Ольга Кобилянська: відома і невідома

У Галицькій центральній районній бібліотеці відбулося засідання літературної вітальні «Джерело» на тему «Ольга Кобилянська: відома і невідома» (до 155-річчя від дня народження). Бібліотечні працівники М. Венгрин, Г. Петраш, Б. Кривоніс, читачі М. Костик, Л. Бойко, М. Сохан, Н. Сегін пригадали основні події з життя письменниці, проаналізували її творчість.

Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 р. у містечку Гура-Ґумора на півдні Буковини (територія сучасної Румунії) у родині дрібного службовця. Батько письменниці, Юліан Кобилянський, народився в Галичині й належав до шляхетного роду, який походив із Наддніпрянщини. Мати Ольги, Марія Вернер, була німкенею, але з любові до свого чоловіка вивчила українську мову, прийняла греко-католицьку віру та виховувала дітей у пошані й любові до українського коріння.

Дитинство та юність майбутньої письменниці минули серед розкішної природи. Дівчина відвідувала початкову народну школу, де навчання здійснювалося винятково німецькою мовою – офіційною на той час у Буковині. І хоч Ользі довелося жити в німецько-румунському оточенні, а вдома звучала польська мова, батько подбав, щоб дочка приватно вивчила й українську. З народної школи Ольга перейшла до дівочої так званої «нормальної» школи, в якій навчалася лише до п'ятого курсу, оскільки для оплати подальшого навчання доньки в родині не вистачало грошей – ґрунтовну освіту важливо було дати насамперед синам. Але з таким станом справ Ольга не могла змиритися і продовжила навчання самостійно, ставши врешті однією з найосвіченіших жінок свого часу.

Перше оповідання О. Кобилянської «Гортенза, або Нарис з життя одної дівчини» було написане німецькою мовою. Проте згодом, після знайомства письменниці з Софією Окуневською і Наталею Кобринською, Ольга старанно опановувала закони рідної мови, хоч це давалось нелегко. Її повість «Царівна» високо оцінила Леся Українка.

У 1891 р. О. Кобилянська переїжджає до Чернівців, «серця Буковинської України», де житиме до кінця свого земного шляху (померла 21 березня 1942 р.). У будинку, де вона мешкала, зараз розміщений літературно-меморіальний музей. Ім'я письменниці було надано Чернівецькому театрові, вулицям у містах Буковини. У 1973 р. відкрито музей письменниці в селі Димка, де вона влітку відпочивала.

Учасники літературної вітальні поділилися враженнями від прочитаних творів, зокрема таких, як «Людина», «Царівна», «В неділю рано зілля копала», «Аристократка», «Вальс меланхолійний», «Ідеї» тощо.

До речі, крім літератури, Ольга Кобилянська захоплювалася музикою, грала на різних музичних інструментах (навчилася грати на слух). Письменниця гарно малювала, мала добру пам’ять і могла декламувати твори із «Кобзаря» кілька годин.

Любов Бойко.

Галерея зображень

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. в Національному заповіднику «Давній Галич» була створена Комплексна науково-дослідна експе...

28 бер. 2011 Hits:13659

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:23426

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:9367

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:10652