Період перебування єпископа Галицького, Львівського та Кам’янець-Подільського (1576-1606 рр.) Гедеона Балабана в Крилосі відзначився сплеском духовно-культурного відродження краю. Найбільше він прославився як великий сподвижник друкарської справи в Україні. Заснування Г. Балабаном друкарні в Крилосі (1605 р.) цілком вкладається в його плани відродити на Крилоській горі християнський центр, який не поступався би своїм церковним будівництвом, видавничою діяльністю – ні Львову, ані Києву, а зберіг традицію, успадковану від княжого Галича. Із крилоською друкарнею тісно пов’язана діяльність Памва Беринди (1560-1632), який був перекладачем, гравером-художником, поетом, педагогом, лексикографом і друкарем. Де достовірно він народився не відомо, згадується Єзупіль Тисменецький район), але за енциклопедією простежується – Самбірщина, де є велика кількість прізвищ Беринда. Дослідження професора Михайла Худаша також показали, що такі прізвища зосереджені в 36 селах даного регіону, на що вказують документи францисканських метрик. Майбутній друкар при народженні отримав ім’я Павло. За дослідженнями дізнаємося що освіту міг здобути в Острозькій або у Львівській братській школі. Павло був освіченою людиною, який досконало знав церковнослов’янську, грецьку, латинську і польську мови. Вперше ім’я Памва Беринда зустрічається   в архівних документах кінця XVI ст., Відомо,  що молодий монах прислуговував єпископу Гедеону Балабану. Павло відмовився від світського життя, прийняв постриг, взявши ім’я святого Памва Нітрійського – пустельника (365 р. монастир знаходився на захід від дельти Нілу в Нітрійській пустелі де перебувало понад 5 000 монахів). Памва в перекладі з грецької має значення «пастир усіх».
Найбільше розкрився його талант художника в час підготовки до друку крилоського «Євангеліє Учительноє» (1606 р.),
Після смерті українського першодрукаря Івана Федорова владика організував збір коштів для відовлення друкарні Львівського братства, але певні непорозуміння, які виникли в процесі друкарської справи між єпископом і Успенським братством, в результаті єпископ Гедеон Балабан приступив до створення власної друкарні у родовому маєтку в Стратині (Рогатинський район). Справа розпочалася не на порожньому місці, за архівними даними, свого часу Симон Будзина в 1602 р. заснував тут друкарню. Згодом у Стратині почала діяти школа  і запрацювала папірня. В Стратинській друкарні Памва Беринда бездоганно оволодів книгодрукарською справою, він мав доступ до бібліотеки, пізніше бібліотеку та обладнання друкарні зі Стратина архімандрит Києво-Печерської Лаври Єлисей Плетенецький (1550-1624) закупив у єпископа Гедеона Балабана, так було засновано Лаврську друкарню.
Після смерті єпископа Гедеона Балабана, Памва Беринда змушений був залишити Крилос і в 1607 р. переїхати до Львова де він прийняв участь у створенні п’яти видань Львівського братства в тому числі і «Буквар’я» для українських школярів. А в 1616 р. Памва Беринда вирушає в Київ на запрошення архімандрита Єлисея Плетенецького, щоб допомогти видати працю «Амфологіон». В Києві він стає очільником видавництва Києво-Печерської лаври. У друкарні він пише до свого побратима з Львівщини Тарасія Земки передмову до Сенаксаріїв (збірники життя святих), а Тарасій Земка робить переклад з грецької на староукраїнську. Його ім’я стоїть в книжкових передмовах і післямовах, в авторських ініціалах окремих гравюр. Варто згадати що в стінах Києво-Печерської лаври народився найвизначніший твір Памва Беринди «Лексикон славеноросский и имен толкование» (1627 р.), хоча він почав його писати у Львові, де автор подає етимологію власних імен та етимологію слів іншомовного походження, всього 6982.  Над Появою «Лексикона» Памва Беринда працював тридцять років, це був великий крок у розвитку мовних досліджень. З його рук вийшли «Амфологіон» (1619 р.), «Номоканон» (1620 р.), «Тріодіон» (1627 р.). А також вступні статті до стратинських видань – «Служебник» (1604 р.), «Требник» 1606 р.), які  вказують що велику увагу приділялося редагуванню книг та їх художньому оформленню.
Для нас українців, історія друкарства та його друкаря Памва Беринди, підкреслює стан нашого давнього культурного життя.
Анна Жолоб
На фото:
1.Титульна сторінка крилоського «Євангеліє Учительноє». 1606 рік.
Ілюстрація з книги І. Коваля « Свята Земля України»
У виконанні гравюр надавав допомогу брат, визначний друкар Степан Беринда.
2. Творець крилоського «Євангелія Учительного», книгодрукар Памва Беринда.
Художник Р. Пашин
Ілюстрація з книги І. Коваля « Свята Земля України»
3. У крилоській друкарні 1606 р.
Художник Р. Кудрявцев
Ілюстрація з книги І. Коваля « Свята Земля України»

