28 грудня минає 76 років з часу мученицької смерті Станіславівського владики Блаженного Григорія Хомишина УГКЦ (25.03.1867 - + 28.12.1945) у лікарні Лук’янівської тюрми. 11 квітня 1945 року відбулася чи не найгірша в історії Церкви кампанія знищення УГКЦ. Тоді заарештували у Львові, Станіславові, Перемишлі всіх українських владик. Владика Григорій належить до блаженних українського народу, які прикладом власного мучеництва у ХХ ст. утверджували віру в непереможність Церкви Христової. В Музеї історії Галича зберігається портрет владики Григорія Хомишина 1904 року. Художник: Ярослав Пстрак (1878-1916). Походження: Івано-Франківська Архієпархія.

Анна Жолоб

Саме над цим замислились галицькі науковці і вирушили в експедицію на Гуцульщину. Завідувач сектору фондів Юрій Мусякевич, наукові співробітниці  Маріанна Бацвін, Леся Сохан та Віра Дмитрук у 2019-му році місяць мандрували гірськими селами Верховинщини, досліджували матеріальну і духовну культуру гуцулів, записували традиції й обряди мешканців цього етнографічного району.

23 грудня провідна наукова співробітниця відділу фондів Національного заповідника «Давній Галич», кандидатка історичних наук Маріанна Бацвін презентувала роботу етнографічної експедиції на Гуцульщині. Галичани цікавились сакральним мистецтвом, традиційними промислами і ремеслами, зокрема тваринництвом, збиральництвом, травництвом, виготовленням одягу, вишиванням, різьбою по дереву, випіканням хліба, сироварінням, пасічництвом, кавальством та ін. Одне слово, шукали все те, що відрізняє гуцула від ополянина.

Науковці привезли з етнографічної експедиції цікаві експонати, що зберігаються у фондах Національного заповідника «Давній Галич», а ще чимало фотографій і відеозаписів. Напрацьовані матеріали використовували для написання статей, у виступах на конференціях в Україні і поза її межами.

Любов Бойко

У середу, 22 грудня, в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» завідувач відділу археології та відтворення історичних ландшафтів, кандидат історичних наук Т. М. ТКАЧУК розповів колегам  про роботу археологів установи за 2020-2021 роки.

У своєму виступі під час колоквіуму Тарас Михайлович наголосив, що минулого, 2020 року, Археологічний загін Національного заповідника «Давній Галич» (керівник науковий співробітник відділу археології та відтворення історичних ландшафтів І.В. Креховецький) проводив археологічні розвідки в межах сіл Залуква, Тустань Галицької ОТГ в межах Генерального плану розвитку Заповідника. Археологічні розвідки на цій території проводилися з метою перевірки наявності культурного шару та пам’яток археології.

У с. Бишів, на домінуючому природному підвищенні виявлено, сфоторграфовано, обміряно та нанесено на археологічну карту три кургани, ймовірно, Комарівської культури епохи бронзи. Біля с. Залуква загін продовжував шурфування природної підвищеної тераси над рікою Луква. Тут знаходиться двошарове поселення (трипільська культура, епоха середньої бронзи). У закладеному археологами шурфі було виявлено залишки керамічної майстерні, крем’яні знаряддя праці, фрагменти кераміки, сім зернотерок періоду трипільської культури, а також фрагменти кераміки епохи середньої бронзи.

У с. Темирівці науковці Заповідника співпрацювали зі своїми колегами з Інституту Археологіі НАН України (керівник С.Теліженко).  Археологи досліджували поселення лінійно-стрічкової кераміки, яке міститься на схилі природного підвищення. Тут було закладено два шурфи, в яких виявили обмазку, фрагменти кераміки та крем’яні сколи.  А ось біля с. Тустань на природній підвищеній терасі берега ріки Гнила Липа у закладених шурфах наші археологи виявили поселення періоду трипільської культури!.. У шурфі було знайдено фрагменти кераміки, кістки тварин та крем’яні сколи трипільців.

Плідним для археологів Національного заповідника «Давній Галич був і 2021 рік. Археологічні розвідки, які були продовжені  на терасі над рікою Луква  між селами Залуква та  Крилос (трипільська культура та епоха середньої бронзи), закінчилися сенсаційним відкриттям. Під час цієї експедиції було виявлено залишки будови трипільського часу із великою кількістю кераміки (столовий та кухонний посуд) етапу В 2, крем’яний  ніж,  гончарну піч та частину загладженої підлоги цієї споруди. Також тут було знайдено незначну кількість фрагментів кераміки періоду середньої бронзи.

