7 вересня 2011 р. Верховна Рада України прийняла Постанову N 3706-V «Про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького». Цим документом передбачено провести на державному рівні ряд заходів до цієї дати. Основні заходи повинні відбутися в останньому кварталі цього року.
Вчена рада Національного заповідника «Давній Галич» ще на початку 2011 р. затвердила перелік заходів до цієї річниці. Передбачено ряд заходів, які спрямовані на популяризацію легендарної постаті короля Данила. 
Вже у цьому 2011 році проведено більше десяти різноманітних заходів. Серед них тематичні: V Міжнародна наукова конференція «Україна – Ватикан: державно – церковні відносини в контексті досвіду об’єднаної Європи” (травень 2011 р.), Міжнародна наукова конференція «Замки України: дослідження, збереження, використання» (листопад 2011 р.); етнофестиваль «Галицька брама». Здійснено ряд заходів в галузі музейництва – впорядковано територію навколо Музею історії «Давній Галич» та Музею народної архітектури та побуту Прикарпаття; проводяться роботи щодо капітального ремонту Музею історії «Давній Галич» та оновлення його експозиції.
У видавничому напрямку видано цікавий буклет «Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття», книгу краєзнавця Івана Драбчука «Постаті галицької історії». Інформаційно-видавничий відділ Національного заповідника працює над підготовкою до друку буклету «Музей історії Давнього Галича» та двомовний презентаційний фотоальбом «Галич давній і сучасний». Готується звернення до органів місцевого самоврядування міст Львів, Холм та Дорогочин із пропозицією вшанування історичної постаті Данила Галицького.
Разом з тим, і на рівні області проводиться певна робота. До складу Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 810-річчя з дня народження короля Русі – України Данила Галицького, Івано-Франківською обласною державною адміністрацією рекомендовано кандидатуру заступника голови обласної державної адміністрації з гуманітарних питань Р.Іваницького.
В обласних музеях та бібліотеках упродовж листопада - грудня 2011 року проводяться ілюстративно-документальні та книжкові виставки, присвячені 810-річчю з дня народження короля Данила Галицького. В Івано-Франківському обласному краєзнавчому музеї буде відкрито оновлену експозицію, присвячену Галицько-Волинському князівству. У навчальних закладах області в рамках відзначення 810-річчя з дня народження Данила Галицького будуть проведені круглі столи на тему «Конституціалізм в Україні: становлення та розвиток». В Івано-Франківському університеті права імені Короля Данила заплановано проведення регіональної конференції.
Андрій Чемеринський

4 листопада 2011 р. в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулися урочисті збори присвячені 17-річчю з часу його заснування. Захід відкрили генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський та заступник директора Департаменту культурної спадщини України Віктор Вечерський. Порядок денний передбачав звіти заступників генерального директора Заповідника по напрямках та нагородження працівників установи.
Заступник генерального директора з наукової роботи п. Семен Побуцький розповів про те, що впродовж року Заповідник провів три міжнародні конференції: спільну польсько-українську, присвячену відновленню монастиря кармелітів у Більшівцях (лютий), конференції «Україна – Ватикан» (травень) та «Замки України». До кожної конференції було видано збірники матеріалів. 
Заступник генерального директора з питань охорони та розвитку пам’яток Володимир Дідух акцентував увагу на проблемних питаннях діяльності наукової установи, досягненнях у популяризації спадщини Давнього Галича. Проблемою залишається питання охорони пам’яток, проведення тендерів, фінансування археологічних робіт, які повинні проводитися перед паспортизацією пам’яток. За словами п. Володимира, є і успіхи. До них слід віднести: паспортизацію 46 пам’яток (з них – 30 історії та культури, 16 – археології); включення Заповідника до програми «Туристична марка» тощо. 
Заступник генерального директора Володимир Костишин мовою цифр проінформував про роботу. Впродовж року вдалося залучити додаткові кошти з бюджету Галицького району. З них 160 тис. грн. використано для потреб Музею народної архітектури та побуту Прикарпаття, 76 тис. грн. – на роботи, пов’язані з водовідведенням від адміністративного корпусу Національного заповідника, 30 тис. грн. – на проектну документацію. Існує домовлення з районною владою про підтримку фінансування і в наступному році. Також отримано кошти в обсязі 280 тис. грн. від обласної влади. Першочерговими об’єктами на фінансування повинні стати Галичина могила, Митрополичі палати у Крилосі та старостинський замок у Галичі – як візитівки нашого краю.
У своєму виступі заступник директора Департаменту культурної спадщини України Віктор Вечерський згадав про створення Заповідника 17 років тому і тих осіб, які в першу чергу на найвищому рівні сприяли появі цієї наукової інституції. Серед них – Олександр Береговський, Василь Крук, Микола Яковина, Дмитро Табачник (як тогочасний керівник Адміністрації Президента). Впродовж року з часу свого заснування Заповідник отримав статус «Національний». На думку п. Вечерського, заповідник є колективом людей, які є професіоналами. 
На завершення урочистих зборів було вручено нагороди активним працівникам Заповідника за вагомий особистий вклад та довгорічну працю. Так, Почесними грамотами Міністерства культури України було відзначено Воробчак Марію, Олексюк Ольгу, Дідуха Володимира, Михальчук Лесю, Тимус Квітославу, Медвідь Оксану; спільною грамотою Івано-Франківської облдержадміністрації та обласної ради – Береговську Христину, Бойко Любов, Костишина Володимира; грамотою управління культури облдержадміністрації – Бродовича Романа та Мельник Надію; грамотою обласного комітету профспілки працівників культури – Недоступ Галину, Федорняк Іванну, Жолоб Ганну.
Урочисті збори завершилися – почався новий рік праці. Успіху колективу Національного заповідника «Давній Галич»!
Андрій Чемеринський

