Під такою назвою 10 жовтня 2018 року в читальному залі Галицької районної бібліотеки відбувся історичний екскурс. Серед присутніх були учні 10-Б класу Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла, бібліотечні працівники, науковці Національного заповідника «Давній Галич».

Бібліотекар краєзнавчого відділу Б. Кривоніс у своєму виступі наголосила, що цьогоріч виповнюється 765 років з часу коронування галицько-волинського князя Данила Романовича Папою Римським Інокентієм ІV. Ця подія стала важливою віхою в історії нашої держави і вона широко висвітлена як у науковій, так і в художній літературі.

Завідувач науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич» М. Костик розповіла про політичну обстановку в Європі та Азії на початку і в середині ХІІІ століття, про утворення великої монгольської імперії, яка завоювала країни Азії, Близького Сходу, спустошила Русь і європейські країни. В цей час дуже важливо було об’єднатися володарям європейських держав для боротьби з монголами. Папа Інокентій ІV посилав булли монархам із закликами до боротьби. Між галицько-волинським князем Данилом й Папою Римським зав’язалися стосунки – вони листувалися. Інокентій ІV пропонував Данилові заступництво Престолу Св. Петра і королівську корону. Спочатку Данило відмовився від корони, бо не бачив реальної допомоги з Заходу в боротьбі з татарською ордою. Але в результаті переговорів у грудні 1253 року під час походу на ятвягів Данило приймає корону від послів Римського Папи Інокентія ІV у місті Дорогичині (нині місто Дрогічин у Польщі).

Співробітник інформаційно-видавничого відділу Заповідника, історик-краєзнавець І. Драбчук наголосив, що акт коронації і титул короля були важливими в житті Данила. Серед галицьких володарів такий титул мав угорський правитель Коломан, а також внук Данила Романовича Юрій Львович. Науковець ознайомив присутніх з долею корони Данила Романовича і про те, що вона може знаходитися і в Польщі, і в Римі. Дуже важливо для Української держави віднайти свою реліквію.

Учні переглянули виставку наукової і художньої літератури з історії Галича, зокрема про короля Данила Романовича.

Марія Костик.

Одним з улюблених музеїв Прикарпаття для багатьох жителів регіону та його гостей є Музей етнографії в с. Крилос Галицького р-ну. Заклад є структурним підрозділом Національного заповідника «Давній Галич». Саме тут відвідувач може побачити автентичну народну архітектуру 4 етнорегіонів Прикарпаття. На даний час для огляду відвідувачів доступні 11 об’єктів.

Музей, який популярний, не може не розвиватися. Працівники Музею етнографії, окрім повсякденної роботи, щорічно впроваджують у життя програму «Живий музей», цьогоріч долучилися до видання комплекту листівок з анотаціями, присвяченого своєму закладу, мають багато інших планів, спрямованих на роботу з відвідувачем.

Всі науковці є фахівцями: володіють знаннями про спосіб будівництва споруд, специфіку їх використання; можуть розповісти цікаві історії про життя наших предків.

В процесі роботи, як генеральній дирекції НЗ «Давній Галич», так і працівникам Музею етнографії помітно, що відвідувач прагне приємно провести час на території закладу і хоче мати місце для відпочинку – після огляду основних об’єктів.

Саме для того, щоб залучити додаткових відвідувачів, популяризувати заклад, створити умови для культурного дозвілля організованих груп, влітку цього року розпочато роботи щодо облаштування додаткової відпочинкої зони (окрім вже наявних, яких недостатньо для екскурсантів). На даний час основні роботи проводяться, праця отримує результат.

Додаткова відпочинкова зона буде досить цікавою і привабливою, оскільки розташована на мальовничих теренах, з яких можна оглядати житлову забудову наших краян у ХІХ–ХХ ст. До послуг відвідувачів встановлюються додаткові 4 альтанки (тепер їх 5), які всередині обладнані освітленням та розетками, лавками та столами; простелено доріжки; побудовано містки для переходів між ярами; вимуровано піч.

Мостові переходи увінчують ажурні перила, які одночасно є прикрасою і засобом безпеки для туристів. Освітлення додаткової зони потужністю 6 Квт дасть змогу створити гарну атмосферу у надвечірній час. Всі споруди збудовано з природного матеріалу – дерева і вони гармонійно інтегровані в ансамбль музейного комплексу.

Можна з певністю ствердити, що лісова територія, яка досі була заліснена саморослими чагарниками та деревами, належно використана в проекті благоустрою.

