12 грудня, перебуваючи на Прикарпатті, до  Національного заповідника «Давній Галич» завітав Міністр закордонних справ Павло Клімкін.  Очільник  МЗС ознайомився з експозиціями  Музеїв заповідника, з історією міста над Дністром , відвідав церкву Різдва Христового та церкву Пантелеймона.

У поїздці керівника закордонного відомства України супроводжував почесний консул Угорщини в Україні Василь Вишиванюк, генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин та міський голова міста Галича Орест Трачик.

Незважаючи на негоду під час  Різдвяних свят у Музеї етнографії Національного заповідника «Давній Галич» для туристів лунали колядки, різдвяні жарти і віншування. Учні Галицької загальноосвітньої школи №1, із незмінним музичним  керівником Петром Штихом,  розважали відвідувачів, колядували разом засівали на добру долю у новому році  у рамках туристично-етнографічної програми «Живий музей».

Гарний подарунок отримали читачі напередодні Нового 2018 року. В івано-франківському видавництві «Лілея-НВ» вийшла книга І. Коваля, М. Коваль, А. Петраша, Т. Зіньковського «Галицькі фрески та мозаїки». Презентація видання відбулась у Національному заповіднику «Давній Галич». Крім наукових співробітників установи, на ній були присутні науковці з Івано-Франківська, галицькі вчителі, бібліотекарі тощо.

Поблагословив захід Галицький декан УГКЦ о. Ігор Броновський. Як зазначив генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин, завжди приємно, коли виходить нова книга і ще більше тішить, коли її авторами є галицькі науковці. Доктор хімічних наук, професор ПНУ Іван Миронюк побажав авторам подальших здобутків у дослідженні історії нашого краю. Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький висловив сподівання, що це не останнє наукове видання, написане в такому складі авторів. Вітали вихід книги сільський голова Бовшева Ганна Очкур та директор Галицької гімназії Володимира Тихонь, а вихованці гімназії виконали для присутніх різдвяні колядки. Про свою працю над книгою розповіли її автори – кандидат історичних наук, докторант Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ігор Коваль та науковий співробітник науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич» Мар'яна Коваль.

Книга складається з трьох розділів. У першому автори досліджують археологічні відкриття в галицькому селі Бовшеві, де зафіксовано близько 20 різночасових культур. Другий розділ присвячений історичній долі церкви Святого Пророка Іллі ХІІ–ХVІІІ ст., яка діяла в княжому Галичі-Крилосі. Третій висвітлює діяльність галицького ремісництва. Слід зазначити, що книга побачила світ завдяки фінансовій підтримці меценатів – директора Бурштинської ТЕС Андрія Йосиповича Шувара та голови Бовшівської сільської ради Ганни Йосипівни Очкур.

Видання зацікавить насамперед археологів, етнографів, краєзнавців, стане в нагоді вчителям, учням, бібліотекарям. Його з задоволенням прочитають усі ті, хто цікавиться минувшиною нашого краю.

Любов Бойко.

– Площина у Всесвіті призначена для змішування фарб митцем-людиною при роботі над картиною чи ескізом життя, де саме від вибраних кольорів, майстерності  їх змішування, добре відтвореного запланованого сюжету та способу письма буде залежати успіх творчого задуму. Знайти свій стиль, свої відтінки фарб непросто. Заповнюючи полотно свого буття індивідуальними інтуїтивно знайденими кольорами, ми ймовірно, отримаємо бажаний результат, – такими філософськими роздумами просякнута не лише «Палітра буття», таку назву має одна із картин, а чи не всі малярські  твори художника з Івано-Франківська Петра Грицюка, об’єднані в експозицію «На гранях суперечностей» і презентовані  у Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич».

– З творчим доробком художника галичани мали змогу познайомитись у 2016 році, коли за його ініціативою у нашій картинній галереї проходила мистецька акція «У нас єдина доля – ім’я їй Україна!», яка об’єднала художників з усіх куточків України, сьогодні ж ми маємо можливість відкрити у Галичі  персональну виставку Петра Грицюка, яка презентує не лише майстерність автора у олійному живописі, а й представляє його графічні роботи, об’єднані у серію «Станіславів і Галичина», серед яких позначено й архітектурні пам’ятки нашого міста початку ХХ століття, – зазначив завідувач науково – освітнього відділу Ярослав Поташник.

