Науковці Національного заповідника «Давній Галич» взяли участь у громадських слуханнях 25 вересня в Народному Домі Галича, де були презентовані проекти музеєфікації фундаменту Успенського собору та облаштування Крилоської гори задля проведення Всеукраїнських прощ до чудотворної ікони Матері Божої.

На презентації проектів були присутні представники Галицької районної та Івано-Франківської обласної влади, науковці з Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, священнослужителі різних конфесій, працівники установ міста, небайдужі галичани. Приїхали також гості зі Львова, Тернопільщини та сусідніх районів нашої області.

З двох проектів, поданих на конкурс, журі вибрало модерний проект музеєфікації з наступним пристосуванням, реабілітацією фундаменту собору Успіння Пресвятої Богородиці в с. Крилос Галицького району, підготовлений львівськими архітекторами. Перед галичанами виступив один зі співавторів Тарас Сулик. Він розповів, що творча майстерня львівських архітекторів з великим ентузіазмом працювала впродовж трьох місяців. За задумом проектантів, частину фундаменту буде законсервовано (засипано землею), частину музеєфіковано. Відкритими для огляду залишаться північний та східний фасади, вівтарна частина. «Наш лейтмотив – не руйнувати, а зберегти», – наголосив Т. Сулик.

Львівські архітектори стали переможцями і другого конкурсу – з комплексної організації простору відпустового місця на Крилоській горі. Проект передбачає перенесення місця служіння з мурів біля церкви у нову споруду для священиків, яку планується побудувати внизу навпроти церкви Успіння Пресвятої Богородиці, організацію інформаційних зон, транспортної мережі з одностороннім рухом, місця для паркування автотранспорту, санітарні зони тощо.

В обговоренні проектних пропозицій взяли участь науковці, представники влади і духовенства. Зокрема заступник генерального директора з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький підкреслив, що Успенський собор ХІІ ст. – це символ державотворення в Галицькій землі і всій Русі-Україні, а тому при музеєфікації фундаменту храму треба враховувати ландшафт, результати археологічних досліджень.

Любов Бойко.

25 вересня 2018 р. відбулося засідання вченої ради Національного заповідника «Давній Галич», на якому затверджено до друку нові видання – збірник матеріалів наукової конференцій «Галич і Галицька земля», проведення якої заплановане на 25 жовтня, та книгу О. Біберової, І. Коваля, М. Коваль, А. Стасюка «Село Сапогів – чарівна перлина України».

Вчений секретар Н. Качковська проаналізувала доповіді, вміщені у збірнику. Наталія Никифорівна зупинилась на статтях докторів наук Л. Войтовича, О. Головка, М. Капраля, В. Козінчука, кандидатів історичних наук Б. Томенчука, Т. Чугуя, науковців заповідника М. Костик, Т. Зіньковського та ін. Збірник матеріалів наукової конференції обсягом 364 сторінки підготували до друку працівники інформаційно-видавничого відділу. Вчена рада затвердила наукове видання до друку.

Завідувач науково-освітнього відділу, кандидат історичних наук Андрій Стасюк ознайомив присутніх із новим дослідженням про село Сапогів. Книга укладена у формі дванадцяти нарисів. Кожен з авторів по-своєму опрацював зібрані матеріали. Андрій Євгенович розповів про власні напрацювання, цікаві знахідки в архівах, зокрема оригіналу документа, де міститься перша письмова згадка про село.

Рецензент видання, заступник генерального директора з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький наголосив на тому, як важливо працювати з першоджерелами і рекомендував затвердити видання до друку. Члени вченої ради проголосували за те, щоб книга обсягом 300 сторінок збагатила видавничий фонд Національного заповідника «Давній Галич».

Любов Бойко.

18 вересня в Івано-Франківську відбулося засідання президії обласної ради. Члени президії винесли на розгляд сесії облради зміни до регіональної цільової програми «Відродження Галича як давньої столиці України» на 2018-2021 роки. Зокрема, депутати планують збільшити перелік заходів, які будуть проводитися в рамках програми та збільшити її фінансування. На 2018-2021 рр. планують виділити 2 мільйони 990 тисяч гривень для цієї програми.

