«Усе моє, все зветься – Україна»

19 березня – день народження видатної української поетеси-шістдесятниці Ліни Костенко. Це одна з найвідоміших українок сучасності, жива легенда. Народилася майбутня письменниця 19 березня 1930 р. в сім'ї вчителів у місті Ржищеві на Київщині. Коли Ліні було 6 років, батьки переїхали до Києва, де дівчинка пішла в школу. Ще ученицею відвідувала літературну студію при журналі «Дніпро», перші вірші опублікувала, маючи 16 років.

Після закінчення школи Ліна Костенко навчалася в Київському педагогічному інституті, потім – у Московському літературному інституті ім. О.М.Горького. Майже одна за одною виходять її поетичні збірки «Проміння землі», «Вітрила», «Мандрівки серця», засвідчивши народження талановитої поетеси. У 1963 р книжку віршів «Зоряний інтеграл» зняли з верстки, її твори цензура заборонила друкувати. Відтоді Ліна Костенко впродовж 15 років писала «в шухляду». За час вимушеного мовчання поетеса створила свої найкращі твори: «Берестечко», «Маруся Чурай» та поезії, що пізніше увійшли до збірок «Над берегами вічної ріки» та «Неповторність». Роман «Маруся Чурай» удостоєний у 1987 р. Державної премії ім.Т. Шевченка. Вірші поетеси публікували журнали і газети Польщі й Чехословаччини, в Україні її твори ходили в «самвидаві».

Ліна Костенко стала однією з найпомітніших у плеяді молодих українських поетів, що творили на межі 50-60-их років ХХ ст., т.зв. шістдесятників. У 1965 р. поетеса підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Через рік у Спілці письменників, де таврували «націоналістичних відщепенців», частина молоді влаштувала овацію Л.Костенко, яка відстоювала свої позиції і захищала І. Світличного, О.Заливаху, М.Косіва, Б.Гориня. У 1968 р. написала листи на захист В.Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна».

Поетеса не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї. Вона відмовилася від звання Героя України, а до громадського життя повернулася на деякий час у період Помаранчевої революції.

У 2010 р. побачив світ прозовий твір Л.Костенко «Записки українського самашедшого», що викликав великий ажіотаж серед читачів.

Твори Ліни Костенко – невичерпне джерело мудрості. Вони спонукають замислитись над вічними темами, надихають на зміни і дають надію на краще майбуття. Адже коли народ має таких письменників – не вмре його мова.

Вислови великих людей розбирають на цитати. Не оминула цього й творчість Ліни Костенко. Подаємо кілька з них:

*Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

*Кожному поколінню сняться свої кошмари.

*…Якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава.

*…Українці – дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.

*Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту.

*А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.

Любов Бойко

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:10263

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:19198

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:7736

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:8535