Міністерство культури України

Національний заповідник «Давній Галич»

ПРОГРАМА НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

«УСПЕНСЬКИЙ СОБОР ГАЛИЧА. МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, МАЙБУТНЄ»

м. Галич, вул. І. Франка 3, Конференц-зал Національного заповідника «Давній Галич» 14-15 грудня 2017 р.

День 1. 13 грудня – приїзд та поселення учасників

День 2. 14 грудня – відкриття та початок роботи конференції

09.00–09.55 – реєстрація учасників, ранкові чай, кава (Картиннагалерея)

10.00–10.45 – урочисте відкриття конференції, вітальні виступи (духовенство, представники міністерства, заповідника,обласних і районних держадміністрацій та рад, а також народні депутати, гості – час виступів до 5 хв.)

Засідання 1. Час виступу референта 15 хв.

10.45–11.00 –Олександр Головко (м. Київ / Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка) – «Галицьке князівство в політичному розвитку Русі в середині ХІІ ст. (в часи заснування Успенського собору в Галичі»

11.00–11.15 –Леонтій Войтович (м. Львів / Львівський національний університет ім. І. Франка) – «Чи було зруйновано Успенський собор у Галичі 1241 року?»

11.15–11.30 – Ігор Скочиляс (м. Львів / Український Католицький Університет) – «Успенський собор у Крилосі як конкатедра й культурно-адміністративний центр Львівської єпархії другої половини XVII–XVIII століть»

11.30–11.45 –Микола Бевз, Володимир Бевз, Василь Петрик, Юрій Лукомський (м. Львів / Національний університет «Львівська Політехніка» / Інститут українознавства НАН України) – «Успенський собор давнього Галича: історія вивчення, проблеми збереження та консервації»

11.45–12.00 –В’ячеслав Корнієнко (м. Київ / Національний заповідник «Софія Київська») – «Пам’ять про освячення собору чи автограф шляхтича? (До питання прочитання напису-графіті на північному фасаді Успенської церкви)»

12.00–12.15 –Олександр Саган (м. Київ / Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України) – «Успенський собор Галича як типовий приклад прояву Українського православ´я»

12.15–12.30 –Василь Петрик, Віктор Мельник (м. Львів / Національний університет «Львівська Політехніка») – «Дослідження та консервація фрагмента різьбленої білокам’яної деталі з інскрипціями з Галицького дитинця»

12.30–12.45 –Юрій Лосицький (м. Київ / Національна комісія України у справах ЮНЕСКО) – «До питання архітектурних копій у відтворенні національного архітектурного спадку»

12.45–13.00 – Дискусія

13.00–14.00 – Обід.

Засідання  2. Час виступу референта 15 хв.

14.00–14.15 –Уляна Борняк, ОленаСтасюк(м. Львів / Національний університет «Львівська Політехніка»)–«Методика дослідження та консервації алебастрових архітектурних деталей»

14.15–14.30 –Роман Гуцуляк (м. Київ / ДП «Державний науково-технологічний центр консервації та реставрації пам’яток») –«Практика реставраційних та відновлювальних робіт і наукова методологія»

14.30–14.45 – Микола Бандрівський (м. Львів / Інститут українознавства НАН України) – «Околиці Свято-Успенського собору за кімерій¬ської доби: відкриття нових пам’яток»

14.45–15.00 – Ярослав Книш (м. Львів / Інститут українознавства НАН України ім. І.Крип’якевича) – «Де поховано князя Романа Мстиславича?»

15.00–15.15 – Богдан Томенчук, Олег Мельничук (м. Івано-Франківськ / Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника / НЗ «Давній Галич») – «Формування та розвиток історико-топографічної структури Галича-Крилоса як церковно-релігійного центру»

15.15–15.30 – Василій Матвєєв (м. Санкт-Петербург / Державний Ермітаж) – «Происхождениеобразовзверей на галицкихрельефных плитках»

15.30–15.45 – Володимир Козелківський (м. Галич / НЗ «Давній Галич») – «Європейський досвід консервації та музеєфікації об’єктів археологічної спадщини щодо фундаменту Успенського собору ХІІ ст. та його практичне використання»

15.45–16.00 – Дискусія

Засідання 3. Постери, час виступу референта 10 хв.

