«Релігія — це не знання про Бога. Релігія — це зустріч із Богом. Така зустріч може бути лише особиста»

Блаженійший Любомир Гузар

 

Колектив Національного заповідника «Давній Галич» висловлює глибокий сум та поділяє скорботу через смерть Верховного Архієпископа–емерита кардинала Любомира Гузара (26.02.1933 – 31.05.2017). Вчора на 85 році життя перестало битися серце Великого Українця, колишнього глави УГКЦ та доктора богослов’я.

Впродовж свого земного життя владика неодноразово відвідував християнські святині Галицької землі, а 28 серпня 2006 року блаженійший коронував Крилоську чудотворну ікону Богородиці. Варто згадати, що Любомира Гузара з Галичем пов’язували й родинні зв’язки, адже дідусь новопреставленого владики – Лев Гузар (1858–1923) був нотаріусом нашого міста й спочиває на міському цвинтарі.

Нехай Господь Бог наш Ісус Христос оселить душу владики де праведні спочивають.

Вічна пам’ять.

Впродовж 25–27 травня 2017 року в Івано-Франківську та Княжому Галичі (с. Крилос) провідні медієвісти Білорусії, Польщі, Росії, Сербії й України порушили складне коло наукових питань в царині термінології та методології досліджень Русі. Організаторами ІІІ Міжнародної наукової конференції з циклу Colloquia Russica виступили Центр медієвістичних студій Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (м. Івано-Франківськ, Україна), Національний заповідник «Давній Галич» (м. Галич, Україна) та Ягелонський університет (м. Краків, Польща).

26 травня 2017 року учасники конференції провели відкриту секцію на території заповідника в резиденції парафії Успіння Пресвятої Богородиці с. Крилос. Наукове засідання поблагословив місцевий парох о. Ярослав Жолоб, а від імені адміністрації Національного заповідника «Давній Галич» привітальні слова виголосив заступник генерального директора Семен Побуцький. Робота секції проходила у жвавих дискусіях і дебатах пов’язаних із середньовічними назвами державних та церковних інституцій Галицької землі ХІ–XV ст.

Після завершення наукових обговорень учасники в повній мірі відчули дух княжої столиці відвідавши фундамент галицької катедри ХІІ ст., Успенську церкву XVI–XVIII ст., музей історії Галича (Митрополичі палати), храм св. Пантелеймона ХІІ ст. церкву Різдва Христового XIV–XVI ст. й Старостинський замок XIV–XVIII ст. Окрім цього, завдяки військово-історичній дружині «Чорна Галич» (м. Львів / м. Івано-Франківськ) та пізнавально-ігровому комплексу «Реміснича Підгородь» (с. Крилос) гості дійства отримали можливість скуштувати страви середньовічної кухні, ознайомитися з ремеслами та бойовим мистецтвом Галича ХІІ–ХІІІ ст.

Своєрідним підсумком конференції стала презентація найновіших наукових та популярних видань з історії середньовічної Русі. Зокрема, галицькій тематиці присвячені збірники статей «Король Данило та його часи», «Галич» випуск 2, монографія Олександра Головка «Князь Мстислав Мстиславич «Удатний» та його доба», а також настінний календар на 2017 рік «Цісарсько-королівський Галич у давній листівці з приватної колекції Андрія Чемеринського».

9 листопада минулого року в Києво-Печерській лаврі відбулася урочиста церемонія нагородження переможців акції «7 чудес України: історичні міста та містечка». До переможної сімки ввійшов Галич із своїм історичним ареалом. Тоді ж засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко, під патронатом якого діє проект, зазначив, що нагородою для  міст-переможців будуть історико-пізнавальні фільми, створені одним з телеканалів України, які вийдуть на екрани нашої держави.

Минуло всього кілька місяців і ось творча група телевізійного каналу ICTV разом з Миколою Томенком знову в Галичі. Користуючись паузою у зйомках, мені вдалося поспілкуватись з очільниками району, керівниками Національного заповідника «Давній Галич»  і звичайно ж, з автором проекту.

–  Як я й обіцяв, всі наші переможці матимуть фільми про історію  своїх містечок. Разом з каналом ICTV ми розпочали важку, копітку роботу, – розповідає пан Микола, – працюємо на повну потужність. Ще недільного ранку були у Хусті, а вже обідньої пори знімали на фундаменті Успенського собору у Крилосі. Сьогодні продовжуємо зйомки у Галичі.

