Президія Національної спілки краєзнавців України надала звання «Почесний краєзнавець України» старшому науковому співробітнику відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич» Андрію Чемеринському.

Звання «Почесний краєзнавець України» є найвищою персональною відзнакою Національної спілки краєзнавців України, яка присвоюється за значний внесок у розвиток краєзнавчого руху, збереження національної історико-культурної спадщини та природних скарбів України. Присвоєння звання «Почесний краєзнавець України» передбачає вручення Свідоцтва та нагрудного знаку «Почесний краєзнавець України».

А.Чемеринськийзавершив історичний факультет Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. До 2013 р. працював у галузі управління культури області (пам'яткоохоронна діяльність та музейництво). У Національному заповіднику "Давній Галич" працює з 2013 року. Сфера наукових зацікавлень: Галич у період австро-угорського панування 1772–1918 рр.; місто в період ІІ Речі Посполитої (1919 – 1939) та німецької окупації (1941 – 1944); військова історія та оборонна фортифікація Першої світової війни на теренах сучасного Галицького району; Галич у філокартії кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Керівник експедиційних загонів «Галицький некрополь» (2016 – 17 рр.); упорядкувавтематичні філокартичні календарі «Галич у давній гравюрі» (2016), «Цісарсько-королівський Галич у давній листівці» (2017), «Міжвоєнний Галич: 1919 – 1939» (2018).Підготував 16 статей до наукових збірників.Автор 296публікацій на краєзнавчу тематику та культурно-мистецьке життя області в районних, обласних та всеукраїнських часописах.

22 грудня 2017 року відбулася знакова подія не тільки для педагогів та учнів Галицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, але й усього міста та району – на фасаді школи було відкрито пам’ятний горельєф галицькому князю, який користувався великим авторитетом на Русі.

Композиція складається з скульптурного зображення Ярослава Осмомисла та пам’ятноїдошки з написом: «На знак великої пошани від галичан, школу названо іменем Ярослава Осмомисла (бл. 1130 – 01.10.1187) – видатного правителя Галицького князівства, будівничого одного з найбільших храмів того часу – Успенського собору».

Автором горельєфа є митець з м. Калуша Ігор Семак. Композицію встановлено за підтримки Національного заповідника «Давній Галич».

Після урочистого відкриття меморіальну дошку освятили священики УГКЦ на чолі з деканом Галицьким о.Ігорем Броновським.

 

Довідково. Рішенням дванадцятої сесії районної ради сьомого скликання від 31.03.2017р. Галицькій ЗОШ I-III ступенів №1 було присвоєно ім’я Ярослава Осмомисла.

За роки правління Ярослава Осмомисла Галицька земля досягла свого розквіту, було збудовано й укріплено багато міст, храмів, зокрема, у 1153–1157 рр. Успенський собор у Галичі (у цьому соборі його й було поховано). А своє прізвисько «Осмомисл» отримав через тонкий розум, освіченість, знання іноземних мов.

У вітальному слові з нагоди пам’ятної події директор школи Марія Савчук сказала: «Ми маємо велику честь, але й велику відповідальність вчитися і працювати в навчальному закладі, який носить ім’я такої видатної людини. Своїми вчинками і діями, результатом своєї праці маємо довести, що гідні нести це високе звання. Наступним кроком буде – організація пошукової роботи щодо збору матеріалів про діяльність Ярослава Осмомисла і оформлення відповідної експозиції у стінах школи». Також керівник навчального закладу подякувала всім, хто долучився до встановлення пам’ятної дошки.

Національним заповідником «Давній Галич» підготовано календар на 2018 р. Видання побачило світ під назвою «Міжвоєнний Галич: 1919 – 1939 рр. Давня поштівка із збірки А.Чемеринського» і присвячено1120 - річчю з часу згадки Галича у найдавнішій угорській хроніці ХІІ ст. «Діяння угрів».

Календар традиційно видано приватним підприємством «Галицька друкарня плюс» за фінансової підтримки Галицької міської ради. Формат видання – А3, його видано на крейдованому папері. Авторський дизайн виконав Ярослав Поташник.