У листопаді цього року продовжувалися дослідження природної підвищеної тераси над рікою Гнила Липа, біля с. Тустань в межах Національного заповідника «Давній Галич». У закладеному шурфі розміром 2х2 метри квадратні археологи виявили поселення лінійно-стрічкової кераміки (період неоліту) та поселення трипільської культури. Дослідники розкопали крем’яні сколи та  пластини, крем’яний відбійник, фрагменти столового та кухонного посуду,  тваринні кістки, а в заповненій сміттєвій ямі часів неоліту - значну кількість фрагментів кераміки, кременю та вугликів.

Матеріали, віднайдені під час археологічних досліджень, після повного наукового опрацювання, дослідники передадуть у фонди Національного заповідника «Давній Галич». І що дуже важливо, археологи планують продовжувати свої дослідження на території Національного заповідника «Давній Галич», яка нині становить 66,53 квадратних кілометри.

Володимир ДІДУХ

 

Матеріали, які поширює МКІП спільно з МОЗ за підтримки міжнародних партнерів (USAID та ЮНІСЕФ Україна) в межах інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо обмежувальних протиепідемічних дій, вакцинації проти COVID-19:

- Відео «Про ефективність вакцини Moderna». Відео: https://drive.google.com/file/d/18s8-PF6NDtKahXg0eFT55YkOkyivHeWf/view?usp=sharing Текст: https://docs.google.com/document/d/1AdVP2FPYm7x8EcRP-7hjrzWX-CvycmurEc_AWN_NXTw/edit

- Публікацію з цитатою лікаря-онколога про вакцинацію від COVID-19 людей з онкологічними захворюваннями. https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1hGuPYLVwjMCW0h3Qcu6wp8gvdms2gQpl

- Відео із закликом вакцинуватись - Протоієрей Андрій Боднарук. Текст: https://docs.google.com/document/d/15te6rKAAjqfL7EslinE4U7ImQZar65lHpKNTdToWZg8/edit  Відео: https://drive.google.com/file/d/1Z7dF4Y-UTgkodqxlyY6Ao7Ht8TDb04up/view?usp=sharing

- Публікацію «Як можна комбінувати вакцини» https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1wKWKNgs_7ZmsgWDQ1sh_ZfX7SYtPEC2F

- Відеоінструкцію про те, як отримати COVID-сертифікат на порталі або у застосунку “Дія Текст: https://docs.google.com/document/d/1sPpflNMceMmNRWF-HQsYMZL_lMp_8q7vZaWDx76I7Wk/edit?usp=sharing Папка з відео: https://drive.google.com/drive/folders/1uKCqwdFt6BpCaxfgpUIWB-pNssqYdGnA?usp=sharing

- Публікацію з відповідями на питання про вакцинацію. Також є картинки для сторіс. https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1pGk4DSqciyy1hFfxBo-g-zixg3j9MUz9

- Відео із новорічною вакцинкою, нагадування про важливість 2 дози Відео: https://drive.google.com/file/d/1WP8Tp4Sczg7ax26v--Q1bkXBEuBDtDs0/view?usp=sharing Те…

- Відеоролик «Твоя свобода та життя – твій вибір» Відео https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1S3Q9N1ptk2b-GPIM7_eS4iv5pxZlUrv7 Текст https://docs.google.com/document/d/1Uc_p-fNcGvDG4L4jCkUlTTQJ9ZKRtKabnYAjv7Ko6sI/edit

- Публікацію з цитатою лікаря-кардіолога про вакцинацію від COVID-19 https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1Pf5teUWDaYR5d-pMstEjFupoQuFcgVfE

- Відеоролик із лікарем-пульмонологом https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1Pf5teUWDaYR5d-pMstEjFupoQuFcgVfE

- Відеоролик про необхідність вакцинуватися навіть тоді, коли перехворів Відео: https://drive.google.com/file/d/1TPfnZGkMz_3QWO0A1a1cHJjJqRWJXeOm/view?usp=sharing Текст: https://docs.google.com/document/d/1JEOF-p_p2Rjco06k_TKZ6oEd8WcsP8cARAkEmnkOK7c/edit

- Реліз «Хто може отримати додаткову дозу вакцини проти COVID-19» https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1KvWtqmBIFl9hIPfwdqNVgxlFP3_SYTFR

- Карта охоплення областей щепленнями https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1ii8-axUbZCMW8AO0WhhAm_29CR4c9PLg