Ідеологія проста – від давніх часів до сьогодення. Творча група поставила перед собою мету, крім, власне, популяризації Галича, показати дещо невідому історію княжого міста, торкнутися детальніше особистості Ярослава Осмомисла, історії Успенського собору. А з іншого боку – зазирнути у Галич сучасний,  звернути увагу на розширення туристичного потенціалу. Тому не оминули центру реабілітації тварин Галицького Національного природного парку, адже це на даний час єдиний центр в Україні з догляду за хворими птахами.

У нашому доробку вже сорок фільмів, які транслювалися чи не двома десятками українських каналів. Тепер ми вперше будемо робити коротку п’ятихвилинну версію для програми «Ранок на ICTV» і, зрозуміло, повномасштабну, для масового показу, зокрема, для загальноосвітніх шкіл. Загалом, фільм буде орієнтований на глядача всієї України, а не тільки жителів Прикарпаття. Таким чином, презентуючи історію міст і містечок, ми прагнемо єдиною метою об’єднати Україну, – зазначив Микола Томенко.

– Сьогодні Галич не позбавлений  туристичної привабливості, адже має достатній історичний, релігійний, рекреаційний потенціал. Це завдяки нашому славному минулому.  Тому слід не забувати, що саме галицькі князі стояли на підвалинах творення європейської держави. І це має викристалізуватися в ідеї фільму, – долучився до розмови голова Галицької районної державної адміністрації Микола Попович.

– Туризм для Галича має бути пріоритетом, адже це суттєве наповнення бюджету. А будуть кошти – місто і район почуватимуть себе вільніше  в економічному плані, з’являться нові робочі місця, – підтримав очільника району голова районної ради  Павло Андрусяк. – Сьогодні треба всім працювати над популяризацією Галича, його історичної минувшини і України загалом. Це закладено в програму Миколи Томенка. І ми вдячні, що існує даний проект, – підкреслив голова ради.

– Я хочу зазначити, що в творенні проекту велика роль належить колективу Національного заповідника «Давній Галич», – відзначив заступник генерального директора Семен Побуцький. – Ми сьогодні не боїмося сказати, що за останніх три роки нами таки чимало зроблено в плані популяризації Галича. І хочу наголосити, що все завдячуючи тісній співпраці з райдержадміністрацією, районною та міською радами.

Заповідником проведено ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятці Х ст. Галичиній могилі, створено музейну експозицію у даному об’єкті. Реставровано гуцульську ґражду – пам’ятку ХІХ ст. в етнографічному музеї. Взято на баланс пам’ятку XVII ст. Галицький замок, проведено електрифікацію його прилеглої території.

Крім того, в рамках популяризації історії Галича проведено музейно-туристичний фестиваль «Давній Галич збирає друзів», за участю 16-ти історико-культурних заповідників Міністерства культури України. Започатковано  мистецький фестиваль «Сальви лицарській звитязі», розгорнуто музейно-етнографічну програму «Живий музей». Сьогодні заповідник популяризує Галич як першу столицю України, що вже є чудом  в історії держави.

– Повертаючись до концепції унікального телевізійного проекту, розумієш, що український глядач матиме змогу побачити історично значиме, туристично привабливе обличчя нашого міста.  Так, нам не вистачає інфраструктури, яка працювала б на туриста, але ця проблема сьогодні обговорюється на всіх рівнях влади і, сподіваюсь, результат таки буде. А завдяки проекту Миколи Томенка ми презентуємо справжню Україну, демонструємо велич української історії, в якій Галич займає особливе місце, – підсумував розмову генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин,

 

Розмову вів Ярослав ПОТАШНИК

23 травня 2017 року у Міністерстві культури України відбулося друге засідання конкурсної комісії з конкурсного  добору на посаду генерального директора Національного  заповідника „Давній Галич”.

Конкурсна комісія, керуючись нормами Закону України „Про культуру”,  Положенням про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника державного закладу культури, що належить до сфери управління Міністерства культури України, затвердженого наказом Міністерства культури України від 31 травня 2016 року № 380, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України прийняла рішення:

визнати Костишина Володимира Івановича переможцем конкурсного добору на посаду генерального директора Національного заповідника „Давній Галич”.