Період, який охоплює календар був нелегким в історії Галича. Місто було суттєво зруйновано під час Першої світової, українсько – польської та радянсько – польської воєн. Згідно урядового розпорядження Міністерства громадських робіт Польщі від 17 травня 1920 р., Галич було віднесено до категорії міст, які були «знищені під час війни». Потребою часу було відновлення міської інфраструктури та підняття добробуту мешканців. Поступово життя налагоджувалося: було відновлено залізничний вузол, введено в експлуатацію міську електростанцію, з’явився ряд нових промислових підприємств, побудовано приміщення нової школи, поступово відновлювалися пам’ятки культурної спадщини.Розвивалося культурно – товариське життя міста, функціонували польські, українські, єврейські та караїмські товариства, хоча багатокультурна політика австро – угорської монархії була замінена домінуванням польського державного шовінізму.

В 30 – ті роки ХХ ст. Галич став одним з центрів туристичного каякарства на Дністрі. В той час існувало багато різноманітних проектів, серед яких: відновлення річкового судноплавства на Дністрі, відкриття українського університету в місті та ін. Проте, місто вчергове потрапило у кривавий вир Другої світової війни…

При підготовці календаря використано філокартичні листівки Галича 20 – 30 – их років ХХ століття, які були видані, як польськими, так і українськими видавництвами.Їх видавали наступні друкарні:Товариство сучасного мистецтва (м. Перемишль), друкарня «Мистецтво» (м. Львів, коштом С.Лангера з Галича), повітова крамниця «Рідна школа» (м. Галич), К.Величко (м. Станиславів) та ряд неідентифікованих друкарень (Br., B.). Розмір тогочасних листівок 9 х 14 см, переважно вони одноколірні, хоча були й винятки.

На листівках зображеновиди основнихоб’єктів міста 20 – 30 их років: церкви Різдва Христового та Святого Миколая, парафіяльний костел Успіння Найсвятішої Діви Марії, Галицький замок, Ринок, вулиця Судова (тепер частково вулиці Є.Коновальця, площа Волі та Т.Шевченка), металевий міст та каякарська станція на Дністрі,загальні краєвиди міста.

Окрім філокартичних листівок календар ілюстровано елементами філателії та сфрагістики. Це - поштові марки зі штемпелями державної пошти Галича, печатки урядових органів та приватних осіб. Зокрема, печатка нотаріуса в Галичі Лева Гузара, печатки міського суду, гіпотечного уряду повітового суду, податкового уряду, загальної школи ІІІ ступеня ім. маршалка Юзефа Пілсудського та ін.

Дане видання є підсумком «трилогії», основною метою якої було відображенняісторії об’єктів міста для знайомства з ними, як галичан, так і всіх, хто зацікавлений минулим Галича. В попередніх роках видання виходило під такими тематичними назвами «Галич у давній гравюрі» (2016), «Цісарсько – королівський Галич» (2017).

Андрій Чемеринський

14-15 грудня 2017 року в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Успенський собор Галича: минуле, сучасне, майбутнє», організована з ініціативи Національного заповідника «Давній Галич» та Міністерства культури України.

У конференції взяли участь науковці з Києва, Львова, Івано-Франківська, Галича та ін. міст України, представники міністерства, обласних і районних держадміністрацій та рад. Відкрив засідання науковий співробітник Національного заповідника «Давній Галич», кандидат історичних наук Андрій Стасюк.  Священнослужителі о. Ігор Броновський (УГКЦ) та о. Іван Кузь (УАПЦ) поблагословили зібрання, побажали його учасникам плідної співпраці та мудрого рішення. Вітальне слово від Міністерства культури України виголосив начальник управління охорони культурної спадщини Олександр Єпіфанов. Фундамент Успенського собору – це унікальна пам’ятка, до якої ми повинні ставитися з пошаною, зберегти нашу культурну спадщину для нащадків, – сказав він. Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин подякував духовенству, обласній і місцевій владі, депутатам, усім, хто вболіває за Галич, за підтримку, закликав присутніх до співпраці, запропонував уважно слухати одне одного. Ми маємо одну позицію, одну думку, – переконаний Володимир Іванович. Він підкреслив, що основне завдання на сьогодні – музеєфікація і консервація фундаменту Успенського собору ХІІ ст. Як повідомив начальник управління культури ОДА Володимир Федорак, на рівні області прийнята Програма відродження Галича на 2018-2023 роки. Виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду відновлення Успенського собору Зіновій Шкутяк зазначив, що до цього часу було дуже багато слів, а тепер треба переходити до справ, і сьогоднішня конференція – один з тих практичних кроків, які ми повинні зробити задля розвитку Галича. Голова Галицької районної держадміністрації Микола Попович впевнений, що Галич у майбутньому стане значним історичним, духовним, культурним центром.

