Галицькі просвітяни

Минулого року вийшла друком моя книга «Зоря «Просвіти» над Галичем» (Івано-Франківськ,- 2018 р. 152 стор.). У ній на основі архівних та історичних джерел, а також спогадів старожилів  розкривається  діяльність місцевого товариства  «Просвіта» від часу його заснування у 1901 році до 1939 року. У висновках до книги я зробив узагальнення, що керівниками «Просвіти» у Галичі були люди приїжджі, які і організовували тут  просвітянську роботу. З наведеного  в кінці книги списку як підтвердження цієї думки,  видно, що так і було.

Проте якщо б не було активних галичан, то кого б ці організатори вели за собою?  Я так хотів, щоб хтось із галичан  цю мою тезу спростував, але знову ж, як і при написання книги, наткнувся на незрозумілу  для мене байдужість містян. Звісно, у пошуку історичних джерел і вона мене не може зупинити. Тому зараз, збираючи відомості про відомих галичан - уродженців цього славного міста,  я за сторінками згаданої книги  вирішив укласти короткий біографічний довідник  активістів «Просвіти», котрі були родом із Галича. Для зручності користування його укладено в алфавітному порядку. Якщо родичі мають доповнення про згаданих осіб, прошу поділитися. Бо ці люди, на відміну від нашого покоління, хотіли щось робити.

Бат Степан, син Івана і Євдокії, уроджений 31.10.1910 р.,  – господар , скарбник міського осередку за головування Осипа Яновича. Проживав на  вулиці За Дністром. Пізніше входив до виділу «Просвіти» (1938 р.).

Березюк Марія (з дому Комарницька), дочка Олекси і Юлії уроджена 15.06.1910 р. – секретар виділу «Союзу українок» в Галичі станом на 02.09.1936 р., дружина Стефана, члена  товариства «Рідна  школа» у 1934 році, скарбника філії «Просвіти» у 1936 році.

Бродович І. (ім’я не встановлено) –  один із членів засновників «Просвіти у Галичі у 1901 р. (за книгою «Міста і села Галицького райну»). На жаль, більше жодної інформації про нього не знайдено.

Водославська  Стефанія (з дому Сівецька), дочка Петра і Йосифи, уроджена  01.09.1897 р. -  член контрольної комісії товариства «Просвіта», організаційний  референт «Союзу Українок» у 1936 р., голова місцевого осередку «Союзу українок» у 1938 році,  дружина ветлікаря Петра Водославського, члена товариства «Сільський господар», активного просвітянина Галича.

Герасимович Теофіл, народився у 1859 році  - активний галицький діяч, один із засновників місцевої «Просвіти». Він був заарештований за доносом місцевих москвофілів царськими сатрапами під час Першої світової війни і відправлений до станіславської тюрми. Тільки щасливий випадок унеможливив його вивіз до Росії, як це було з іншими відомими патріотами. Після Першої світової війни Т. Герасимович уже не брав активного участі у просвітній роботі, хоча і був учасником окремих засідань, підтримуючи роботу її молодших членів. У старшому віці він у себе вдома читав газети та книжки людям, котрі любили до нього заходити. Помер у 1934 р, похований на старому галицькому цвинтарі.

Гаєцький Теодозій, магістр, адвокат, аплікат, проживав у  Галичі на  вулиці Сокола. Секретар філії «Просвіти» в Галичі у 1938 році.

Дрозд Іларій (інший варіант імені Гіларій) – один із членів засновників «Просвіти у Галичі у 1901 р., батько Зенона та Ярослава. Інформація про них наступна: Дрозд Зенон, син Гіларія і Гелени, уроджений 01.11.1909 р. в Галичі  був бібліотекарем, а  Дрозд Ярослав, син Гіларія і Гелени, уроджений 17.11.1906 р.-  членом управи.