Звісно, музейним працівникам додасться турбот, проте, віриться, що і відвідувачі закладу матимуть відповідне ставлення до нашої культурної спадщини. Музей етнографії активно розвивається. Кожен його відвідувач зможе відчути, що тут його чекають і створюють умови для проведення гарного часу – від пізнавальних екскурсій до відпочинку родиною чи в колі друзів. Новий екскурсійний сезон 2019 року обіцяє бути привабливішим!

Андрій Чемеринський

Під такою назвою 4 жовтня 2018 р. відбулася презентація однойменної збірки поетеси, завідувача інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич» Любові Бойко в читальному залі Галицької районної бібліотеки.

На презентації були присутні бібліотечні працівники Галицького району, вчителі, учні Галицької гімназії, співробітники Національного заповідника «Давній Галич» і ті, хто цінує поетичне слово.

Розпочала захід бібліотекар краєзнавчого відділу Богдана Кривоніс, яка розповіла про творчий доробок авторки і значення поезії в житті людини. Любов Бойко вірші пише з дитинства. Вона є автором поетичної збірки «Пелюстки», книг прози «З мережі часу», «Життя прекрасне», збірника статей «Галицький часопис», упорядником і співавтором літературно-мистецьких альманахів «Нащадки Митуси», «Муза не мовчить», літературним редактором понад сотні видань, у т. ч. збірників наукових матеріалів. Член Національної спілки журна¬лістів України, публікува¬лася в місце¬вих та регіональних часописах та журналах. Голова Гал謬¬цького літера¬турно-мисте¬цького об'єднання «Нащадки Митуси».

Автор книги «З берегів мого серця» розповіла присутнім про роботу над збіркою, про те, як приходить натхнення і народжуються поетичні рядки. «Я ціную вірші, бо в них виливається душа людини, часто думки  пробуджують нашу совість» – цей вислів поетеси характеризує її як чесну й сумлінну людину, для якої проблеми сучасного життя не є чужими, а вага слова – великою.

Керівник літературної студії Ніна Сегін та її вихованці з Галицької гімназії читали вірші зі збірки «З берегів мого серця». Поезія музикою розливалася у читальному залі, зачіпаючи струни кожної душі.

З добрими словами про автора книги, її творчість виступили колишній директор Галицької середньої школи М. Зіньковський, журналіст і фотомитець М. Грінер, колеги М. Сохан та М. Костик. Вони побажали Любові Ярославівні творчої наснаги і нових творів. До речі, книги Л. Бойко, серед інших видань, незабаром поповнять фонд славістики Баварської державної бібліотеки (Німеччина), однієї з найбільших у Європі.

Марія Костик.

Національний заповідник «Давній Галич», продовжуючи свою працю з дослідження, збереження та популяризації історії міста, видав комплект листівок під назвою «Галич у старовинній поштівці». Подібна збірка листівок видається у місті вперше, тепер всі зацікавлені зможуть придбати поштівки з краєвидами міста, його окремими об’єктами міської інфраструктури австрійського та польського періодів – досі їх можна було побачити в приватних збірках колекціонерів та окремих виставках.

Видання присвячене до 1120-ої річниці з першої письмової згадки про місто. Надруковано комплект у відомій івано-франківській друкарні «Лілея-НВ». Авторами проекту є Ірина Чернега (заступник генерального директора НЗ «Давній Галич») та Андрій Чемеринський (старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини НЗ «Давній Галич», Почесний краєзнавець України). При підготовці видання використано зображення оригінальних поштівок з приватної колекції народного депутата Верховної Ради України VII скликання, кандидата юридичних наук Романа Чернеги. Дизайнерське оформлення видання здійснила Христина Соломахіна.

Філокартія є одним з важливих джерел для вивчення міської історії Галича. Наприкінці ХІХ ст., коли фотографія ще не була достатньо поширеною, саме поштівки виконували функцію популяризації міста, фіксували його окремі історичні об’єкти. Завдяки давнім поштівкам сучасник може побачити втрачені на даний час споруди, уявити, яким було місто кілька десятків років тому. Поштівки з видами Галича видавалися в період Австро-Угорської монархії та ІІ Речі Посполитої; тепер нараховують близько двох сотень їх різновидів. Першою відомою на даний час за датуванням міською поштівкою є «Привіт з Галича / Pozdrowienie z Halicza» (03.V.1899), вона була видана в друкарні Карла Швідерноха у Відні. Згодом побачили світ десятки інших.

Розмір тогочасних поштівок 90х140 мм, вони виконані найчастіше одноколірним друком або, рідше, кількома кольорами. Поштівки, як правило, видавалися з тримовними підписами – німецькою, українською та польською мовами.