З цікавими доповідями на конференції виступили  доктор історичних наук, академік Академії наук вищої школи України Олександр Головко (м. Київ), доктор історичних наук, професор, проректор Українського Католицького Університету Ігор Скочиляс (м. Львів), кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Лукомський (м. Львів), президент УК ІКОМОС, заступник директора Українського державного інституту культурної спадщини Міністерства культури України Микола Гайда (м. Львів), доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України Олександр Саган (м. Київ), кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Василь Петрик (м. Львів), заслужений архітектор України, член-кореспондент Академії архітектури України, член Національної комісії України у справах  ЮНЕСКО, член міжнародної організації ІКОМОС Юрій Лосицький (м. Київ) та інші вчені. В ході конференції зав’язувались цікаві дискусії щодо майбутнього фундаменту Успенського собору. Але, як відомо, в суперечках, а надто наукових, з’являється істина, тож сподіваємось, що й тут вона обов’язково осінить мудрих людей, що вболівають за майбутнє Галича.

Зазначимо, що напередодні конференції побачив світ збірник матеріалів обсягом 280 сторінок, який підготували до друку працівники інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич». У виданні вміщено доповіді науковців щодо збереження фундаменту Успенського собору, а також  документи, що стосуються охорони культурної спадщини, у т. ч. європейські конвенції і хартії, закони України, резолюції наукових конференцій.

Любов Бойко.

 

Резолюція

Міжнародної науково-практичної конференції

«Успенський собор Галича: минуле, сучасне, майбутнє»

м. Галич                                                                        14 грудня 2017 року

Ми, учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Успенський собор Галича: минуле, сучасне, майбутнє», організованої з ініціативи Національного заповідника «Давній Галич» та Міністерства культури України,

констатуємо:

- пам’ятка археології, історії та архітектури національного значення – фундамент Успенського собору ХІІ століття – має велику цінність і є свідченням становлення Галицької архітектурної школи під впливом традицій християнського світу та художньої культури Русі і Західної Європи.

Відзначаючи важливість напрацювань конференції щодо вирішення актуальних проблем збереження пам’ятки національного значення ХІІ століття – фундаменту Успенського собору, учасники конференції пропонують наступне:

1. З огляду на те, що фундамент Успенського собору перебуває під загрозою знищення через вплив природних та антропогенних факторів, звертаємося до Міністерства культури України з проханням забезпечити фінансування коректування проектно-кошторисної документації консервації та музеєфікації фундаменту Успенського собору (пам’ятки ХІІ століття) та реставрації каплиці Св. Василія Великого (пам’ятки ХV століття).

2. Здійснити комплексні наукові дослідження Крилоського городища із залученням провідних наукових академічних інституцій.

3. Вважати будь-яке нове будівництво на автентичному фундаменті Успенського собору порушенням чинного пам’яткоохоронного законодавства України та ратифікованих Україною міжнародних конвенцій та договорів.

4. Здійснити консервацію та музеєфікацію фундаменту Успенського собору й реставрацію каплиці Св. Василія Великого.

5. Опрацювати матеріали  для вивчення можливості номінації комплексу пам’яток давнього Галича до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

6. Розробити програму збереження і ревіталізації історико-культурного середовища Національного заповідника «Давній Галич», центральним об’єктом якого має стати законсервований та музеєфікований фундамент Успенського собору і відреставрована каплиця Василія Великого, Успенська церква XVI ст., церква Св. Пантелеймона ХІІ ст.

7. Організувати громадські слухання щодо збереження, дослідження та популяризації культурної спадщини давнього Галича за участі науковців, представників органів державної влади, релігійних та громадських організацій.

Резолюцію схвалено на підсумковому засіданні учасниками конференції 14 грудня 2017 року в конференц-залі Національного заповідника «Давній Галич», м. Галич, Україна.

