У Національному заповіднику «Давній Галич» за участі начальника ДПРЧ -3 м. Галич Мильовича І.М. Галицького  РВ УДСНС в Івано-Франківській області було проведено семінар-навчання з пожежної безпеки на тему:«Технічні навики у користуванні вогнегасниками». Працівники Заповідника оволоділи теорією та технікою гасіння пожежі вогнегасником порошковим.

Шановні колеги ! Дотримуйтесь правил пожежної безпеки – це запорука Вашого здоров’я та життя!

Шановні колеги!

Адміністрація і профспілковий комітет Національного заповідника "Давній  Галич" щиро вітають Вас

із Новим 2020 роком та Різдвом Христовим.

 

Веселою колядою, щирою молитвою нехай відгукнеться у Ваших серцях світло зорі, що засіяла над Вифлеємським вертепом, а радісна звістка про Народження Ісуса Христа наповнить Вас вірою, любов’ю і надією на довге і щасливе життя в Божій ласці, мирі, злагоді та достатку.

21 грудня у виставковій залі Національного заповідника «Давній Галич» відбувся вечір  «Реквієм за мрією», присвячений пам’яті  Ігоря Коваля (28.07.1960 – 05.05.2019) – відомого галицького науковця,  дослідника Галича,  освітянина і просвітянина, який усім своїм єством любив рідну землю, любив людей, любив історію. Минуло уже вісім місяців, як Ігор Михайлович Коваль відійшов у засвіти. І весь цей час після такої непоправної втрати ми зрозуміли,  як нам усім його не вистачає.

Звісно, що найболючіше його смерть торкнулася рідних: дружини, дітей, онуків. Але і ті, хто були або ближче з ним знайомі, або й менше його знали, все одно важко пережили його відхід у вічність. Так, він багато зробив, а ще більше прагнув. Однак навіть ті здобутки, які залишив Ігор Коваль після себе, свідчать, що він був непересічною людиною і той талант, яким наділив його Господь, він прагнув  розкрити сповна. Він творив до останнього дня, до останнього подиху.

Ініціатором  та організатором заходу виступила дочка Ігоря Коваля Мар’яна. Вечір-реквієм розпочався спільною молитвою, яку промовляли о. Ігор Броновський та о. Ярослав Жолоб, котрі не тільки благословили захід, але й сказали добрі слова про І.Коваля. Із щирими словами спогадів звернулися до присутніх генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин та його заступник із наукової роботи  Семен Побуцький. Вони з вдячністю відмітили працю І.Коваля та наголосили, як щедро він ділився з усіма знаннями та досвідом.

Принагідно хочемо відзначити, що саме до цього дійства в Івано-Франківському видавництві «Лілея-НВ» вийшов друком 4 випуск збірника наукових праць «Галич», виданого на честь невтомного дослідника галицької минувшини. Про працю І.Коваля в Івано-Франківську розповіли завідувач науково-освітнього відділу «Давнього Галича» Андрій Стасюк та директор видавництва «Лілея-НВ» Василь Іваночко.

Багато років пліч-о-пліч із Ігорем Ковалем ішли його друзі та колеги по освітянській та громадській  праці. Теплими спогадами і конкретними історіями із життя І.Коваля поділилися  з присутніми Олександр Джура, директор Бурштинського енергетичного коледжу, Любов Гордійчук, заступник голови Галицької районної ради, Ігор Петраш, голова галицької районної організації профспілки працівників освіти, Володимира Тихонь, директор Галицької гімназії, Володимир Федорняк, уродженець с.Крилос, голова районної організації Народного Руху України.

У цей день до Галича завітав також  поет, композитор та виконавець власних пісень, ведучий духовно-мистецьких програм обласного радіо, заслужений журналіст України Богдан Кучер, який теж долучився до спогадів про друга і побратима. На завершення вечора про творчий здобуток визначного історика та краєзнавця слово мали  завідувач науково-дослідного відділу заповідника Марія Костик та провідний редактор інформаційно-видавничого сектора установи Іван Драбчук. Вони відзначили, що праця Ігоря Коваля  ще не оцінена та не вивчена і незабаром настануть такі часи, що за дослідженнями нашого науковця будуть написані і кандидатські і докторські дисертації.