16.00–16.10 – Марія Костик (м. Галич / НЗ «Давній Галич») – «З історії дослідження Успенського собору в Крилосі»

16.10–16.20 – Ярослав Поташник (м. Галич / НЗ «Давній Галич») – «Створення нового туристичного об’єктана основі реконструкції та візуалізації каплиці Святого Василія на фундаменті Успенського собору»

16.20–16.30–Ігор Коваль, Андрій Стасюк (м. Галич / НЗ «Давній Галич») – «Яким було християнське ім’я Ярослава «Осмомисла»?»

16.30–16.40 –Володимир Дідух (м. Галич / НЗ «Давній Галич») – «Збережімо археологічні скарби княжого Галича. З  історії боротьби за автентичний фундамент Собору Успіння Пресвятої Богородиці (1154–1157 рр.) – пам’ятки архітектури, археології, історії національного значення»

16.40–16.50 – Діана Ковальська (м. Галич / НЗ «Давній Галич») – «Охорона культурної спадщини: аналіз націо¬нального законодавства»

16.50–17.00 – Руслана Мацалак (м. Галич / НЗ «Давній Галич») – «Європейське законодавство про збереження пам’яток археології»

17.00–17.20 –Підсумки,урочисте закриття конференції

17.30 – Вечеря

День 3. 15 грудня

10.30–13.30 – Екскурсія музеями та об’єктами Національного заповідника «Давній Галич»

13.30–17.00 – Роз’їзд учасників

До 75-річчя створення УПА

Cправжнє свято працівникам Національного заповідника «Давній Галич» подарували на закінчення року УПА на Прикарпатті четвертокласники Галицької загальноосвітньої школи імені Ярослава Осмомисла. Школярі завітали до науковців заповідника з цікавою концертною програмою, присвяченою 75-ій річниці створення Української Повстанської Армії. Учні 4-А класу (класний керівник Мирослава Іванівна Духович) вийшли до глядачів у вишиванках і з запаленими ліхтариками. Почався захід хвилиною мовчання за всіма полеглими у боротьбі. Вчителька Іванна Михайлівна Духович розповіла про історію створення УПА, про нелегкий життєвий шлях її очільника Степана Бандери. На вівтар боротьби за волю України поклали своє життя цілі покоління наших земляків. І наш час також додає нові імена до незліченного списку героїв. Ми повинні пам’ятати їх подвиг, бо вони віддали за нас найцінніше.

Діти декламували вірші, під музичний супровід (Мирослава Іванівна, як завжди, акомпанувала на баяні) виконували відомі й улюблені в нашому народі стрілецькі, повстанські пісні: «Повіяв вітер степовий…», «Ах, лента за лентою…», «Ой у лузі червона калина…», «Десь там далеко, на Волині…», «Ой у лісі, на полянці…», «Рости, рости, черемшино…» та інші. Кожне українське серце відгукується на рідну пісню – чи не тому майже всі присутні в залі підтримували юних виконавців і щиро аплодували їм. Слід сказати, що Мирослава Іванівна Духович звертає особливу увагу на творчий розвиток школярів, напевне тому всі її вихованці з задоволенням співають, знають слова найбільш популярних народних пісень. Виконують діти і веселі дитячі пісні, і так хочеться, щоб збулися їх побажання, висловлені віршованим рядком, «…щоб ми уже не бачили війни».

Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи Семен Побуцький від імені колективу установи вручив школярам гостинці і буклети про їх рідне місто.

Любов Бойко.

 

29 листопада 2017 р. в Галицькій центральній бібліотеці відбулася репрезентація Книги скорботи, пам’яті і шани України «Голод на Прикарпатті (1946-1947): Івано-Франківська область», яка вийшла у 2016 р. в місті Івано-Франківську. На заході були присутні учні 5 (9) класу Галицької гімназії (класний керівник Данів Оксана Степанівна).