 

Впродовж 11-12 грудня керівники музейних закладів та заповідників сфери управління Мінкультури, розглядали та обговорювали нагальну проблематику їх діяльності під час семінару-практикуму «Музеї в сучасному світі», організованому Міністерством культури України.

Програмою форуму було передбачено зустрічі з куратором, засновником арт-центру «Я – Галерея» Павлом Гудимовим, генеральним директором Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігорем Пошивайлом. Американським  досвідом про успіх музеїв поділилась директор Музею книги та друкарства України Валентина Бочковська-Мартинович. Думками про музеї, як ключові аспекти культурної дипломатії України поділилась Національний кореспондент Європейського музейного форуму, директор Київського офісу Інституту Кеннана Катерина Смаглій. Модератором першого дня зустрічі була заступник Міністра культури України Тамара Мазур.

Міністр культури України Євген Нищук, під час зустрічі з керівниками установ наступного дня, звернув увагу на  важливість проведення подібних науково-практичних зібрань серед музейних фахівців і при цьому, зокрема, зазначив: «Такі зустрічі мають стати регулярними, з чітко визначеними темами чи проблематикою. Переконаний, наступний 2018 рік - Рік культурної спадщини, стане гарним стартом для розширення зв’язків та обміну досвідом, запозичення світових практик у вітчизняну музейну справу, вдихне в цю сферу свіже дихання».

– Вийти за межі існуючого музейного простору, донести інформацію про себе та свою збірку суспільству, а також долучити до життя музею якомога ширшу аудиторію – ось головна мета музею, – підкреслила генеральний директор Національного художнього музею України Юлія Литвинець.

– Такі науково-практичні зібрання надзвичайно позитивні та потрібні для налагодження ефективної роботи в музейних закладах, а самі формати проведення можуть бути різноманітними – від круглих столів до виїзних засідань. Між директорами є потреба налагодити взаємозв’язок, оскільки існує багато проблем, і тільки реально обговоривши їх між собою, можна вийти на шляхи їх вирішення, – переконаний генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус.

Цікавими і переконливими були програмні звіти керівників музеїв і заповідників, яким минув річний термін перебування на посадах після перемоги у конкурсних відборах.

Серед гостей форуму були присутні народні депутати України, Микола Княжицький, голова  Комітету Верховної ради з питань культури  духовності та його перший заступник Ірина Подоляк.

Національний заповідник «Давній Галич» представляли завідувач відділу «Музей історії Галича» Тарас Зіньковський та завідувач науково-освітнього відділу Ярослав Поташник.

Вже стало традицією впереддень свята Андрія проводити у Музеї етнографії Андріївські вечорниці. Ось і цьогоріч, в рамках програми «Живий музей», до скансену завітали учасники народного аматорського  колективу "Родина" із села Бортники Тлумацького району, учні Бортниківської ЗОШ, студенти факультету туризму Державного вищого навчального закладу "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" та артисти музичного колективу «Бревіс» під орудою Ярослава Бибика з Івано-Франківської обласної філармонії. Для відвідувачів Музею у гуцульській хаті 40-х років минулого століття відбулось театралізоване дійство толоки та власне, вечорниці, звучала музика Карпат та український народний мелос.

– На Україні побутувало дуже багато найрізноманітніших ворожінь. Ми знаємо лише маленьку часточку ритуалів та обрядів "Андріївських вечорниць" наших предків, – розповідає науковий співробітник музею етнографії Тетяна Воробчак, –  проте і досі "Андріївські вечорниці" – це веселе і колоритне дійство, жарти і сміх, який охоплює не тільки молодь, а і старше покоління. Це збитки, жарти, пустощі, здебільшого хлопців, які дозволяються тільки в Андріївську ніч. Саме таке дійство й відтворюється сьогодні у музеї.

Незабаром, на екранах обласного телебачення «Галичина» глядачі зможуть побачити телевізійну версію цього чудового представлення, знятого у Музеї етнографії.

 

Ярослав Поташник

Міністерство культури України

Національний заповідник «Давній Галич»

ПРОГРАМА НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

«УСПЕНСЬКИЙ СОБОР ГАЛИЧА. МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, МАЙБУТНЄ»

м. Галич, вул. І. Франка 3, Конференц-зал Національного заповідника «Давній Галич» 14-15 грудня 2017 р.