Мабуть, кожен з нас проїжджаючи повз той чи інший замок, задумувався про минулі часи, славних лицарів, про звитяжні бої, про інтриги, які були пов’язані з ними. Безсумнівно, кожен з них є свідком і учасником нашої історії, через їх мури проходить тяглість поколінь – від предків до нащадків. На жаль, більша частина замків України знаходиться в гіршому стані, ніж їхні закордонні аналоги – виникає потреба зберегти їх для наших нащадків, а з іншого боку - зробити туристичними візитівками нашого краю.
Питанням дослідження, збереження та використання замків України була присвячена Міжнародна наукова конференція, яка відбулася 3 листопада в м. Галичі. Організаторами заходу стали Міністерство культури України, Державна служба з питань національної культурної спадщини, Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень та Національний заповідник «Давній Галич».
Учасниками заходу стали близько 50 науковців з України та Республіки Польща (Вроцлавський університет). Регіонально нашу державу представляли науковці Івано-Франківщини, Львівщини, Закарпаття, м. Києва, м. Кам’янець – Подільського, м. Хмельницького та ін. Для створення відповідної атмостфери для праці та спілкування у приміщенні Картинної галереї Національного заповідника «Давній Галич» було розгорнуто експозицію макетів замків Прикарпаття.
На пленарному засіданні було зачитано вітання учасникам конференції від Міністра культури України Михайла Кулиняка, почесного президента УНК ІКОМОС проф. Леоніда Прибєги, голови Держкультспадщини Андрія Вінграновського, Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Від імені Івано-Франківської обласної державної адміністрації науковців привітав заступник начальника управління культури Василь Тимків. 
Виступи, які прозвучали на пленарному засіданні, одразу налаштували на робочу атмосферу і бажання спілкуватися для досягнення спільної мети – досліджувати, зберігати і вивчати замки. Зокрема, поділилися своїм досвідом та знаннями Герой України, заслужений працівник культури України та Польщі, директор Львівської академії мистецтв академік Борис Возницький, заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи Семен Побуцький, завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету Львівська політехніка, д-р Микола Бевз, директор Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовква Герич Володимир, заступник директора інституту «Укрзахідпроектреставрація» Роман Могитич, керівник науково-редакційного відділу «Звід пам’яток історії та культури Івано-Франківської області» Зеновій Федунків, доктор Вроцлавського університету Фурманек Мірослав, завідувач археологічного відділу Національного заповідника «Давній Галич» Тарас Ткачук, заступник голови Державної служби охорони культурної спадщини Міністерства культури України Віктор Вечерський.
У перерві відбулася прес-конференція. Журналісти регіональних та всеукраїнських видань мали змогу поспілкуватися з членами організаційного комітету конференції, отримати відповіді на ряд проблемних питань, пов’язаних з функціонуванням замків та палацових комплексів.
Продовжили науковці свою працю на засіданнях секцій. Їх було три – за напрямками: «Архітектурна», «Історико-археологічна», «Культурологічна». Робота в секціях була досить цікавою, а сучасні засоби технічного забезпечення надали змогу науковцям у повній мірі розкрити досліджувану ними проблематику. Загалом, на секційних засіданнях було озвучено 23 доповіді.
Підсумком роботи Міжнародної конференції стало прийняття резолюції, яка спрямована на вирішення поточних проблем замків України.
Учасники заходу висловили щиру подяку оргкомітету та керівництву Національного заповідни ка «Давній Галич» за тепле прийняття. Безсумнівно, саме у спілкуванні у своєму науковому середовищі кожен отримав додаткову наснагу та мотивацію для подальшої праці.
А.Чемеринський

3 листопада 2011 р. о 10 год. у Національному заповіднику "Давній Галич" відбудеться Міжнародна науково-практична конференція "Замки України: дослідження, збереження, використання", у якій візьмуть участь науковці з Києва, Харкова, Рівного, Львова, Івано-Франківська, Галича, а також польські дослідники.Працюватимуть архітектурна, історико-археологічна, культурологічна секції.