Насамперед присутні вшанували пам’ять людей, які загинули у 1946-1947 рр. від голодної смерті.

В заході взяли участь працівники бібліотеки та науковці Національного заповідника «Давній Галич».

Бібліотекар  читального залу Галина Петраш розповіла присутнім про післявоєнну розруху і посуху в  Україні навесні і влітку 1946 р., що і призвело до голоду 1946-1947 рр.

Завідувач науково-дослідного відділу Марія Костик проаналізувала журналістські розслідування архівних документів щодо хлібозаготівель, боротьби з сільськими господарями, які мали в приватній власності немалі земельні ділянки, а також примусове створення колгоспів, яке проводила радянська влада на території УРСР. Це і стало основною причиною голоду в Україні і зокрема на Прикарпатті. Внаслідок цих заходів у 16-ти східних , в Ізмаїльській та Чернівецькій областях УРСР в 1946 р. померло 282 тис., а в 1947 р. – понад 528 тис. осіб.

Завідувач інформаційно-видавничого відділу Любов Бойко розповіла, як люди на Рогатинщині вчилися виживати у голодні роки. Вони збирали і використовували в їжу недозрілі пшеничні зерна, заячу капусту, лободу, кропиву, недоспілі овочі, фрукти, квасолю. З кісток тварин варили мило. Дітям шили шкільні форм із домотканого полотна, яке  фарбували в синій колір у відварі ягід бузини.

Заступник директора Галицької ЦБС по роботі  з дітьми  Тетяна Гусак озвучила спогади людей про голод на Прикарпатті й про те, як розстрілювали навіть дітей, які на колгоспному полі хотіли знайти після збору врожаю кілька картоплин чи інших овочів, щоб не вмерти від голодної смерті.

Бібліотекарі Марія Венгрин та Богдана Кривоніс проаналізували втрати під час голоду в 1946-1947рр. у Городенківському, Галицькому та Верховинському районах.

Виступаючі побажали дітям щасливого дитинства, добре навчатися в школі і щоб в майбутньому не повторювалися такі страшні події. Зокрема, активна читачка Марія Сохан висловила сподівання, що трагічні сторінки нашої історії стануть уроком для прийдешніх поколінь.

 

Марія Костик.

Впродовж 2016-2017  років  Національний заповідник «Давній Галич» був  учасником проекту «Івано-Франківська область – край для туризму». Під завісу поточного року підведено підсумки втілення проекту Європейського Союзу в життя. З цією метою відділом туризму управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій облдержадміністрації проведено підсумкову конференцію, до участі в якій долучилися й  науковці заповідника.

Програмою заходу було передбачено проведення двох сесій:  «Здобутки і перспективи розвитку туризму на Прикарпатті як результат забезпечення сталості проекту «Івано-Франківська область – край для туризму» і «Туристично-інформаційний центр як елемент інноваційної інфраструктури туристичної індустрії»

Підсумки реалізації проекту презентував начальник відділу туризму управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій облдержадміністрації Віталій Передерко, який звернув увагу на

результати впровадження основних заходів:

-  аналітичні і соціологічні дослідження соціально-економічного потенціалу туристичної галузі у т.ч. визначення інтегрального показника туристичного потенціалу всіх адміністративно-територіальних одиниць області;

- комплексна регіональна цільова програма розвитку туризму в області на 2016-2020 роки;

-  підвищення рівня якості туристичних послуг через проведення навчальних тренінгів та тренінг-семінарів;

-  спорудження у місті Галичі і селі Ільці Верховинського району візит-центрів (місць зупинок туристичних автобусів і короткотермінового відпочинку туристів);

-  виготовлення і встановлення туристично-інформаційних стендів на території області;

- презентація туристично-рекреаційного потенціалу області на всеукраїнських і регіональних виставках;

- виготовлення друкованої промоційної продукції.

