18-19 травня 2017 року в Національному заповіднику «Давній Галич» відбудеться

науково-практична конференція

«Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності)», присвячена 500-річчю Реформації.

 

На конференції працюватимуть такі секції:

1. Реформація. Формування течій раннього протестантизму в контексті європейської релігійної ідентичності.

2. Протестантизм в Україні та його вплив на розвиток релігійних процесів в інших авраамічнх релігіях.

3. Видатні постаті Європейської Реформації та українського християнства.

4. Дослідження впливу Реформації на розвиток сакральної культури і мистецтва

в Україні.

У Галичі вміють шанувати усе галицьке. Нещодавно тут експонувалась виставка давньої галицької плащаниці, а 10 травня завітала виставка давньої галицької ікони. Зберігаються ці стародавні мистецькі  реліквії, що датуються ХVІІІ – ХІХ столітями у Катедральному соборі Святого Воскркесіння  м. Івано-Франківська. За межі храму вони вийшли уперше і експонуються у виставковій залі Національного заповідника «Давній Галич».

Тут у Галичі свого часу уже експонувалась виставка давньої подільської ікони. Але зображення на них більше тяжіло до сходу. Сьогодні у Галичі ми можемо побачити те, що близьке нам, нашому світосприйняттю і зображені на них лики святих нам близькі по духу малярства, хоч ми на виставці є просто споглядачами.  Галицькі ікони – це твори західного малярства, яке має свої принципи, свої стилі.

Відкриття виставки, яка організована науково-освітнім відділом заповідника (завідувач Ярослав Поташник), поблагословив галицький декан о. Ігор Броновський. На відкритті виставки слово мав о. Євген Андрухів, художник – мозаїст, голова сакральної комісії Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. Він, зокрема, зауважив, що «виставка ікон – це не традиційне сприйняття якихось видів мистецтва, наприклад, портретів чи пейзажів тощо, які оглядають люди. На виставці ікон - усе навпаки: ікони дивляться на людей і це змінює їхню психологічну складову. Через ікони Бог дивиться на людину,  через них Бог оцінює її життя».

Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» Семен Побуцький, який запросив присутніх на відкритті виставки її оглянути, наголосив, що виставка давньої галицької ікони експонуватиметься два місяці, так що усі бажаючі зможуть тут побувати. На ікони можна не просто дивитись, до них можна  (і треба!) молитись. І це робили  окремі відвідувачі, проходячи повз них.

Наприкінці хочеться подякувати настоятелю Івано-Франківського катедральнного собору Святого Воскресіння о. Юрію Новицькому за сприяння в організації виставки. У тому, що виставку першими можуть оглянути галичани і гості давнього міста,  є певний символізм. І, можливо, з доброго починання Галича, вони почнуть свою мандрівку виставковими залами Галичини і України.

Іван ДРАБЧУК

18 квітня культурний cвіт відзначав Міжнародний день пам’яток та історичних місць (в Україні – День пам’яток історії та культури). Це свято встановлене в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО.

У Європі до історії ставляться дбайливо, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Наприклад, у Франції після археологічних розкопок проводять відновлювальні роботи ландшафтів пам’ятних місць, а на півночі Англії, у практично незайманому вигляді збережений Адріанів вал, що простягнувся на 117 кілометрів, побудований за римського імператора Адріана для охорони північних рубежів Імперії.

У Галичі, давньому місті над Дністром, де кожний клаптик землі, кожен камінчик дихає історією, в 1994 р. на основі комплексу історичних та культурних пам'яток ХІ–ХVІІ століть було створено державний історико-культурний заповідник, який згідно з Указом Президента України одержав статус національного й офіційну сучасну назву.

Національний заповідник «Давній Галич» (генеральний директор Володимир Костишин) є культурно-освітнім і науково-дослідним закладом. Основною метою заповідника є виявлення, дослідження, збереження, популяризація та використання культурної спадщини давнього Галича, столиці Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівств.