«Галицький кореспондент»

8 і 9 вересня Галич відзначав 1120-річчя своєї літописної історії. В суботу галичани і гості міста, пройшовши через відчинену Галицьку браму, майстерно відтворену реставраторами Національного заповідника «Давній Галич», стали глядачами лицарських турнірів на Замковій горі. Їх проводили учасники клубів історичної реконструкції з Івано-Франківська, Львова, Луцька, Києва, Вишгорода та інших міст України. В перерві між поєдинками лунали композиції у виконанні рок-гуртів та «геральдична» поезія прикарпатських авторів. Охочі могли сфотографуватись із лицарями в обладунках, стати учасниками середньовічних забав, спробувати власними руками створити якусь річ, наприклад, виліпити горня з глини, скуштувати свіжі страви давньої кухні тощо.

Увечері, незважаючи на дощ, біля Галицького замку з успіхом відбулась вистава Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. І. Франка «Шаріка», головні ролі в якій виконували Заслужена артистка України Олеся Пасічняк та артист  театру Євген Холодняк.

В неділю після Служби Божої на Майдані Різдва відбулося віче «Днесь, Галиче, честь твоя», яке поблагословив Галицький декан УГКЦ о. Ігор Броновський. Насамперед до пам’ятників королю Данилові Галицькому, Тарасові Шевченку, а також банера Героям Небесної Сотні покладено квіти. Вшанували княжу столицю король Данило Романович, літописець, князі і княгині – учасники художньої самодіяльності. Перед присутніми виступили очільники місцевої та районної влади, перший заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Марія Савка, народний депутат Верховної Ради України Михайло Довбенко та ін. Промовці бажали Галичу і галичанам всіляких благ і процвітання.

Після цього в супроводі духового оркестру колона вирушила на Замок, де відбулися завершальні бої лицарів, а також виступили прикарпатські митці, рок- і етногурти.

Ближче до вечора в центрі міста відбувся фестиваль «Золотий Тік». Але перед цим народний депутат Верховної Ради України Михайло Довбенко вручив нагороди гравцям і тренерам футбольної команди Галича, яка напередодні виборола перше місце в обласному турнірі.

Пролунали позивні фестивалю… Насамперед перед слухачами виступила Заслужена артистка України, наша талановита землячка з Бурштина Оксана Романюк. Інша уродженка Бурштина Оксана Грицай (Міка Ньютон), котра з дитячого віку виступала на «Золотому Тоці», передала аудіовітання з-за океану учасникам фестивалю. Яскраві здібності демонстрували лауреати цьогорічного конкурсу з Рогатина, Калуша, Коломиї, Івано-Франківська. Серед них і галичанка Аліна Підгайна. Подарували кілька пісень і теплі спогади й переможці попередніх конкурсів із Тернополя, Львова. І нарешті галичани та гості дочекалися неперевершеного виступу (!!!) «Пікардійської терції». Море емоцій і насолода для слуху.

Завершив фестивальне дійство Народний артист України Павло Дворський з талановитими синами. Слухачі різних поколінь радо підспівували «Смерічку», «Стожари», «Червону руту»…

Сподіваюсь, що всі добрі слова, всі побажання, висловлені на адресу міста-ювіляра і його мешканців, матеріалізуються і Давній Галич не втратить своєї автентичності і тисячолітнього чару.

Любов Бойко.

Напередодні великого християнського свята – Успіння Пресвятої Богородиці – в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відбулося відкриття виставки галицьких ікон ХVІІІ–ХХ ст. з архікатедрального собору Святого Воскресіння (м. Івано-Франківськ), на якому були присутні наукові співробітники Національного заповідника «Давній Галич», працівники Галицької районної бібліотеки тощо. Організатор виставки завідувач науково-освітнього відділу, кандидат історичних наук Андрій Стасюк насамперед надав слово Галицькому деканові УГКЦ о. Ігореві Броновському, який розпочав захід з молитви та поблагословив присутніх на подальшу працю.

Діву Марію люблять і шанують у нашому народі, до неї звертаються з проханням про допомогу, – сказав священик. – В кожному образі є щось надзвичайно величне і святе. Водночас вони не подібні один до одного. Перед ними молилося багато людей, тож усі образи, розміщені в цьому залі, – намолені.

Як зазначив Андрій Стасюк, ще в давнину князі посвятили нашу землю Богородиці. Про це свідчать храми, присвячені Пречистій, зокрема й Успенський собор у Крилосі.

Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич», кандидат історичних наук Семен Побуцький наголосив у своєму слові, що виставка демонструє високу духовність і великий мистецький хист нашого народу.

В перспективі ми маємо намір зібрати ікони усіх 25-и Святих Таїнств і запросити священиків і галичан для молитви на вервиці, – повідомив С. Побуцький.

Виставка ікон діятиме до Свята Покрови Пресвятої Богородиці.

Колектив Національного заповідника «Давній Галич» висловлює щиру подяку адміністратору Івано-Франківського собору Святого Воскресіння о. Юрію Новицькому за сприяння в організації виставки.

Любов Бойко.

25 серпня  2018 р. з нагоди відзначення Дня Незалежності України в Національному заповіднику «Давній Галич» на Крилоській горі відбувся духовно-мистецький захід «Вірую». Цей проект, котрий об’єднав найкращих українських музикантів світового рівня, презентував Благодійний фонд «Україна Інкогніта». Його співорганізаторами стали Івано-Франківська торгово-промислова палата, Івано-Франківська ОДА та Агенція регіонального розвитку Івано-Франківської області.

Місце Крилоса, де у середньовіччі знаходився дитинець княжої столиці, а пізніше існував релігійно-духовний центр Галицької митрополії, є чудовим місцем для проведення такого  рівня заходів. Неповторний дух минувшини відчуває кожен, хто ступає на Крилоську гору. Тисячі прочан із вірою в серці приходять сюди у пошуках свого духовного відновлення. Тут минуле переплітається із сучасним і творить непогану перспективу на майбутнє.

Після щорічної прощі, яка відбулася на початку серпня на чолі з Патріархом УГКЦ Святославом, це другий потужний захід, який, можливо,  не зібрав уже  так багато людей, але  об’єднав галицьку та українську еліти. Адже тут можна було побачити і народних депутатів України, і керівників обласної та районної влад, і найвище духовенство краю. Вони були не тільки співорганізаторами заходу, але і слухачами чудових творів релігійно-духовного характеру. А послухати направду було кого.

Ірина Рябчун виконала класичні твори та українські мотиви  на унікальному інструменті – карильйоні. Квартет бандуристок «Гердан» Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника (кер. Віолета Дутчак) заспівав кілька чудових пісень, які зачіпали серця слухачів. В Успенській церкві (для тих, хто уважно прочитав програму) співала лавреат Національної премії ім. Т.Шевченка Наталія Половинка у дуеті з Юлією Тарасович. Почуте  було направду неповторним, адже співачки виконували давні духовні наспіви без акомпанементу. Акустика храму і тьмяне світло зробили свою справу і спів  благодатно впливав на присутніх. Складалося таке враження, що ми не у ХХІ, а десь у ХІІІ столітті.

Справжньою  окрасою святкового дійства став виступ Народної артистки України Ніни Матвієнко, яка презентувала програму «Увійди і ти у цей собор». Радував слухачів і виступ академічного симфонічного оркестру Івано-Франківської  філармонії імені Ірини Маланюк. А ще вперше, саме тут у Крилосі, прозвучала просто неба опера-реквієм «ЙОВ» формації Nova Opera. Вона створена за книгою Йова зі Старого Заповіту з використанням латинських сакральних текстів. Її написано в синтетичному жанрі, що вперше в історії світової музики поєднав у собі оперу, реквієм та ораторію. Музику твору написали Роман Григорів та Ілля Разумейко, а постановку здійснив Влад Троїцький.

У  Музеї  історії Галича, який могли відвідати усі бажаючі,  демонструвалася виставка оригінальних писанок майстрині з Калуша Наталії Андибур. Авторські писанки на ніжках, виконані у техніці холодної кераміки та полімерної глини, декупаж та пап’є-маше із використанням ручного та точкового розпису відрізняються від традиційних, але це направду нове слово у нашому писанкарстві.

Багато праці для того, щоб захід удався доклали і співробітники Національного заповідника «Давній Галич». Принагідно скажемо, що тут вони проявили і свою галицьку кмітливість. Адже крім дерев’яних лавок, які використовуються під час прощі, місцями для сидіння стали звичайні тюки із свіжого пахучого сіна.

Сподіваємося, що такий чудовий проект стане для Давнього Галича  традиційним і покличе  до життя инші, які сприятимуть ще більшій розбудові цього, як сказав народний депутат України Анатолій Матвієнко, «красивого місця віри на Крилоській горі».