Підсумовуючи написане, скажу, що одні говорили у своїх виступах, що Ігор Михайлович Коваль був звичайною людиною, інші виділяли його харизму. І все ж хочу наголосити, що це була дивовижна людина, котра, проживши непросте життя, зуміла залишити після себе вагомий слід. А наше завдання – на тільки зберігати пам’ять про нього, але й дбати про те, щоб його труди на краєзнавчому полі та науковому поприщі  постійно примножувати. А ще – піднімати славу нашого Галича, чого так бажав  невтомний галичанин Ігор Коваль.

 

Іван ДРАБЧУК

На Введениє, 4 грудня 2019 року, у Крилосі  урочистим освяченням відреставрованого приміщення Митрополичих палат та оновленої експозиції Музею історії Галича завершилися святкування, приурочені 25 річниці створення Національного заповідника «Давній Галич». Погожий грудневий день тішив око білизною снігу, що виблискував на сонці. А до церкви Успіння Пресвятої Богородиці, що на крилоській горі, звідусіль поспішали люди.

Святкову Архиєрейську Літургію на це релігійне свято очолив у Крилосі  правлячий Архієпископ та Митрополит Івано-Франківської митрополії УГКЦ Кир Володимир Війтишин. Йому співслужили священники Галицького деканату на чолі з отцем-деканом Ігорем Броновським. Наприкінці Кир В.Війтишин нагородив Грамотами колектив заповідника та окремо його керівника Володимира Костишина.

Після святкової відправи усі присутні взяли участь в урочистостях, які відбулися у Музеї історії Галича. Тут, перед факсимільним виданням Галицького Євангелія 1144 року, яке знаходиться в центрі експозиції,  священнослужителі відслужили молебень, а чин освяти музейного приміщення здійснив Кир Володимир. Направду, зараз цей музейний заклад справляє приємне враження і, сподіваємось, число відвідувачів музею  після цього буде тільки зростати. Адже історія Галича сягає углибину століть і саме ці найцікавіші сторінки  його минулого представлені  оригінальними експонатами у вітринах музею.

До речі, про вітрини маємо сказати окремо. Вони у музею теж нові і дуже добротні. А появилися вони тут завдяки сприянню керівників області  - голови Івано-Франківської ОДА Дениса Шмигаля та голови Івано-Франківської обласної ради Олександра Сича. Щоправда, у святкування вони самі участь взяти не змогли, а делегували  у Крилос своїх заступників Віталія Федоріва та Сергія Басараба. Останні не тільки привітали працівників заповідника із такою приємною подією та зі чвертьстолітнім ювілеєм, але й нагородили найдосвідченіших співробітників установи спільними грамотами очільників обласної влади Прикарпаття.

Зокрема, за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток культури на Прикарпатті та з нагоди 25-ї річниці Національно заповідника «Давній Галич» були відзначені  Тарас Ткачук, Ірина Чернега, Оксана Ліуш, Тарас Зіньковський, Семен Побуцький, Володимир Дідух,  Андрій Стасюк, Іван Драбчук.

Після цього слово мали керівники Галицького району Павло Андрусяк та Сергій Канюка, а також начальник обласного управління культури Володимир Федорак. Вони наголосили на значній ролі Галича в нашій історії,  а ще більшій важливості збереження і популяризації його славних сторінок. Власне цим і займаються у Національному заповіднику уже 25 років.

На завершення генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич»  Володимир Костишин розповів про кроки, якими ми ішли до сьогоднішнього дня, а також подякував усім, хто долучився до цієї важливої справи. Він зазначив, що гроші на ремонт музею у Митрополичих палатах виділило Міністерство культури України у лиці екс-міністра Євгена Нищука, а роботи проведені за підтримки місцевих підприємців, друзів заповідника та його працівників. Також директор виділив і кілька імен, яким хотів подякувати – це  Василю Наконечному, Богданові Цюперу та Володимиру Федорняку.