 

 

За матеріалами сайту Міністерства культури України.

«Як же із тисяч професій обрати ту, яка приносила б найбільшу користь людям, країні, давала б змогу відчути себе потрібним, повно¬цінним і задоволеним своєю працею? Як уникнути помилок і розча¬рувань у майбутньому, обравши певну професію?» — такі запитання виникли у мене, коли я готувався до години спілкування зі школярами, під час виховного інтерактивного заходу «Майстерня професій», який проходив цими днями у Галицькій загальноосвітній школі №2. Зрештою, відповідь шукали разом з учнями.

Галицький районний центр зайнятості, з метою розширення уявлення про світ професій, ознайомлення з видами професійної діяльності, які користуються попитом на ринку праці, сприяння у виборі професійного майбутнього постійно проводить такі заходи для школярів району.

Цього разу «майстернею»  було представлено такі професії, як: пожежний рятувальник Галицьким райвідділом управління державної служби надзвичайних ситуацій; гончар, фахівець з соломоплетіння, фахівець з бісероплетіння, їх представляла Галицька художньо-реміснича школа; зі справжньою чоловічою професією електрогазозварника учнів познайомив підприємець Ігор Дирда; Галицький районний військовий комісаріат представляв професію військового; учні також мали можливість спробувати себе у професії муляра, а Національний заповідник «Давній Галич» запропонував школярам побувати у ролі екскурсоводів.

Як виявилося, цей фах найбільше зацікавив дітей, які з інтересом слухали розповідь про особливості екскурсійної справи, цікавилися питаннями історії України і рідного краю і, буквально, засипали найрізноманітнішими запитаннями. Найбільш активні учні отримали заохочувальні подарунки.

 

Андрій Петраш

Минуло лише кілька місяців, як Національний заповідник «Давній Галич» та  пп «Галицька друкарня Плюс» представили унікальний проект – перекидний настінний календар «Цісарсько-королівський Галич у давній поштовій листівці з колекції Андрія Чемеринського», присвятивши унікальне повноколірне видання з видами міста на Дністрі середини ХІХ – початку ХХ століть  650-й річниці надання Галичу Магдебурзького права. А вже  цими днями, на історичних спорудах нашого міста, які витримали кілька епох, різного роду перебудов та руйнувань, облаштовано оригінальні, виконані в сучасних матеріалах, двомовні (українською та англійською) інформаційні таблиці, виготовлені за сприяння голови Галицької районної ради Павла Андрусяка.

Тепер не лише галичани, а й гості міста матимуть змогу дізнатися, де знаходиться будівля колишнього повітового суду, де свого часу працював магістрат, в якому будинку навчали ремісників, де діяла  недільна школа, які установи сьогодні розміщено у колишньому костелі Вознесіння Діви Марії тощо.

Це лише невелика частина програми Національного заповідника «Давній Галич», присвяченої ювілею надання місту Магдебурзького права та 1120-літтю від першої згадки про Галич в угорських хроніках,  яке відзначатимемо наступного року.

Історія оживає. Вже сьогодні з метою розширення екскурсійних маршрутів та збільшення кількості туристів колектив науковців працює над новими промоціями, здійснюється поповнення експозицій музеїв, у скансені (музеї просто неба) працює програма «Живий музей», на території Музею історії Галича, а з часом і на галицькому замку працюватимуть клуби історичної реконструкції, розроблено ряд програм музейних фестивалів не лише для дорослих, а й для дітей, заплановано чимало творчих зустрічей і мистецьких виставок.  Туристичний сезон розпочався, «Давній Галич» радо відчиняє двері для відвідувачів.

 

Ярослав Поташник

18-19 травня 2017 року в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася науково-практична конференція «Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності)», присвячена 500-річчю Реформації.

У конференції взяли участь науковці з Києва, Запоріжжя, Івано-Франківська, Галича та ін. міст України. Відкрив захід генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин. Він привітав присутніх з потрійним святом – власне, з початком роботи самої науково-практичної конференції, Міжнародним днем музеїв, а також 18 травня відзначається Всесвітній день вишиванки. Поблагословив роботу наукового зібрання Галицький декан УГКЦ о. Ігор Броновський. Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький надав слово гостям, які привітали учасників наукового заходу. Серед них – представник Міністерства культури України Іван Папаяні, представник Івано-Франківської обласної державної адміністрації Василь Худик, голова Галицької райдержадміністрації Микола Попович, координатор комітету з відзначення 500-річчя Реформації, кандидат медичних наук Олег Шеремета, єпископ Церкви християн віри євангельської Юрій Веремій та ін.

