Унікальна пам'ятка сакрального мистецтва

У 1929 р. в церкві Успіння Пресвятої Богородиці постав іконостас роботи славетного українського художника Антона Манастирського як грандіозна пам’ятка сакрального мистецтва, яка творить одухотворену атмосферу, чим органічно вписується в інтер’єр церкви. Іконостас вдало компонує з сучасними фресковими розписами та золоченими завершеннями колон і карнизів, надаючи церкві надзвичайної урочистості та святковості.

Щоби втілити свій задум, А. Манастирський використав здобутки античної архітектури, форму та декор давньоруської і візантійської мініатюри.

Щодо біло-голубого тону покриття основних дерев’яних частин іконопису, то цей факт пройшов повз увагу дослідників. У структурі сакрального простору храму зміст та ідея кольорової гами видозмінює внутрішнє середовище, зосереджуючи сили психологічного впливу кольорів на людину. Білий колір скеровує увагу до верху, він символізує піднесеність, світло, істину, розум, благо і життя, отже – це Бог. Синій є кольором небес, що наближає мешканців Господнього царства до нас, людей, відкриваючи нам дорогу у небеса. Ці кольори творять певне відчуття благодаті, випромінюючи спокійну та позитивну енергетику у структурно-просторовому інтер’єрі храмі. Чудовим доповненням до біло-голубої гами крилоського іконостасу є золотий колір.

Віками золото було мірою земних цінностей, тому ставлення до нього було більш ніж підозрілим там, де найвище ставилися духовні цінності. У Біблії слова «золото», «золоте» зустрічаються багато десятків разів, причому більше – у негативному значенні, ніж у позитивному. Але там, де це слово трактується у позитивному сенсі, воно використовується для порівняння з чистою вірою: Господь очищає Своїх вибраних, мов золото, сім разів переплавлене; народженому Ісусові східні мудреці, повідчинявши свої скарбниці, «піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну» (Євангеліє від св. Матвія, 2:11) тощо. Але найважливішим аргументом для того, щоб золото почали щедро використовували в мозаїках та іконах, є свідчення Біблії, що Боже царство наповнене золотим сяйвом, відмінним від сонячного проміння або від якогось іншого природного джерела світла.

Золото охопило цілий комплекс золотих богослужбових предметів: золотий дискос, золотий спис для виймання часточок з жертовного Агнця, золоті чаша і ложечка для причастя, золоті ризи, позолочений оклад святого Євангелія. Усі речі, позначені присутністю Святого Духа, щедро оздоблюються золотом – символом не розкошів і багатства, а Божого благословення.

Другий колір щодо повноти і багатства символічних значень – білий. У світлоносній і колористичній системі білий колір наближається до золотого. У церковному малярстві все біле використовувалася для означення небесного сяйва, яке перетворює, переображає, очищає й освячує усе земне і матеріальне. Агнець Божий як алегорія Спасителя завжди був білим. Сяйво навколо золотого хреста, якоря, човна теж було білим, цей колір щедро використовується в іконах «Різдво Христове», де білими пеленами сповите Дитятко; «Переображення Господнє» – білий колір на Ісусові і біле сяйво навколо його постаті на горі Фавор; «Покладання до гробу», «Вознесіння Господнє» – колір тіла Спасителя і сяйва біля Нього; «Успіння Богородиці» – душа Марії у білих пеленах; «Авраамове лоно» душі праведників. Єпископи і священники одягають при служінні зазвичай золоті ризи, а білі – в особливих випадках: як «одяг Божественної слави», «блиск Божественного», «одяг нетління», «Божественного юродства». Білий колір несе в собі життєрадісність, прекрасно гармонуючи із золотим; вони ніколи не контрастують один з одним, а творять повноту великої духовної сили й естетичної вишуканості.

Блакитний колір символізує земну благодать. Це подарунок неба людству. Повітря і вода мають блакитний колір. У священному мистецтві верхній колір одягу Спасителя – блакитного кольору, бо він набув земної, тілесної природи. Нижня сукня на Богородиці також, як правило, блакитного кольору. Бо вона – земна людина. Блакитні частини вбрання апостолів, пророків, деяких святих, бо вони утверджували Божу благодать тут, на землі, серед посполитого люду.

