Галицький замок у ХVІ ст.

У ХVІ ст. Галич потерпав від нападів татар і молдаван. Незначних руйнувань Галицький замок зазнав вже на початку ХVІ ст. під час нападів волохів 1502 і 1509 рр. Під час облоги і штурму галицької твердині в червні 1509 р. нападники зазнали великих втрат. Місцевий староста Отто з Ходча з найманими військами і навколишньою шляхтою відбив усі атаки. Польський історик, поет і дипломат, католицький священник ХVІ ст. М. Стрийковський занотував, що « … наїзники підійшли до Галича і, не здобувши його, рушили на Львів».

Часті напади татар і молдаван змусили королівських урядовців ретельніше дбати про безпеку маєтностей староства. Вимагала цього і навколишня шляхта. У 1520-х рр. галицький староста Отто Ходецький здійснює реконструкцію замку. Дізнаємося про це з люстрації Галицького староства за 1556 р., де зазначено, що в реєстрах 30-річної давності комісари виявили записи про щорічне підвезення підданими з сіл Пнева, Назавизова і Кінівців до Галича на будову замку дерева. В той же час поступово окремі ділянки дерев'яних стін починають замінювати мурованими з каменю, поглиблюються рови, споруджуються міцні кам'яні внутрішні будівлі.

Десь близько 1533 р. у південно-східній частині замку появився мурований костел Святої Катерини, що конструктивно укріпив найвразливішу південну стіну. Вважається, що кошти на його спорудження виділив король Зигмунт Старий.

Після нападу на Покуття у 1530-1531 рр. молдавських загонів господаря Петра Рареша (Петрила) і захоплення Чешибісів (Єзуполя) староста Отто Ходецький в листі до короля писав, що замок добре укріплений й озброєний, тому не може бути швидко здобутий. Покутська шляхта під час волоської кампанії масово тікала в замок, який по праву вважався головною оборонною спорудою Галицької Русі.

У ХVІ ст. замок кілька разів штурмували ворожі загони. Вторгнувшись через Молдавію на Покуття ординці спалили місто Галич 1554 р. Зазнав ушкоджень і замок, хоча й не був захоплений ворогом. Всі атаки успішно відбивав гарнізон галицького старости Миколи Синявського. Десь у той час один із заможних шляхтичів в Урочищі під Галицьким замком закопав скарб зі срібних монет, карбованих у середині ХVІ ст. Його було знайдено 16 жовтня 1975 р. в кар'єрі цегельного заводу, що навпроти замчища. Працівників Івано-Франківського краєзнавчого музею повідомив про це директор заводу С. Черкавський.

Про те, що замок впродовж цих років був добре уфортифікований промовисто свідчить той факт, що 1575 р. татари мали намір штурмувати Галич, однак, підійшовши ближче і побачивши оборонні укріплення, відмовилися від цього задуму. Добре продумана система оборони твердині дозволила двічі успішно захищати її від татар в останньому десятиріччі ХVІ ст. 1590 р. ординці в черговий раз спалили галицькі передмістя. Руйнівним для міста був наскок орди хана Гірея. 2 липня 1594 р. татари захопили Снятин й швидко розсипалися по околиці палячи, нищачи і грабуючи. Пустили з димом Коломию, Обертин, Гвіздець, Тисменицю, Чешибіси та інші місцевості. Вистояв тільки замок в Галичі, куди заховалися околична шляхта, містяни і ченці. Керував обороною галицький староста Станіслав Влодек. В одній із вилазок галичани вбили татарського мурзу. Це змусило хана відступити з-під мурів замку.

Польський дослідник Т. Поляк вважає, що твердиня на Галич-Горі під час цього нападу татар також сильно постраждала. На її місці збудовано новий мурований замок з цегли, пісковика і вапняка. У січні 1597 р. на галицькому сеймику ухвалено рішення про те, що місцеві посадові особи, а саме підкоморій, стольник і войський, на засіданні коронного сейму мають ставити питання про виділення коштів для ремонту Галицького замку і закупівлю гармат. У реляції львівського архієпископа 1600 р. згадується, що в Галичі вже існував мурований замок, а, отже, роботи по заміні дерев'яних стін мурованими тривали протягом 1597-1600 рр. З пізніших документів довідуємося, що вони з невідомих причин завершені не були/

[Федунків З. Галицький замок. Івано-Франківськ, 2013. С. 22, 23, 24, 25].

back to top