Напередодні Великодня, 23 квітня у Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відбувся методично-практичний семінар «CHRISTUS VIVIT».

Ініціатором та співорганізаторами заходу виступив науково-освітній відділ заповідника в особі наукової співробітниці Діани Ковальської. На запрошення адміністрації до «Давнього Галича» прибули семінаристи та студенти Івано-Франківської богословської академії Івана Золотоустого. Молитовне благословення присутнім уділив галицький декан о. Ігор Броновський, а заступник генерального директора Семен Побуцький виголосив вітальну промову для учасників дійства.

Насамперед такий захід організовано для молоді, тому не дивно, що численними учасниками стали ліцеїсти та гімназисти м. Галича. У ході роботи семінару доповідачі аналізували та коментували дев’ять розділів апостольського послання «Христос Живий» святішого отця Франциска папи римського, виданого 25 березня 2019 р. Відтак, змістовні роздуми семінаристів стосовно ролі християнських цінностей у сучасному світі, втім і серед молоді, духовно збагатили усіх присутніх.

Андрій Стасюк

Впродовж останнього часу особливе зацікавлення викликає локальна історія – як фіксація подій пов’язаних з окремим містом чи об’єктом. Подібне маємо з історією Галича кінця ХІХ – поч. ХХ ст., яка практично не вивчалася, а пам’ять про ті чи інші події чи об’єкти була втрачена у вирі часу…

На даний час зібрано попередній фактаж, який дає можливість уявити розвиток та життя міста в період володіння ним Габсбургами, перебування у складі ІІ Речі Посполитої та під час німецької окупації.

В 2017 р. Національним заповідником «Давній Галич» було проведено роботи щодо благоустрою цікавого об’єкта історії - колони розташованої перед металевим мостом на р. Дністер. Одночасно велася дослідницька праця в архівах, яка допомогла встановити первинну історію побудови цієї споруди та її призначення – оскільки було кілька різноманітних версій щодо її появи в місті – як виявилося, всі вони безпідставні. Таким чином, дослідникам вдалося встановити, що колона була встановлена у жовтні 1858 р. громадою міста Галича з нагоди будівництва дерев’яного мосту на р. Дністер та в подяку за сприяння в цій справі цісарського – королівському наміснику Галичини графу Агенору Голуховському.

Під час робіт з благоустрою неподалік від колони було віднайдено ще один об’єкт тогочасного періоду, який знаходився під шаром грунту і був ідентифікований дослідниками, як геодезичний знак.

На завершення робіт, силами Заповідника було відновлено пам’ятну таблицю на постаменті колони і здійснено попередні реставраційні заходи щодо геодезичного знаку.

За задумом, одного з ініціаторів відновлення даних пам’яток, тогочасного завідувача науково – освітнього відділу НЗ «Давній Галич» Ярослава Поташника, одним з елементів популяризації об’єктів мала стати анотаційна таблиця. Ще у 2018 р. спільними силами було підготовано текст та виготовлено таблицю, проте відхід у вічність п. Ярослава, відклав цей задум.

І ось тепер, у квітні 2019 р. в передвеликодній тиждень, місто отримало маленький подарунок – анотаційну таблицю присвячену пам’ятній колоні та геодезичному знаку (об’єктам історії ХІХ ст.).

Анотаційна таблиця розташована зі східного боку від лицевої сторони згаданих об’єктів – що дає змогу отримати інформацію і одночасно перебувати у візуальному контакті з пам’ятками. Сама таблиця закріплена на металевому тримачі у формі пульпіту, у верхній частині якого розміщено оргскло з нанесеним зображенням та текстом.

Ліва сторона таблиці розміщує гравюру з зображенням гр. А.Голуховського (намальовану в 1858 р.) та наступним текстом: «Колона Голуховського

Агенор Ромуальд Онуфрій Голуховський (08.02.1812, Скала – Подільська – 3.08.1875, Львів) – граф, аристократ гербу Леліва, представник впливової польської галицької родини. Намісник цісаря в Галичині, державний міністр (1880), Почесний громадянин 66 – ти галицьких міст.