10 лютого в Музеї історії Галича Національного заповідника «Давній Галич» відбулися урочистості з нагоди 30-ліття легалізації УГКЦ в м. Галичі за участі співробітників установи, духовенства, зокрема Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Кир Володимира Війтишина, Галицького декана УГКЦ о. І. Броновського, священників о. Володимира Кузюка, о. Володимира Палія, о. Ярослава Жолоба, а також спільноти «Українська молодь – Христові», представників районної влади тощо.

Модератор заходу, завідувач науково-освітнього відділу Національного заповідника «Давній Галич», кандидат історичних наук Андрій Стасюк насамперед надав слово Архієпископу і Митрополиту Івано-Франківському Кир Володимирові Війтишину, котрий розповів про основні віхи становлення і відновлення Української греко-католицької церкви. В радянський час наша Церква була заборонена. Чимало священників, єпископів пережили ув’язнення і заслання, але не скорились, не зламались. Їх запеклий спротив комуністичній системі, а пізніше наполеглива праця сприяли тому, що УГКЦ сьогодні є такою міцною. Власне, Кир Володимир Війтишин був одним із тих, хто готував звернення до очільників СРСР про відновлення УГКЦ, протестував на Красній площі в Москві. Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський поблагословив присутніх, побажав усім здоров’я і миру в душі.

Від імені адміністрації Національного заповідника «Давній Галич» з вітальним словом до присутніх звернувся заступник генерального директора з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький. Він, зокрема, нагадав, що цьогоріч виповнюється 155 років від дня народження Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. В жовтні відбудеться наукова конференція, присвячена цій ювілейній даті та 30-літтю виходу УГКЦ з підпілля. До слова, в Музеї історії Церкви в Галичині знаходиться унікальний експонат – єпископський жезл А. Шептицького.

З доповіддю «Тернистий шлях Церкви» виступила старша наукова співробітниця відділу «Музей історії Галича» Ганна Жолоб. Використовуючи мультимедійні засоби, вона розповіла про незламну боротьбу духовенства та пастви Української греко-католицької церкви за її відновлення.

Галицький декан УГКЦ о. І. Броновський подякував Архієпископу і Митрополиту Івано-Франківському Кир Володимирові Війтишину за те, що він знайшов час відвідати Галич, а генеральному директору Національного заповідника «Давній Галич» Володимирові Костишину і співробітникам установи за підготовку урочистого заходу з нагоди 30-ліття легалізації УГКЦ в м. Галичі та оновлену експозицію історії Церкви у відреставрованому приміщенні Музею історії Галича.

На закінчення присутні оглянули нові музейні експонати та зробили фото на пам'ять.

Любов Бойко.

24 січня 2020 р. в Івано-Франківську відбулися урочистості з нагоди відкриття Угорського культурно-освітнього центру (Magyar Kulturális Oktatási Központ).

