Вже стало традицією в переддень свята  апостола Андрія Первозванного  в Музеї етнографії національного заповідника «Давній Галич» організовувати «Андріївські вечорниці».

Цьогорічне дійство, організоване учасниками дитячого зразкового театрального колективу Народного дому села Залуква, під орудою Іванни Сорочинської, яка в дуеті з молодшим науковим співробітником Музею Романом Коноваловим талановито виконали роль гостинних господарів, було  наповнено веселощами, розвагами і перетворилося на своєрідну забаву та привід, щоб зайвий раз зібратися молоді.

Дівчата намагалися побачити свого обранця в дзеркалі, дізнатися про професію майбутнього чоловіка. Ворожили на дровах, на варениках. Ходили стрічкою, розгорнутою на долівці. А ще традиційно кидали чобіток у той бік села, звідки хотіли мати нареченого.

Як зазначили наукові співробітники Музею етнографії, «Андріївські вечорниці» здавна асоціювалися із молодіжними забавами, жартами, парубоцькими витівками, змаганнями на кмітливість, спритність, дотепність, що було чудовою нагодою для знайомств та пошуку пари. Такі забави не випадкові, це своєрідні ритуальні бешкетування і ворожіння,  що колись символізували усунення перешкод на шляху до бажаного шлюбу.

Музейники сподіваються, що традиція проводити на території скансену «Андріївські вечорниці», яку кілька років тому започаткували учасники фольклорного колективу села Блюдники, а пізніше підхопили вихованці Галицького Центру дитячої та юнацької творчості продовжуватиметься.

 

Я.Поташник

В Україні створили ТОП-10 найцікавіших музеїв під відкритим небом у різних куточках України для подорожей взимку. До переліку увійшов і Музей етнографії Національного  заповідника "Давній Галич", що у Крилосі.

Двісті років позаду. Величезні дерев’яні ворота зі скрипом зачиняють за нами межу між сучасністю і первозданністю автентичної української культури, інформують ”Вікна” з посиланням на vsviti.com.

Ми у селі. Дерев’яні хатинки мріють під товстими шапками снігу, що поодягали на солом’яні голови. Із них через димарі тепло від пічок втікає в небо. Святкові дзвони старих церков вже відколядували свою пісню і мовчазно дослухаються до голосків дрібних дзвіночків, що лунають десь здаля. То протоптаними сніговими стежками ідуть вертепи з Маланкою.

Продовжуються зимові свята в українських музеях просто неба. Фестивалі “Від Різдва Христового до Йордану” ще попереду. Тут вони проходять традиційно весело. Тут все по-справжньому. Кататись на санчатах з кіньми, розпалювати зимову ватру, щедрувати – закликати «три празника в гості»…

Зима – чудова пора, щоб завітати в одне із старовинних українських сіл, де все відбувається точно так, як двісті років тому. Це скансени – живі музеї під відкритим небом, яких в Україні налічується більше десятка.

Тут бережуть багатовікову спадщину традицій зимових календарних свят краю, джерел автентичного фольклору у йорданських піснях, колядках, щедрівках, у маланковому дійстві, танцях, народному музикуванні, костюмах, етнографічній атрибутиці, народних ремеслах…

Таким, на думку vsviti.com, є і  Музей етнографії Національного  заповідника "Давній Галич", що у Крилосі.

Заповідник розкинувся на території давнього городища. Невеличкі «села», кожне з яких відтворює колорит одного із чотирьох етнографічних районів Прикарпаття: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Найцікавіші речі побуту: старовинного одягу, вишиванок, прикрас представлені у окремих колекціях музею.

За матеріалами: ttp://vikna.if.ua/news/category/if/2016/12/11/64847/view

 

28 листопада 2016 р. у Івано-Франківську відбулась презентація сайту «Мандруй Франківщиною». Робота над ресурсом здійснена в рамках проекту «Цифрове перетворення Івано-Франківської області» компанією Google Україна спільно з Івано-Франківською ОДА та Івано-Франківською міськрадою – передає Агенція новин Фіртка.

Наразі сайт наповнено тільки на 50%, проте серед першочергових туристичних об’єктів вже представлено 3D огляд Галицького замку. Також відвідувачі ресурсу мають можливість переглянути фотодобірку цікавих місць Прикарпаття, самостійно спланувати туристичну подорож, ознайомитися з логістикою та інфраструктурою регіону.

У процесі роботи з сайтом до туристичної мапи повинні потрапи й інші об’єкти Національного заповідника «Давній Галич». В свою чергу висловлюємо щиру подяку всім, хто долучився до створення та реалізації проекту. Переглянути ресурс можна за наступним покликом https://www.discover.if.ua

 

 

Андрій Стасюк

В рамках обласного семінару-наради керівників місцевих органів управління освітою в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» розгорнуто виставку творчих робіт викладачів та вихованців Галицької малої академії народних ремесел.