День 1. 13 грудня – приїзд та поселення учасників

День 2. 14 грудня – відкриття та початок роботи конференції

09.00–09.55 – реєстрація учасників, ранкові чай, кава (Картиннагалерея)

10.00–10.45 – урочисте відкриття конференції, вітальні виступи (духовенство, представники міністерства, заповідника,обласних і районних держадміністрацій та рад, а також народні депутати, гості – час виступів до 5 хв.)

Засідання 1. Час виступу референта 15 хв.

10.45–11.00 –Олександр Головко (м. Київ / Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка) – «Галицьке князівство в політичному розвитку Русі в середині ХІІ ст. (в часи заснування Успенського собору в Галичі»

11.00–11.15 –Леонтій Войтович (м. Львів / Львівський національний університет ім. І. Франка) – «Чи було зруйновано Успенський собор у Галичі 1241 року?»

11.15–11.30 – Ігор Скочиляс (м. Львів / Український Католицький Університет) – «Успенський собор у Крилосі як конкатедра й культурно-адміністративний центр Львівської єпархії другої половини XVII–XVIII століть»

11.30–11.45 –Микола Бевз, Володимир Бевз, Василь Петрик, Юрій Лукомський (м. Львів / Національний університет «Львівська Політехніка» / Інститут українознавства НАН України) – «Успенський собор давнього Галича: історія вивчення, проблеми збереження та консервації»

11.45–12.00 –В’ячеслав Корнієнко (м. Київ / Національний заповідник «Софія Київська») – «Пам’ять про освячення собору чи автограф шляхтича? (До питання прочитання напису-графіті на північному фасаді Успенської церкви)»

12.00–12.15 –Олександр Саган (м. Київ / Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України) – «Успенський собор Галича як типовий приклад прояву Українського православ´я»

12.15–12.30 –Василь Петрик, Віктор Мельник (м. Львів / Національний університет «Львівська Політехніка») – «Дослідження та консервація фрагмента різьбленої білокам’яної деталі з інскрипціями з Галицького дитинця»

12.30–12.45 –Юрій Лосицький (м. Київ / Національна комісія України у справах ЮНЕСКО) – «До питання архітектурних копій у відтворенні національного архітектурного спадку»

12.45–13.00 – Дискусія

13.00–14.00 – Обід.

Засідання  2. Час виступу референта 15 хв.

14.00–14.15 –Уляна Борняк, ОленаСтасюк(м. Львів / Національний університет «Львівська Політехніка»)–«Методика дослідження та консервації алебастрових архітектурних деталей»

14.15–14.30 –Роман Гуцуляк (м. Київ / ДП «Державний науково-технологічний центр консервації та реставрації пам’яток») –«Практика реставраційних та відновлювальних робіт і наукова методологія»

14.30–14.45 – Микола Бандрівський (м. Львів / Інститут українознавства НАН України) – «Околиці Свято-Успенського собору за кімерій¬ської доби: відкриття нових пам’яток»

14.45–15.00 – Ярослав Книш (м. Львів / Інститут українознавства НАН України ім. І.Крип’якевича) – «Де поховано князя Романа Мстиславича?»

15.00–15.15 – Богдан Томенчук, Олег Мельничук (м. Івано-Франківськ / Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника / НЗ «Давній Галич») – «Формування та розвиток історико-топографічної структури Галича-Крилоса як церковно-релігійного центру»

15.15–15.30 – Василій Матвєєв (м. Санкт-Петербург / Державний Ермітаж) – «Происхождениеобразовзверей на галицкихрельефных плитках»

15.30–15.45 – Володимир Козелківський (м. Галич / НЗ «Давній Галич») – «Європейський досвід консервації та музеєфікації об’єктів археологічної спадщини щодо фундаменту Успенського собору ХІІ ст. та його практичне використання»

15.45–16.00 – Дискусія

Засідання 3. Постери, час виступу референта 10 хв.