Іван ДРАБЧУК

27 липня 2018 р. відбулося чергове засідання вченої ради Національного заповідника «Давній Галич», на якому науковці розглянули два питання: затвердження до друку монографії Олександри Левицької «Сакральна тематика іконостасу Успенської церкви с. Крилос у творчій діяльності Антона Монастирського та співпраця з Греко-католицькою церквою» та поетичну збірку галицького караїмського поета Захарії Абрагамовича.

З першого питання виступила автор монографії, науковий співробітник Музею історії Галича О. Левицька. Вона представила свій науковий доробок, зазначивши, що працювала над дослідженням впродовж трьох років. Робота складається з дев'яти розділів. Проаналізовано художньо-мистецьку цінність іконостасу Крилоської церкви Успіння Пресвятої Богородиці, подано історію чудотворної ікони Матері Божої, котра знаходиться в церкві, опис чотирьох старозавітніх ікон, скульптурного барельєфу, який розміщений над входом у храм тощо.

Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич», кандидат історичних наук Семен Побуцький, вчений секретар Наталія Качковська, завідувач науково-дослідного відділу Марія Костик, завідувач науково-освітнього відділу, кандидат історичних наук Андрій Стасюк рекомендували затвердити наукову роботу до друку з урахуванням деяких зауважень. Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин привітав автора зі значним науковим напрацюванням, пообіцяв всебічно сприяти тому, щоб монографія побачила світ.

Про поетичну збірку галицького караїмського поета Захарії Абрагамовича розповіла науковий співробітник Музею караїмської історії та культури Національного заповідника «Давній Галич» Надія Васильчук. Книга важлива насамперед тому, що містить багато віршів, написаних мовою оригіналу – караїмською.

Члени вченої ради були одноголосні в тому, що видання потрібні і важливі. А тому їх потрібно затвердити до друку, щоб з ними ознайомилися читачі, які цікавляться історією Галицької землі.

Любов Бойко.

Поетичний альбом до Дня Незалежності України

Напередодні Дня Незалежності України в Галицькій районній центральній бібліотеці відбувся поетичний альбом «З Україною в серці», в якому взяли участь т.в.о. директора Галицької ЦБС Т. Перекліта, бібліотечні працівники Г. Петраш, М. Венгрин, Б. Кривоніс, Н. Сєдова, О. Мединська, а також співробітники Національного заповідника «Давній Галич» Л. Бойко, М. Костик.

Як зазначила Галина Петраш, муза не мовчить і в час воєнних дій, тому багато творів сучасних поетів присвячено темі війни на сході України. Зокрема, й вірші С. Бондаренка, які прочитала п. Галина. В читальній залі лунали також вірші Л. Костенко, С. Пушика, І. Драбчука, Л. Бойко, В. Матвієнка, Г. Чубая, Р. Юзви та інших авторів у виконанні учасників поетичних читань. Теми віршованих творів – любов до України, захоплення її славною історією і звитяжними синами, події на Майдані і трагічні сторінки сьогодення.

Дух свободи і непокори ніколи не покидав українців. Як і жадоба до завоювання нашої землі не полишала в різні періоди історії жорстоких завойовників. Наш народ постійно обороняв свій край від захланних чужинців, які лізли з усіх усюд. Наша історія сповнена трагізму і жертовності. Проте Бог завжди оберігав Україну, тому, як сказав поет, буде жити Україна, доки живуть люди. А інший автор, наш земляк Іван Драбчук, додав:

«Найперше треба цінувать своє

І з Господом Вкраїну будувати».

Любов Бойко.

Впродовж десятиліть один з історичних об’єктів Галича – військове кладовище Першої світової війни, було забутим і перебувало в занедбаному стані. Огорожа кладовища зруйнувалася, надгробки та алеї заросли саморослими деревами та чагарниками; почалося поступове використання цієї території під повторні, цивільні поховання. Причиною цього всього було, трактування війни «чужою та імперіалістичною», втрата населенням історичної пам’яті та відсутність коштів в органів місцевого самоврядування на здійснення благоустрою даного об’єкту. Поодинокі, хоча й системні звернення до посольств та консульств Угорської республіки, Австрійської республіки не дали позитивного результату.