Неповторний вернісаж, який представляє чи не всі жанри декоративно-ужиткового мистецтва,  дає можливість відвідувачам ближче познайомитись з творчістю вже відомих не лише в Галичі, Україні, а й за кордоном митців і їх вихованців.

Серед численних робіт неповторна графіка Вікторії Плотнікової, кераміка Петра Перекліти, різьблені пласти Юрія Кравченка, ляльки мотанки Ірини Колодій, соломоплетіння Марії Онофришин та Наталії Бойко, батик Тетяни Леочко… І поряд, хай іще несміливі, але, певною мірою, досконалі  роботи юних галичан, які просякнуті мистецькою  думкою і творчим баченням.

Картинна галерея працює щодня з 9.00 до 17.30 години.

Шановні  колеги!

Беручи до уваги Указ Президента України №357/2016 «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації», Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України та Національний заповідник "Давній Галич" ініціюють проведення  18-19 травня 2017 року в м. Галичі у Національному заповіднику «Давній Галич» наукової конференції «Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності)», присвяченої 500-річчю Реформації.

До участі в конференції запрошені науковці та представники релігійних громад.

Напрямки роботи конференції:

1. Історичний.

2. Релігійно-філософський.

3. Дослідження сакральної археології.

Вимоги до оформлення статей:

- обсяг поданих матеріалів 7-10 сторінок форматом А- 4, 14 кеглем з інтервалом 1,5, шрифтом Times New Roman;

- посилання в тексті слід супроводжувати цифрами у квадратних дужках, наприклад [3, 5], а список джерел подавати в кінці тексту;

- текст доповіді повинен бути вичитаним;

- максимальна кількість ілюстрацій (малюнків, світлин, іншої графіки), а також таблиць, схем, діаграм тощо не повинна перевищувати 8 позицій.

Інформацію про автора (авторів) необхідно вмістити перед заголовком дослідження без скорочень за таким алгоритмом: прізвище, ім’я (повністю), по-батькові (повністю); науковий ступінь, вчене звання; посада й місце роботи – обов’язково (для непрацюючого пенсіонера – науковий фах); електронна адреса (за відсутності такої вказати поштову адресу); телефон (обов’язково).

Тексти доповідей у друкованому вигляді та в електронному варіанті просимо надсилати до 1 березня 2017 року на адресу: Національний заповідник «Давній Галич», вул. І. Франка, буд. №3, м. Галич, Івано-Франківська обл., 77101.

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Оргкомітет планує випуск збірника матеріалів до початку конференції.

Матеріали, надіслані після 1 березня 2017 року, публікуватися не будуть.

Проїзд, харчування і проживання за власний рахунок учасників конференції.

Контактні телефони:

0980368361 – Побуцький Семен Омелянович

0969692122 – Качковська Наталія Ничипорівна

 

Оргкомітет конференції

28 листопада 2016 р. відбулося четверте в цьому році засідання вченої ради Національного заповідника «Давній Галич». Відкрив його заступник генерального директора з наукової роботи С. Побуцький.

На розгляд членів вченої ради заповідника було винесено наступні питання:

1.Затвердження теми, напрямків та дати проведення наукової конференції, присвяченої 500-річчю Реформації.

2.Підсумки роботи Міжнародної наукової конференції «Галич і Галицька земля: досвід і проблеми збереження історико-архітектурної спадщини середньовічних міст в Україні та Європі».

3.Різне.

З першого питання перед присутніми виступив заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи, кандидат історичних наук С. Побуцький. Він наголосив, що наша установа повинна стати духовним, науковим, культурним центром в Україні. Згідно з угодою про наукову співпрацю Національний заповідник «Давній Галич» тісно взаємодіє з Відділенням релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Починаючи з 2008 року установи спільно організовують і проводять релігієзнавчі конференції, побачили світ кілька збірників наукових матеріалів. Чергова наукова конференція повинна відбутися наступного року.

Члени вченої ради затвердили тему конференції: «Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності)», яка відбудеться 18-19 травня 2017 року в Національному заповіднику «Давній Галич». Визначено три напрямки конференції: історичний, релігійно-філософський, дослідження сакральної археології.

З другого питання виступила вчений секретар Національного заповідника «Давній Галич» Н. Качковська. Вона підбила підсумки роботи Міжнародної наукової конференції «Галич і Галицька земля: досвід і проблеми збереження історико-архітектурної спадщини середньовічних міст в Україні та Європі», яка відбулася 27-28 жовтня 2016 року.  Н. Качковська подякувала всім, хто брав участь у конференції, зокрема працівникам інформаційно-видавничого відділу, які підготували до друку збірник наукових матеріалів, що побачив світ напередодні проведення заходу, зачитала схвальні відгуки гостей щодо організації і проведення конференції. Вчений секретар нагадала, що слід уважніше ставитися до написання й оформлення статей, визначати мету, завдання, новизну дослідження, правильно вказувати посилання на джерела. Члени вченої ради визнали проведення вищеназваної конференції задовільним.