Загалом, художник переслідує мету неоднозначного трактування змісту свої полотен, заставляє глядача задуматись перед картиною, переосмислити неоднозначність трактування змісту, перебороти суперечливість у поглядах і відчуттях.

Відкриваючи виставку Петра Грицюка на передодні Новорічних свят організатори презентують новий виставковий сезон 2018 року, присвячений 1120-річчю першої писемної згадки про Галич у «Діяннях угрів» і, який  обіцяє бути багатим на цікаві творчі проекти, мистецькі виставки та творчі зустрічі.

 

Андрій Петраш

Президія Національної спілки краєзнавців України надала звання «Почесний краєзнавець України» старшому науковому співробітнику відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич» Андрію Чемеринському.

Звання «Почесний краєзнавець України» є найвищою персональною відзнакою Національної спілки краєзнавців України, яка присвоюється за значний внесок у розвиток краєзнавчого руху, збереження національної історико-культурної спадщини та природних скарбів України. Присвоєння звання «Почесний краєзнавець України» передбачає вручення Свідоцтва та нагрудного знаку «Почесний краєзнавець України».

А.Чемеринськийзавершив історичний факультет Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. До 2013 р. працював у галузі управління культури області (пам'яткоохоронна діяльність та музейництво). У Національному заповіднику "Давній Галич" працює з 2013 року. Сфера наукових зацікавлень: Галич у період австро-угорського панування 1772–1918 рр.; місто в період ІІ Речі Посполитої (1919 – 1939) та німецької окупації (1941 – 1944); військова історія та оборонна фортифікація Першої світової війни на теренах сучасного Галицького району; Галич у філокартії кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Керівник експедиційних загонів «Галицький некрополь» (2016 – 17 рр.); упорядкувавтематичні філокартичні календарі «Галич у давній гравюрі» (2016), «Цісарсько-королівський Галич у давній листівці» (2017), «Міжвоєнний Галич: 1919 – 1939» (2018).Підготував 16 статей до наукових збірників.Автор 296публікацій на краєзнавчу тематику та культурно-мистецьке життя області в районних, обласних та всеукраїнських часописах.

22 грудня 2017 року відбулася знакова подія не тільки для педагогів та учнів Галицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, але й усього міста та району – на фасаді школи було відкрито пам’ятний горельєф галицькому князю, який користувався великим авторитетом на Русі.

Композиція складається з скульптурного зображення Ярослава Осмомисла та пам’ятноїдошки з написом: «На знак великої пошани від галичан, школу названо іменем Ярослава Осмомисла (бл. 1130 – 01.10.1187) – видатного правителя Галицького князівства, будівничого одного з найбільших храмів того часу – Успенського собору».

Автором горельєфа є митець з м. Калуша Ігор Семак. Композицію встановлено за підтримки Національного заповідника «Давній Галич».

Після урочистого відкриття меморіальну дошку освятили священики УГКЦ на чолі з деканом Галицьким о.Ігорем Броновським.

 

Довідково. Рішенням дванадцятої сесії районної ради сьомого скликання від 31.03.2017р. Галицькій ЗОШ I-III ступенів №1 було присвоєно ім’я Ярослава Осмомисла.

За роки правління Ярослава Осмомисла Галицька земля досягла свого розквіту, було збудовано й укріплено багато міст, храмів, зокрема, у 1153–1157 рр. Успенський собор у Галичі (у цьому соборі його й було поховано). А своє прізвисько «Осмомисл» отримав через тонкий розум, освіченість, знання іноземних мов.

У вітальному слові з нагоди пам’ятної події директор школи Марія Савчук сказала: «Ми маємо велику честь, але й велику відповідальність вчитися і працювати в навчальному закладі, який носить ім’я такої видатної людини. Своїми вчинками і діями, результатом своєї праці маємо довести, що гідні нести це високе звання. Наступним кроком буде – організація пошукової роботи щодо збору матеріалів про діяльність Ярослава Осмомисла і оформлення відповідної експозиції у стінах школи». Також керівник навчального закладу подякувала всім, хто долучився до встановлення пам’ятної дошки.

Національним заповідником «Давній Галич» підготовано календар на 2018 р. Видання побачило світ під назвою «Міжвоєнний Галич: 1919 – 1939 рр. Давня поштівка із збірки А.Чемеринського» і присвячено1120 - річчю з часу згадки Галича у найдавнішій угорській хроніці ХІІ ст. «Діяння угрів».

