Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Леонід Мацкевий розповів про результати експедицій у Галицько-Городенківське Подністер’я, які проводяться впродовж 40-а років, про пам’ятки доби мезоліту, що знаходяться в межах регіону.
Про геофізичні методи дослідження, зокрема території Галицького замку, що допомагають археологам у розкопках, розповів доктор геолого-мінералогічних наук, професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Едуард Кузьменко.
Цікавою була і доповідь доктора історичних наук, завідувача кафедри етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького університету ім. Ю. Федьковича Сергія Пивоварова про археологічні дослідження літописного Василева, результатом яких стали знахідки полив’яних плиток, фрагментів бронзових писал, бронзових підвісок, медальйонів та ін.
Українсько-польська експедиція під керівництвом доктора історичних наук, завідувача відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Олександра Ситника, що проводила 2008 року археологічні розкопки на Галич-Горі, виявила скупчення кісток мамонта – ребра, хребці, зуб, а також місця, де знаходились два невеликих вогнища різного часу, навколо яких концентрувались крем’яні вироби. Керівник експедиції О. Ситник образно змалював «події» сивої давнини: 100 тисяч років тому люди доби палеоліту сиділи біля вогнища, споживали м’ясо мамонта, розкидаючи кістки…
Продовжуючи тему, професор Львівського національного університету ім. І. Франка Андрій Богуцький запропонував створити в Галичі біопарк. Планується видання монографії про палеолітичні стоянки в Єзуполі, Галичі.
На конференції прозвучало чимало цікавих доповідей і повідомлень. Науковці обмінялись думками і пропозиціями, прийняли спільну резолюцію, яка передбачає подальше археологічне дослідження території давнього Галича.
Автор: Любов Бойко.