Відвідав Галич у 1857 та 1858 рр. На його честь було відкрито в місті фундацію для опіки над убогими, започатковано стипендію для учня – жителя Галича, який навчається у вищому освітньому закладі.

Захищав інтереси міста у крайовому соймі (1866). Серед населення був шанованою особою.

27 листопада 1866 року магістрат іменував графа Агенора Голуховського гоноровим громадянином Галича – у визнання його заслуг для добра держави і краю, а зокрема в доказ вдячності за спорудження доріг, відкриття першого, постійного дерев’яного мосту через ріку Дністер, який згодом набув статусу крайового та на знак подяки за отримання самоврядування гміною».

Права сторона таблиці містить фотографію геодезичного знака та напис «Геодезичний знак (репер)

точка висоти над рівнем моря

247,15 м

Австро – Угорська монархія (друга половина ХІХ ст.)».

На таблиці розміщено логотип та назву організації, яка його встановила.

Таким чином, силами науковців у північній частині середмістя Галича облаштовано невеличкий “острівець» - комплекс споруд, який фіксує технічний і промисловий розвиток міста в період Габсбургзької монархії: пам’ятну колону (1858 р.), геодезичний знак (ХІХ ст.), металевий міст (1906 – 10 рр.), пам’ятний знак річковому судноплавству (1863 – сер. ХХ ст.). Окремі з цих об’єктів вже є пам’ятками історії місцевого значення і на них оформлені паспорти; в найближчому часі очікуємо на надання пам’ятній колоні статусу нововиявленої пам’ятки історії.

Анотаційна таблиця буде корисна для отримання знань про історію, як жителям міста, так і його гостям (особливо тим, які подорожуватимуть без туристичних груп). Віриться, що цей об’єкт не буде понищений вандалами, як це вже траплялося в нашому місті.

 

А.Чемеринський

18 квітня у світі відзначається Міжнародний день пам’яток і визначних місць. З цієї нагоди у м. Києві відбулися два наукові заходи. В них прийняв участь старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Андрій Чемеринський.

Перший захід: семінар «Стан збереження нерухомої культурної спадщини України» проведено у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику. Програма заходу передбачала вітальне слово Міністра культури України Є.Нищука, виступ начальника управління охорони культурної спадщини О.Єпіфанова, нагородження почесними грамотами та подяками працівників сфери охорони культурної спадщини, екскурсію на виставку «Погляд скрізь роки» та ознайомлення з соціальним проектом «Відеостіна».

Міністр культури України Євген Нищук привітав з професійним святом працівників сфери охорони культурної спадщини та директорів заповідників України і подякував за щоденну кропітку працю по збереженню культурного та історичного надбання.

«Упродовж останніх років держава зосереджує значну вагу на розвитку збереження культурної спадщини та музейної справи – останнім часом ми виносимо ці питання до уваги найвищих кабінетів влади. Зокрема, вперше за часи Незалежної України, Мінкультури були започаткуванні курси підвищення кваліфікації керівників музейних закладів. До роботи були залучені найкращі музейники та фахівці, які можуть поділитися своїм досвідом в частині європейських програм. Для напрацювання рішень найактуальніших проблемних питань регулярно проводяться семінари, зустрічі та обговорення, що дає свої ефективні практичні результати», - зазначив Євген Нищук.

Другий захід: Міжнародна науково – практична конференція «Культурна спадщина: шляхи збереження» проведено в Київській православній богословській академії при Михайлівському золотоверхому монастирі. Проблематика конференції висвітлювала шляхи консервації, реставрації об’єктів культурної спадщини в міському середовищі, популяризацію актуальних процесів збереження культурної спадщини, ознайомлення із сучасними процесами менеджменту у сфері охорони культурної спадщини. Учасниками конференції були науковці національних заповідників, науково – дослідних реставраційних центрів України, Польщі та Франції.

 

Довідково.

