Микола Костомаров – видатний український історик

16 травня 1817 р. народився Микола Іванович Костомаров, видатний український історик, етнограф, письменник, мислитель, громадський діяч, член-редактор Петербурзької археологічної комісії, Історичного товариства імені Нестора Літописця, член-кореспондент Петербурзької Академії наук. Співзасновник та активний учасник Кирило-Мефодіївського братства.

До речі, Микола Костомаров народився в слободі Юрасівка, на території сучасної Воронезької області росії. Колись тут був Острогозький козацький полк, але після скасування козацького устрою на Слобожанщині ці землі відійшли до Воронезької губернії.

Існує версія, що батько Миколи, Іван Костомаров, був родом із козаків-переселенців, які й заснували і ХVІІ ст. Острогозький полк, а мати, Тетяна Петрівна (Костомариха, як називав її Т.Шевченко), була українською селянкою зі Східної Слобожанщини.

Микола Костомаров був близьким другом Тараса Шевченка й одним із засновників Кирило-Мефодіївського товариства в 1846 р., написав його програмний твір – «Книгу буття українського народу».

Викладаючи історію спочатку в Київському університеті, а після заслання у справі Кирило-Мефодіївського братства до Саратова, ставши професором Петербурзького університету, Костомаров у своїх працях відстоював ідею існування українського народу вже в ІХ столітті і належності історії часів княжого Києва саме до історії України. Ось як він писав про давність української нації в праці «Богдан Хмельницький»:

«Народ, який населяє у наш час більшу частину Галичини та Буковини, Люблінську губернію Царства Польського, губернії Російської імперії: Подільську, Волинську, Київську, частину Гродненської та Мінської, Чернігівську, Полтавську, Харківську, Катеринославську, землю війська Кубанського, народ, що складає значну частину народонаселення в губерніях: Воронізькій, Курській, Херсонській, народ, що має свої поселення у губерніях: Саратовській, Астраханській, Самарській, Оренбурзькій і землі Війська Донського, народ, який називають українцями, малоросіянами, черкасами, русинами та просто руськими, належить до найдавнішої галузі племені слов’янського. В глибокій давнині ми бачимо його на просторі, що належить зараз до Галичини, Волині, Поділля, Бессарабії, київської та херсонської губернії під іменами Великої Скуфії, антів, волинян».

Микола Костомаров писав і поезію під псевдонімом Ієремія Галка. У вірші «Пісня моя» він оспівує всю велику українську етнічну територію, від західного Сяну до східної річки Сосна, на якій стоїть Острогозьк, чільне місто Східної Слобожанщини, зараз російське.

Особлива сторінка в житті М. Костомарова – його публіцистична та полемічна діяльність. За участю вченого були створені журнали «Киевская старина» та «Вестник Европы», де щороку публікувалися його праці з історії України.

Помер М.І. Костомаров у квітні 1885 р. і був похований на Волковому кладовищі у Санкт-Петербурзі.

Любов Бойко

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:11815

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:21366

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:8677

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:9375