Слід зазначити, що Заповідник також зробив чималий внесок у здійснення проекту. Перш за все це безпосередня участь у Програмі розвитку туризму в області. А також: участь у всеукраїнських виставках; встановлення на історичних об’єктах туристично-інформаційних стендів; виготовлення друкованої рекламної продукції. Зрештою, підвищення рівня якості туристичних послуг, про це свідчить кількість відвідувачів Заповідника, яка на 1 листопада 2017 року вже склала близько 11,5 тисяч осіб.

Як зазначили організатори конференції, реалізація завдань проекту буде продовжена поза ним і, таким чином, область забезпечить і сталість проекту і розвиток внутрішнього туризму.

Цікавою для учасників була презентація аналітиком-статистиком Львівського комунального підприємства  «Центр розвитку туризму»  Ольгою Рабійчук результатів роботи Львівського туристично-інформаційного центру, що стало хорошою нагодою для учасників конференції познайомитись з досвідом сусідів.

 

Ярослав Поташник

Цікава зустріч  з нагоди Дня писемності відбулася у Галицькій районній бібліотеці. На ній були присутні  бібліотекарі закладу Марія Венгрин, Галина Петраш, Богдана Кривоніс та інші, члени літературного об’єднання «Нащадки Митуси» та співробітники Національного заповідника «Давній Галич». Атмосфера, яка панувала у прохолодній залі, насправді була теплою. Присутні говорили про значення книг у сучасному світі, про творчість і плани на майбутнє.  А ще чи не кожен із присутніх ділився своїми мріями. Вони у кожного різні, але навіть виголошені вголос , мають право стати  реальними.

Любов Бойко розповіла про  вихід у світ своєї книги «Життя прекрасне» (Київ, видавництво «Ліра», 2017 р.).  Іван Драбчук представив сигнальний примірник своєї нової книги «Зоря «Просвіти» над Галичем», а Марія Костик повідомила про  підготовку  грунтовного історичного видання  «Король Данило».  Поетеса із Бурштина Марія Букавин із рукописного зошита прочитала свої нові поезії, а  бард Володимир Наконечний виконав  під гітару кілька пісень на вірші місцевих авторів та свої власні. Журналіст Мар’ян Грінер поділився враженнями від прочитаного і почутого і побажав учасникам зустрічі нових творчих  звершень.

Сподіваємось, що творча аура Галича і надалі надихатиме митців на створення нових поетичних, прозових та пісенних творів і подібні зустрічі будуть приносити задоволення не тільки присутнім на них, але матимуть  ширший резонанс  для  розвою галицької культури.

Іван ДРАБЧУК

Науковці Національного заповідника «Давній Галич» разом з представниками Галицької міської ради стали учасниками форуму-фестивалю «Малі міста України», який проходив 16–17 листопада в місті Києві на базі  Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного і став завершальним етапом соціально-бібліотечного проекту «Історія малих міст України», що був розпочатий у 2008 році.

До участі у форумі були запрошені краєзнавці, архітектори, історики, представники територіальних громад.

Основним завданням, яке ставили перед собою організатори, було привернення уваги громадськості до вивчення історії малих міст, розвитку інфраструктури, збереження культурного надбання, розвитку краєзнавства, туризму.

Захід, який став своєрідною платформою з напрацювання нових ідей та обміну досвідом, передбачав панельні дискусії з питань туристичної привабливості малих міст України, організації культурних кластерів, обмін грантовим досвідом тощо.

Центральною темою форуму стала презентація соціально-бібліотечного проекту «Історія малих міст України» – 25 бібліографічних покажчиків, до яких внесено історію розвитку малих міст з усіх областей нашої держави.

З робочою поїздкою місто Галич відвідав Посол Європейського Союзу  Х’юг Мінгареллі. Метою поїздки було ознайомлення з ходом будівництва візит-центру, яке здійснюється в рамках підтримки ЄС гуманітарних та інфраструктурних проектів в Україні.