- Відеоролик із закликом вакцинуватись від Архієпископа Євстратія (Зоря), речник Київської Митрополії ПЦУ Текст: https://docs.google.com/document/d/1GiiHgiEHqlSCbPiuUMVH2qwAi37sXD3b-QW07f_17pU/edit Відео: https://drive.google.com/file/d/1-262NIZWHveT6MGynJ04IfrucjHxaWJr/view?usp=sharing

- Відеоролик про вакцинацію із ученим-нейрохірургом Віталієм Цимбалюком Текст: https://docs.google.com/document/d/10ewUNTmke4vbIJxkCzZcyWwSlLoMQjQX6GVpgRB43CU/edit?usp=sharing Відео: https://drive.google.com/file/d/1kDzbM7b5ui1gCrylnsbbfkCBVvTYv-6V/view?usp=sharing

- Відеролик про вакцинацію вагітних (акушер-гінеколог) Наталія Лелюх Текст: https://docs.google.com/document/d/1b1CR-wxiEWCjCZAOmHACpxWQCDxkQI0Yn0kJuYqwvkY/edit?usp=sharing Відео: https://drive.google.com/file/d/1450G0Eu_wFoSWTwKSaZVY-xmGqdEJ5pK/view?usp=sharing

Миколай продовжує приймати малечу до 23 грудня. Впродовж 18-23 грудня на базі Музею етнографії Національного заповідника «Давній Галич» у с. Крилос  діє «Садиба Святого Миколая». Вона розташована у музеї народної архітектури та побуту Прикарпаття ХІХ - початку ХХ ст. за адресою с. Крилос, вул. Галицька, 3 (шосе Н-09).

За словами співробітника музею Романа Коновалова маленькі відвідувачі в захваті від зустрічі з Чудотворцем.

«Це було казково! Емоції дітей, які розказували іншим, що були у Миколая не передати. Дякуємо Музею етнографії за щастя в очах дітей». Такі слова написали нам відвідувачі «Садиби Миколая», яка відкрилася 18 грудня на базі Музею етнографії Національного заповідника «Давній Галич».

Нагадаємо, що улюбленець дітвори продовжує зустрічатися, спілкуватися та вручати солодкі подарунки своїм відвідувачам до 23 грудня кожного дня з 10 по 16 годину.

Варто зазначити, що ОБОВ'ЯЗКОВА попередня реєстрація за номером: 098 777 34 84.

У картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич»  17 грудня 2021 р. відбувся колоквіум «Нововиявлені об’єкти культурної спадщини Галича: перспективи дослідження та виготовлення облікової документації». Заступник генерального директора Заповідника з охорони культурної спадщини В. Дідух презентував літературу, яка популяризує пам’ятки Галича. Він наголосив, що популяризація  пам’яток історії та культури є важливою складовою роботи Заповідника, зокрема відділів охорони культурної спадщини та інформаційно-видавничого.

Старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини А. Чемеринський розповів про те, що відділ опікується 161 пам’яткою.  На кожну пам’ятку готується облікова документація, паспорти. На нововиявлені пам’ятки готують облікову документацію, після чого їх подають на облік в державний реєстр. А. Чемеринський розповів про колону Голуховського та пам'ятки мілітарної історії, якими займався відділ і надалі докладає зусилля, щоб їх облагородити й відзнакувати як туристичні об'єкти. Ці пам'ятки можуть бути цікавими для відвідувачів.

У науковій дискусії взяли участь С. Побуцький, Н. Качковська, М. Бацвін, Р. Мацалак, В. Дідух. Працівники наголосили, що важливо виявляти,  досліджувати, охороняти і популяризувати пам'ятки культури з метою відродження історичної справедливості щодо Галича.

М.Костик

До 820-ї річниці з часу народження короля Данила

У Картинній Галереї Національного Заповідника «Давній Галич» 16 грудня 2021 року завідувачка науково-дослідного відділу М. Костик представляла результати досліджень про короля Данила Романовича. Вона відзначила, що Данило Романович є великим державцем, видатним полководцем і дипломатом ХІІІ ст.

Народився Данило близько 11 грудня 1201 року в місті Галичі. Він був старшою дитиною від другого шлюбу галицько-волинського князя Романа Мстиславича і візантійської принцеси Анни-Єфросинії. Внаслідок боярських інтриг у п’ятирічному віці втратив Галицько-Волинське князівство. Данило доклав великих зусиль, щоб повернути втрачену після смерті батька Романа Мстиславича спадщину. 1214 року Данило повернув собі Волинь, а 1238 – Галич. Він розбудував Галицько-Волинську державу, боровся з монголо-татарською навалою, був визнаний європейськими монархами як рівний серед рівних, а 1253 року коронований Римським Папою Інокентієм ІV на короля Русі.