Іконостас гармонійно вписується в середовище інтер’єру спорідненими лініями двох горизонтальних ярусів: центрального намісного ряду та додаткового цокольного ряду внизу, під намісним чином – приділів. У приділах художник розмістив чотири невеликі сюжетні образки, взяті зі Старого Завіту, які розкривають старозавітні прообрази Богородиці та Ісуса Христа. Це жертвоприношення Мелхиседека, жертвоприношення Авраама, Мойсея і Неопалима купина та Синайське Законодавство. Намісний ряд складається із Царських Врат, ікон Христос-Учитель, Богородиця-Одигітрія, храмової ікони Успіння Пресвятої Діви Марії та ікони Св. Миколая. Таким чином, намісний ряд символізує єднання Земної та Небесної церков, відкриває кожному вірному шлях індивідуального спасіння.

У старих українських іконостасах майстри розміщували над намісними іконами ряд: Дванадцять Господніх і Богородичних празників. Антон Манастирський, ставлячи собі за мету відтворити вівтарну перегородку і одночасно зберегти релігійні канони українського сакрального мистецтва, третій ряд іконостасу – Деісус, або святковий ряд, що складається з дванадцятьох невеличких іконок, помістив у намісному поясі довкола ікони Пресвятої Богородиці-Одигітрії та аналогічно обабіч ікони Христа-Вчителя, а саме:

1.Різдво Пресвятої Діви Марії.

2.Введення в храм Богородиці.

3.Благовіщення.

4.Різдво Ісуса Христа.

5.Хрещення в Йордані.

6.Преображення Господнє.

7.Молитва в Гетсиманському саду.

8.Розп’яття.

9.Воскресіння.

10.Зішестя святого Духа.

11.Успіння Пресвятої Богородиці.

12.Хрещення України-Русі.

Останньою іконою в ряду «Дванадцяти Празників» А. Манастирський помістив «Хрещення України-Русі», для уславлення християнських князів, рівноапостольних Володимира й Ольги, які утвердили християнство як державну релігію на наших землях; і цим дещо відійшов від приписів греко-католицького іконографічного обряду.

У намісному ряду іконостаса, на центральній осі вмонтована ікона «Тайна вечеря» – історична композиція з життя Спасителя та момент установлення Таїнств Євхаристії, а вище над нею – центральна ікона «Христос-Архієрей», які в ансамблі формують один великий конструктивний масив. Також до намісного ряду належать ікони, розміщені на одвірках Царських Врат та на дияконських дверях. На Царських Вратах зображена ікона «Благовіщення», що знаходиться посередині вгорі, у відокремлених медальйонах, із зображенням Пресвятої Діви Марії й Архангела Гавриїла, та розміщених нижче ікон чотирьох євангелистів Марка, Луки, Івана і Матвія. На дияконських дверях – ікони Романа-Піснеспівця і Стефана Первомученика, написані у повний зріст. У крилоському іконостасі церкви Успіння Пресвятої Богородиці налічується тридцять одна ікона, написана Антоном Манастирським та його учнями-помічниками.

Проаналізувавши всі іконографічні особливості іконостасу та його складових частин, розглянувши їх іконографічне походження, можна краще побачити епоху, в якій створювався іконостас, та більше зрозуміти автора цієї видатної пам’ятки – Антона Манастирського, його естетичні, філософські, життєві переконання та індивідуальний творчий почерк. Уважно вивчивши іконостас, можна помітити багато цікавих та унікальних композицій, їх особливе трактування канонічних біблійних сюжетів Старого та Нового Завітів. Величне поєднання живопису, різьблення та позолоти іконостасу в художньому синтезі творять досконалу композицію, виступаючи унікальним та неповторним явищем в українському монументальному іконописі.

Мар’яна Коваль

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:11815

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:21366

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:8677

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:9375