Давній Галич – це унікальна історико-археологічна пам'ятка всеукраїнського значення. А тому впродовж років галицькі науковці, учасники археологічного загону Постійно діючої науково-дослідної експедиції Національного заповідника «Давній Галич» проводять розвідки в межах генерального плану установи. Насамперед археологи складають карти, на які наносять місцезнаходження об’єктів для досліджень. Часто городища, кургани, могильники та інші місця, що представляють історичну цінність, розорюються, розкопуються в господарських цілях. Такі роботи знищують культурний шар, у якому можуть бути цінні артефакти, тому науковці не гребують і підйомним матеріалом, знайденим на поверхні після оранки. Результатом роботи археологів стало виявлення нових різночасових поселень і курганів. Завдяки галицьким науковцям про давній Галич знають у світі. Зокрема, керівник археологічного загону, завідувач археологічного відділу НЗДГ, кандидат історичних наук Тарас Ткачук бере участь у наукових конференціях, що відбуваються в різних країнах, його статті опубліковані в іноземних журналах і наукових збірниках. Серед них такі видання:

Bialy Potok. Materialy z badan Jozefa Kostrzewskiego na Podolu. Pod redakcja Marzeny Szmyt. Poznan 2016. 521 S. (Білий Потік. Матеріали з досліджень Юзефа Костшевського на Поділлі).

Materials from Jozef Kostrzewski’s Podolia Excavations. Rozdzial 5. Ceramika kultury trypolskiej. Pottery of the Trypillia Culture. S. 113–174. (Розділ 5. Кераміка трипільської культури).

Rozdzial 17. Osada z Bialego Potoku w kontekscie regionalnych ugrupowan kultury trypolskiej. The Bialy Potok Settlement in the Context of Regional Trypillia Culture Groups. S. 423-442. (Розділ 17. Поселення у Білому Потоці в контексті регіональних (локальних) груп трипільської культури).

Catalogue of Komarow Culture Barrow Cemeteries in the Upper Dniester Drainage Basin (former Stanislawow province). P. Makarowicz, I. Kochkin, J. Niebieszanski, J. Romaniszyn, M. Gwalinski, R. Staniuk, H. Lepionka, I. Hildebrant-Radke, H. Panakhyd, Y. Boltrik, V. Rud, A. Wawrusiewicz, T. Tkachuk, R. Skrzyniecki, C. Bahyrycz. Poznan 2016. P. 530. (Каталог курганних могильників Комарівської культури на верхньодністровському басейні (колишня Станіславівщина).

Cucuteni Culture within the European neo-eneolithic context. Piatra-Neat. 2016. (Культура Кукутень в європейському нео-енеолітичному контексті)

Chipped stone assemblage of Early Trypolie Culture object from Kozyna settlement site (Western Ukraine). A. Pelisiak, T. Tkachuk. P. 355 – 375. (Крем’яний комплекс раннього Трипілля з поселення Козина (Західна Україна)

Prospections magnetometriques sur des sites de la culture Cucutni-Trypillia sur le cours du Dniestre et du Boug de Sud. T. Saile, M. Posselt, M. Debiec, D. Kiosak, T. Tkachuk. P. 581-596. (Геомагнітні сканування поселень культури Кукутень-Трипілля на Дністрі і Південному Бузі).

Завдяки популяризації діяльності Національного заповідника «Давній Галич», зокрема результатів археологічних досліджень, про наш край, його культурну спадщину знають у науковому світі європейських країн.

Любов Бойко.

Відкрив засідання заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи кандидат історичних наук Семен Побуцький. Науковці розглянули ряд питань, зокрема затвердження до друку збірника матеріалів науково-практичної конференції «Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності)», звіт археологічного загону про роботу за 2016 р., звіт релігієзнавчо-пошукового експедиційного загону зі збору церковних речей і стародруків у галицьких храмах.

З першого питання виступила завідувач інформаційно-видавничого відділу Любов Бойко. Працівники відділу у визначений термін підготували до друку збірник матеріалів науково-практичної конференції, присвяченої 500-річчю Реформації, проведення якої заплановане в Національному заповіднику «Давній Галич» на 18-19 травня 2017 р. Видання на 456-и сторінках містить 61-у доповідь науковців з Галича, Івано-Франківська, Києва, Харкова, Чернігова, Чигирина, Рівного, Одеси, Маріуполя, Запоріжжя та ін. міст України.