Виданий комплект листівок складається з 29 карток; з них 21 видана в період австрійського володіння містом; 7 – польського; 1 – в період німецької окупації. Хронологічно видання охоплює 1899–1942 рр. Представлені такі видавці: Karol Schwidernoch (Відень), Jakob Lowa (Станиславів), Е.Schreier (Станиславів та Відень), Arnold&Schlag (Львів), друкарня «Мистецтво» (Львів), «Сучасне мистецтво» (Перемишль), A.Ulrich, BadLauterbergi. H. та ін. На поштівках зображено сакральні споруди міста (божниця караїмів, церкви Різдва Христового та Св. Миколая, римо-католицький костел), урядові будівлі (ратуша, цісарсько-королівська пошта), об’єкти транспортних комунікацій (залізничний вокзал, міст через р. Дністер), пам’ятки минулого (Галицький замок).

Частина зображуваних об’єктів втрачена для сучасності, оскільки були знищені у вирі військових подій або розібрані (божниця караїмів, церква Св. Миколая, залізничний вокзал, ратуша, річкові пароплави),чи змінили первинне цільове призначення (пошта) чи були ревалоризовані (Галицький замок).

Однією з найцікавіших поштівок австрійського періоду є поштівка із зображенням корони Данила Романовича. Ця інсигнія була прислана папою Інокентієм IV на коронацію в Дорогочині (1253 р.). Згодом її переробили на митру і вона перебувала в Перемишлі, звідки під час Першої світової війни у 1915 р. її було вивезено до Петрограда. Оскільки на даний час невідоме точне знаходження корони, поштівка є одним з джерельних зображень її вигляду. Ця картка була вислана зі Львова місцевому відомому діячу, нотаріусу Леву Гузару.

Видання буде цікаве мешканцям та гостям міста, історикам та краєзнавцям – всім, кого цікавить історична спадщина та пам’ятки давнього міста на Дністрі.

Андрій Чемеринський

У читальній залі Галицької районної бібліотеки відбулося засідання літературної вітальні, присвячене творчості українського письменника і журналіста Мирослава Дочинця.

Народився майбутній письменник 3 вересня 1959 в м.Хуст Закарпатської області у сім'ї вчителів. Батько Іван Юрійович, котрий із відзнакою закінчив філософський факультет Київського університету, відбув шість років ГУЛАГу за націоналізм. Мати викладала географію.

У шкільні роки Мирослав Дочинець неодноразово ставав переможцем конкурсів юних літераторів, його твори публікували дитячі видання. В 1977 р. вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка. Під час навчання був членом редколегії університетської багатотиражної газети «За радянську науку», згодом – редактором газети «Джерела». Професійну журналістську роботу розпочав 1982 р. в газеті «Молодь Закарпаття». В 1990 р. заснував у Мукачеві газету «Новини Мукачева». Одночасно працював власним кореспондентом газет «Карпатський край», «Срібна земля» та ін., друкувався у всесоюзних та республіканських часописах.

У 1998 р. заснував у Мукачеві видавництво «Карпатська вежа», в якому як головний редактор і директор підготував і видав упродовж п'яти років понад 100 видань.

Мирослав Дочинець є автором близько двадцяти книг, у тому числі – філософсько-психологічних заповітів карпатського мудреця «Многії літа. Благії літа», що стали українським народним бестселером. Проза письменника перекладалася багатьма мовами. За плідну і самобутню творчу діяльність М. Дочинець відзначений низкою літературних премій, а також відзнакою «Золотий письменник України» за найбільші наклади. В 2014 році за романи «Криничар» та «Горянин» удостоєний Національної премії ім. Т. Шевченка. Про це говорили учасники літературної вітальні – бібліотечні працівники Марія Венгрин, Галина Петраш, Богдана Кривоніс, т.в.о. директора Галицької ЦБС Тамара Перекліта, активні читачі Марія Сохан, Марія Костик та я, Любов Бойко. А ще ми обмінялися враженнями від прочитаного – творів М. Дочинця «Світован», «Мафтей», «Мудра книга», «Зряче перо», «Книга надиху».

За висловом українського прозаїка, критика, літературознавця М. Слабошпицького, «твори М. Дочинця – це окремий материк нашої літератури». А роман «Вічник» відомий літературознавець і громадський діяч Є. Сверстюк назвав «книгою століття». Як зізнається сам автор, у прозі він сповідує «аскезу тонкого литва і холодної чеканки. Писати слід так, щоб «клапоть прози» можна було опорядити в рамку, як портрет чи акварель».

Любов Бойко.