Особа в світовій історії завжди посідає центральне місце. Саме завдяки діяльності окремих персоналій зміцнюються або руйнуються держави, постають нові міста, розвивається економіка. Життєвий чин осіб, які змагалися за майбутнє свого народу і держави привертає увагу дослідників впродовж багатьох десятиліть. Незважаючи на значну кількість праць, присвячених державним мужам, кожен новий дослідник може віднайти цікаві сторінки їхніх біографій, відкрити загалу досі невідомі факти.


Прикарпатський краєзнавець Іван Драбчук, який одночасно поєднує наукову та освітянську працю, активно досліджує життєдіяльність наших славних земляків – представників княжих родів, боярства, духовенства, просвітян. Результатом його пошуків стало видання праці «Постаті галицької історії». Присвячено її 20-річчю Незалежності України.
26 жовтня 2011 р. у Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» презентовано це чудове видання. Праця складається з 5 розділів: «Галицькі князі», «Галицькі бояри», «Жінки в галицькій історії», «Духовні світочі Галичини», «Галицькі митрополити». Загалом, в книзі простежується життєвий шлях майже двох десятків осіб, які залишили свій слід в історії Русі – України. Хронологічно видання проходить через кілька століть: ХІІІ та ХVI – ХІХ. Праця 175-сторінкова, ілюстрована світлинами та малюнками. 
Презентація нового краєзнавчого дослідження стала чудовим святом для усіх присутніх на заході. Багато хто відкрив для себе п. Івана Драбчука не тільки як краєзнавця, а як поета і пісняра з багатим духовним світом. Прозвучали вітальні промови від представників органів влади та найближчих співробітників краєзнавця.
Від імені керівництва Тисменицької РДА з появою нової книги присутніх привітав керівник апарату РДА Ярослав Татарин: «...Іван Васильович Драбчук багато працює – як для Галицького, так і для Тисменицького районів. Він досліджує історію населених пунктів, народні традиції. Голова Тисменицької РДА Ігор Овчар та голова Тисменицької районної ради Володимир Семенів передають найщиріші вітання досліднику і запевнюють у підтримці в майбутньому…»
Своїми думками з учасниками дійства поділився автор книги Іван Драбчук: «…Я радий і щасливий, що книга побачила світ; що галичани мають таке маленьке свято. Книга творилася 5-6 років, йшла довго до читача. Було багато матеріалу, вибирався найцікавіший. Кожна книга, як дитина для автора. Вірю, що вона знайде свого читача. Я маю нові задуми, які буду старатися реалізувати в наступному році. Щиро дякую Господу Богу за підтримку, колегам із Заповідника – за наполегливу працю у підготовці книги до друку…»
Цікавим був виступ заступника генерального директора Володимира Дідуха. Він розповів про книговидання, яке здійснюється Заповідником впродовж останніх 17 років та співпрацю з п. Іваном Драбчуком за останнє десятиліття – як в науковій сфері, так і журналістській – у газеті «Дністрова Хвиля». На думку п. Володимира, Іван Драбчук є не тільки добрим істориком, а й публіцистом: «…Він знає, як досліджувати, і вміє результати викласти на папір. Це стосується і його систематичної праці із засобами масової інформації…» 
Про «творчу кухню» автора книги розповіла завідувач інформаційно-видавничого відділу п. Любов Бойко: «…Іван Драбчук – історик, літератор, поет, публіцист, освітянин. Це багатогранна і працьовита людина. Іван Васильович зробив дуже багато для вивчення і популяризації історії Галича – інші дослідники можуть йому по-доброму позаздрити. Він має талант до белетристики, його твори цікаво читати – як дорослим, так і дітям. Вірю, що побачить світ ще багато книг авторства п. Івана…»
Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський підсумував: «…Я дякую п. Івану за працю, за презентацію книги у нашому заповіднику… Колись і про нього писатимуть книжки. Щасливі ті, хто може реалізувати свої мрії. Іван Драбчук один з них. Він досліджує нашу історію, ту історію, на якій слід виховувати. Нація, яка виховується на історії, написаній загарбниками, не може мати майбутнього…»
Почесними подяками Національного заповідника «Давній Галич» за внесок у видання книги «Постаті галицької історії» відзначено голову Тисменицької районної державної адміністрації Ігоря Овчара, голову Тисменицької районної ради Володимира Семеніва, директора видавництва «Сімик» Івана Слупського.
Впродовж свята книги «Постаті галицької історії» звучали поезії І.Драбчука, пісні на його слова. Несподіванкою стала цікава вістка про іншу сторінку творчості п. Івана – на музику покладено 15 пісень його авторства, їх часто виконую мистецькі колективи нашої області, вони звучать в ефірі радіостанцій. 
Колектив Національного заповідника «Давній Галич» щиро вітає п. Івана Драбчука з виданням чергової праці і бажає йому подальших творчих успіхів!
Андрій Чемеринський

24 жовтня відбулися чергові звітно-виборні збори Галицької районної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Ці збори є обов’язковим заходом, які передують обласній конференції Товариства, яка відбувається раз на 5 років (найближча відбудеться в грудні ц. р. у м. Івано-Франківську).