Під час святкування зазначалося, що будинок митрополичих палат має два крила. Одне  з них символізує церкву, друге – владу. Саме тому спільними зусиллями Галич ми зможемо  підняти до висот. Бо як наголосив під час святкування Митрополит Володимир - «Галич має бути вічно!»

 

Іван ДРАБЧУК

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК «ДАВНІЙ ГАЛИЧ»

Шановні краяни та гості області!

Запрошуємо долучитися до урочистих заходів з нагоди освячення та відкриття оновленого Музею історії Галича (Митрополичі палати) в с. Крилосі

Час та місце проведення: 04 грудня 2019 р. Музей історії Галича НЗ «Давній Галич», с. Крилос вул. Ярослава Осмомисла 3.

11.00 – Архієрейська Літургія у храмі Успіння Пресвятої Богородиці (с. Крилос), очолює високопреосвященний Кир Володимир Війтишин Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ

12.30 – Освячення оновлених приміщення та експозиції Музею історії Галича (Митрополичих палат).

 


27 листопада 2019 р. у м. Львові в Будинку воїна підведено підсумки проекту “Велика війна: пам’ять в Карпатах”.

Захід проведено у формі круглого столу з презентацією результатів виконаної роботи. Його учасниками стали представники партнерів проекту з трьох областей: Івано - Франківської («Поступовий гурт франківців»), Закарпатської («Інститут розвитку Карпатського регіону»), Львівської (ГО «Українські меморіали»), волонтери та краєзнавці.

Координував роботу круглого столу відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремет. Нашу область представляли відомі активісти меморіальної роботи щодо ПСВ Сергій Адамович, Лілія Щербін, Наталя Гасюк, старший науковий співробітник НЗ «Давній Галич» Андрій Чемеринський та ін.

Присутні ознайомилися з роботою партнерів в інших областях і розповіли про власні досягнуті результати (йшлося про створення баз даних військових кладовищ, переліку полеглих – з подальшим розміщенням інформації в мережі Інтернет; проведені роботи з благоустрою, встановлення інформаційних таблиць).

Незважаючи на значний масив інформації та відповідну кількість об’єктів у трьох областях, було згадано військові кладовища м. Галича та району.

Зокрема, присутнім розповіли про встановлення прізвищ полеглих і похованих на цісарсько-королівському військовому кладовищі Галича за допомогою архівних джерел; про акцію з відновлення військового кладовища ПСВ в с. Блюдники Галицького р-ну та спроби налагодження контакту з місцевим самоврядуванням і жителями села; про кладовище чеських військовиків у с. Старий Мартинів.

Також, матеріали присвячені об’єктам Галицького р-ну були візуально представлені у звітах та друкованих матеріалах. Присутні мали змогу переглянути відеоролик присвячений благоустрою військового кладовища у с. Блюдники, побачити фото з Галича та Старого Мартинова.

Цікаво, що в рамках проекту було видано карту з інформацією про основні події та локації Першої Світової війни на теренах Карпатського регіону – тут також розміщені фото з населених пунктів Галицького району, на картах здійснено відповідні позначення.

Незважаючи на формальне завершення проекту “Велика війна: пам’ять в Карпатах”, меморіальна та пам’яткоохоронна робота на кладовищах ПСВ продовжуватиметься. Сформувалася група небайдужих осіб, які докладатимуть зусиль щодо відновлення забутих сторінок історії власного краю.

