!» (марш волинських стрільців), «Тече вода», «Задзвенімо», «Засіяло сонце золоте» та «З окрушків» Остапа Нижанківського і закінчив народним гимном. Кожну виконану точку супроводжали заслужені оплески. В міжчасі площу частинно спорожнили і на майдан оправно вмашерував доріст «Рідної Школи» з Блюдник, який під звуки єзупільської дутої орхестри виконав кілька гарних вправ. На зміну вправляли при звуках тої ж музики соколиці з Блюдник, Залукви, Викторова і Комарова та соколи з Залукви, Викторова, Комарова і Підгороддя. Виконання всіх точок було дуже вдатне і викликало бурю оплесків за кожний раз.

Свято закінчено одноактівкою під голим небом п. з. «В похід», де представлено боротьбу козаків з татарами, визволення українського ясиру з татарської неволі і побіду. Бравурний напад козаків (в історичних одностроях) на конях і бій з татарами, викликав сильне вражіння. Опісля переможні козацькі частини передефілювали перед публікою».

Автор статті Підгородецький.

Часопис «Діло», №222 від 22.08.1935 року

 

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:9899

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:18649

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:7601

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:8312