З цікавими доповідями на конференції виступили  доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства  Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України Петро Яроцький (м. Київ), доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та педагогіки Національного транспортного університету Алла Арістова (м.Київ), доктор філософських наук, професор кафедри філософії Київського національного університету культури і мистецтв Ольга Добродум (м. Київ), доктор історичних наук, академік Академії наук вищої школи України Олександр Головко (м. Київ) та інші вчені.

Науковці  працювали за такими напрямками:

1. Реформація. Формування течій раннього протестантизму в контексті європейської релігійної ідентичності.

2. Протестантизм в Україні та його вплив на розвиток релігійних процесів в інших авраамічних релігіях.

3. Видатні постаті Європейської Реформації та українського християнства.

4. Дослідження впливу Реформації на розвиток сакральної культури і мистецтва в Україні.

Напередодні конференції побачив світ збірник матеріалів обсягом 456 сторінок, який підготували до друку працівники інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич».

Любов Бойко.

18-19 травня 2017 року в Національному заповіднику «Давній Галич» відбудеться

науково-практична конференція

«Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності)», присвячена 500-річчю Реформації.

 

На конференції працюватимуть такі секції:

1. Реформація. Формування течій раннього протестантизму в контексті європейської релігійної ідентичності.

2. Протестантизм в Україні та його вплив на розвиток релігійних процесів в інших авраамічнх релігіях.

3. Видатні постаті Європейської Реформації та українського християнства.

4. Дослідження впливу Реформації на розвиток сакральної культури і мистецтва

в Україні.

У Галичі вміють шанувати усе галицьке. Нещодавно тут експонувалась виставка давньої галицької плащаниці, а 10 травня завітала виставка давньої галицької ікони. Зберігаються ці стародавні мистецькі  реліквії, що датуються ХVІІІ – ХІХ столітями у Катедральному соборі Святого Воскркесіння  м. Івано-Франківська. За межі храму вони вийшли уперше і експонуються у виставковій залі Національного заповідника «Давній Галич».

Тут у Галичі свого часу уже експонувалась виставка давньої подільської ікони. Але зображення на них більше тяжіло до сходу. Сьогодні у Галичі ми можемо побачити те, що близьке нам, нашому світосприйняттю і зображені на них лики святих нам близькі по духу малярства, хоч ми на виставці є просто споглядачами.  Галицькі ікони – це твори західного малярства, яке має свої принципи, свої стилі.

Відкриття виставки, яка організована науково-освітнім відділом заповідника (завідувач Ярослав Поташник), поблагословив галицький декан о. Ігор Броновський. На відкритті виставки слово мав о. Євген Андрухів, художник – мозаїст, голова сакральної комісії Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. Він, зокрема, зауважив, що «виставка ікон – це не традиційне сприйняття якихось видів мистецтва, наприклад, портретів чи пейзажів тощо, які оглядають люди. На виставці ікон - усе навпаки: ікони дивляться на людей і це змінює їхню психологічну складову. Через ікони Бог дивиться на людину,  через них Бог оцінює її життя».

Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» Семен Побуцький, який запросив присутніх на відкритті виставки її оглянути, наголосив, що виставка давньої галицької ікони експонуватиметься два місяці, так що усі бажаючі зможуть тут побувати. На ікони можна не просто дивитись, до них можна  (і треба!) молитись. І це робили  окремі відвідувачі, проходячи повз них.

Наприкінці хочеться подякувати настоятелю Івано-Франківського катедральнного собору Святого Воскресіння о. Юрію Новицькому за сприяння в організації виставки. У тому, що виставку першими можуть оглянути галичани і гості давнього міста,  є певний символізм. І, можливо, з доброго починання Галича, вони почнуть свою мандрівку виставковими залами Галичини і України.

Іван ДРАБЧУК

18 квітня культурний cвіт відзначав Міжнародний день пам’яток та історичних місць (в Україні – День пам’яток історії та культури). Це свято встановлене в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО.