Програма перебування посла передбачала знайомство з історичною минувшиною Галича. Тому до маршрут гостя включав відвідування об’єктів Національного заповідника «Давній Галич». Зокрема, Х. Мінгареллі побував у Музеї етнографії, на фундаменті Успенського собору та в крилоській церкві Успіння Пресвятої Богородиці, де гість був подивований захоплюючими екскурсіями, а особливо, англомовною розповіддю молодого науковця Андрія Петраша про храм Святого Пантелеймона у Шевченковому.

Колектив Національного  заповідника «Давній Галич» відзначив 23-ю річницю від часу створення установи.  Зі святом науковців привітав генеральний директор Володимир Костишин, а також  очільники районної влади Павло Андрусяк та Микола Попович. Вони також вручили грамоти окремим працівникам заповідника.

Захаріяш-Іцхак Абрагамович

(1878-1903)

До 13-ої річниці відкриття Музею караїмської історії та культури в рамках проведення Днів караїмської культури в Галичі в Національному заповіднику «Давній Галич» відбувся мистецький захід «Світоч караїмської поезії Захаріяш Абрагамович», у якому взяли участь наукові співробітники установи.

Захаріяш Абрагамович є цікавою і неординарною особистістю не лише для галицьких караїмів, а й караїмів всього світу. Про короткий життєвий шлях поета розповіли завідувач науково-освітнього відділу Національного заповідника «Давній Галич» Ярослав Поташник і науковий співробітник Музею караїмської історії та культури Надія Васильчук. У їх виконанні пролунали вірші в перекладі українською мовою. Слід зазначити, що З. Абрагамович, крім рідної караїмської, вільно володів українською і польською мовами. Науковий співробітник науково-освітнього відділу, кандидат історичних наук Андрій Стасюк прочитав поезію галицького караїма, написану польською мовою.

9 березня 1878 р. у с.Лани, поблизу м.Галича, у сім’ї караїмів Самуїла Абрагамовича і Рохми Іцкович народився син Захаріяш-Іцхак, який став згодом Кобзарем караїмського народу. Сімя була незаможною. Батько орендував землю у польського шляхтича. Із шести дітей Захаріяш мав найбільшу схильність до навчання. Батьки вирішили віддати на навчання  юного хлопця до мідрашу (караїмська парафіяльна школа), що знаходився у Галичі. Тут вчителем його був Сімха Леонович. Згодом Захаріяш навчився самостійно читати молитви давньоєврейською мовою і його перевели у міську світську школу. Для родини Абрагамовичів ці роки були надзвичайно тяжкими в матеріальному плані і вони вирішили переїхати до с.Залуква, що поблизу м.Галича. Після закінчення чотирьох класів початкової школи батьки прийняли рішення забрати сина додому, та вчителі, побачивши тягу учня до знань, переконали їх дати можливість талановитій дитині продовжити навчання в гімназії у Станіславові (теперішній Івано-Франківськ). Був проти цього рішення і перший наставник – вчитель мідрашу Сімха Леонович. Він, в свою чергу, вважав, що Захаріяш повинен стати газаном (священнослужителем) і навіть погоджувався його вчити. Та попри всі труднощі З. Абрагамович поступив до гімназії. Навчання в гімназії було величезним фінансовим тягарем для бідної сім’ї. Однак саме тут надзвичайно яскраво проявилися розум і здібності Захаріяша Абрагамовича. Гроші на книжки і зошити мусив заробляти самотужки, допомагаючи заможнішим колегам по навчанню і відробляючи за них уроки. Та не судилося запальному Захаріяшу продовжити здобувати освіту в гімназії: одні дослідники біографії поета вважають, що через пустощі заподіяні вчителеві, а інші, що через участь в роботі нелегальної  молодіжної організації. Внаслідок цього, розгніваний батько вирішив віддати сина на освоєння ремесла до шевця в с.Княгинин (сьогодні – частина Івано-Франківська). Відрив від гімназії, раптове обмеження розумового розвитку, юний поет переживав з болем і розпукою. Тоді й почав писати свої перші поезії польською мовою. У вірші «Wszak jesteś, Stwórco,w błekitnym obłoku» (Zalukiew, sierpnia 1897) яскраво проявляється його жадоба до знань:

«Nauki, Panie! Nauki mi trzeba,

Jak deszcu w czasie suchego lata,

Jako głodnemu człowiekowi chleba,

Wiec też Cie o nia prosze, Panie Świata!»