Національний заповідник «Давній Галич» опікується 151 пам’яткою; з них – 15 національного значення. На території заповідника є пам’ятки археології (108); архітектури (22); історії (17); монументального мистецтва (4).

А.Чемеринський

19 квітня працівники Національного заповідника «Давній Галич» С.О. Побуцький (заступник генерального директора з наукової роботи) та Р. Б. Коновалов (молодший науковий співробітник відділу «Музей етнографії») взяли участь у засіданні круглого столу «Стратегії управління музеями просто неба в сучасних умовах», який проводився в м. Київ у рамках Міжнародної наукової конференції, присвяченої 50-ти річчю заснування Національного музею народної архітектури та побуту України.

Гостей привітали виступом фольклорний колектив «Рожаниця». З вітальним словом звернулася генеральний директор НМНАПУ Повякель О.Т. В обговоренні важливих та актуальних питань розвитку музеїв просто неба взяли участь представники етнографічних музеїв з Ужгорода, Львова та Чернівців. Учасники круглого столу ділилися досвідом у сфері популяризації скансенів. Обговорювали головні напрямки роботи музеїв, зокрема: науково-дослідний, зберігання та експонування колекцій та пам’яток, культурно-просвітницький, реставраційний та музейний маркетинг.

Дякуємо працівникам Національного музею народної архітектури та побуту України за організацію заходу та набутий досвід.

Р. Коновалов.

19 квітня у стінах Національного заповідника "Давній Галич" відбувся навчальний семінар з пожежної безпеки та надзвичайних ситуацій. Організатором навчання виступили заступник генерального директора з питань фінансів, менеджменту та економіки І.Ф. Чернега і працівники інженерно-технічного сектору заповідника. Головний доповідач, інженер з охорони праці Л.В. Порцина, наголосила присутнім про важливість дотримання правил протипожежної безпеки як на робочому місці, так і у домашніх умовах. Разом з тим, учасникам семінару були продемонстровані змістовні відеоролики про загрози життю людини, спричинені насамперед нехтуванням правилами безпеки. Відтак, сподіваємося, що отримані знання сприятимуть збереженню найбільшої цінності - людського життя та здоров'я!

Андрій Стасюк

Днями в рамках робочої поїздки на Прикарпаття Галицький район відвідала міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, а також народний депутат Володимир Шкварилюк. Не оминули увагою поважні гості і село Крилос (Княжий Галич), де побували в Успенській церкві XVI ст.

Завідувач Музею історії Галича Тарас Зіньковський ознайомив делегацію з експозицією Митрополичих палат. Представники влади були приємно вражені багатою історією та культурою княжого міста, побаченими цінними артефактами. На завершення міністр висловила «величезну вдячність за збереження вражаючої колекції доказів величної історії Галича і важливу просвітницьку працю».

Тарас Зіньковський

Нещодавно у Галичі побувала міністр освіти і науки п. Л. Гриневич. Під час зустрічі в Галицькому ліцеї імені Ярослава Осмомисла висока київська гостя основну увагу звернула на впровадження концепції нової української школи. Наразі в Україні вже діє 767 опорних шкіл, при цьому з них лише 9 знаходиться в Івано-Франківській області, і серед них одна – в Галицькому районі. На зустріч було запрошено начальників відділів освіти Івано-Франківщини, голів територіальних громад та представників освіти.

Міністр освіти і науки п. Л. Гриневич провела також зустріч із директором Галицької гімназії п. В. Тихонь, поспілкувалася з учнями та вчителями науково-методичного проекту «Інтелект України».

Концепція нової української школи була ключовою у спілкуванні з аудиторією. Як відомо, Міністерство освіти і науки робить акцент на такі аспекти:

- cтворення опорних шкіл;

- збільшення фінансування на освіту;

- докорінне поліпшення матеріально-технічної бази предметів природничо-математичного циклу;

- термінове впровадження програми «Теплі вбиральні».