Як відомо, цього року Галич відзначив 1120-ту річницю з часу першої писемної згадки про місто. З цієї нагоди у Галицькій центральній  районній бібліотеці пройшов день краєзнавства під промовистою назвою «Місто моє – ти моя споконвічна колиска».

Організувала захід бібліотекар Богдана Кривоніс. На зустріч із краєзнавцями були запрошені учні 9-тих класів Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла. Цікаві та змістовні виступи для юних галичан підготували відомі краєзнавці, співробітники Національного заповідника «Давній Галич» Марія Костик та Іван Драбчук.

Зокрема, завідувач науково-дослідного відділу установи М. Костик зупинилася на першій писемній згадці, яка відноситься до 898 року і пов’язана з переходом угрів із Поволжя до Паннонії. Також вона торкнулася ролі та значення у нашій історії галицьких князів, представників двох династій Ростиславичів та Романовичів, за правління яких Галич став відомим у Європі.

Провідний редактор інформаційно-видавничого відділу заповідника, член НСКУ І.Драбчук розкрив у своєму виступі долю Галича у часи австрійського, польського та радянського панування. Він зазначив, що жодна з перелічених чужинських влад не була зацікавлена у розвої Галича, а тому він із  рангу столиці Галицько-Волинської держави скотився до рівня звичайного районного центру.

Дуже сподіваємось, що незабаром ситуація зміниться і Галич закріпить за собою статус історичного міста та стане привабливим для туристів, які їхатимуть до цього міста звідусіль. Але для цього ми повинні  багато зробити і, насамперед, подбати про його розбудову та спорудження чи відновлення цікавих історичних об’єктів. Адже попередні часи показали, що на минулому, хоч би яким воно славним не було, далеко у майбутнє не заїдеш.

Іван ДРАБЧУК

Науковці Національного заповідника «Давній Галич» взяли участь у громадських слуханнях 25 вересня в Народному Домі Галича, де були презентовані проекти музеєфікації фундаменту Успенського собору та облаштування Крилоської гори задля проведення Всеукраїнських прощ до чудотворної ікони Матері Божої.

На презентації проектів були присутні представники Галицької районної та Івано-Франківської обласної влади, науковці з Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, священнослужителі різних конфесій, працівники установ міста, небайдужі галичани. Приїхали також гості зі Львова, Тернопільщини та сусідніх районів нашої області.

З двох проектів, поданих на конкурс, журі вибрало модерний проект музеєфікації з наступним пристосуванням, реабілітацією фундаменту собору Успіння Пресвятої Богородиці в с. Крилос Галицького району, підготовлений львівськими архітекторами. Перед галичанами виступив один зі співавторів Тарас Сулик. Він розповів, що творча майстерня львівських архітекторів з великим ентузіазмом працювала впродовж трьох місяців. За задумом проектантів, частину фундаменту буде законсервовано (засипано землею), частину музеєфіковано. Відкритими для огляду залишаться північний та східний фасади, вівтарна частина. «Наш лейтмотив – не руйнувати, а зберегти», – наголосив Т. Сулик.

Львівські архітектори стали переможцями і другого конкурсу – з комплексної організації простору відпустового місця на Крилоській горі. Проект передбачає перенесення місця служіння з мурів біля церкви у нову споруду для священиків, яку планується побудувати внизу навпроти церкви Успіння Пресвятої Богородиці, організацію інформаційних зон, транспортної мережі з одностороннім рухом, місця для паркування автотранспорту, санітарні зони тощо.

В обговоренні проектних пропозицій взяли участь науковці, представники влади і духовенства. Зокрема заступник генерального директора з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький підкреслив, що Успенський собор ХІІ ст. – це символ державотворення в Галицькій землі і всій Русі-Україні, а тому при музеєфікації фундаменту храму треба враховувати ландшафт, результати археологічних досліджень.

Любов Бойко.

25 вересня 2018 р. відбулося засідання вченої ради Національного заповідника «Давній Галич», на якому затверджено до друку нові видання – збірник матеріалів наукової конференцій «Галич і Галицька земля», проведення якої заплановане на 25 жовтня, та книгу О. Біберової, І. Коваля, М. Коваль, А. Стасюка «Село Сапогів – чарівна перлина України».

Вчений секретар Н. Качковська проаналізувала доповіді, вміщені у збірнику. Наталія Никифорівна зупинилась на статтях докторів наук Л. Войтовича, О. Головка, М. Капраля, В. Козінчука, кандидатів історичних наук Б. Томенчука, Т. Чугуя, науковців заповідника М. Костик, Т. Зіньковського та ін. Збірник матеріалів наукової конференції обсягом 364 сторінки підготували до друку працівники інформаційно-видавничого відділу. Вчена рада затвердила наукове видання до друку.

