Місцями Стефаника і Франка

Навесні цього року літературна громадськість відзначала 150-річний ювілей відомого письменника, громадського діяча Василя Стефаника, а 27 серпня минуло 165 років від дня народження генія української нації Івана Франка. Працівники Національного заповідника «Давній Галич» вирішили відвідати місця, пов’язані з цими видатними постатями. Насамперед побували в с. Русів біля Снятина на Івано-Франківщині. Там відвідали оновлений літературно-меморіальний музей Василя Стефаника, оглянули цікаву експозицію. Наукова працівниця Наталя Орчик провела змістовну екскурсію, розповіла про невідомі факти з життя письменника. Ми також відвідали садибу, в якій народився і жив видатний новеліст.

А далі наша подорож пролягла в село Криворівню Верховинського району, що з ХІХ ст. стало місцем відпочинку і творчих студій багатьох діячів української культури. Тут, у хаті, де в 1905-1914 роках жив Іван Франко, створено музей, працівники якого сумлінно зберігають експонати, що свідчать про перебування письменника, а також доповнюють експозицію новими експонатами. Завідувачка музейного закладу Ганна Луцюк захоплено розповідала про те, як Іван Якович проводив час у Криворівні, хто приїжджав до нього в гості. Тут письменник не тільки відпочивав, а й творив.

У цьому селі перебував і видатний історик Михайло Грушевський із сім’єю. В 2003 році створено музей-садибу українського культурно-політичного діяча, літературознавця і письменника. Працівниця музею Дарія Марусяк пригадувала почуте від старожилів села про світочів нашої культури, котрі облюбували мальовниче село на березі Черемошу й отримували наснагу для праці і творчості.

Довколишня краса нікого не залишає байдужим. Уродженка села Параска Степанівна Плитка (1927-1998), мистецький псевдонім Горицвіт – це справжній самородок, дарунок цієї гірської місцевості. Попри складну долю, нелегкі, часто трагічні обставини життя, гуцульська письменниця і художниця створила більше півсотні томів власноруч написаних гуцульським діалектом книжок, сотні малюнків, витинанок тощо. Про це нам детально розповідала її родичка Василина Харук. У невеличкій хатинці на горі, де минула значна частина життя гуцульської мисткині й де народились самобутні твори, пані Василина емоційно декламувала її вірші, показувала малюнки і витинанки, рукою Параски написані й оформлені книжки, які вона називала своїми діточками. З Параскою Плиткою-Горицвіт ми, студенти-філологи Львівського університету Франка, мали можливість спілкуватися під час фольклорної практики в Криворівні у 80-их роках під керівництвом св. п. професора Івана Денисюка. Від неї записали гуцульські співанки і примівки, в т.ч. її власні…

У Криворівні ми помолилися в церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Це унікальна дерев'яна споруда. Існує переказ, що її в 1719 році перенесли на пагорб із присілка Заріччя, що на другому березі ріки Чорний Черемош. Стіни цього храму пам'ятають Якова Головацького, Івана Франка, Михайла Грушевського, Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича, Володимира Гнатюка та багатьох інших визначних особистостей. У 1901 р. церкву відвідав з пастирським візитом Єпископ Станіславівський, а пізніше Митрополит Андрей Шептицький.

Побували ми і в хаті-ґражді, де привітна господиня пані Василина пригадала нам особливості побуту гуцулів, розповіла про давні звичаї і традиції, що збереглися донині. Тут ми купили на пам'ять дерев'яне намисто, гуцульські сувеніри, збір карпатських трав для запашного чаю (чи гарбати?).

А далі поїхали у Верховину – серце Гуцульщини. Власне тут діє Музей Гуцульщини, де зібрана багата колекція гуцульського одягу, вишивки, картин, посуду, речей домашнього вжитку, виробів із дерева, глини тощо. Науковий співробітник музею Юрій Кречуняк почав свою розповідь від сивої давнини, ілюстрував її то звертаючи увагу на унікальні експонати,то граючи на дримбі, – й дійшов до нашого часу, коли вільнолюбні мешканці гір разом з іншими українцями творять новітню історію, стоячи на Майдані чи захищаючи державу на сході України. Співробітниця музею Галина Кутащук подарувала нам добірку книжок, серед них і «Жиб'ївські новелі» Онуфрія Манчука. Я відкрила для себе цього письменника Його твори, написані гуцульською говіркою, захоплюють неповторною атмосферою життя і побуту, звичаїв і повір'їв гуцулів.

Помандрували гірськими стежками, подихали цілющим повітрям, погуляли вулицями міста і вступили на ринок…

Наша подорож продовжилась у Ворохту, Яремче, Надвірну, Івано-Франківськ і завершилася там, звідки починалася – в Галичі. Ми не вперше відвідуємо ці міста і села, тамтешні музеї і пам'ятки, але щоразу дізнаємося щось нове, освіжаємо спогади й емоції. А ще набуваємо нових знайомих, котрі зберігають рідну культуру, вболівають за долю держави.

Любов Бойко

Галерея зображень

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:10940

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:20042

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:8149

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:8849