У Європі до історії ставляться дбайливо, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Наприклад, у Франції після археологічних розкопок проводять відновлювальні роботи ландшафтів пам’ятних місць, а на півночі Англії, у практично незайманому вигляді збережений Адріанів вал, що простягнувся на 117 кілометрів, побудований за римського імператора Адріана для охорони північних рубежів Імперії.

У Галичі, давньому місті над Дністром, де кожний клаптик землі, кожен камінчик дихає історією, в 1994 р. на основі комплексу історичних та культурних пам'яток ХІ–ХVІІ століть було створено державний історико-культурний заповідник, який згідно з Указом Президента України одержав статус національного й офіційну сучасну назву.

Національний заповідник «Давній Галич» (генеральний директор Володимир Костишин) є культурно-освітнім і науково-дослідним закладом. Основною метою заповідника є виявлення, дослідження, збереження, популяризація та використання культурної спадщини давнього Галича, столиці Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівств.

Давній Галич – це унікальна історико-археологічна пам'ятка всеукраїнського значення. А тому впродовж років галицькі науковці, учасники археологічного загону Постійно діючої науково-дослідної експедиції Національного заповідника «Давній Галич» проводять розвідки в межах генерального плану установи. Насамперед археологи складають карти, на які наносять місцезнаходження об’єктів для досліджень. Часто городища, кургани, могильники та інші місця, що представляють історичну цінність, розорюються, розкопуються в господарських цілях. Такі роботи знищують культурний шар, у якому можуть бути цінні артефакти, тому науковці не гребують і підйомним матеріалом, знайденим на поверхні після оранки. Результатом роботи археологів стало виявлення нових різночасових поселень і курганів. Завдяки галицьким науковцям про давній Галич знають у світі. Зокрема, керівник археологічного загону, завідувач археологічного відділу НЗДГ, кандидат історичних наук Тарас Ткачук бере участь у наукових конференціях, що відбуваються в різних країнах, його статті опубліковані в іноземних журналах і наукових збірниках. Серед них такі видання:

Bialy Potok. Materialy z badan Jozefa Kostrzewskiego na Podolu. Pod redakcja Marzeny Szmyt. Poznan 2016. 521 S. (Білий Потік. Матеріали з досліджень Юзефа Костшевського на Поділлі).

Materials from Jozef Kostrzewski’s Podolia Excavations. Rozdzial 5. Ceramika kultury trypolskiej. Pottery of the Trypillia Culture. S. 113–174. (Розділ 5. Кераміка трипільської культури).

Rozdzial 17. Osada z Bialego Potoku w kontekscie regionalnych ugrupowan kultury trypolskiej. The Bialy Potok Settlement in the Context of Regional Trypillia Culture Groups. S. 423-442. (Розділ 17. Поселення у Білому Потоці в контексті регіональних (локальних) груп трипільської культури).

Catalogue of Komarow Culture Barrow Cemeteries in the Upper Dniester Drainage Basin (former Stanislawow province). P. Makarowicz, I. Kochkin, J. Niebieszanski, J. Romaniszyn, M. Gwalinski, R. Staniuk, H. Lepionka, I. Hildebrant-Radke, H. Panakhyd, Y. Boltrik, V. Rud, A. Wawrusiewicz, T. Tkachuk, R. Skrzyniecki, C. Bahyrycz. Poznan 2016. P. 530. (Каталог курганних могильників Комарівської культури на верхньодністровському басейні (колишня Станіславівщина).

Cucuteni Culture within the European neo-eneolithic context. Piatra-Neat. 2016. (Культура Кукутень в європейському нео-енеолітичному контексті)

Chipped stone assemblage of Early Trypolie Culture object from Kozyna settlement site (Western Ukraine). A. Pelisiak, T. Tkachuk. P. 355 – 375. (Крем’яний комплекс раннього Трипілля з поселення Козина (Західна Україна)

Prospections magnetometriques sur des sites de la culture Cucutni-Trypillia sur le cours du Dniestre et du Boug de Sud. T. Saile, M. Posselt, M. Debiec, D. Kiosak, T. Tkachuk. P. 581-596. (Геомагнітні сканування поселень культури Кукутень-Трипілля на Дністрі і Південному Бузі).

Завдяки популяризації діяльності Національного заповідника «Давній Галич», зокрема результатів археологічних досліджень, про наш край, його культурну спадщину знають у науковому світі європейських країн.

Любов Бойко.

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:6856

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:13457

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:5920

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:5970