У заході взяли участь генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бугайла, заступник голови обласної державної адміністрації Дмитро Романюк, керівник угорського культурно-освітнього центру в області Мирослава Нагорняк, почесний консул Угорщини в місті Івано-Франківську та області Василь Вишиванюк, представники громадських організацій, засобів масової інформації та угорських товариств.

Старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини НЗ "Давній Галич" Андрій Чемеринський підготував для присутніх доповідь на тему: "Пам'ятні об'єкти українсько - угорської історії на терені Галицького району". Згадувалося про найдавнішу угорську хроніку та датування першої згадки про Галич, угорські поховання ІХ–Х ст. в Галичі, панування угорських королів у місті та ін.

Програма заходу була насиченою, проте поміж офіційними промовами та неформальними зустрічами знайшли час згадати і про вшанування пам'яті полеглих у Першій світовій війні, сучасні потреби меморіальної роботи, пам'ятні місця Прикарпаття, пов'язані з історією угорців.

Як її приклад, а зокрема, можливості українсько-угорської співпраці, наводилося військове кладовище в Галичі, на якому, серед інших, поховані воїни - представники угорської національності, які були військовослужбовцями кількох полків монархії Габсбургів.

Присутнім було продемонстровано світлини кладовища - минулого і сучасного періодів. Таким чином, ще кілька десятків осіб присутніх на заході довідалися про сам Галич і місця пам'яті, пов'язані з містом.

 

Андрій Чемеринський

15 січня 2020 р. на факультеті історії, політології і міжнародних відносин відбулася зустріч із стейкхолдерами спеціальності 032 “Історія та археологіяˮ, гарантом ОП якої, зокрема її першого (бакалаврського) рівня, є завідувач кафедри історії слов’ян, докт. іст. наук, професор В. Л. Комар. У її роботі взяли участь, зокрема, в.о. директора Державного архіву Івано-Франківської області Л. С. Харук, директорка Івано-Франківського краєзнавчого музею Г. М. Беднарчик, директор комунального підприємства “Пам’ятьˮ В. В. Тимків, провідний науковий співробітник науково-освітнього відділу Національного заповідника “Давній Галичˮ А. І. Петраш, представник Тисменицького районного відділу освіти І. Р. Веляник, а також викладачі кафедри історії слов’ян: канд. іст. наук, доц. В. З. Дебенко, канд. іст. наук, доц. М. Д. Вітенко, ст. викладач Р. В. Кобильник, ст. лаборант Л. Д. Дідик та студенти спеціальності 032 “Історія та археологіяˮ.

Учасники зустрічі разом зі студентами спеціальності “032 Історія та археологія”. У ході зустрічі обговорювалися питання удосконалення ОП спеціальності 032 “Історія та археологіяˮ, розширення баз практик студентів, поглиблення навчання й практичної діяльності. Представники баз практик, які водночас виступають стейкхолдерами нашої спеціальності й потенційними роботодавцями, у своїх виступах високо оцінили теоретичну підготовку наших випускників і належну якість ОП спеціальності 032 “Історія та археологіяˮ. Водночас вони висловили свої побажання й рекомендації щодо покращення ОП й окремих елементів навчального процесу. Подаємо їх пропозиції в узагальненому вигляді: 1) збільшення тривалості архівної та музейної практик; 2) розширення тематики студентських наукових досліджень за рахунок місцевої, краєзнавчої, регіональної проблематики у контексті історії слов’янських народів; 3) ширше залучення студентів до наукових досліджень у архівних та музейних установах; 4) розширення баз практик і укладення відповідних угод із ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»; 5) сприяти створенню музейно-екскурсійних осередків у новостворених ОТГ області; 6) зробити регулярними зустрічі стейкхолдерів із викладачами та студентами спеціальності 032 “Історія та археологіяˮ.

Зустріч відбулася у конструктивній і діловій атмосфері, оскільки всі присутні зійшлися в тому, що потрібно творити спільну справу – підготувати на високому рівні фахових істориків бакалаврів і магістрів, майбутнє сучасної України.