Захід проведено в приміщенні Національного заповідника «Давній Галич» - що не є випадковим, адже дана наукова установа вже майже два десятки років є відповідальною за збереження та виявлення пам’яток на терені Галицького району і є флагманом пам’яткоохоронного руху на Прикарпатті.
Для участі у звітно – виборних зборах прибули керівники районної організації УТОПіК, члени Товариства: працівники НЗ «Давній Галич», директори навчальних закладів, представники бібліотек, зацікавлені. Порядок денний зборів передбачав розгляд двох основних питань: 1. звіт голови районної організації Товариства; 2. обрання нового складу керівництва.
У своєму звіті голова районної організації УТОПіК п. Олександр Береговський чітко окреслив основні напрямки роботи у каденції, що завершується. Праця була систематичною, адже пам’яток у районі – кілька сотень. Зокрема, на території району зафіксовано 361 пам’ятку; з них: 69 – історії, 211 - археології, 73 – архітектури і містобудування, 8 – мистецтва. У районі діють 13 музеїв, 5 з яких є професійними. Галицька районна організація УТОПіК згуртовує 1762 члени.
Впродовж каденції встановлено ряд меморіальних таблиць; здійснювалася взаємодія в пам’яткоохоронній діяльності з навчальними закладами, правоохоронними органами, місцевим самоврядуванням, Національним заповідником «Давній Галич». Проблемним залишається діяльність музею «Берегиня» у Бурштині. У звіті п. О.Береговського прозвучало багато цікавих питань, які стоять перед районною організацією на даному етапі. 
Після заслухання звіту відбулися вибори керівництва організації на наступну каденцію. Одноголосну підтримку присутніх на громадську посаду голови районної організації УТОПіК здобув п. Олександр Береговський; відповідальним секретарем стала п. Марія Сохан. У своєму підсумковому слові на зборах, новообраний голова окреслив кілька напрямних на яких базуватиметься діяльність УТОПіК у наступній каденції. На його думку, ними є: «…необхідно виявляти і заносити до реєстру нові пам’ятки нашого району. На сучасному етапі ця робота вимагатиме великих зусиль. Ми повинні поєднувати професійну і громадську працю для вирішення спільних пам’яткоохоронних завдань. Необхідно творити нові осередки Товариства. Важливими для Товариства є школи – як осередки формування майбутніх громадян, які дбатимуть за сучасне і майбутнє держави, пам’ятаючи за минуле. Закликаю навчальні заклади проводити уроки, тематичні заходи щодо вивчення історії Галицько-Волинського князівства у відповідних експозиційних приміщеннях Заповідника, за допомогою його наукових співробітників. Майбутнім товариства є наша юнь – передаваймо їй наші знання! Ми повинні зберегти для нащадків наші пам’ятки! Кожен небайдужий до історії, кожен, хто вболіває за збереження минулого - вже є симпатиком Товариства. Допоки є Галич, допоки є наш Національний заповідник – УТОПіК в районі буде працювати!». 
Отже, нова каденція праці районної організації УТОПіК розпочата. Не будьмо байдужими – прилучаймося і спільно зберігаймо нашу історію. Від кожного з нас залежить майбутнє спільної справи.
Андрій Чемеринський.

Від давніх часів і до сьогодення у суспільстві триває пошук компромісу між матеріальними і духовними прагненнями його одиниць. Особливо це притаманно сучасному століттю – коли всі заклопотані і їхній життєвий шлях пролягає між працею та домом. Проте, з бігом часом людина починає пошуки прекрасного – мистецтва. Пізнавши його, починає по-іншому дивитися на світ, пробує позитивно змінювати свій світогляд.
У Галичі - давній столиці князівства, уже витворилося середовище, яке щомісячно знайомиться з чудовими творами мистецтва, творцями яких є наші сучасники – як наші земляки, так і митці з інших регіонів. Згуртовує усіх Картинна галерея Національного заповідника «Давній Галич».

