8-10 жовтня у Києві відбулась Міжнародна наукова конференція «Народна культура України: традиції і сучасність», присвячена 40-річчю заснування Національного музею народної архітектури та побуту України, у якій взяли участь і працівники Національного заповідника «Давній Галич».

Про вченого, археолога В. В. Ауліха, що 25 років свого творчого життя віддав дослідженню давнього Галича, знає, мабуть, кожен історик, принаймні той, хто займається вивченням княжої столиці.

 

21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови та писемності. Генеральна конференція ЮНЕСКО проголосила його у 1999 році. Вперше святкували Міжнародний день рідної мови 21 лютого 2000 р. у штаб-квартирі цієї організації в Парижі. Головним напрямом відзначення цього свята є привернення уваги світової громадськості до збереження і розвитку лінгвістичного розмаїття, а також зміцнення ролі рідної мови як важливого чинника культурної самобутності..

У Національному заповіднику «Давній Галич» відбувся урочистий захід, присвячений Міжнародному дню рідної мови. Відкрив його генеральний директор-науковий керівник Олександр Богданович Береговський. Він розповів про важливе значення рідної мови, її роль у житті кожної людини, закликав не соромитись свого роду, разом з тим поважати права представників інших національностей.

Політичному статусу української мови присвятив свій виступ заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи Семен Омелянович Побуцький. Він нагадав, що відповідно до ст. 10 Розділу І Конституції України українська мова є єдиною державною мовою України. Держава повинна забезпечити її всебічний розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Проте, незважаючи на конституційність статусу української мови, дуже часто її державність є декларативною. Чинний Закон Української РСР «Про мови в Українській РСР» від 28 жовтня 1989 року, що також регулює використання української мови в Україні, фактично по-іншому окреслює сфери її застосування (практично всюди замість неї може використовуватися російська чи інша мова).

Мова – своєрідний генетичний код нації, а не лише засіб спілкування. Про це говорила у своєму виступі завідувач інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич» Любов Ярославівна Бойко. Інтелектуальний та духовний досвід народу формує його мова, отже її втрата призводить до загибелі нації як цілісного організму. У сучасному світі налічується майже десять тисяч мов і діалектів, більшість з них не мають писемності і державного статусу, ними послуговується незначна кількість мовців. Українська належить до давньописемних мов із понад тисячолітньою писемною традицією, нею розмовляє близько 45 млн. людей. Це мова не лише тих, хто мешкає в Україні, а й мільйонів українців, розпорошених далеко по всіх континентах. Зокрема, українську вивчають там, де компактно проживають етнічні українці, – у Придністровській Молдавській Республіці, Румунії, Словаччині. У Росії можна слухати дві україномовні радіопередачі.

Продовжила тему завідувач наукової бібліотеки Національного заповідника «Давній Галич» Любов Василівна Ониськів. Мова – скарбниця духовних надбань народу, невтомної праці попередніх поколінь, зазначила вона. Разом з тим це і своєрідний оберіг звичаїв і традицій, запорука інтелектуального зростання, поступу народу в загальносвітовому житті. Основоположником літературної мови став Іван Котляревський. А Тарас Григорович Шевченко своїм творчим подвижництвом доповнив набуток Котляревського. У розвиток української літературної мови в XIX–XX ст. вагомий вклад внесли такі письменники, як Іван Франко, Леся Українка, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Максим Рильський, Павло Тичина, Олесь Гончар, Ліна Костенко та інші талановиті майстри рідного слова.

Вдалим доповненням до виступів стало художнє читання творів українських письменників у виконанні завідувача Музею караїмської історії та культури Світлани Орестівни Кукули. Насамперед пролунав вірш про мову Сидора Воробкевича – його пані Світлана прочитала з бабусиної «Читанки» 30-их років ХХ ст. Захоплено сприйняли присутні й емоційне озвучення творів Василя Стефаника. І в наш час комічно сприймається постать Семенихи («Побожна») та нещасливого ґазди Проця («У корчмі»).

На закінчення заходу генеральний директор-науковий керівник Олександр Богданович Береговський підсумував, що необхідно виховувати в собі повагу й любов до мови, якою спілкуємося, і передусім шанувати себе, виявляти повагу до свого народу, його історії, культури.

Автор: saint_daemon

25–26 лютого 2010 р. у селищі Більшівці Галицького району на Івано-Франківщині відбулася Міжнародна наукова конференція, на якій розглядалися питання відбудови та реставрації однієї з найвизначніших пам’яток пізньобарокової архітектури ХVІІІ ст. – костелу Благовіщення. Саме костел кармелітів і став місцем проведення заходу...

 

У виставковій залі Національного заповідника «Давній Галич» постійно діють різноманітні виставки, на яких демонструються твори живопису, графічні роботи, дерев’яні різьблені вироби тощо. Організовує виставки науковий співробітник науково-освітнього відділу Христина Береговська. Вона є автором проекту «П’ять інтерпретацій України”, мета якого – популяризувати мистецтво молодих українських художників. Вашій увазі –розповідь Христини Береговської про поїздки у різні країни, організацію мистецьких виставок, зустрічі з цікавими людьми...

 

11 березня 2010 року на базі Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного в Києві відбулося засідання бібліотечного клубу «Національні святині». Тема засідання – «Історія малих міст України: місто Галич Івано-Франківської області». Організаторами цього заходу виступили Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В. Г. Заболотного, Національний заповідник «Давній Галич».

Кожного разу, коли пробуджується природа і земля одягається у весняні шати, в наших серцях з ніжним трепетом оживає пам’ять про Великого Кобзаря, співця українського народу - Тараса Григоровича Шевченка. 

Живе під сонцем любові Шевченкова весна. Тарас прийшов на світ, коли ще скутий кригою сивів у берегах Дніпро.

Українські оази на європейських «мегаклаптиках» землі… Як топчуть українську культуру в присутності закордонних українців... Як, прикусивши язика, не вміємо впильнувати свого набутку…

У переддень Міжнародного дня визначних місць і пам’яток у Національному заповіднику «Давній Галич» гостинно відчинила двері для відвідувачів Картинна галерея, в якій експонуються мистецькі роботи українського художника з Австралії, уродженця містечка Бережани на Тернопіллі Володимира Савчака. На святі були присутні наукові співробітники Національного заповідника «Давній Галич», представники Івано-Франківської обласної та Галицької районної держадміністрацій, обласного відділення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, вчителі й учні Галицьких шкіл та гімназії, а також гості зі Львова, Бережан тощо.

 

Таку назву має наукова конференція, яка відбудеться в Національному заповіднику “Давній Галич” 14 - 15 травня 2010 року. На конференції працюватимуть такі секції:

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:6939

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:13592

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:5966

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:6036