Корчинська  Ангеліна, дочка Василя (з дому Петраш), 1908 р.н.,  -  учителька, навчалася у гімназії сестер Василіянок у Станиславові, дружина Івана Корчинського – активіста громадського життя Галича. 1930 р. у неї було проведено обшук (вона тільки закінчила учительську семінарію).  У 1940 році, після арешту чоловіка,  її з двома дочками було вислано в Актюбинську область (Казахстан). Після повернення  працювала учителем  та директором Галицької школи №2. Померла у 1987 р., похована на цвинтарі на Заріці.

Маретова Стефанія (з дому Сівецька) - голова жіночої секції при товаристві «Просвіта», пізніше голова «Союзу українок» Галича (1927 р. ).  У 1937 р. вона - заступник виділу «Просвіти». Дружина Григорія Марета, колишнього  старшини УГА, який у Галичі був директором Повітового союзу кооперативів, а також  урядовцем кружка «Рідної школи» та «Просвіти». За головування В. Скрентовича, він якийсь час був секретарем товариства.

 

Масляк Олекса, син Данила і Павліни, уроджений 18.11.1907 р.н. - приватний урядовець, мешкав на вулиці Сокола, 30.  У 1935 році  входив до Секції «Молоді української», яка діяла при філії «Просвіти». У 1938 році - член контрольна комісії філії «Просвіти» в Галичі. Ми знаємо, що Масляки – це давнє галицьке прізвище, але відносно цього його носія маємо інформацію, що О.масляк походив із с. Бринь.

Меркун Осип – адвокат, секретар товариства «Просвіта» у 1928 р. за головування о. Романа Лободича. У 20-тих роках прихильник УНДО, голова Повітового народного комітету цієї партії (1933 р.). Пізніше вибраний головою Товариства «Просвіта» на загальних зборах 4 падолиста 1937 року. Однак незабаром переїхав до Перемишлян, де очолив місцевий осередок УНДО.

Мигаль  Осип, син Івана і Кароліни, уроджений 19.09.1886 р. в Галичі – господар у виділі «Просвіти».

Мончук Осип , син Захара (листоноші поштового) та Марії, 1911 р. н. освіта незакінчена вища педагогічна. Заарештований 29 вересня 1930 року  під замітом підпалу митрополичого бараку та приналежності до УВО (звільнений у грудні). Пізніше член ОУН, перший комендант міського осередку у 1934 р. Заарештований 26.11.1939 року органами НКВД. Звинувачення: член ОУН, розповсюджував націоналістичні листівки. Станіславським обласним судом 04.11.1940 року засуджений на 10 років позбавлення волі. На святі «Сокола» у 1936 року згадується Оля Мончуківна - «районова коменданта жіночих відділв «Сокола», можливо, дружина Осипа.

Ольшанівський Карл  - «майстер муляровий»,  секретар, а пізніше бібліотекар місцевого осередку Товариства за головування Ярослава Гузара (1924 р.),  член виділу товариства «Просвіта» у 1925 р. за головування Володимира Левицького,  батько відомого правозахисника Ігоря Ольшанівського, який після Другої світової війни мешкав у США.

Попель Йосиф  (1818 -1888) - «горожанин Галича, багаторічний член громадської ради, член товариства «Просвіта», батько священика о. І. Попеля, пароха у Довгополі на Гуцульщині. Щоправда,  тут  мусимо уточнити, що Й. Попель є уродженцем с. Медуха, але одружився у Галичі з Анною Заклінсько.

Сегін Володимир,  син Пантелеймона та Юлії, уроджений 6 грудня 1899 року - працівник кооперативи,  бібліотекар «Просвіти» у 1925 р., пізніше   член виділу. У 1930 році у нього проведено обшук через приналежність до УВО. У 1935 року входив у першу п’ятірку оунівців Галича.

Сегін Іван, син Онуфрія і Гелени, уроджений в 1880 р. – заступник голови міського осередку за головування о. Миколи Яновича.