Андрій ЧЕМЕРИНСЬКИЙ

У Національному заповіднику «Давній Галич» вийшов у світ №2-3 науково-популярного часопису, який висвітлює діяльність установи впродовж літа-осені 2019 року. Автори статей, науковці заповідника, запропонували до спареного номеру свої історичні розвідки, які стосуються історії нашого славного міста і краю. Зокрема, завідувач науково-освітнього відділу Андрій Стасюк розповів про Новомартинівську гору над Дністром як потенційний об’єкт для туристичних інвестицій. Його, до речі, нещодавно відвідали працівники Національного заповідника.

Про нові дослідження, які стали наслідком цьогорічних археологічних розкопок біля храму Святого Пантелеймона у часописі розповідає  львівський науковець Юрій Лукомський та галичани-археологи – Ігор Креховецький, Андрій Фіголь та Олег Мельничук. Культурна палітра сторінок цього видання представлена публікаціями Анни Жолоб «Давньоруські ювелірні прикраси Галича» та Юрія Мусякевича «Предмети церковного вжитку. Панагея».

Австрійський період історії міста Галича та Галичини висвітлюють дві публікації працівників заповідника. Це статті «У Галичі невідомим воїнам Першої світової війни «повертають» імена Андрія Чемеринського, старшого наукового співробітника  відділу  охорони культурної спадщини та «Товариство Ісуса у Східній Галичині в період правління австрійського імператора Франца-Йосифа І» Андрія Петраша, провідного наукового співробітника науково-освітнього відділу.

Два матеріали «Давньго Галича» присвячені постатям галицької історії: Олександра Левицька розповідає про художника Антона Монастирського, а Іван Драбчук висвітлює діяльність представників родини Остерманів, які мешкали у Станиславові та Галичі. До речі, один із них – Юрій Остерман (1856-1936) знайшов свій вічний спочинок на старому галицькому цвинтарі.

Публікація Любові Бойко «Давній Галич. Сучасність, переплетена з минулим» розповідає про цікаві події, які відбулися у заповіднику та місті Галичі від квітня по жовтень цього року. Вона, зокрема, наголошує, що співробітники установи брали участь у семінарах,      презентаціях, відкриттях виставок та інших заходах і подає їх у хронологічній послідовності.

На завершення хочу наголосити, що спонсором виходу у світ цього  номеру став приватний підприємець, депутат Галицької районної ради Василь Андрієшин, якому адміністрація Національного заповідника «Давній Галич»  та редакція щиро дякують за допомогу.

Іван ДРАБЧУК

8 листопада на свято святого Великомученика Дмитрія проведено екскурсію для працівників Національного заповідника «Давній Галич» для ознайомлення з потенційним туристичним об’єктом «Новомартинівська гора над Дністром».

Перша зупинка відбулася біля Церкви Св.Миколая в Новому Мартинові де нас зустріли сільський голова Нового Мартинова Кропельницький Михайло Олексійович, директор Новомартинівського навчально-виховного комплексу Ляхович Роман Михайлович та депутат районної ради Андрієшин Василь Михайлович. Нам була проведена екскурсія сільським головою та депутатом районної ради.  Вони із великим захопленням розповідали про історію села, про перші знахідки діяльності людини на території Мартинова, які відносять до ХVІІ – ХV ст. до нашої ери, про розквіт села в часи Галицько-Волинської держави, успішний розвиток і торгівлю та економічний потенціал містечка,  згадували що в них на території села проводив археологічні розкопки археолог Ю.Лукомський.

Працівники заповідника пройшли Хресну дорогу, стації якої створені на пожертви родин.

На березі Дністра нам показали місце, де влітку в наметах відпочивають діти.

Також ми побували в новій мурованій церкві Св. Миколая в Новому Мартинові. В церкві ікони Хресної дороги вишиті бісером. У вівтарній частині знаходиться трьохрядний дерев’яний іконостас з мальованими іконами.

Наступним пунктом призначення була дерев’яна церква Івана Золотоустого в селі Тенетники. Нас зустріли директор Народного дому  Пендерецький Олексій Богданович та старший брат церкви Дем’яник Михайло, які з великим захоплення розповідали про церкву, яка була побудована впродовж 1892-1893 років.