Календар традиційно видано приватним підприємством «Галицька друкарня плюс» за фінансової підтримки Галицької міської ради. Формат видання – А3, його видано на крейдованому папері. Авторський дизайн виконав Ярослав Поташник.

Період, який охоплює календар був нелегким в історії Галича. Місто було суттєво зруйновано під час Першої світової, українсько – польської та радянсько – польської воєн. Згідно урядового розпорядження Міністерства громадських робіт Польщі від 17 травня 1920 р., Галич було віднесено до категорії міст, які були «знищені під час війни». Потребою часу було відновлення міської інфраструктури та підняття добробуту мешканців. Поступово життя налагоджувалося: було відновлено залізничний вузол, введено в експлуатацію міську електростанцію, з’явився ряд нових промислових підприємств, побудовано приміщення нової школи, поступово відновлювалися пам’ятки культурної спадщини.Розвивалося культурно – товариське життя міста, функціонували польські, українські, єврейські та караїмські товариства, хоча багатокультурна політика австро – угорської монархії була замінена домінуванням польського державного шовінізму.

В 30 – ті роки ХХ ст. Галич став одним з центрів туристичного каякарства на Дністрі. В той час існувало багато різноманітних проектів, серед яких: відновлення річкового судноплавства на Дністрі, відкриття українського університету в місті та ін. Проте, місто вчергове потрапило у кривавий вир Другої світової війни…

При підготовці календаря використано філокартичні листівки Галича 20 – 30 – их років ХХ століття, які були видані, як польськими, так і українськими видавництвами.Їх видавали наступні друкарні:Товариство сучасного мистецтва (м. Перемишль), друкарня «Мистецтво» (м. Львів, коштом С.Лангера з Галича), повітова крамниця «Рідна школа» (м. Галич), К.Величко (м. Станиславів) та ряд неідентифікованих друкарень (Br., B.). Розмір тогочасних листівок 9 х 14 см, переважно вони одноколірні, хоча були й винятки.

На листівках зображеновиди основнихоб’єктів міста 20 – 30 их років: церкви Різдва Христового та Святого Миколая, парафіяльний костел Успіння Найсвятішої Діви Марії, Галицький замок, Ринок, вулиця Судова (тепер частково вулиці Є.Коновальця, площа Волі та Т.Шевченка), металевий міст та каякарська станція на Дністрі,загальні краєвиди міста.

Окрім філокартичних листівок календар ілюстровано елементами філателії та сфрагістики. Це - поштові марки зі штемпелями державної пошти Галича, печатки урядових органів та приватних осіб. Зокрема, печатка нотаріуса в Галичі Лева Гузара, печатки міського суду, гіпотечного уряду повітового суду, податкового уряду, загальної школи ІІІ ступеня ім. маршалка Юзефа Пілсудського та ін.

Дане видання є підсумком «трилогії», основною метою якої було відображенняісторії об’єктів міста для знайомства з ними, як галичан, так і всіх, хто зацікавлений минулим Галича. В попередніх роках видання виходило під такими тематичними назвами «Галич у давній гравюрі» (2016), «Цісарсько – королівський Галич» (2017).

Андрій Чемеринський

14-15 грудня 2017 року в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Успенський собор Галича: минуле, сучасне, майбутнє», організована з ініціативи Національного заповідника «Давній Галич» та Міністерства культури України.

У конференції взяли участь науковці з Києва, Львова, Івано-Франківська, Галича та ін. міст України, представники міністерства, обласних і районних держадміністрацій та рад. Відкрив засідання науковий співробітник Національного заповідника «Давній Галич», кандидат історичних наук Андрій Стасюк.  Священнослужителі о. Ігор Броновський (УГКЦ) та о. Іван Кузь (УАПЦ) поблагословили зібрання, побажали його учасникам плідної співпраці та мудрого рішення. Вітальне слово від Міністерства культури України виголосив начальник управління охорони культурної спадщини Олександр Єпіфанов. Фундамент Успенського собору – це унікальна пам’ятка, до якої ми повинні ставитися з пошаною, зберегти нашу культурну спадщину для нащадків, – сказав він. Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин подякував духовенству, обласній і місцевій владі, депутатам, усім, хто вболіває за Галич, за підтримку, закликав присутніх до співпраці, запропонував уважно слухати одне одного. Ми маємо одну позицію, одну думку, – переконаний Володимир Іванович. Він підкреслив, що основне завдання на сьогодні – музеєфікація і консервація фундаменту Успенського собору ХІІ ст. Як повідомив начальник управління культури ОДА Володимир Федорак, на рівні області прийнята Програма відродження Галича на 2018-2023 роки. Виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду відновлення Успенського собору Зіновій Шкутяк зазначив, що до цього часу було дуже багато слів, а тепер треба переходити до справ, і сьогоднішня конференція – один з тих практичних кроків, які ми повинні зробити задля розвитку Галича. Голова Галицької районної держадміністрації Микола Попович впевнений, що Галич у майбутньому стане значним історичним, духовним, культурним центром.