Ось і тепер, у третій декаді жовтня, зусиллями нашої провідної установи, галичан та гостей міста, знайомлять з творчістю художника Кузіва Богдана. Не біда, якщо Ви не були на відкритті його виставки – щоб познайомитися з його творчістю та зрозуміти духовний світ художника потрібно відвідати Картинну галерею заповідника. Вже сьогодні кожен може побачити краєвиди сонячної Італії, переміститися у найвіддаленіші куточки Українських Карпат.
Про себе автор робіт, - Богдан Кузів говорить небагатослівно: «…Приємно вражений, що моя виставка на рідній землі – у Галичі, зібрала таку велику громаду. Сам я родом з Озерян, поблизу Бурштина. Згодом моя родина переїхала до обласного центру… Їдучи до бабусі в село, я все милувався старим мостом, хвилями Дністра, шукав поглядом на горі старостинський замок… В живописі я ціную реалізм, тут немає права на помилку і фальш. Я люблю кольори, ними можна відобразити все, що бачиш. У природі я шукаю її первозданні місця, природа мене вабить з дитинства...».  
Зі своїм баченням творчості Богдана Кузіва присутню громаду ознайомили його найближчі друзі. З вітальним словом виступив товариш «по цеху» художник Володимир Сірко, який певний час був викладачем п. Богдана: «…Я мав приємність вчити і вчитися у Богдана. Він сьогодні представив чудесні роботи. Він творить так, що інші можуть позаздрити. Богдан у творчому пошуку рухається вперед. У тонкощах його робіт простежується справжнє мистецтво. Творчість такого художника, нашого земляка є явищем у мистецтві. Його акварелі виконані в найскладніших техніках, завжди привертають увагу. Богдан легко справляється з найскладнішими завданнями у живописі…».
Професор, д-р Богдан Тимків кількома словами сказав багато: «…Перед нами талановита особистість. Я, як професор, що свого часу вчив Богдана, можу пишатися, що учні перевершують вчителів. Мало людей так можуть відтворити у живописі краєвиди природи. Він талант Галицької землі…».
Відкриття виставки у Картинній галереї вже неможливо уявити без фахового коментаря мистецтвознавця Христини Береговської. Вона, як завжди, влучно використавши академічні знання мистецтва, з властивою їй емоційністю відмітила: «…твори п. Богдана відображають впливи найкращих європейських шкіл живопису. Живопис Кузіва відображає добру академічну освіту. Кожен другий європейський художник може позаздрити йому – як знавцю теорії і практики живопису. Ваші Карпати – неймовірні, ми їх бачимо нетиповими, вони постають перед нами незвіданими і дуже романтичними. У роботах наявний високий рівень естетики, вона засіюється в серцях глядачів. Повітряні перспективи, захід сонця, - це все не може не захоплювати. Ви маєте свою мапу творчості. Нехай вона відкриває перед Вами і шанувальниками Вашої творчості нові далі. Найпрацьовуйте те, що Вам є рідніше, у Вас попереду багато можливостей…».
Гарного настрою та відчуття єдиної родини всім додав пісенний виступ племінниці художника Кузіва – юнки Настусі. У її виконанні прозвучала давній твір «Вербовая дощечка». Справді, родина Кузівих є багатою на таланти! Це було підкреслено у виступі заступника голови Галицької РДА з гуманітарних питань Іриною Чернегою: «…З кожною виставкою у галереї зростає кількість шанувальників мистецтва у Галичі. Сьогоднішня зустріч з нашим земляком є важливою. Він – з талановитої родини, його твори виконуються серцем…».
Завдяки праці Національного заповідника «Давній Галич» галичани мають змогу познайомитися з творчістю свого обдарованого земляка – Богдана Кузіва. Митця, який активно творить на своїй Батьківщині; художника, що любить рідний край. Завітайте у Картинну галерею – ці полотна додадуть вам оптимізму і позбавлять осінньої депресії!
Попереду ще багато виставок і знайомств. З кожною з них переконуєшся, що слова генерального директора Національного заповідника Олександра Береговського поступово втілюються у життя: «…Найміцнішими в народі є традиції. Для Галича вже стало традицією щомісячно згуртовуватися в Картинній галереї. Зрозуміло, що назва «Картинна галерея» є мотивацією для подальшого розвитку виставкової діяльності у Галичі. Ще трохи, і у 2025 році, все, що є цінним у Галичі, все що зберігається у різних закутках буде доступне для загального огляду у великому музеї Заповідника. Колектив Національного заповідника зможе реалізувати цей амбітний план. Кожна виставка, яка тут відбувається робить нас кращими і добрішими…». 
Андрій Чемеринський.