Сівецька Єлизавета – член виділу товариства «Просвіта»  у 1925 році, пізніше секретар «Просвіти» за головування о. Т. Самотулки, дружина вчителя місцевої школи Балицького Фердинанда, колишнього сотника УГА.

Скрентович Володимир, син Стефана і Теклі, уроджений 11.10.1885 року, емеритований учитель,  мешкав на вулиці Замлиння, 36.  Заступники голови товариства «Сільський господар» у 1937 році,  голова  галицької філії «Просвіти» в 1936 -1938 рр.

Скрентович Юрій, студент права, який тимчасово мешкав в Галичі у 1935 році, тоді ж входив  до секція «Молоді української», яка діяла при філії «Просвіти».

Стебновський Ярослав – член виділу товариства «Просвіта» у 1925 р. У 1933 році входив до числа старшин Сокола-Батька у Львові, урядовець Земельного Банку Гіпотетичного. З 1944 р.  - на еміграції.

Чемеринська Анна, дочка Федя і Марти (за іншими даними Марії) Бродович,уроджена 26.12.1913 р. - член управи товариства «Просвіта», пізніше бібліотекар місцевого осередку «Союзу українок у 1936 р.

Чемеринський Петро – емеритований австрійський службовець. За часів ЗУНР входив до Станиславівської повітової ради, у 1925 р. заступник голови товариства «Просвіта», пізніше член ревізійної комісії місцевого виділу.

Яворівський Корнило з Галича – секретар філії «Просвіти», вибраний  4 листопада 1937 року на загальних зборах товариства.

Янович Корнелія, 1892 р.н.  -  вчителька, працювала у Залукві та Галичі,  у 1927 році вона здала державний музичний іспит у Львівській консерваторії, член виділу товариства «Просвіта» у 1932 р. за головування Володимира Левицького. Померла у 1977 р.

Янович Осип – син Миколи та Анни, уроджений 17.08.1897 р., закінчив гімназію, а за нею університет, де здобув юридичну освіту. Голова міського осередку «Просвіти», заарештований 10 жовтня 1930 р. (звільнений у грудні). Був директором Українбанку (Кредитного банку) у Галичі. У 1937 році вибраний заступниками виділу Товариства «Просвіта». Після війни був директором кінотеатру у Львові, але потім повернувся до Галича, де і помер.

 

Янович Теофіл – купець, Янович Теофіл, син Миколи і Анни, уроджений 17.01.1883 р. Був членом засновником товариства «Просвіта» у Галичі, але пізніше покинув місто і працював у Народній Торгівлі у Теребовлі, Збаражі і Мостиськах. До Галича повернувся після Першої світової війни, був членом виділу «Просвіти» у 1925 році. У 1933 році – прихильник УНДО, член виділу товариства «Рідна школа». У 1935 р. обраний  членом контрольної комісії місцевого осередку  «Просвіти», а у 1936 р. входив до  повітового виділу товариства. Помер у Галичі у 1953 році.

Юркевич Володимира, дочка Володимира і Параски, уроджена в Галичі 19.11.1910 р.- член контрольної комісії. У документах згадується також Марко Юркевич, активіст галицького товариства «Сокіл».

Зрозуміло, що інформація про перелічених вище осіб було б ширшою, якщо б відгукнулися їхні родичі. Також було б добре доповнити дані відомості фотографічним матеріалом, бо знаємо, що багато галичан у сімейних альбомах зберігають старі світлини, але не дуже поспішають ними поділитися. А час минає, одне покоління змінює інше, залишаючи майбутньому «буденну і сіру» історію міста. Галич втрачає свої позиції одна за одною. І виникає запитання: а що ми залишимо нащадкам? Але щось мусить дати Галичу поштовх для розвою. І роль галичан у цьому процесі, я переконаний, не  остання.

Іван ДРАБЧУК

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:8548

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:16243

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:6959

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:7327