Як зазначила міністр п. Лілія Гриневич, опорні школи – це не лише краща якість освіти для дітей, а й вища зарплата для вчителя. Малокомплектні школи, де по 5-10 учнів і один вчитель викладає кілька предметів, мають рекордну вартість навчання одного учня – до 45 тис гривень. А це ті кошти, які можна використати саме на зарплати вчителів. Загалом цього року держава інвестувала в шкільну інфраструктуру понад 3,8 мільярда гривень.

 

Ірина Чернега

У Національному заповіднику «Давній Галич» відбувся відкритий урок «Література рідного краю» для учнів Галицької гімназії. Перед гімназистами виступили співробітники заповідника, а також учасники Галицького літературно-мистецького об'єднання «Нащадки Митуси». Учні мали нагоду послухати вірші галицьких авторів, зокрема Марії Букавин, Любові Бойко, Ніни Сегін, Івана Драбчука, Володимира Наконечного та інших. Коли Україна переживає такий нелегкий і неоднозначний час, то людям, які, можливо, трохи гостріше відчувають, є що сказати, і вони це передають у поетичних рядках. Галицька земля народила багато талановитих митців, більше чи менше відомих. Всі вони чутливо відгукуються на події, намагаються зрозуміти, що ж відбувається з нами в нашій новітній історії, пишуть про це в своїх творах. Кожен автор по-своєму передає свої враження і відчуття, але, без сумніву, всіх болить те, що відбувається довкола, хвилює, якою буде доля нашої держави, українського народу. Власне, маленькі літературні струмочки з кожного регіону України вливаються у велику ріку української літератури.

Завідувач науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич» Марія Костик звернулась до гімназистів зі словами, що для них сьогодні найголовніше завдання – добре вчитися, бо вони – наше майбутнє, яке, ми всі сподіваємось, буде кращим, ніж сьогодення. Підсумував урок учитель української мови і літератури Іван Михайлович Фрейнак. Він наголосив на тому, що дуже важливо, щоб молоді люди не були байдужими. Молодь повинна бути активною, щоб змінити життя на краще.

Любов Бойко.

В історії нам більше відоме ім’я Захарії Абрагамовича (1878 – 1903 рр.), караїмського поета, який народився у с. Лани Галицького району, жив у Галичі, але помер у Залукві. Також свого часу ми писали про караїма–вихреста, теж Захарію, що змінив своє ім’я  спочатку на  Адам, а пізніше, коли став ченцем, - на Андрій (див. газету «Нова Зоря» за 22 січня 2018 р.). Він також походив із залуквянських караїмів, але народився у с. Нові Кінчаки. І ось недавно нам під руки потрапила інформація про ще одного Абрагамовича – Зигмунта, який власне уже є уродженцем с. Залуква. Це відомий історик, орієнталіст, тюрколог, перекладач. Писав польською, німецькою, караїмською мовами.

Він народився 20 лютого 1923 року в сім’ї слюсаря Захарії Абрагамовича. Мати, Девора Морткович, походила з луцьких караїмів. Був найстаршим у сім’ї, де виховувалося четверо дітей. Рано втратив батька. У 1928−1935 рр. навчався в польській школі м. Галича. Пізніше у 1935−1939 рр. навчався в гімназії м. Станиславова (тепер м. Івано-Франківськ), де великий вплив на нього справило спілкування з учителем гімназії Миколою Лепким. А закінчував З.Абрагамович навчання у  1939−1941 рр. у Галицькій середній школі.

Під час Другої світової війни  (у 1944 р.) З. Абрагамович потрапив на примусові роботи до Німеччини, а після війни оселився в Польщі. З 1947 р. він  вільний слухач факультету філології Близького Сходу Варшавського університету. Тут навчався  на курсі під керівництвом тюрколога А. Зайончковського. У студентські роки переклав галицько-луцьким діалектом караїмської мови кілька віршів Назима Хікмета та ряд новел турецьких авторів. У 1949 р. склав іспит, а 1950 перевівся до Ягеллонського університету. 1951 здобув ступінь магістра за дослідження «Подорож Евлії Челебі до Криму 1666 року».