Мав велике бажання до віршування. Говорять, що навіть під час праці в полі, на сінокосі він постійно віршував і, звичайно, що не всі поезії занотовував. Після смерті батька Самуїла Захаріяш знову повернувся до навчання. Вчився частково сам, частково у Станіславові. Брав активну участь у зустрічах караїмської молоді. Цей час став найбільш продуктивним для поета. До цього періоду його творчості належить більшість поезій, написаних рідною караїмською мовою. Творчістю молодого Захаріяша Абрагамовича зацікавився видатний польський тюрколог Ян Ґжеґожевський. Він в той час перебував у м.Галичі, де збирав матеріали до праці з історії луцько-галицького діалекту караїмської мови, яким, власне, і писав З.Абрагамович. Ян Ґжеґожевський вперше опублікував його поезії у своїй праці «Caraimica. Język Łach-Karaitów» 1903р. у Відні, серед них поезія «Do braci!». Невдовзі після цього визначного моменту в житті З. Абрагамовича призвали до лав цісарсько-королівського війська Австро-Угорської імперії. Служба проходила у Езбінській Луці над Лабою (Чехія). Та це не завадило поетові творити. Дослідники творчості Захаріяша Абрагамовича вважають, що останню поезію «На чужині» він написав перебуваючи у війську в Чехії.  З армії він повернувся хворим на сухоти – досить поширену і невиліковну на той час хворобу. Не вдалося йому, на жаль, створити сімю і залишити нащадків. Так, 5 травня 1903 року згасло світло в очах поета, навіки застигли руки і заніміли уста. Похований видатний караїмський поет Захаріяш-Іцхак Абрагамович у с.Залуква. Однак, у якому саме місці знаходиться його поховання, невідомо.

Визначне місце в тематиці віршів Захаріяша Абрагамовича посідають патріотичні мотиви. Творчість поета пройнята глибокою релігійністю, хоча, як зазначає А.Сулімович, то не є поезія суто релігійна, а швидше світська. Пробивається через неї тон великої любові до людей, вказівки для них вірного життєвого шляху. Писав Захаріяш Абрагамович трьома мовами – польською, караїмською, українською. На всіх трьох мовах з однаковою підготовкою і талантом. Деякі поезії караїмською мовою через 30 років по смерті поета вдалося опублікувати О. Мардковичу в часописі «Karaj awazy» - Lutzk, 1931 - №2. Серед них: «Tuwhan ana», «Ałhemi Tenrinin...», «Hanuz Karajłar eksiłmed'», «Ułłu titinbe», «Ej neszer, neszer», «Tenrim, senin ułanłaryn...», «Ułusum Jisraeł», «Tachanun ułłu king'e», «Ne fajda», «Tigendi jaz», «Karaj edim, Karaj barmen».  Поезії Захаріяша Абрагамовича написані польською мовою: «Silva rerum» (Zalukiew, 1896), «Wszak jesteś, Stwórco,w błekitnym obłoku» (Zalukiew, sierpnia 1897), «Czemźe jest człowiek wobec natury?» (Zalukiew, maja 1897), «Choć źycie do siebie uśmiechać się zdaje» (Kniahinin, dnia 31 grudnia 1899), «Gdy dusza zamiera z cierpienia wielkiego» (Kniahinin, dnia 31 grudnia w nocy 1899 roku), «Nasza młodziesź» (Kniahinin, stycznia 1900 roku), «Obserwujac przyjaćioł» (Kniahinin, dnia 5 czerwca 1900), «Dziwnem jest, źe tym samym, którzy najwięcej roz» (Kniahinin, 6 czerwca 1900), «W chwili dumania» (Stanislawow, 23 stycznia 1900), «W momencie rozpaczy» (Kniahinin, dnia 29 maja 1900), «Samolubstwem jest mniemanie…» (Kniahinin, 8 lipca 1900 roku), «Przyaźń tak jak diament...» (Stanislawow, dnia 9 lipca 1900 roku), «W godzienie zwątpienia» (Stanislawow, 30 maja 1900 roku).