Також ми відвідали новозбудовану церкву Івана Золотоустого, до якої перевезена нижня частина іконостасу із старої дерев‘яної церкви.

На завершення ми відвідали Новомартинівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, яка 15 листопада відзначатиме своє тридцятиріччя. Директор школи провів нам екскурсію в шкільному музеї який було засновано 1992 році вчителем історії Мазуриком Петром Дмитровичем. Експонати до музею приносили випускники школи. В музеї представлено: колекція вишивки, скриня, праски, куделя та багато речей, які пов’язані з побутом та повсякденним життям людини.

Працівники заповідника щиро дякують небайдужим до своєї історії людям, які жертовно продовжують її творити, не зважаючи на труднощі сьогодення.

Андрій Фіголь

5 листопада 2019 року працівники Національного заповідника “Давній Галич» відзначили 15-ту річницю створення Музею караїмської історії та культури.

Караїмська громада Галича згадується ще за часів галицько-волинського володаря Данила Романовича. Про це дізнаємося з колофону (текст на останній сторінці рукописної чи старовинної друкованої книги, в якому подано дані про автора, час та місце створення цього твору) караїмського пергаментного молитовника, який до 1830 року знаходився  у кенасі міста Галича. В колофоні розповідається про переговори галицького князя Данила і монголо-татарського хана Батия у 1243 році.  Для забезпечення торгівлі між Руссю і Сходом володарі вирішили переселити  кримських караїмів у Галич. 1246 року 80 родин караїмів зі Солхату, Мангупа,  Кафи переселилися у стольний град і отримали привілей від короля Данила.

Для збереження історії та культури караїмської громади Галича 4 листопада 2004 року в Національному заповіднику «Давній Галич» було створено Музей караїмської історії та культури.

Модератор заходу, завідувач Музею, Роман Рарик розповів, що караїми Галича внесли вагомий вклад в історію міста і заслуговують на пошану та пам’ять. Ще багато документів караїмської історії потрібно дослідити і відкрити для наступних поколінь. Тому науковці Заповідника мають чимало пошукової та дослідницької роботи, пов’язаної з історією караїмської громади міста Галича.

Заступник генерального директора з охорони пам’яток Володимир Дідух привітав колектив Музею караїмської історії та культури зі святом. Він розповів про вклад попередніх працівників Заповідника під керівництвом Івана Юрченка  у створенні Музею, а також  наголосив на потребі розвитку експозиції і збереженні караїмського кладовища у Залукві. Промовець констатував, що поки-що не вдалося впровадити  у життя проект «Музей-вулиця караїмів Галича».

На святкування 15-ої річниці караїмського музею прибув онук останнього газана Галича Марка Леоновича Віктор Леонович, галицький караїм Шимон Морткович з донькою Наталею. Вони розповіли багато цікавого про  історію своїх родин. Між працівниками Заповідника та гостями відбулося живе спілкування, під час якого вони ділилися спогадами про караїмську громаду Галича.

Віктор Леонович передав  Музею фотографії з сімейного архіву та  документи, які розповідають про   історію родини газанів  Леоновичів, а також пообіцяв подарувати раритетний експонат -   підсвічник свого діда Марка Леоновича.

У рамках святкування науковці Музею підготували виставку документів, присвячену останньому галицькому газану Марку Леоновичу та його родині. Молодший науковий співробітник Надія Васильчук презентувала зі свого архіву фотографії конференцій, семінарів, видань книг, присвячених історії караїмської громади міста Галича, а також відкриттю Музею караїмської історії та культури, яке відбулося  4 листопада 2004 року.

Володимир Дідух запросив галицьких караїмів до участі у наукових конференціях Заповідника,  до спільної праці на ниві дослідження історії та культури караїмів Галича.

 

Марія Костик.

4 листопада минуло рівно 25 років від часу створення Національного заповідника «Давній Галич». Ця установа є однією із найбільших такого роду у Західній Україні. Тут на площі понад  80 кв. км розміщені пам’ятки історії та археології загальнодержавного значення. Усі вони знаходяться у межах історичного ареалу середньовічного міста, яким був Великий Галич.