З цікавими доповідями на конференції виступили  доктор історичних наук, академік Академії наук вищої школи України Олександр Головко (м. Київ), доктор історичних наук, професор, проректор Українського Католицького Університету Ігор Скочиляс (м. Львів), кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Лукомський (м. Львів), президент УК ІКОМОС, заступник директора Українського державного інституту культурної спадщини Міністерства культури України Микола Гайда (м. Львів), доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України Олександр Саган (м. Київ), кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Василь Петрик (м. Львів), заслужений архітектор України, член-кореспондент Академії архітектури України, член Національної комісії України у справах  ЮНЕСКО, член міжнародної організації ІКОМОС Юрій Лосицький (м. Київ) та інші вчені. В ході конференції зав’язувались цікаві дискусії щодо майбутнього фундаменту Успенського собору. Але, як відомо, в суперечках, а надто наукових, з’являється істина, тож сподіваємось, що й тут вона обов’язково осінить мудрих людей, що вболівають за майбутнє Галича.

Зазначимо, що напередодні конференції побачив світ збірник матеріалів обсягом 280 сторінок, який підготували до друку працівники інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич». У виданні вміщено доповіді науковців щодо збереження фундаменту Успенського собору, а також  документи, що стосуються охорони культурної спадщини, у т. ч. європейські конвенції і хартії, закони України, резолюції наукових конференцій.

Любов Бойко.

 

Резолюція

Міжнародної науково-практичної конференції

«Успенський собор Галича: минуле, сучасне, майбутнє»

м. Галич                                                                        14 грудня 2017 року

Ми, учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Успенський собор Галича: минуле, сучасне, майбутнє», організованої з ініціативи Національного заповідника «Давній Галич» та Міністерства культури України,

констатуємо:

- пам’ятка археології, історії та архітектури національного значення – фундамент Успенського собору ХІІ століття – має велику цінність і є свідченням становлення Галицької архітектурної школи під впливом традицій християнського світу та художньої культури Русі і Західної Європи.

Відзначаючи важливість напрацювань конференції щодо вирішення актуальних проблем збереження пам’ятки національного значення ХІІ століття – фундаменту Успенського собору, учасники конференції пропонують наступне:

1. З огляду на те, що фундамент Успенського собору перебуває під загрозою знищення через вплив природних та антропогенних факторів, звертаємося до Міністерства культури України з проханням забезпечити фінансування коректування проектно-кошторисної документації консервації та музеєфікації фундаменту Успенського собору (пам’ятки ХІІ століття) та реставрації каплиці Св. Василія Великого (пам’ятки ХV століття).

2. Здійснити комплексні наукові дослідження Крилоського городища із залученням провідних наукових академічних інституцій.

3. Вважати будь-яке нове будівництво на автентичному фундаменті Успенського собору порушенням чинного пам’яткоохоронного законодавства України та ратифікованих Україною міжнародних конвенцій та договорів.

4. Здійснити консервацію та музеєфікацію фундаменту Успенського собору й реставрацію каплиці Св. Василія Великого.

5. Опрацювати матеріали  для вивчення можливості номінації комплексу пам’яток давнього Галича до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

6. Розробити програму збереження і ревіталізації історико-культурного середовища Національного заповідника «Давній Галич», центральним об’єктом якого має стати законсервований та музеєфікований фундамент Успенського собору і відреставрована каплиця Василія Великого, Успенська церква XVI ст., церква Св. Пантелеймона ХІІ ст.