Давній Галич займає особливе місце в історичному розвитку краєзнавства. Тут у ХІХ столітті здійснювали свої дослідження перші краєзнавці – священники та літератори. Не випадково Галич та його історія є одним з стрижневих моментів історії нашого Прикарпаття та України.
Саме тому, щоб відвідати терени Давнього Галича, відддати шану його славній минувшині, помилуватися чудовими краєвидами та побачити збережену автентику, - сюди завітали учасники ХІІ Всеукраїнської історико-краєзнавчої конференції. Близько 60 науковців з 16 областей України та АРКрим, Республіки Білорусь та Російської Федерації побували на теренах колишньої столиці великого краю – Галичини і Волині.
Краєзнавці розпочали своє знайомство з Галичем у провідній науково-дослідницькій установі нашого краю – Національному заповіднику «Давній Галич». Заступник генерального директора Національного заповідника Семен Побуцький розповів учасникам зустрічі про структуру та основні завдання краєзнавчих досліджень установи, ознайомив з працею науковців Заповідника впродовж останніх 17 років, охарактеризував спеціалізацію всіх музеїв, які пропагують минуле княжого Галича. Для бібліотеки НСКУ було подаровано ряд наукових збірників, які були видані Національним заповідником впродовж минулого часу. Також, під час круглого столу член НСКУ, адміністратор мережевої сторінки обласної організації краєзнавців Андрій Чемеринський поділився досвідом щодо пропагування краєзнавчої праці на сторінках всесвітньої мережі інтернет, специфіку функціонування та наповнення веб-сторінки краєзнавців Прикарпаття.
Цікавим відкриттям для краєзнавців України була Картинна галерея Національного заповідника «Давній Галич». Саме тут краєзнавці почули від наукового співробітника заповідника Ірини Цап’юк про системну працю галереї, відкриття в ній багатьох цікавих виставок. На завершення перебування в галереї присутні переглянули виставку графіки відомого барда Левка Бондаря.
Знайомство з Галичем краєзнавці України продовжили на центральній площі Галича. Звісно, кожен сфотографувався для історії поруч пам’ятника королю Данилу. Надзвичайно захопливими та наповненими багатим фактажем були екскурсії, які провів науковець Ігор Коваль. Його історичний екскурс в минуле розпочався поруч діарами Галича ХІІ століття, продовжився у церкві Різдва Христового і підсумувалося на терені церкви Святого Пантелеймона у Шевченковому. Розповідь була дуже багатогранною – включала в себе згадку про багатьох діячів минулого, особливостей будівництва храмів, знайомство з сакральним мистецтвом.
Кінцевим пунктом перебування краєзнавців у Галицькому районі став Музей архітектури та побуту Прикарпаття у славному Крилосі. Під опікою директора Музею Лесі Михальчук краєзнавці побачили наш скансен. Для багатьох з них були цікавими різноманітні побутові особливості чотирьох етнорегіонів Прикарпаття, які представлені у музею – Гуцульщини, Покуття, Бойківщини та Опілля. Особливе враження на всіх справила гуцульська гражда. Саме тут, за міцними дерев’яними пленицями, захищені з усіх сторін світу, зійшлися краєзнавці України. Більшість з них розповіла про чудові враження отримані під час перебування на конференцію, зробили порівняння щодо етнографічних особливостей проживання на заході, сході, півночі та півдні України. Тут панувало відчуття єдиної родини, зустрічі якої є досить рідкісними, але приємними.
Завершилася конференція відвіданням Музею імені Степана Бандери у Старому Угринові. 
ХІІ конференція завершилася. Була вона успішною, стала чудовою нагодою для спілкування представників областей, налагодженням особистої співпраці. Безсумнівно, кожен з учасників конференції отримав задоволення від спілкування та обміну досвідом. Всі краєзнавці приємно згадуватимуть час проведений у Івано-Франківську та Галичі і з нетерпінням очікуватимуть наступних зустрічей.
Андрій Чемеринський.

У Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» розпочався осінній виставковий сезон. Започаткувала його виставка графіки відомого барда та художника Левка Бондара, яка відкрилася 27 вересня. Значна кількість присутніх на заході засвідчила, що наша, досить різноманітна за своїми мистецькими вподобаннями громада, потребує подібних атракцій і хоче частіше бути дотичною до світу мистецтва. Громадськість звикла, що Національний заповідник навіть у літній період не робить перерв у виставковій діяльності – тож з поверненням з відпусток радо взяла участь у представленні творчості Левка Бондаря.
Отримані враження від самої презентації та виставки перевершили всі сподівання. Окрім графічних творів (а їх для огляду подано більше 50-ти), відбувся маленький бардівський концерт Левка Бондаря та його найближчих друзів і натхненників – Лесі Соболевської та Зої Слободян.
Відкриваючи виставку, генеральний директор Національного заповідника Олександр Береговський зазначив, що «…сьогодні всі присутні можуть поспілкуватися з поетом, співаком та художником Левком Бондарем. Він про себе розкаже своїми піснями… Ми почуємо ноти душі, яка нуртує… Ми бачимо митця перед собою… Він артист, а в англійській мові це багато – і художник, і скульптор, і архітектор… Не кожному так дано творити… Ми потребуємо сміливих людей… Будемо спілкуватися, критикувати, буде нам цікаво…».
Левко Бондар під час виставки був серйозним, веселим та іронічним водночас. Свою розмову з присутніми він почав з бувальщини «Зле про людину треба говорити в очі, а добре поза очі». У піснях, які він виконав перед присутніми було протягнуто канву історії української нації від минулого до сьогодення. Прозвучали пісні «Отака історія рідного народу», «Старший брат», «Базар, вокзал, валізки» та ін.
Спілкування з бардом було цікавим і безпосереднім. У властивому йому жартівливому тоні тоні п. Левко подав своє бачення стосунків українського народу з найближчими сусідами, про шлях свого мистецького становлення, про участь у фестивалі «Червона Рута». За його спрощеною, веселою версією, життя виглядало так: «…Спершу я відчув потребу ліпити. Коли я був малим, батьки лишали мене в хаті. Я мав дерев’яного паротяга, мені захотілося щоб з комина ішов дим – і там я доліпив з вати дим, який підпалив. Батьки потім мали досить клопоту. Як почав малювати – не пам’ятаю… У нас тепер в Івано-Франківську перенасичення художниками. Їх найбільше на душу населення…Співати я почав через те, що дуже хотів мати гітару. Хлопці мали гітари, та й я хотів. Мені тато з заробітків привіз мою першу гітару, вона була розкручена в двох чемоданах – окремо корпус, окремо гриф… В світі цінується більше чорно-біла фотографія, не кольорова. Я хотів цю виставку у Галичі назвати «Позитивний негатив» - як відображення негативу фотографії на білому фоні…».
Директор Івано-Франківського Художнього музею Михайло Дейнега був колись викладачем Левка Бондаря на художньо-графічному факультеті. Тепер на виставці, він вітав його як колегу по цеху. На його думку, творчий потенціал Левка Бондаря, як художника є набагато більшим, ніж представлені твори. «… Здається, у його творах є недовершеність, недосказаність… Роботи захоплюють простотою, від робіт віє щирістю, сумом і ностальгією… Я все думав, що Левко буде таки більше в художньому мистецтві… Я б бажав, щоб роботи Левка були більш кольоровими… Він завжди відрізнявся від своїх товаришів – студентів…».
Левко Бондар познайомив присутніх з своїми товаришами і порадниками – Лесею Соболевською та Зоєю Слободян. У їхньому виконанні прозвучали, як власні твори, так і авторства Б.Лепкого, Л.Костенко. Тематика виконуваних на гітарі пісень була дуже різноманітною – від оспівування пори року до найпотаємніших людських почуттів. Атмосфера була створена неповторно – присутні співали разом з виконавцями, були миті відчуття єдності громади.
Дуже цікавим і професійним був виступ мистецтвознавця Христини Береговської. «Я побачила роботи і вони мене захопили… Ваші картини є дуже колоритними, вони закликають до діалогу. Ваша станкова графіка з найпростішими технічними засобами творить чудові роботи. Ви використовуєте цікаві методи творення робіт. Ви можете цікаво показати ті речі, на які є усталені стереотипні погляди. Чого тільки варта Ваша флористика - гра кольору, прості ручки, дріб’язкові графічні моменти, ювеліризація… Ви абстрагували себе від великого поля палітр, кольорів – з малого вибору зроблено багато. Сюжетність робіт – тема материнства, Батьківщини, жінки, турботи – ці твори потрібно популяризувати. Ви орієнтуєтеся в західноєвропейському малярстві, зокрема, спрощеному мінімалізмі. Творчість Левка Бондаря перегукується з творчістю всесвітньовідомого митця Якова Гніздовського. Ви – «добрий алхімік» в галузі живопису і співу. Ваші твори приносять велике естетичне задоволення…».
На виставці були присутні представники духовенства, органів державної влади, навчальних закладів. Роботи Левка Бондаря експонуватимуться у Картинній галереї (м. Галич, вул. Івана Франка, 1) впродовж місяця – запрошуємо до цікавого і приємного перегляду.

Для довідки.
Левко Бондар – 1956 р.н. Навчався у СШ №5 та ДХШ м. Івано-Франківська. У 1986 році закінчив художньо-графічний факультет Івано-Франківського педінституту ім. В.Стефаника. Автор і виконавець власних пісень. Лауреат фестивалів «Оберіг», «Золотий тік», «Тарас Бульба», «Червона рута», керівник та засновник гурту «Бункер-Йо!», професійний художник. Персональні виставки у Галичі, Кракові; участь у пленерах в Болгарії, Угорщині, Криму, Закарпатті. Є звукорежисером івано-франківської студії звукозапису «На Майдані».
Андрій Чемеринський