Завідувач науково-освітнього відділу, кандидат історичних наук Андрій Стасюк ознайомив присутніх із новим дослідженням про село Сапогів. Книга укладена у формі дванадцяти нарисів. Кожен з авторів по-своєму опрацював зібрані матеріали. Андрій Євгенович розповів про власні напрацювання, цікаві знахідки в архівах, зокрема оригіналу документа, де міститься перша письмова згадка про село.

Рецензент видання, заступник генерального директора з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький наголосив на тому, як важливо працювати з першоджерелами і рекомендував затвердити видання до друку. Члени вченої ради проголосували за те, щоб книга обсягом 300 сторінок збагатила видавничий фонд Національного заповідника «Давній Галич».

Любов Бойко.

18 вересня в Івано-Франківську відбулося засідання президії обласної ради. Члени президії винесли на розгляд сесії облради зміни до регіональної цільової програми «Відродження Галича як давньої столиці України» на 2018-2021 роки. Зокрема, депутати планують збільшити перелік заходів, які будуть проводитися в рамках програми та збільшити її фінансування. На 2018-2021 рр. планують виділити 2 мільйони 990 тисяч гривень для цієї програми.

«Галицький кореспондент»

8 і 9 вересня Галич відзначав 1120-річчя своєї літописної історії. В суботу галичани і гості міста, пройшовши через відчинену Галицьку браму, майстерно відтворену реставраторами Національного заповідника «Давній Галич», стали глядачами лицарських турнірів на Замковій горі. Їх проводили учасники клубів історичної реконструкції з Івано-Франківська, Львова, Луцька, Києва, Вишгорода та інших міст України. В перерві між поєдинками лунали композиції у виконанні рок-гуртів та «геральдична» поезія прикарпатських авторів. Охочі могли сфотографуватись із лицарями в обладунках, стати учасниками середньовічних забав, спробувати власними руками створити якусь річ, наприклад, виліпити горня з глини, скуштувати свіжі страви давньої кухні тощо.

Увечері, незважаючи на дощ, біля Галицького замку з успіхом відбулась вистава Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. І. Франка «Шаріка», головні ролі в якій виконували Заслужена артистка України Олеся Пасічняк та артист  театру Євген Холодняк.

В неділю після Служби Божої на Майдані Різдва відбулося віче «Днесь, Галиче, честь твоя», яке поблагословив Галицький декан УГКЦ о. Ігор Броновський. Насамперед до пам’ятників королю Данилові Галицькому, Тарасові Шевченку, а також банера Героям Небесної Сотні покладено квіти. Вшанували княжу столицю король Данило Романович, літописець, князі і княгині – учасники художньої самодіяльності. Перед присутніми виступили очільники місцевої та районної влади, перший заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Марія Савка, народний депутат Верховної Ради України Михайло Довбенко та ін. Промовці бажали Галичу і галичанам всіляких благ і процвітання.

Після цього в супроводі духового оркестру колона вирушила на Замок, де відбулися завершальні бої лицарів, а також виступили прикарпатські митці, рок- і етногурти.

Ближче до вечора в центрі міста відбувся фестиваль «Золотий Тік». Але перед цим народний депутат Верховної Ради України Михайло Довбенко вручив нагороди гравцям і тренерам футбольної команди Галича, яка напередодні виборола перше місце в обласному турнірі.

Пролунали позивні фестивалю… Насамперед перед слухачами виступила Заслужена артистка України, наша талановита землячка з Бурштина Оксана Романюк. Інша уродженка Бурштина Оксана Грицай (Міка Ньютон), котра з дитячого віку виступала на «Золотому Тоці», передала аудіовітання з-за океану учасникам фестивалю. Яскраві здібності демонстрували лауреати цьогорічного конкурсу з Рогатина, Калуша, Коломиї, Івано-Франківська. Серед них і галичанка Аліна Підгайна. Подарували кілька пісень і теплі спогади й переможці попередніх конкурсів із Тернополя, Львова. І нарешті галичани та гості дочекалися неперевершеного виступу (!!!) «Пікардійської терції». Море емоцій і насолода для слуху.

Завершив фестивальне дійство Народний артист України Павло Дворський з талановитими синами. Слухачі різних поколінь радо підспівували «Смерічку», «Стожари», «Червону руту»…

Сподіваюсь, що всі добрі слова, всі побажання, висловлені на адресу міста-ювіляра і його мешканців, матеріалізуються і Давній Галич не втратить своєї автентичності і тисячолітнього чару.

Любов Бойко.

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:8143

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:15520

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:6769

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:7102