16.00–16.10 – Марія Костик (м. Галич / НЗ «Давній Галич») – «З історії дослідження Успенського собору в Крилосі»

16.10–16.20 – Ярослав Поташник (м. Галич / НЗ «Давній Галич») – «Створення нового туристичного об’єктана основі реконструкції та візуалізації каплиці Святого Василія на фундаменті Успенського собору»

16.20–16.30–Ігор Коваль, Андрій Стасюк (м. Галич / НЗ «Давній Галич») – «Яким було християнське ім’я Ярослава «Осмомисла»?»

16.30–16.40 –Володимир Дідух (м. Галич / НЗ «Давній Галич») – «Збережімо археологічні скарби княжого Галича. З  історії боротьби за автентичний фундамент Собору Успіння Пресвятої Богородиці (1154–1157 рр.) – пам’ятки архітектури, археології, історії національного значення»

16.40–16.50 – Діана Ковальська (м. Галич / НЗ «Давній Галич») – «Охорона культурної спадщини: аналіз націо¬нального законодавства»

16.50–17.00 – Руслана Мацалак (м. Галич / НЗ «Давній Галич») – «Європейське законодавство про збереження пам’яток археології»

17.00–17.20 –Підсумки,урочисте закриття конференції

17.30 – Вечеря

День 3. 15 грудня

10.30–13.30 – Екскурсія музеями та об’єктами Національного заповідника «Давній Галич»

13.30–17.00 – Роз’їзд учасників

До 75-річчя створення УПА

Cправжнє свято працівникам Національного заповідника «Давній Галич» подарували на закінчення року УПА на Прикарпатті четвертокласники Галицької загальноосвітньої школи імені Ярослава Осмомисла. Школярі завітали до науковців заповідника з цікавою концертною програмою, присвяченою 75-ій річниці створення Української Повстанської Армії. Учні 4-А класу (класний керівник Мирослава Іванівна Духович) вийшли до глядачів у вишиванках і з запаленими ліхтариками. Почався захід хвилиною мовчання за всіма полеглими у боротьбі. Вчителька Іванна Михайлівна Духович розповіла про історію створення УПА, про нелегкий життєвий шлях її очільника Степана Бандери. На вівтар боротьби за волю України поклали своє життя цілі покоління наших земляків. І наш час також додає нові імена до незліченного списку героїв. Ми повинні пам’ятати їх подвиг, бо вони віддали за нас найцінніше.

Діти декламували вірші, під музичний супровід (Мирослава Іванівна, як завжди, акомпанувала на баяні) виконували відомі й улюблені в нашому народі стрілецькі, повстанські пісні: «Повіяв вітер степовий…», «Ах, лента за лентою…», «Ой у лузі червона калина…», «Десь там далеко, на Волині…», «Ой у лісі, на полянці…», «Рости, рости, черемшино…» та інші. Кожне українське серце відгукується на рідну пісню – чи не тому майже всі присутні в залі підтримували юних виконавців і щиро аплодували їм. Слід сказати, що Мирослава Іванівна Духович звертає особливу увагу на творчий розвиток школярів, напевне тому всі її вихованці з задоволенням співають, знають слова найбільш популярних народних пісень. Виконують діти і веселі дитячі пісні, і так хочеться, щоб збулися їх побажання, висловлені віршованим рядком, «…щоб ми уже не бачили війни».

Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи Семен Побуцький від імені колективу установи вручив школярам гостинці і буклети про їх рідне місто.

Любов Бойко.

 

29 листопада 2017 р. в Галицькій центральній бібліотеці відбулася репрезентація Книги скорботи, пам’яті і шани України «Голод на Прикарпатті (1946-1947): Івано-Франківська область», яка вийшла у 2016 р. в місті Івано-Франківську. На заході були присутні учні 5 (9) класу Галицької гімназії (класний керівник Данів Оксана Степанівна).

Насамперед присутні вшанували пам’ять людей, які загинули у 1946-1947 рр. від голодної смерті.

В заході взяли участь працівники бібліотеки та науковці Національного заповідника «Давній Галич».

Бібліотекар  читального залу Галина Петраш розповіла присутнім про післявоєнну розруху і посуху в  Україні навесні і влітку 1946 р., що і призвело до голоду 1946-1947 рр.

