Як виглядав Тарас Шевченко?

Постать нашого Великого Кобзаря  Тараса Шевченка є добре відомою для усіх українців і не тільки для них. Про його життя і творчість ми знаємо набагато більше інформації, ніж про будь-кого з інших наших видатних людей. Але цікавим є запитання: як виглядав Т.Шевченко, які риси портретної характеристики йому були притаманні, до якого антропологічного типу він належав? Відповіді на ці запитання ми знаходимо у статті Івана Раковського «Антропологічні прикмети Шевченка», яку свого часу надрукувала львівська газета «Діло» за 12 березня 1939 року. Враховуючи її специфіку ми переконалися, що вона не втратила своєї актуальності, незважаючи, що була написана 80 років тому. Тому сподіваємось, що її основні моменти відкриють щось нове і для наших сучасників. Статтю подаємо із незначними скороченнями та окремими виправленнями довоєнного правопису.

«Як властиво виглядав Тарас Шевченко? Коли застановимося над цим питанням з наукового боку, тоді приходимо до переконання, що, на жаль, ми надто мало знаємо про дійсну постать нашого поета. І це не дивно. Антропологів у сучасному значінні цього слова, тоді ще не було, тим то і ми не маємо ніяких антропометричних помірів, узятих з поета за життя науковою методою, а єдиним матеріалом, яким можемо розпоряджати, є записки очевидців, розуміється не антропологів, автопортрети і портрети, виконані іншими малярами за життя поета, і посмертна маска. На основі цих матеріалів можна все ж дійти до деяких вислідів.

Записки очевидців, навіть найближчих приятелів поета, дуже мало дають нам матеріалу до пізнання постаті нашого Генія, і це цілком природно. Свого часу Шевченко був такий загальновідомий у літературних і артистичних колах, що не було потреби описувати його як яку незнану особу. Найближчі приятелі Шевченка полишили нам саме найменше матеріалу до пізнання його постаті.  Так, дочка Шевченкового добродія, графа Толстого, Катерина Юнґе у своїх споминах, в яких з захопленням висловлюється про нашого поета, пише про нього тільки: «Середнього росту, скоріше повний, ніж худий, з широкою бородою, з добрими, повними сліз очами». Микешин пише коротко: «Нервово ходив він сюди і назад, мрячно споглядаючи з-під густих бров своїми ясними очами». Подібно і Кониський, згадує тільки, що «Ясно-блакитні очі поета впилися в красу Києва». Так само і Чалий пише:  «Шевченко був дебелий, середнього росту чоловік, сильного, майже залізного здоров’я».

Дещо більше ми знаходимо у споминах Тургенєва про нашого Кобзаря: «Широкоплечий, присадкуватий, коренастий, голова гостроверха, майже цілком лиса, чоло високе, зморшкувате, широкий, так званий «качачий» ніс, густі вуса що закривали губи, малі сірі очі. Рухи спокійні, хід поважний, постать отяжіла». Для нас цікаві також згадки галичанина Яшовського, що їх находимо в ювілейній книжці «Записок  НТШ» з 1917 р. Про Шевченка пише він ось так: «Руки у нього були малі, білі, мов би у панночки. Росту був середнього, плечистий, собою повний, але не дуже; лице мав чисте, біле, загально бліде, очи голубі, хороші, погляд милий, брови тонкі, вуси повні, козацькі, чоло високе, над ним лисину, руки малі, дуже гарні, білі. Ціла постава його була дуже величава, поважна і незвичайна». Вкінці в урядовім «Формулярнім списі: про службу лінійного Оренбурського батальйону» читаємо про «рядового» Шевченка: «Мірою два аршини, п’ять вершків; лице чисте, волос на голові і бровах темно-русий, очи темно-сірі, ніс звичайний». Ось і все, що знаємо з описів тих, сучасників, що мали щастя бачити нашого поета власними очима.

Цінним додатком до цього  тогочасні портрети, особливо автопортрети, але ж антрополог може ними користуватись тільки, як матеріалом до порівняння. Ось так, наприклад, сам Шевченко у своїх автопортретах, мальованих олійними фарбами, зображує себе з карими очима, коли тим часом Кониський і Яшовський пишуть, що очи нашого поета були ясні, голубі. Збираючи всі дані разом та поробивши можливі поміри на посмертній масці поета, зробленій його приятелями зараз після смерти, в Академії Мистецтв у Петербурзі, з якої один примірник знаходиться в Музеї  НТШ у Львові — ми приходимо до переконання, що Тарас Шевченко виглядав приблизно ось так: ріст середній коло 1650 мм, плечистий, кремезної будови, голова кругла, волосся темно-русяве, заріст буйний, чоло високе і широке, обличчя середньо довге і середньо широке, ніс середній, перенісся вглиблене, через те ніс піднесений угору. Уста мірно широкі, долішня частина лиця видовжена, вуха малі, шкіра біла, руки малі, білі, делікатні.

До якої антропологічної  раси треба зачислити нашого поета? Із згаданого опису виходить, що наш поета не уявляє собою чистого расового типу, а мішанину кількох типів. Замітна річ, що Талько Гринцевич, визначний польський антрополог, який у 80-тих роках жив у Києві посеред українських інтелігентних кіл і їздив в Керелівку для антропологічних розслідів родини поета пише: «В роді Шевченків я помітив два особливі антропологічні типи. Один з них зображає смагляве лице, темні очи й волосся, невеликий ріст і сильну будову тіла; у другого навпаки — тіло біле, волосся темно-русяве, але очі ясно-голубі, ріст вищий середнього, будова тіла мірна. Перший тип – це, правдоподібно, «альпійський» тип низьких круглоголових чорнявців; другий тип, правдоподібно, «нордійський» – високих довгоголових білявців. Наші поміри на посмертній масці, а також обличчя на відомому автопортреті поета з часів його молодечих літ, вказують на деякі прикмети «ядранського» або «динарського» типу. У всякому разі, на основі всіх цих даних, які нам удалось здобути, виходило б, що Тарас Шевченко є мішанцем кількох антропологічних типів, а головно: альпійського, динарського й нордійського. Таке змішування згаданих антропологічних типів, які саме є основою характеру найбільш культурних народів Європи, дало появу такої геніальної людини, якою був наш Тарас Шевченко».

Подав Іван ДРАБЧУК

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:8340

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:15888

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:6883

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:7223