Завдяки Данилові Романовичу Галицько-Волинська держава зуміла об'єднати навколо себе більшу частину української етнографічної території того часу, а понад півтора століття її існування не проминули безслідно для подальшої долі українського народу. Король Данило є однією з найвизначніших постатей Середньовіччя у Східній Європі.

Під час обговорення теми серед науковців зав’язалася дискусія. М. Костик, С. Побуцький, В. Дідух, О. Мельничук, А. Стасюк та інші дискутували про значення діяльності короля Данила для історії Галича та України. В. о. генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» В. Олійник наголосив, що важливо досліджувати історію Галича і популяризувати її, щоб відродити славу стольного града в Україні та світі.

Яким був середньовічний одяг? Що носили в Давньому Галичі? Чи можна за літописними описами і малюнками відтворити сьогодні вбрання галицьких міщан, бояр, князів? Про це 14 грудня дискутували науковці Національного заповідника «Давній Галич».

Презентацію про те, як виглядав давньоруський одяг, підготували наукові співробітниці науково-дослідного та науково-освітнього відділів Ірина Стасюк, Роксолана Мельничук, Леся Шептинська, Дана Труханівська.

Кандидатка історичних наук Ірина Стасюк проаналізувала дослідження науковців про давньоруське вбрання,  зробила огляд історичних джерел, де описується, як одягалися мешканці Галицької землі в часи Середньовіччя. Наукова співробітниця Роксолана Мельничук знайшла в літописах мініатюри з зображенням князів, бояр у тогочасному одязі.

Цікава дискусія зав’язалась щодо того, як відтворити давньоруське вбрання: зробити його повну реконструкцію з використанням натуральних тканин, барвників, інструментів, які були доступні нашим предкам, чи пошити одяг, застосовуючи сучасні засоби. В дискусії взяли участь в.о.генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник, науковці Олег Мельничук, Андрій Стасюк та інші.

Учасники дискусії зійшлися на тому, що реконструкція давньоруського одягу потребує більш детального вивчення літописних джерел, а також консультації і допомоги фахівців. Науковці погодились, що конче необхідно відтворити кілька середньовічних костюмів, щоб оживити експозицію Музею історії Галича, а також демонструвати їх на фестивалях чи показах мод середньовічного костюма.

Любов Бойко

До 820-ої річниці з часу народження короля Данила

Король Данило Романович народився близько 11 грудня 1201 року в місті Галичі. Загальноприйнято, що він був старшою дитиною від другого шлюбу галицько-волинського князя Романа Мстиславича і візантійської принцеси Анни-Єфросинії. За іншою версією, першою народилася в другому шлюбі донька, яка була видана заміж за чернігівського князя Михайла Всеволодовича. Якщо ця гіпотеза вірна, то Данило був другою дитиною Романа та княгині Анни-Єфросинії.

Галицько-волинський володар носив ім’я свого патро¬наль¬ного святого Даниїла Стовпника, і мав би народитися 11 грудня 1201 року або ж незадовго до цього дня, коли відзначається пам’ять святого, на честь якого ново¬на-роджений княжич отримав ім’я. Побудо¬ваний Данилом Романовичем монастир в Угровську могли присвятити Св. Даниїлу Стовпнику, якого князь вшановував як свого патро¬нального святого.

Князі отримували два імені – при народженні та при хрещенні, й таку практику ім’янаречень фіксують ще пізньо¬середньовічні джерела. Данила могли охрестити 27 січня 1202 року і він отримав хресне ім’я на честь Св. Іоанна Златоуста, про що свідчить зведений у новозаснованому Холмі в ансамблі княжої резиденції патрональний храм на честь святого. Хресні імена залежали від дати хрещення, але тривалість періоду між народженням і хрестинами не регламентувалася й залежала від багатьох чинників, а також стану немовляти. Данило був двічі заручений і двічі жонатий. Перший раз Данило був заручений з донькою угорського короля Андрія ІІ Марією ще за життя Романа Мстиславича чи зразу після його смерті. Угорський монарх планував зробити Данила спадкоємцем угорського престолу, одруживши його зі своєю донькою. Плани стосовно Данила змінилися після народження в угорського короля 1206 року сина Бели, або 1210 року, коли народився третій син Андрій й виникла проблема наділення володіннями підростаючих потомків. Заручини Данила були розірвані на рубежі 1213-1214 років.

