Олександр Чоловський – дослідник Галича

Ім’я цього історика знаходимо у переліку дослідників Галича, але його чомусь відсувають на другий план. Разом із тим польський історик Олександр Чоловський володів прекрасною історичною інтуїцією і саме йому першому належала думка про розташування княжого Галича в у Крилосі. Пройде близько сорока років і вона буде доведена українським археологом Ярославом Пастернаком.

А тоді, у другій половині ХІХ  століття, одним з основних питань вивчення археології галицького Прикарпаття було розташування давнього Галича. Воно породило численні дискусії навколо цієї проблеми. Антін Петрушевич бачив княже місто в сучасному Галичі, Ісидор Шараневич вважав, що місто лежало на високому березі р. Лімниці за три кілометри на захід від сучасного Галича. Натомість Олександр Чоловський, а за ним і Йосиф Пеленський розташовували його в сучасному селі Крилосі. Треба сказати, що усі науковці зосереджували свої археологічні дослідження навколо пошуків кафедрального собору Галича, «що стояв як могутня твердиня в самому центрі городу».

Олександр Чоловський займався дослідженнями давнього Галича деякий час у 80-х – 90-х роках XIX ст. спільно зі своїм учителем - І. Шараневичем. У пошуках кафедрального Успенського собору він проводив шурфування навколо сучасної Успенської церкви в с. Крилосі, побудованої в XVI ст. Віднайдення собору мало би засвідчити, на думку О. Чоловського, що саме Крилоське городище було місцем резиденції галицьких князів Ростиславичів і Романовичів, а не городища, розміщені безпосередньо над Дністром. Це був цікавий висновок, але до нього не всі дослухалися.

Однак  його заслуга якраз полягала в тому, що він утвердив в історичній науці переконання в тому, що столиця княжого Галича знаходилась на території сучасного села Крилос. А. Петрушевич, І. Шараневич не мали чіткого розуміння топографії давнього Галича, а відповідно і місцезнаходження літописного собору Успіння Пресвятої Богородиці.  А О.Чоловський заявив, що найкраще для локалізації Успенського собору пасує село Крилос.

Свою думку Олександра Чоловського обґрунтував у промові на ІІ з'їзді польських істориків (1890 р.). Він виступив із власною концепцію історико-топографічного розвитку княжого Галича. Науковець вважав залишки могутніх земляних укріплень в селі Крилос і є залишками літописної галицької твердині. Цей виступ дослідника став вирішальною подією у подальшому розгадуванні таємниць княжого Галича.

На жаль, О. Чоловський слідів кафедрального Успенського собору не виявив і це питання залишалося відкритим. І все ж з часом багатолітня пошукова робота і потужні археологічні розкопки дала змогу поставити остаточну крапку у цій дискусії і локалізувати княжу столицю та доказати, що дослідник був правий.

Разом з тим розкопки О. Чоловського, які проводились спільно з І. Шараневичем, показали, що серед матеріалів із фундаментів крилоської церкви попадались окремі архітектурні деталі, взяті з більш давнього храму. Зараз відомо, що це були деталі із сусіднього кафедрального Успенського собору, руїни якого послужили допоміжним будівельним матеріалом для нової церковної будови.

 

Долучився він і до пошуків Галичиної могили. Її досліджував наприкінці ХІХ ст. Т. Зем’єнцький, якого підтримав О. Чоловський, а пізніше Я. Пастернак. Вони прийшли до висновку, що «Галичина могила»  – це одинокий курган, який знаходиться на найвищій точці в урочищі Качків перед валами Крилоського городища. Т. Зем’єнцький вперше картографував, зокрема, укріплення городища у Крилосі, а О. Чоловський продовжив цю роботу.

Також О.Чоловський досліджував галицький замок і церкву Різдва Христового у місті над Дністром. Фундаменти цієї будівлі були настільки глибокі, що під час розкопок під його керівництвом, які проводилися наприкінці XІX ст., дослідникам не вдалося дійти до підошви фундаменту, оскільки почала швидко прибувати ґрунтова вода.

Разом з І. Шараневичем він обстежив й  підземні лабіринти церкви Миколая у Викторові. Не міг не зацікавити його і храм Святого Пантелеймона. Його найвідомішим дослідником вважається, як відомо, Йосип Пеленський. Проте цей історик зосередив свою увагу на вивченні архітектурних особливостей храму святого Пантелеймона, а О.Чоловський обстежував його довкілля. Йосипу Пеленському, спираючись на висновки О. Чоловського, зумів науково локалізувати центральну частину Галича. В цьому йому допомогли зафіксовані ним понад два десятки місць сподіваних руїн монументальних споруд.

Як знаємо, О. Чоловським був відомим архіваріусом і збирачем старожитностей. До речі, важливі джерельні ресурси з історії Крилоса зберігаються у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника.в м. Львів, ф. 77 (Петрушевич А.) і 141 (Чоловський О.). Вони чекають своїх дослідників і, сподіваємося, що із їх вивченням історична наука збагатиться багатьма невідомими досі фактами.

 

Іван ДРАБЧУК

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:11669

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:21196

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:8612

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:9313