У 1952–1976 рр. З.Абрагамович працював архівістом у Головному архіві давніх актів (м. Варшава), у Державному воєводському архіві (м. Краків). 1967 захистив докторську дисертацію «Хаджи Мехмет Сенаї з Криму. Історія кримського хана Іслам-Гірея ІІІ (до весни 1651 року)» у відділі філології Ягеллонського університету.

У 1976–1988 рр. він  працював в Інституті історії Польської академії наук (м. Варшава). Досліджував історію Туреччини, перекладав староосманські писемні джерела. 1989 за його участю (вступна стаття, обробка матеріалу) вийшла книга орієнталіста І. Петрашевського «Uroki orientu» про 10-річну подорож на Схід, в якій описано життя, звичаї й культура Туреччини та Сходу загалом у 1830-х. Також, зацікавившись історією зв’язків Польщі й Туреччини, він видав працю «Кага Mustafa pod Wiedniem» (1973 р.), в якій використано мусульманські джерела віденського походу 1683 року.

Помер Зигмунт Абрагамович 13 грудня 1990 р., похований на Раковецькому цвинтарі у місті Кракові.

Зауважимо, що відомий автор цікавився також й Україною. Він переклав караїмською мовою (галицько-луцький діалект) вірш «Заповіт» Т. Шевченка, який уперше опубліковано в антології «Тарас Шевченко. «Заповіт» мовами народів світу» (1989 р.). За два тижні до смерті, у день, коли його поклали в лікарню, закінчив роботу над перекладом «Гамалії» Т. Шевченка й передав його у видавництво.

Таким чином, ми бачимо, що учений не змарнував свого життя, а лишив по собі вагомий науковий слід. Тому ми повертаємо це ім’я на батьківщину і, сподіваємося, що і в Залукві колись згадають про свого відомого земляка. Також ця інформація може бути використана моїми колегами, працівниками Музею караїмської історія та культури у експозиції закладу.

 

Іван ДРАБЧУК

У час Великого посту в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася виставка давніх галицьких хрестів ХVІІ–ХХ ст. з експозицій Музею історії Галича та Музею етнографії, а також із фондів заповідника. Завідувач науково-освітнього відділу, кандидат історичних наук Андрій Стасюк запросив поблагословити захід пароха церкви Різдва Христового в Галичі о. Володимира Кузюка. Священик розповів про значення хреста для християн, його символіку.

–В час розп'яття хрест був символом приниження, символом ганьби, але після Христового Воскресіння він став символом віри, – наголосив о. Володимир. – Віруючі люди, незалежно, до якої конфесії належать, з пошаною ставляться до хреста, бо він показує нам дорогу до вічного життя. Україна – християнська країна, має свою християнську історію. Апостол Андрій Первозванний, перший благовісник Євангелія Христового на землях України, відчув особливу Божу благодать на київських горах.

Ось як свідчить про це «Повість минулих літ»: «І прибув він до гирла Дніпрового, а звідти вирушив угору по Дніпру. І сталося, що він прибув і зупинився під горами на березі. А ранком, вставши, промовив він до учнів, що були з ним: «Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог». І піднявся він на гори ці, благословив їх, помолився Богу і зійшов з гори цієї, де пізніше виріс Київ».

Про знак хреста з позиції релігієзнавства розповів заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький. Він охарактеризував історичні події того часу, коли жив Ісус Христос, нагадав уривок з Євангелія, де описані останні години земного життя Сина Божого, зазначив, що смерть на хресті була найбільш мученича.

Завідувач науково-освітнього відділу, кандидат історичних наук Андрій Стасюк повідомив, що на виставці демонструється понад три десятки хрестів з галицьких храмів та церков Гуцульщини, різних за типологією, ознаками, конфесійною приналежністю. Є серед них напрестольні, процесійні, ручні хрести, розп'яття, нагрудні хрестики тощо. В Картинній галереї експонуються також фотороботи заступника генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з питань культурної спадщини Володимира Дідуха. Виставка діятиме до 19 квітня.

Любов Бойко.

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:8488

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:16158

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:6936

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:7301