Завідувач археологічного відділу кандидат історичних наук Тарас Ткачук розповів про археологічні розвідки експедиційного загону Національного заповідника «Давній Галич» в 2016 році. Результатом роботи археологів стало виявлення нових різночасових поселень і курганів у Викторівському лісі та поблизу сіл Поплавники, Ганнівці, Дубівці та ін.

Цікаві знахідки релігієзнавчо-пошукового експедиційного загону Національного заповідника «Давній Галич» показав у відеопрезентації завідувач науково-освітнього відділу Ярослав Поташник. Це, насамперед, копія Туринської плащаниці, привезеної з монастиря Успіння Матері Божої ЧСВВ в с. Погоня Тисменицького району, а також плащаниці з храмів сіл Бовшів, Придністров’я, Демешківці, Різдвяни, Перлівці, Курипів, Крилос, Комарів, Мединя, Дубівці, Бишів, Бринь, Пітрич, Козина, м. Галича, речі церковного вжитку, стародруки. Напередодні Великодніх свят галичани і гості міста мали можливість побачити ці експонати на виставці в Картинній галереї заповідника.

Любов Бойко.

У зв’язку з несприятливими погодніми умовами музейно-етнографічне свято «Галицькі Великодні фестини» відбудеться 14 травня в Музеї етнографії.

ОРГКОМІТЕТ.

У виставковій залі Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася виставка картин угорської художниці Каталін Голло. Виставка є результатом співпраці нашої установи із угорським консульством в Ужгороді, яке очолює Ласло Віда. Це уже другий захід, який організовується в Галичі за спільною домовленістю. Минулого року галичани мали змогу познайомитись із творами мистця Ласло Чока.

Як сказав пан консул, який був присутній на відкритті виставки, вони співпрацюють переважно із великими центрами, але давній Галич не могли обминути, бо в епоху середньовіччя долі Галича і Угорщини тісно переплітались.

У своєму виступі Каталін Голло, яка теж прибула до Галича, незважаючи на довгу дорогу,  наголосила, що «рисунок – це моя пристрасть. Мої малюнки відкиривають мій найглибший внутрішній світ. Робата з графікою означає для мене радість творення».

Художниця народилася на Закарпатті в угорській сім’ї, вчилася в Ужгороді, і хоч багато років живе в Угорщині, українську мову не забула. Картини художниці непрості для сприйняття. Але у них закладено  великий філософський зміст, який не усі до кінця можуть зрозуміти. Видно, що вона любить життя і цінує  його кожну мить. Про її твори більше можуть сказати мистецтвознавці, але вже, як кажуть, й  неозброєним оком видно, що у картинах багато пориву, вони жіночі, романтичні і настроєві.

Від галичан на відкритті виставки виступили завідувач науково-освітнього відділу Ярослав Поташник,  директор Малої академії народних ремесел  Стефанія Сидорук  та заступник генерального директора заповідника з наукової роботи Семен Побуцький, який власне і запросив усіх присутніх до перегляду незвичайних картин непересічної авторки.

Іван ДРАБЧУК

Свято поезії в Галицькій районній бібліотеці

Як запевняють історики, і це підтверджують артефакти, найдавніші вірші були написані ще в 23 столітті до нашої ери. Створила їх жінка – принцеса Ен-Хеду-ана, дочка засновника Аккадського царства – царя Саргона. Принцеса є найбільш раннім автором, відомим по імені, а також першої поетесою.

У 1999 році на 30-ій сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Вперше його святкували в Парижі – місті, з яким пов’язано багато імен митців. Цей день повинен нагадати людям, що поезія – справді сучасне мистецтво.

З нагоди Всесвітнього дня поезії в літературній вітальні Галицької районної центральної бібліотеки відбувся мистецький захід «У зорепадах слів і ягодах калини…», в якому взяли участь бібліотечні працівники, учасники Галицького літературно-мистецького об’єднання «Нащадки Митуси», співробітники Національного заповідника «Давній Галич», читачі.