Конференція закінчилася, але продовжить роботу «круглий стіл», присвячений 1120-ій річниці першої письмової згадки про Галич та 650-річчю отримання Галичем Магдебурзького права, що розроблятиме стратегію формування, розвитку та функціонування духовно-культурного центру в м. Галичі, втілюватиме в життя Концепцію створення Національного українського пантеону в с. Крилос Галицького району.

Любов БОЙКО.

Працівники Національного заповідника «Давній Галич» 19 листопада 2016 року відвідали презентацію виставкового проекту «Анна Київська. Історія і сьогодення», що відбулася у залі «Арт на Мур» фортечної галереї «Бастіон» м. Івано-Франківська.

На виставці представлені унікальні артефакти, пов’язані з епохою та іменем славетної королеви Анни, доньки Ярослава Мудрого.

Організатори виставки наголосили, що Римські Папи вважали Анну найосвіченішою королевою франків, а ще  її називали найчарівнішою жінкою Франції.

Багато  цікавого про королеву Анну розповіла генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська. У 1051 році Анна Ярославівна одружується з Генріхом І, королем Франції, в Реймсі. Як шлюбний посаг Анна привезла з собою Євангеліє – ілюстрований рукопис стародавнього слов’янського походження. Воно зберігалося в Реймському соборі й отримало назву «Реймського Євангелія». Багато  французьких королів складало присягу на цьому Євангелії. Анна провела більшість свого життя у Сонлісі, де 1060 року заснувала Абатство св. Венсана, аби подякувати за сина Філіппа І, який згодом став відомим королем.

Після смерті французького короля Генріха І Анна Київська правила Францією до повноліття свого сина, продовжувала бути активною королевою-матір’ю. Протягом тисячі років французи зберегли пам’ять про українську княжну та свою королеву. У місті Сонліс в Абатстві св. Венсана за нею й досі правлять Служби Божі.

Доктор історичних наук, працівник Національного заповідника «Софія Київська» В'ячеслав Корнієнко прочитав лекцію про графіті Софійського собору епохи королеви Анни. Науковець звернув увагу на те, що не тільки чоловіки робили написи на стінах собору, але є багато жіночих написів, дитячих малюнків, що засвідчує освіченість населення Київської Русі в ХІ ст. Він також зробив порівняльний аналіз графіті «Софії Київської» і храму  Св. Пантелеймона у Галичі.

Н. Куковальська й науковці Заповідника «Софія Київська» відвідали пам’ятки давнього Галича. Вони побували у Крилосі в Музеї історії Галича, в Успенській церкві й на фундаменті Успенського собору, а також у храмі Св. Пантелеймона в селі Шевченкове і в Музеї караїмської історії та культури в Галичі. Науковці обох Заповідників поділилися досвідом роботи в музейній і туристичній галузях.

Марія КОСТИК.

У Галицькій центральній районній бібліотеці відбувся літературно-мистецький захід, присвячений третій річниці початку Революції Гідності в Україні. Присутні в читальній залі бібліотекарі, учні Галицької гімназії разом з учителем історії Оксаною Іванівною Крет мали нагоду послухати поетичні і музичні твори, написані під враженням трагічних подій в Україні, а також почути відгуки про нову повість Марка Рудневича «Я з Небесної сотні», що розповідає про найстрашніші дні на Майдані в Києві.

Революція Гідності почалася 21 листопада 2013 року й була викликана зривом підписання Угоди про Європейську інтеграцію. Протестувальники, які вийшли на Майдан у Києві, вимагали політичних та суспільних змін в Україні. Мирні протести згодом переросли у масові криваві зіткнення з силовиками зі значними людськими жертвами. А пізніше був Крим і Донбас…

Бібліотекар читального залу Галина Петраш пригадала вислів: «Коли говорять гармати, то музи мовчать», зазначивши, що це не завжди так. І це засвідчують поетичні і прозові твори, написані в той буремний час. Серед них і творчі доробки галицьких авторів, учасників літературно-мистецького об’єднання «Нащадки Митуси», вміщені у збірнику «Муза не мовчить». У читальній залі лунали вірші про події на Майдані, війну на Донбасі Марії Букавин, Семена Возняка та інших авторів. А Володимир Наконечний вперше презентував слухачам власну літературно-мистецьку композицію «Пам’яті Небесної Сотні» на слова Нестора Чира, Любові Бойко. У своїх творах автори висловлюють глибокий біль і щирий жаль з приводу загибелі молодого цвіту української нації, обурення агресією північного сусіда, що безжально нищить нашу землю.