Першою дружиною Данила була Анна, донька Мстислава Удатного і невідомої на ім’я доньки половецького хана Котяна. У Данила й Анни народилося п’ять синів, а саме: Іраклій, Лев, Роман, Мстислав, Шварно, три доньки – Переяслава, Анастасія, Софія, а також діти, які померли в молодості. Княгиня Анна померла, за одною гіпотезою в період з 1241 і до весни 1246 року, а за іншою - близько 1252 року.

Після смерті Анни Данило одружився з невідомою на ім’я донькою литовського князя Довспрунка, племінницею (по братові) короля Міндовга, сестрою Тевтивила і Єдивида. Одруження відбулося, можливо, в період після весни 1246 і до кінця 1248 року. В цьому шлюбі народився єдиний відомий джерелам нащадок – Мстислав ІІ.

Данило Романович розбудував Галицько-Волинську державу, боровся з монголо-татарською навалою, був визнаний європейськими монархами як рівний серед рівних, а 1253 року коронований Римським Папою Інокентієм ІV на короля Русі.

За даними Іпатіївського літопису, Данило Романович помер 1264 року. Цю думку поділяє більшість істориків. Найімовірніше, смерть Данила настала навесні або влітку 1264 року.

Король Данило був похований у заснованій ним церкві Пресвятої Богородиці в Холмі. Львівський історик і бургомістр ХVІІ ст. Юзеф Бартоломей Зіморович у книзі «Потрійний Львів» пише, що 1282 року Лев Данилович вирішив перепоховати у Львові останки свого батька, які п’ятнадцять років покоїлися в Галичі. Історики вважають, що перезахоронення Данила Романовича Б. Зіморович придумав, щоб звеличити Львів як місце поховання короля. Згідно з Іпатіївським літописом, останки короля Русі були у Холмі ще  в 1288 році.

2013 року в храмі Різдва Богородиці у місті Холмі розпочалися археологічні дослідження польсько-української експедиції під керівництвом професора А. Буко. Серед українських науковців у дослідженнях взяли участь М. Бевз, Ю. Лукомський, В. Бевз, В. Петрик, Л. Войтович, В. Слободян, В. Гупало та інші. Науковці обох країн сподіваються віднайти останки короля Данила і його родичів.

М.Костик

 

Колись казали: «Зима прийшла і празничків привела». І дійсно: взимку ледь не щодня – свято. Однак з-поміж усіх «празників» день Андрія Первозванного (13 грудня) був одним з найочікуваніших і найвеселіших. Недарма подекуди його називали ще «великими вечорницями».

Хоч Андрій Первозванний – християнський святий, але звичаї й обряди в цей день мали дохристиянський характер: вгадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання «калити».

Саме Калитою і називали часто наші предки Андріївські вечорниці — за назвою солодких коржів, які випікали спеціально на свято. Це одна з найцікавіших традицій, що крізь віки дійшла до нашого часу. За українським звичаєм, ввечері 12 грудня молодь збиралася на вечорниці, влаштовуючи на них усілякі дійства – ворожіння, забави і співи.

Працівника Музею етнографії Національного заповідника «Давній Галич» щороку відтворюють цей обряд. Ось і цьогоріч 13 грудня тут відбулось цікаве колоритне дійство. Його підготували учні 7-11 класів Крилоського ліцею (директор І.В.Духович, педагог-організатор Н.В.Мацапула, музичний керівник О.В.Габурак), а глядачами були діти з Залуквянського ліцею та працівники заповідника.

Хлопці та дівчата відтворили традиції, забави, ворожіння Андріївських вечорниць. Власне, Музей етнографії  з його атмосферою давнього українського села якраз дуже пасує для проведення таких свят. Дівчата вгадували долю за різними прикметами. Парубки жартували і веселили дівчат, намагались відкусити шматок обрядового пирога – калити. А господиня і її помічниці частували всіх смачними пампушками з різними начинками.

Андріївські вечорниці – це веселе та колоритне свято, яке давало нагоду молодим хлопцям і дівчатам ближче познайомитися, поспілкуватися і розважитися після важкої роботи. Його проводили по селах навіть у першій половині ХХ століття. І, як свідчать фольклористи, зараз ця народна традиція відроджується – у багатьох містах і селах відбуваються схожі гуляння на день Андрія.

Любов Бойко

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:11267

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:20488

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:8345

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:9043