23 серпня 2011 р. в картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» презентовано виставку львівських художниць Світлани Стародубцевої та Зоряни Гуцуляк. Назва виставки є досить цікавою - «Космічний етновітер», її присвячено 20-ій річниці Незалежності України. На виставці представлено більше шести десятків творів мисткинь (50 – С.Стародубцевої, 11 – З.Гуцуляк).
З вітальним словом перед присутніми виступив генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський. За його словами: «…Найстабільнішими в державі є традиції народу. Приємно, що є такі люди – митці. У показаних нам роботах подано душу народу, пританні йому символи нації, - все, що є вічним…». Генеральний директор привітав колектив Заповідника з Днем Прапора та Днем Незалежності України, підкресливши, що у справі будови незалежної держави є «цеглинка» всіх працівників науково-дослідницького закладу. «…Весь добробут, все щастя народу залежить від вкладу кожного жителя держави, від сумлінності кожного галичанина...» - підкреслив п. Олександр.
Мистецтвознавець Христина Береговська характеризуючи творчість мисткинь відмітила: «…Це - тандем двох «Я»… Вони творять національне, народне мистецтво. У державному храмі України їхня творчість є увіковічненою…».
Творчість двох художниць полярно різна, але є щось у ній особливе, тепле, енергетично добре, завдяки чому незмінно знаходить широке коло поціновувачів. У мистецтво Зоряна Гуцуляк прийшла після закінчення Львівського учили­ща прикладного мистецтва ім. І.Труша та Львівської академії мистецтв, тобто художником з професійною освітою. З дитинства захоплювалася живописом, маючи вроджене відчуття кольору. Втім, обрала непросту мистецьку долю: стати оригінальною, незвичною у творчості. Вона - художниця філософського складу мислення, у її творах емоції, почуття, переживання, її внутрішній світ. Мова її творів багата на сим­воли, знаки, які не є випадковими, вони - творіння тривалої історії людства від стародавніх культур до сьогодення. У кольоровій гамі її творів спостерігається не завжди "правильне" поєднання барв, але традиційно в них існує гармонійне зіставлення теплих і холодних відтінків - жовто-помаранчевих і фіолетово-синіх. Своїм творам Зоряна дає назву зазвичай після завершення роботи над ними. Художниця провокує глядача на роздуми, а назва часто диктує розгадку створеного. Композиції "Ме­таморфоза духу", "На все свій час", "Прозріння", "Космічна ікона", "Інтуїція" та чимало інших є свідченням невичерпності фантазії авторки, того інформа­тивного багажу, яким вона володіє і яким насичується перш ніж торкнутися барвою білого аркуша паперу. Вона має вроджене відчуття гармонійного за­повнення площини знаками, символами, своєрідними космічними кодами, над створенням яких завжди працює без поспіху. Кропітка праця над кожним твором кольоровими олівцями, чому передують ретельно виконані ескізи, триває часом кілька тижнів, а то й місяців. Кожна робота художниці вимагає відповідної реакції глядача, змушує його думати.
Зустріч Зоряни Гуцуляк із Світланою Стародубцевою відбулася 1998 року. Після знайомства із Зоряною, художницею не тільки за фахом, але й за по­кликанням, станом душі, Світлана як здібна учениця пробувала свої сили в дуже непростій справі. Талант від природи в неї був приспаний, його потрібно було розвинути. Це помітила Зоряна і з натхненням працювала над досягненням позитивного результату. Належить відзначити особливу толеранцію Зоряни як вчителя Світлани, що полягала у ненав'язуванні своєї думки та конкретного вибору мистець­кого напрямку. Зоряна зуміла дати учениці потрібну поживу для роздумів, ту інформацію, яку так було необхідно Світлані почути, щоби взятися за пензель і почати малювати.
Художницю Світлану Стародубцеву зараховуємо до митців, котрі дуже ви­могливі до себе і своєї творчості. Очевидно тому, що в мистецький світ вона ввійшла вже доволі дорослою, сформованою особистістю. На початках їй до­велося не просто. Поминувши експерименти з реалістичними фігуративними та абстрактними композиціями, з різноманітними техніками та фактурами, несподіваними кольоровими вирішеннями, вона все ж знайшла себе. І сьо­годні художниця дуже добре знає та усвідомлює, що вона хоче створити і чого прагне.
Уже певний час Світлана захоплюється композиціями, збудованими під враженням від традиційного українського народного мистецтва: кераміки, писанки, вишивок українських рушників, пісні, обряду. Працюючи над своїми творами, Світлана виробила власний мис­тецький стиль, що яскраво вирізняє її з-поміж інших художників, які теж дже­рельною базою творчості обрали багату українську народну традицію. Кожна створена художницею композиція традиційно скомпонована у квадраті, вона є прикладом довершеності в підборі елементів, гармонійної, продуманої ко­льорової гами та свідченням тонкого естетичного сприйняття світу.
Позитивним у співпраці Світлани та Зоряни є намагання щоразу поділи­тися своїми здобутками з глядачем. За невеликий проміжок часу вони ор­ганізували чимало спільних виставок. Той позитив, який вони отримують на своїх вернісажах, і є тією енергією, що живить їхню майбутню творчість, дає наснагу для творення нових вражаючих композицій. Тепер вони ознайомили зі своєю творчістю і давній Галич. 
Виставка експонуватиметься в картинній галереї Заповідника впродовж місяця.

А.Чемеринський.

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:6856

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:13457

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:5920

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:5970