Завідувач науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич» Марія Костик проаналізувала повість молодого письменника Марка Рудневича «Я з Небесної сотні». Через призму сприйняття головного героя твору – студента Макса зі Сміли – проходять трагічні події на Майдані під час Революції Гідності. Ми повинні завжди пам’ятати імена тих героїв, переважно молодих хлопців, котрі віддали своє життя за нашу землю.

 

Любов БОЙКО.

9 листопада, в День української писемності та мови, в Києво-Печерській лаврі відбулася церемонія нагородження переможців акції «7 чудес України: історичні міста та містечка», ініціатором і організатором якої є Фонд Миколи Томенка «Рідна країна». Акція стартувала у березні 2016 року, наше місто також долучилося до неї. 1 червня серед усіх заявок на участь від представників місцевих громад, громадських організацій, туристичних компаній, вищих навчальних закладів тощо Оргкомітет відібрав 21-го фіналіста. Протягом літа-осені вони мали можливість презентувати для журналістів та громадськості свої міста. Глядачі побачили на телеканалах України і невеликі відеоролики про Галич.

Переможці акції визначалися за сумою результатів Інтернет-голосування та опитування експертів (50/50), до числа яких входять керівники національних заповідників, музеїв, кафедр туризму вищих навчальних закладів України, науковці, представники туристичних компаній. За результатами Інтернет-голосування Галич (9,616 голосів) напередодні впевнено тримався в трійці лідерів. Випереджали його лише Хуст (Закарпатська обл., 10,538 голосів) та Біла Церква (Київщина, 10,048 голосів).

Отож Оргкомітет визначив такі міста-переможці в акції «7 чудес України: історичні міста та містечка» (за абеткою): Бердянськ (Запорізька обл.), Біла Церква (Київська обл.), Галич (Івано-Франківська обл.), Диканька (Полтавська обл.), Канів (Черкаська обл.), Ніжин (Чернігівська обл.), Хуст (Закарпатська обл.). Крім того, спецномінаціями відзначено Бердичів (Житомирська обл.), Жовкву (Львівська обл.), Теребовлю (Тернопільська обл.) як міста, що мають значний туристичний потенціал і зацікавленість місцевої громади у розвитку своїх населених пунктів. Про ці десять міст у 2017 році знімуть історичні фільми та виготовлять різноманітну поліграфічну продукцію.

На церемонію нагородження були запрошені генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин та голова Галицької міської ради Орест Трачик. Вони отримали диплом з рук Жанни Боднарук, заслуженої артистки України, в минулому галичанки, котра висловила радість з приводу того, що Галич є серед переможців.

Любов Бойко.

Фото з сайту http://7chudes.in.ua

За наступними посиланнями можна переглянути відеоматеріали про Галич:

https://www.youtube.com/watch?v=MokxCYWO_5Y

https://www.youtube.com/watch?v=LNyG20Du1q8

https://www.youtube.com/watch?v=_4-_FzqyR64

https://www.youtube.com/watch?v=E2tYK3OArzg

https://www.youtube.com/watch?v=q0XLMvfzYus

https://www.youtube.com/watch?v=PQeHialChxY

https://www.youtube.com/watch?v=NqPSKV-P9NM

https://www.youtube.com/watch?v=xVBFMDJwfT4&list=PLz5M97SQEjJyLP7oPKlhy6hXjlWaFjY0Y

https://www.youtube.com/watch?v=SZSuiBJNJ08

https://www.youtube.com/watch?v=EXDPN_z64zM

https://www.youtube.com/watch?v=SrPPANPLf5c

https://www.youtube.com/watch?v=S6ndstT73vU

https://www.youtube.com/watch?v=69A_PlDfchY

https://www.youtube.com/watch?v=naWrr_JdZgo

https://www.youtube.com/watch?v=g7lnFDoMWHs

https://www.youtube.com/watch?v=ZCUPE0MqQ1k

https://www.youtube.com/watch?v=ZXk9vRvLjsM

https://www.youtube.com/watch?v=Q4w_Vi4QTvo

https://www.youtube.com/watch?v=zU9y_Dbifzk

https://www.youtube.com/watch?v=XxvLRpZDE0Q

https://www.youtube.com/watch?v=BVrDUyj8idM

https://www.youtube.com/watch?v=IuwyQwsTch4

https://www.youtube.com/watch?v=YRr4cjRUpFE

https://www.youtube.com/watch?v=vGkXON3fL58

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:6508

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:12863

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:5709

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:5654