В 2018 р. дана проблематика отримала перші, позитивні результати – і це не випадково, адже в листопаді цього року у всьому світі відзначатиметься 100 – річчя з часу Першої світової війни, учасниками та жертвами якої були тисячі галичан. Впродовж липня – серпня 2018 р. з метою упорядкування військового цвинтаря цісарсько – королівського війська було проведено ряд робіт.

Вони здійснювалися завдяки координованій співпраці двох інституцій – наукової установи та органу місцевого самоврядування. Національний заповідник «Давній Галич» (генеральний директор Володимир Костишин) звернувся з ініціативою до Галицької міської ради (голова Орест Трачик) про проведення благоустрою. Фізичні роботи на волонтерських засадах здійснювали працівники відділу охорони культурної спадщини заповідника та його інженерного підрозділу (Олег Іваночко, Володимир Козелківський, Андрій Чемеринський); Галицька міська рада забезпечила необхідні знаряддя праці та будівельні матеріали (генератор, металеві конструкції, дерев’яні лати та ін).

Виконані роботи першого етапу здійснено на належному рівні. Зокрема, встановлено вхідну браму у військовий сектор кладовища, споруджено огорожу від цивільних поховань зі східної сторони та частково з північної та південної; металеві стовпці огорожі помальовано, а дерев’яні лати її конструкцій для забезпечення від атмосферних впливів покрито переробкою мастила; також, винесено значнукількість сміття.

Зрозуміло, що роботи залишилося дуже багато, проте все залежитиме від бачення і розуміння необхідності забезпечення постійного порядку в цьому секторі, як відповідальними посадовцями, так і небайдужою громадськістю. Потребою часу є подальше прибирання кладовища, відновлення інших частин огорожі, підняття хрестів на могилах та їхня побілка вапняним розчином; ймовірне, надання військовому кладовищу статусу «нововиявленої пам’ятки історії».

Впродовж найближчих двох місяців буде виконано ще ряд робіт – подальше прибирання і відновлення кладовища (силами студентів Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника за ініціативою Поступового гурту франківців та проекту «Велика війна: поховання та могили»); встановлення трьох інформаційних таблиць – щитів з історичною довідкою про місце та переліком похованих (Національний заповідник «Давній Галич», проект «Велика війна: поховання та могили»). Також, попередньо домовлено з Галицьким деканом УГКЦ о. Ігорем Броневським про відправу на кладовищі за полеглих (у листопаді), яка не проводилася вже кілька десятків років.

За ініціативою працівників відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич» поточно здійснюється фотофіксація стану військового кладовища (з 2011 р. і досі), підготовано ситуаційну схему поховань; в архівах віднайдено частину прізвищ військовиків, які тут поховані. Проведені дослідження дозволяють ствердити, що первинно на кладовищі було поховано не менше 500 воїнів австро – угорського війська (хоча на даний момент збереглося лише 433 візуально простежуваних гробівці); встановлено прізвища, місце народження, дату смерті та військові частини щодо 102 осіб. Загалом, на військовому секторі кладовища поховано воїнів 53 військових частин Габсбургської монархії (практично всіх родів армії - піхотних, артилерійських, кавалерійських, саперних, санітарних, будівельних та жандармських підрозділів); відомим вже також є той факт, що тут спочивають два воїни Легіону УСС.

Перші грунтовні кроки зроблено, проте, вже тепер зрозуміло, що дана справа матиме позитивний результат тільки за об’єднання зусиль всіх – органів державної влади та місцевого самоврядування, науковців, громадських організацій та товариств, зацікавлених та активних галичан. Вклад кожного є надзвичайно важливим, тільки таким чином можна зберегти пам’ять про полеглих – зрештою, саме вони звільнили Галич від російського війська спершу у червні 1915 року, а згодом у липні 1917 р.

Принагідно, як приклад особистого вкладу у благоустрій і відновлення військового кладовища, хочеться згадати волонтерську працю п. Броніслава Ржешотарського (м. Варшава), який в 2016 – 17 рр. викошував траву на кладовищі; прибирання, яке двічі впродовж липня 2018 р. в рамках ініціативи «Полеглі потребують пошани», організовувала Галицька района організація АТО.

Віриться, що все ж вдасться повністю здійснити благоустрій цього пам’ятного місця. Початок зробленовсіма…

А.Чемеринський

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:8772

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:16602

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:7042

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:7456

Troy Apke Authentic Jersey