7. Організувати громадські слухання щодо збереження, дослідження та популяризації культурної спадщини давнього Галича за участі науковців, представників органів державної влади, релігійних та громадських організацій.

Резолюцію схвалено на підсумковому засіданні учасниками конференції 14 грудня 2017 року в конференц-залі Національного заповідника «Давній Галич», м. Галич, Україна.

 

Впродовж 11-12 грудня керівники музейних закладів та заповідників сфери управління Мінкультури, розглядали та обговорювали нагальну проблематику їх діяльності під час семінару-практикуму «Музеї в сучасному світі», організованому Міністерством культури України.

Програмою форуму було передбачено зустрічі з куратором, засновником арт-центру «Я – Галерея» Павлом Гудимовим, генеральним директором Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігорем Пошивайлом. Американським  досвідом про успіх музеїв поділилась директор Музею книги та друкарства України Валентина Бочковська-Мартинович. Думками про музеї, як ключові аспекти культурної дипломатії України поділилась Національний кореспондент Європейського музейного форуму, директор Київського офісу Інституту Кеннана Катерина Смаглій. Модератором першого дня зустрічі була заступник Міністра культури України Тамара Мазур.

Міністр культури України Євген Нищук, під час зустрічі з керівниками установ наступного дня, звернув увагу на  важливість проведення подібних науково-практичних зібрань серед музейних фахівців і при цьому, зокрема, зазначив: «Такі зустрічі мають стати регулярними, з чітко визначеними темами чи проблематикою. Переконаний, наступний 2018 рік - Рік культурної спадщини, стане гарним стартом для розширення зв’язків та обміну досвідом, запозичення світових практик у вітчизняну музейну справу, вдихне в цю сферу свіже дихання».

– Вийти за межі існуючого музейного простору, донести інформацію про себе та свою збірку суспільству, а також долучити до життя музею якомога ширшу аудиторію – ось головна мета музею, – підкреслила генеральний директор Національного художнього музею України Юлія Литвинець.

– Такі науково-практичні зібрання надзвичайно позитивні та потрібні для налагодження ефективної роботи в музейних закладах, а самі формати проведення можуть бути різноманітними – від круглих столів до виїзних засідань. Між директорами є потреба налагодити взаємозв’язок, оскільки існує багато проблем, і тільки реально обговоривши їх між собою, можна вийти на шляхи їх вирішення, – переконаний генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус.

Цікавими і переконливими були програмні звіти керівників музеїв і заповідників, яким минув річний термін перебування на посадах після перемоги у конкурсних відборах.

Серед гостей форуму були присутні народні депутати України, Микола Княжицький, голова  Комітету Верховної ради з питань культури  духовності та його перший заступник Ірина Подоляк.

Національний заповідник «Давній Галич» представляли завідувач відділу «Музей історії Галича» Тарас Зіньковський та завідувач науково-освітнього відділу Ярослав Поташник.

Вже стало традицією впереддень свята Андрія проводити у Музеї етнографії Андріївські вечорниці. Ось і цьогоріч, в рамках програми «Живий музей», до скансену завітали учасники народного аматорського  колективу "Родина" із села Бортники Тлумацького району, учні Бортниківської ЗОШ, студенти факультету туризму Державного вищого навчального закладу "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" та артисти музичного колективу «Бревіс» під орудою Ярослава Бибика з Івано-Франківської обласної філармонії. Для відвідувачів Музею у гуцульській хаті 40-х років минулого століття відбулось театралізоване дійство толоки та власне, вечорниці, звучала музика Карпат та український народний мелос.

– На Україні побутувало дуже багато найрізноманітніших ворожінь. Ми знаємо лише маленьку часточку ритуалів та обрядів "Андріївських вечорниць" наших предків, – розповідає науковий співробітник музею етнографії Тетяна Воробчак, –  проте і досі "Андріївські вечорниці" – це веселе і колоритне дійство, жарти і сміх, який охоплює не тільки молодь, а і старше покоління. Це збитки, жарти, пустощі, здебільшого хлопців, які дозволяються тільки в Андріївську ніч. Саме таке дійство й відтворюється сьогодні у музеї.

Незабаром, на екранах обласного телебачення «Галичина» глядачі зможуть побачити телевізійну версію цього чудового представлення, знятого у Музеї етнографії.

 

Ярослав Поташник

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:7640

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:14630

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:6486

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:6710