Андрій ПЕТРАШ

22 січня 1919 року в історії становлення незалежної України займає особливе місце. У той день на Софіївській площі у Києві відбулося проголошення Акту Злука всіх українських земель в єдину Українську державу. Саме тому 22 січня ввійшло до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України.  З нагоди цієї важливої історичної дати у Галицькій районній бібліотеці відбувся круглий стіл «Соборність України: від ідеї до життя», присвячений 101-ій річниці Злуки УНР та ЗУНР. Метою заходу стало відродження паростків духовності, пробудження у своїх користувачів, зокрема молоді, зацікавленості  до поглибленого вивчення iсторiї  та культурних надбань українського народу, виховання поваги та любові до рідного краю, його історичного минулого і сучасності.

Бібліотекар читального залу Галина Петраш розповіла про історію цього свята і звернула увагу на книжкову виставку, присвячену цій події. Також вона зачитала історичний документ – Акт Злуки, який було виголошено 22 січня 1919 року. На заході були присутні учні 8-б класу Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла (класний керівник Марія Федоришин).

До участі в круглому столі були запрошені співробітники Національного заповідника  «Давній Галич» Марія Костик та Іван Драбчук, а також галицький політолог, голова районної організації Української Галицької партії Павло Лодин. Вони розповіли про історичні передумови об’єднання двох частин українських земель, котрі до цього перебували у складі двох імперій – Австро-Угорської та Російської, зупинилися на спогадах очевидців, які зафіксували для нас історичні джерела та з’ясували історичне значення  Дня Соборності України і важливість цієї події для нашого сьогодення.

Школярі з цікавістю слухали розповідь про боротьбу українського народу за соборність своїх земель, бо це одна з важливих сторінок нашого минулого. Вони дізналися про значення слова «соборність», яке включає в себе єдність і згуртованість, а також зрозуміли, що слово «злука» повернулося в нашу мову тільки з настанням незалежності України, бо до цього у ній вживався тільки його антонім – «розлука».

Наприкінці заходу бібліотекар Галина Петраш побажала усім присутнім єдності, любові одне до одного, що допоможе кожному з нас будувати свій дім, свою правду й свою волю. Бо в єдності - наша сила і наше майбутнє. А вчителька Марія Федоришин наголосила, що Акт Злуки, який спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну, національну державу, став одним із найголовніших документів нашої історії у ХХ столітті.

Іван Драбчук

У Галицькій центральній районній бібліотеці відбувся поетичний альбом до 65-річчя від дня народження освітянина, поета, громадського діяча Богдана Михайловича Томенчука на тему «Поезія, народжена в серці». В літературному заході взяли участь бібліотечні працівники та активні читачі. Вони, зокрема, пригадали основні події з життя нашого земляка, його здобутки у професійній царині і творчі досягнення. Про це розповідали бібліотечні працівниці Богдана Кривоніс, Галина Петраш, Марія Венгрин, Тетяна Гусак, Оксана Мединська, а також активні читачки, співробітниці Національного заповідника «Давній Галич» Любов Бойко і Марія Костик. Учасниці поетичного альбому проаналізували твори автора, прочитали його вірші зі збірок «На паперті душі», «Німі громи», «Сповідайтесь, мої тривоги».

Як ми дізналися з відкритих джерел інтернету та друкованих видань, Богдан Томенчук народився 16 січня 1955 року в с. Ценява Коломийського району Івано-Франківської області. Навчався в сільській восьмирічці, з золотою медаллю закінчив школу №2 м. Коломиї. Вищу освіту здобув в Івано-Франківському педагогічному інституту, з відзнакою закінчив фізико-математичний факультет. Півтора десятка років працював у сільських школах Гуцульщини і Покуття вчителем математики, заступником директора, директором.

