Берестейська унія і становлення Української Греко-Католицької Церкви (до 425-ої річниці з часу Берестейського собору)

20 жовтня 2021 року в  Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відбулися історичні читання «Берестейська унія і становлення Української Греко-Католицької Церкви». Науковці установи обговорили причини, передумови, підготовку та проголошення Берестейської унії, а також її наслідки для України та міжнародної спільноти. Серед виступів: «Берестейська унія і становлення    Української Греко-Католицької Церкви» (М. Костик), «Йосафат Кунцевич – перший мученик в часи проголошення Берестейської унії» (А. Жолоб), «Галицький епізод боротьби Й. Шумлянського з Є. Свистельницьким за галицько-львівський єпископський престіл (1667-1767)» (М. Костик), «Особливості літургійного життя Галицької землі в умовах Унії 1700-1701 року» (А. Стасюк), «Участь священика УГКЦ Рудольфа Моха у духовному і культурному житті Галицького краю» (Н. Качковська).

9 жовтня 1596 року у місті Бересті на церковному соборі проголошений акт з’єднання частини ієрархів та вірян Київської митрополії з Римо-католицькою церквою на умовах виходу з-під канонічної підлеглості Константинопольському патріархату, визнання зверхності Папи Римського та прийняття католицького віровчення. Новостворена Руська унійна Церква, згодом названа греко-католицькою, зберігала візантійську обрядовість, власні адміністративні структури, канонічний правопорядок та духовно-культурну спадщину.

Ідею унії підтримувала верхівка українського духовенства та світських феодалів, що прагнули досягти однакового політичного становища з польськими магнатами. На думку українських єпископів, унія мала б вирішити проблему полонізації та покатоличення православних, вони отримали б рівноправність у Речі Посполитій з католиками. Частина українських ієрархів та світської влади сподівалися, що завдяки Унії вдасться  нейтралізувати вплив Москви.

Наприкінці 1589 року єпископ Львівський Гедеон Балабан перший порушив питання про унію. До нього приєдналися Кирило Терлецький, єпископ Луцький, Леонтій Пельчицький, єпископ Пінський і Туровський, Діонісій Збируйський, єпископ Холмський та Белзький. Наслідком таємної конференції в Белзі у 1590 році був лист до польського короля, в якому єпископи заявляли про свою згоду визнати владу Папи Римського.

12 червня 1595 року відбувся з'їзд єпископів у Бересті, де було прийнято документ про унію. Головні діячі Берестейської унії - єпископ Луцький Кирило Терлецький і Володимирський Іпатій Потій - вирушили до Риму, де 23 грудня 1595 року представили 33 статті Унії, скомпонованих на підставі умов Флорентійського собору 1439 року. 9 жовтня 1596 року король Сигізмунд ІІІ Ваза і київський митрополит Михайло Рогоза за дорученням Папи Климентія VIII скликали в Бересті в храмі святого Миколая церковний собор для офіційного проголошення Унії.

Греко-католики, проголосивши унію, визнали владу Папи Римського і прийняли основні догмати католицької церкви, проте зберегли грецький обряд та відправу церковнослов'янською мовою.

М.Костик

Галерея зображень

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:11143

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:20329

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:8264

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:8956