Завідувач науково-дослідного відділу Марія Костик проаналізувала журналістські розслідування архівних документів щодо хлібозаготівель, боротьби з сільськими господарями, які мали в приватній власності немалі земельні ділянки, а також примусове створення колгоспів, яке проводила радянська влада на території УРСР. Це і стало основною причиною голоду в Україні і зокрема на Прикарпатті. Внаслідок цих заходів у 16-ти східних , в Ізмаїльській та Чернівецькій областях УРСР в 1946 р. померло 282 тис., а в 1947 р. – понад 528 тис. осіб.

Завідувач інформаційно-видавничого відділу Любов Бойко розповіла, як люди на Рогатинщині вчилися виживати у голодні роки. Вони збирали і використовували в їжу недозрілі пшеничні зерна, заячу капусту, лободу, кропиву, недоспілі овочі, фрукти, квасолю. З кісток тварин варили мило. Дітям шили шкільні форм із домотканого полотна, яке  фарбували в синій колір у відварі ягід бузини.

Заступник директора Галицької ЦБС по роботі  з дітьми  Тетяна Гусак озвучила спогади людей про голод на Прикарпатті й про те, як розстрілювали навіть дітей, які на колгоспному полі хотіли знайти після збору врожаю кілька картоплин чи інших овочів, щоб не вмерти від голодної смерті.

Бібліотекарі Марія Венгрин та Богдана Кривоніс проаналізували втрати під час голоду в 1946-1947рр. у Городенківському, Галицькому та Верховинському районах.

Виступаючі побажали дітям щасливого дитинства, добре навчатися в школі і щоб в майбутньому не повторювалися такі страшні події. Зокрема, активна читачка Марія Сохан висловила сподівання, що трагічні сторінки нашої історії стануть уроком для прийдешніх поколінь.

 

Марія Костик.

Впродовж 2016-2017  років  Національний заповідник «Давній Галич» був  учасником проекту «Івано-Франківська область – край для туризму». Під завісу поточного року підведено підсумки втілення проекту Європейського Союзу в життя. З цією метою відділом туризму управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій облдержадміністрації проведено підсумкову конференцію, до участі в якій долучилися й  науковці заповідника.

Програмою заходу було передбачено проведення двох сесій:  «Здобутки і перспективи розвитку туризму на Прикарпатті як результат забезпечення сталості проекту «Івано-Франківська область – край для туризму» і «Туристично-інформаційний центр як елемент інноваційної інфраструктури туристичної індустрії»

Підсумки реалізації проекту презентував начальник відділу туризму управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій облдержадміністрації Віталій Передерко, який звернув увагу на

результати впровадження основних заходів:

-  аналітичні і соціологічні дослідження соціально-економічного потенціалу туристичної галузі у т.ч. визначення інтегрального показника туристичного потенціалу всіх адміністративно-територіальних одиниць області;

- комплексна регіональна цільова програма розвитку туризму в області на 2016-2020 роки;

-  підвищення рівня якості туристичних послуг через проведення навчальних тренінгів та тренінг-семінарів;

-  спорудження у місті Галичі і селі Ільці Верховинського району візит-центрів (місць зупинок туристичних автобусів і короткотермінового відпочинку туристів);

-  виготовлення і встановлення туристично-інформаційних стендів на території області;

- презентація туристично-рекреаційного потенціалу області на всеукраїнських і регіональних виставках;

- виготовлення друкованої промоційної продукції.

Слід зазначити, що Заповідник також зробив чималий внесок у здійснення проекту. Перш за все це безпосередня участь у Програмі розвитку туризму в області. А також: участь у всеукраїнських виставках; встановлення на історичних об’єктах туристично-інформаційних стендів; виготовлення друкованої рекламної продукції. Зрештою, підвищення рівня якості туристичних послуг, про це свідчить кількість відвідувачів Заповідника, яка на 1 листопада 2017 року вже склала близько 11,5 тисяч осіб.

Як зазначили організатори конференції, реалізація завдань проекту буде продовжена поза ним і, таким чином, область забезпечить і сталість проекту і розвиток внутрішнього туризму.

Цікавою для учасників була презентація аналітиком-статистиком Львівського комунального підприємства  «Центр розвитку туризму»  Ольгою Рабійчук результатів роботи Львівського туристично-інформаційного центру, що стало хорошою нагодою для учасників конференції познайомитись з досвідом сусідів.

 

Ярослав Поташник

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:7754

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:14845

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:6567

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:6814