Пророчими є вірші З.Абрагамовича «До України», «І нам весна всміхнеться», «На чужині».  Деякі поезії були опубліковані в журналі «Жовтень» (С.Пушик. Голос галицького караїма // Жовтень, 1972, №5, с. 10–11.Київ, 1972р.) в перекладі з караїмської С.Пушика.

Детально ознайомитися з ними можна в Музеї караїмської історії та культури Національного заповідника «Давній Галич». Висловлюємо подяку за консультацію та допомогу у створенні виставки Анні Сулімович (Польща) та Володимиру Шабаровському (Україна). Плануємо видати збірку поезій Захарія Абрагамовича.

Надія Васильчук,

Роман Рарик


Захарія Абрагамович

Я – карай

Народився я караєм,
До землі караєм зляжу.
Свого слова не цураюсь,
Віри рідної не зраджу.

Бо хто мову зневажає,
Хто відрікся віри −
Не людина він, і в зграї
Жити б йому звіром.

Я людину поважаю
Кожну в білім світі,
Її віри не займаю,
Щоб свою любити.

Наш могутній Бог ласкавий −
То Творитель світу,
А всі віри заснували
Мудрі Його діти.

До науки йду я сміло,
Спрагло вчусь нового.
Хай звільняє закосніле
Поступу дорогу.

Сяйво книги і молитву −
Прагну поєднати,

Геть пітьму, мерщій до світла!
Буде в мене свято.

З караїмської переклав В. Шабаровський.

 

28 жовтня в селі Крилос (княжий Галич) в Музеї історії Галича відбулося засідання круглого столу на тему: «Галицький Успенський собор: відродження державної та духовної величі України». Участь у заході взяли народні депутати Михайло Довбенко, Микола Княжицький, Андрій Кіт, голови Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської ОДА Олег Гончарук, Олег Синютка, Степан Барна, керівники району, духовенство, генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин, науковці.

Перед початком роботи для учасників було проведено екскурсію на фундаментах Успенського собору та в Успенській церкві. Відкриваючи засідання, голова Івано-Франківської ОДА Олег Гончарук зазначив, що відновлення Успенського собору – це збереження національної, духовної скарбниці княжого Галича, що в свою чергу створить передумови для об’єднання української церкви і зміцнення державності. Очільник області зазначив, що відновлення храму відбуватиметься виключно за благодійні кошти. Народний депутат Михайло Довбенко проінформував про роботу, яка ведеться в даному напрямку. Голови Львівської та Тернопільської ОДА Олег Синютка та Степан Барна запропонували підготувати і прийняти на державному рівні програму, яка передбачатиме комплекс заходів по відновленню і популяризації історико-культурної спадщини давньоруського міста. Керівник Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин зауважив, що першочерговим завданням є проведення робіт з музеєфікації фундаментів давньоруської святині. Також необхідно провести археологічні дослідження княжої гори з використанням сучасних методів і технологій та пошукові роботи працівників в архівах Риму, Ватикану, Польщі, Угорщини тощо. На засіданні було презентовано створення «Міжнародного благодійного фонду відновлення Галицького Успенського собору», виконавчим директором якого став Зіновій Шкутяк.

Учасники круглого столу звернулись до Президента України Петра Порошенка з проханням відповідним указом визначити 2018 рік роком збереження історико-культурної та духовної спадщини України, в якому окремо звернути увагу на важливість відродження ареалу княжого Галича. Також було прийнято рішення про оголошення всеукраїнського конкурсу на розробку проектних пропозицій по відновленню Успенського катедрального собору з обов’язковою музеєфікацією автентичних фундаментів давньоруського храму ХІІ століття.Насамкінець учасники заходу відвідали храм святого Пантелеймона в селі Шевченкове Галицького району.

 

Тарас Зіньковський

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:7640

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:14630

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:6486

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:6710