Національний заповідник «Давній Галич» – це свого роду унікальний історико-археологічний комплекс. В його складі перебувають пам'ятки, які збереглися до нашого часу на території колишньої столиці Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинської держави.

Як зазначив керівник Національного заповідника Володимир Костишин, цьогорічні святкування річниці з часу заснування «Давнього Галича», відбуваються у три етапи. «Перший – це була науково-практична конференція «Галич і Галицька земля», яка пройшла у стінах нашої установи 30-31 жовтня ц.р. і приурочувалася цій даті. Сьогоднішній день, - наголосив генеральний директор, - це другий етап, а третій – відбудеться незабаром у Крилосі».

Зранку усі працівники заповідника разом із керівництвом зібралися на молитву  у храмі Різдва Христового м. Галича. Галицький декан о. Ігор Броновський у супроводі о. Володимира Кузюка, о.Володимира Палія та пароха Крилоса о.Ярослава Жолоба відправили подячну Службу Божу. «Бог завжди веде нас за собою і вказує нам на те, що ми маємо зробити у цьому житті, яку місію виконати і що залишити після себе - наголосив о-декан. - Працювати в ім’я Галича – це не тільки покликання, це, насамперед, душевна потреба. Адже це місто  Галич, перш ніж стати політичним центром краю, мало в своїй суті духовну основу».

Далі святкування перенеслися у будинок заповідника на вулицю Івана Франка, 1. Тут у конференц-залі з  вітальним словом до працівників заповідника звернулися генеральний директор установи Володимир Костишин. Усі присутні хвилиною мовчання вшанували тих співробітників, які відійшли у засвіти. Потім слово для привітання мав голова Галицької районної ради Павло Андрусяк. Найбільш активних працівників відзначено почесними грамотами. Зокрема, грамотами заповідника нагороджено  Марію Костик, Володимира Ліуша, Ігоря Креховецького, Галину Недоступ, Мар’яну Коваль, а грамотами районної влади Мар’яну Клюбу, Віру Дмитрук, Романа Рарика,  Андрія Фіголя, Любов Ониськів, Романа Бродовича, Лесю Сохан, Володимира Пікуляка, Ользі Януш.

Чверть століття для історії – небагато, але для установи  - це час становлення. За 25-річне існування заповідник сформувався у дієву структуру, головним завданням якої є дослідження, відновлення, збереження та популяризація історико-культурної спадщини давнього  Галича. Зараз у заповіднику функціонує кілька відділів та секторів, а також Музей історії Галича, Етнографічний музей та Музей караїмської історії та культури.

Під опікою Національного заповідника у сфері охорони культурної спадщини перебуває 151 пам'ятка, з яких 15 – пам'ятки національного значення. При заповіднику постійно діє комплексна науково-дослідна експедиція. Наукові співробітники проводять наукові конференції, видають монографії, каталоги, альбоми, путівники. Як сказав керівник заповідника, він у своєму виступі старався уникати цифр, але окремі усе ж прозвучали Наприклад, за підрахунками у «Давньому Галичі» вийшло 44 томи матеріалів наукових конференцій, а також десятки книг на галицьку тематику. Це все робить науковий престиж заповіднику і, хочеться вірити, що такий доробок не занехається з роками.

А ще під час святкування говорилося про мільйон туристів у Галичі. Зараз це виглядає фантастично. Але спільними зусиллями церкви, влади, громади та, безумовно, працівників заповідника, цього  також можна досягти. Саме тому наш Галич потрібно зробити ще більш привабливим для відвідувачів. Одні об’єкти потрібно відреставрувати, інші відбудувати чи звести нові. Бо єдине, заради чого ми працюємо, щоб Галич став Великим не тільки в уяві, а  й насправді.

 

Іван ДРАБЧУК

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:9155

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:17350

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:7222

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:7744