З 1990 року Богдан Томенчук обіймав посади начальника обласного управління освіти Івано-Франківської облдержадміністрації, завідувача відділу освіти Коломийської райдержадміністрації, заступника голови Івано-Франківської ОДА з гуманітарних та політико-правових питань. Член Координаційної ради з питань соціального та правового захисту військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби в запас або відставку, та членів їх сімей. Богдан Михайлович очолював Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти, займає активну позицію в питаннях реформування освіти, сприяє здійсненню заходів із відродження духовності, культури і народних традицій у краї. Богдан Томенчук – лауреат премії ім. В. Чорновола за книжку «Він був пророком у своїй Вітчизні». Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Як бачимо, Богдан Томенчук – непересічна особистість, що прислужилася своєю працею задля розвитку нашої держави. Сподіваємось, що і його поетичний талант розвиватиметься надалі, заясніє новими гранями, й ми ще не раз будемо читати проникливі і зворушливі, а часто гостросоціальні вірші автора.

 

Любов Бойко.

8 січня у Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася виставка робіт викладачів та студентів Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Серед робіт представлені вироби художнього ткацтва, дерева,  металу, художня кераміка. Окремо можна виділити роботи графічного дизайну, художньої обробки шкіри та дизайну костюма. Для жінок цікавими будуть споглядання жіночих прикрас та одягу з поєднанням гуцульських елементів. Оскільки виставка відкрилася у другий день Різдвяних свят, то на ній представлені ікони, виконані на дереві-левкасі, а також намальовані на склі. Є тут і декоративні шахи «На сторожі пам'яті», поліптих «Створення світу», триптих «Тіні забутих предків» та сучасний керамічний сервіз, виконаний у стилі трипільської культури.

Відкрив виставку завідувач науково-освітнього відділу заповідника Андрій Стасюк, який наголосив, що ініціатором цієї виставки є Наталія Качковська, яка свого часу закінчувала Косівське училище декоративно-прикладного мистецтва, що зараз має статус інституту. З вітальним словом до присутніх звернувся заступник генерального директора з наукової роботи Семен Побуцький. На  відкриття виставки з Косова приїхали викладачі інституту Марія Іванчук, Людмила Боєчко, Олександр Захарків, Павло Мороз, які розповіли про роботу своїх відділів та курсові і дипломні роботи студентів, які, власне, представлені на виставці.

Запропоновані роботи засвідчують неперервність наших традицій. Однак вони не стільки є зразками наслідування, як виявом творчого переосмислення та інтерпретацією народного мистецтва. Це речі, які не потребують реклами, хоча кожна така виставка – це і є своєрідна реклама того, що нас самоідентифікує у світі. А ми маємо це, як наголосили виступаючі, з діда-прадіда. На завершення мусимо наголосити, що окремі співробітники Національного заповідника теж свого часу училися у Косові і для них дана виставка була своєрідним поверненням у молодість. А це, безумовно,  один із найкращих подарунків на Різдво.

Виставка  косівських майстрів у Національному заповіднику  «Давній Галич» триватиме до кінці лютого, тож сподіваємося, що її зможе відвідати багато галичан, зокрема і представники учнівської молоді, яких запропоновані речі мають переконати, що минуле також може ожити, якщо до нього підходити із творчістю.

Іван ДРАБЧУК

У Національному заповіднику «Давній Галич» за участі начальника ДПРЧ -3 м. Галич Мильовича І.М. Галицького  РВ УДСНС в Івано-Франківській області було проведено семінар-навчання з пожежної безпеки на тему:«Технічні навики у користуванні вогнегасниками». Працівники Заповідника оволоділи теорією та технікою гасіння пожежі вогнегасником порошковим.

Шановні колеги ! Дотримуйтесь правил пожежної безпеки – це запорука Вашого здоров’я та життя!

Шановні колеги!

Адміністрація і профспілковий комітет Національного заповідника "Давній  Галич" щиро вітають Вас

із Новим 2020 роком та Різдвом Христовим.

 

Веселою колядою, щирою молитвою нехай відгукнеться у Ваших серцях світло зорі, що засіяла над Вифлеємським вертепом, а радісна звістка про Народження Ісуса Христа наповнить Вас вірою, любов’ю і надією на довге і щасливе життя в Божій ласці, мирі, злагоді та достатку.

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:9276

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:17523

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:7264

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:7817