Михайло Грушевський – історик і будівник Нації

Ім’я найвидатнішого історика України, визначного державного діяча Михайла Грушевського широко відоме не лише на Україні, але й у світі. За влучним виразом американського українського вченого Любомира Винара, поруч Тараса Шевченка й Івана Франка Михайло Грушевський є одним з провідних діячів українського національного відродження. Інший зарубіжний вчений Джеймс Вестфалл Томорн у своєму монументальному дослідженні розвитку світової історіографії не лише назвав вченого «найвидатнішим істориком України»,  історіографічна спадщина якого має велике значення в світовій історії, але підкреслив також, що він дав своєму народові історичну метрику і створив «наукову базу його національної ідеології».

Михайло Сергійович Грушевський народився 17 вересня (за старим стилем) 1866 року в місті Холм (Польща) в учительській сім’ї.

Згодом його батьки переїхали в Ставрополь, а пізніше проживали на Кавказі. Там і провів малий Михайло свої дитячі роки. Проте батьки зуміли в далеких краях прищепити синові любов до України, до історії, культури, священних традицій. У своїй біографії Михайло Сергійович Грушевський згодом напише: «Під впливом оповідань батька, що заховав тепле прив’язання до всього українського – мови, пісні, традицій, - в мене рано збудилося й усвідомилося національне українське почуття, піддержуване книжками, тими рідкими поїздками на Україну, що малювалося тому в ореалі далекої “Вітчизни”, і контрастом чужоплемінної й чужомовної “чужини”.

Юний Михайло захопився історією України ще будучи студентом Тифліської гімназії, де він жадібно читав історичні праці «Історія Русів», дослідження визначних українських істориків середини ХІХ століття. Але найбільшою школою для нього став відомий київський журнал «Киевская Старина», в якому друкувалися різні статті і розвідки з історії українського народу. Усе це спонукало молодого Грушевського обирати шлях до поглибленого вивчення історії України.

У 1886 році двадцятирічний Михайло вже з багатими знаннями поступає на історико-філологічний факультет Київського університету. Так уже на третьому курсі Грушевський пише наукову роботу «История Киевской земли от смерти Ярослава до конца ХІV века», яку було удостоєно золотої медалі. Українського історика залишили при університеті на кафедрі російської історії. Він мав хорошого вчителя Володимира Антоновича, який допомагав йому у підготовці до наукових праць, які не втратили свого значення, і захистив  магістерську дисертацію. За рекомендацією В. Антоновича 1894 р. М.Грушевський отримав посаду професора на кафедрі історії України у Львівському університеті. Вершиною наукової діяльності Михайла стало написання 10-томної у 13 книгах «Історії України-Руси», яку світ побачив у 1898 році. Збір матеріалів, підготовка і видання цих книг має свою історію. Задум такої великої праці зародився в автора ще під час навчання в Київському університеті. Лише з переходом у Львів вдалося приступити вченому до видання перших томів «Історії України-Руси».

Михайло Сергійович  Грушевський прожив велике і бурхливе життя в складних і жорстких умовах. У справедливіший час він міг би зробити ще більше. Наше завдання – об’єктивно дослідити цю постать і все те, що діялося навколо неї. Та незалежно від того, якими будуть результати дослідження в деталях, один висновок залишається непорушним: Михайло Грушевський був найбільшим українським істориком.

 

Підготували: Любов Ониськів, Оксана Харук

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:11025

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:20163

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:8200

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:8897