Насамперед завідувач відділу обслуговування Галицької районної центральної бібліотеки Марія Венгрин розповіла про роль і місце поезії в нашому житті, вплив літератури на читача. Бібліотечні працівники Галина Петраш, Богдана Кривоніс, Наталя Сєдова, завідувач науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич» Марія Костик прочитали вірші улюблених поетів, серед них, зокрема, Микола Боровко, Іван Війтенко та ін. У літературній вітальні лунали також поетичні рядки учасників Галицького літературно-мистецького об’єднання «Нащадки Митуси» Марії Букавин, Любові Бойко, Ольги Візнович, Лідії Українець, Івана Драбчука, Семена Возняка, Володимира Наконечного. Автори оспівують у своїх поетичних творах весняне пробудження природи, щирі людські почуття, любов до рідного краю, у віршованій формі висловлюють свій біль за долю України. Присутні на якийсь час поринули в ліричний світ поезії, переймаючись разом з авторами їх радощами і болями.

Любов Бойко.

Національний заповідник «Давній Галич» спільно з Відділом туризму та міжнародної технічної допомоги Івано-Франківської ОДА презентували Прикарпаття на 23-й Міжнародній туристичній виставці UITT: «Україна – подорожі та туризм», що відбувається 29–31 березня у Міжнародному виставковому центрі м. Києва.

Такий захід є найбільшим всеукраїнським форумом у галузі туризму, який проходить за підтримки Всесвітньої туристичної організації United Nations World Tourism Organization (UNWTO) та Департаменту туризму і курортів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Під час виставки делегація заповідника налагодила тісну співпрацю з низкою туроператорів України, а також представила туристичний потенціал княжої столиці.

Разом з тим, відвідувачі та учасники дійства отримали запрошення до участі в проекті «Живий музей», першим етапом якого будуть «Галицькі великодні фестини», фестиваль відбудеться в Музеї етнографії с. Крилос 23 квітня 2017 року. До слова, окреслено й найближчу перспективу участі Національного заповідника «Давній Галич» у черговому форумі такого типу, що відбудеться восени цього року.

23 вересня наукові співробітники Національного заповідника «Давній Галич» спільно з  працівниками Галицької районної центральної бібліотеки провели історичні читання, присвячені 100-річчю Української революції.

У березні 2017 року виповнюється 100 років від початку Української революції. 1917–1921 рр. – один із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу ХХ століття. Ця доба була вершиною національно-визвольної боротьби, відродження нації.

Сформована тоді ідея державної незалежності стала визначальною для українського визвольного руху. Розбудовою Української Народної Республіки, Української держави, Західно-Української Народної Республіки українці довели здатність і спроможність національного державотворення. Сьогоднішня Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917 р.

Вшановуючи традиції боротьби за незалежність і соборність України та військову звитягу захисників рідної землі, творців національної державності, ми сьогодні повертаємось до визначних імен України.

Серед історичних постатей початку ХХ ст., які брали активну участь у боротьбі за незалежну Українську державу, був М. І. Міхновський, уродженець Полтавщини. Завідувач науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич» М. Костик розповіла присутнім про політичну і громадську  діяльність М. Міхновського.

М. Міхновський ще в  студентські роки активно включився в боротьбу за незалежність України. У 1900 р. його ідеї викладено в брошурі «Самостійна Україна», яку видрукували в Галичині і переправили на Наддніпрянську Україну.

Ще в лютому 1917 р. М. Міхновський домагався створення власних збройних сил, які могли б захистити Україну від зазіхань ворожих держав. Проте Тимчасовий уряд не підтримав його ідеї, а Центральна  Рада, хоч і була за українізацію армії, але  щоб не шкодити «єдності демократичного фронту», це питання не піднімала.

Український військовий рух набирає сили знизу. Солдати під проводом  штабс-капітана  Д. Путника-Гребенюка вирішили самочинно оголосити себе Першим Українським полком імені гетьмана Богдана Хмельницького. До полку записалось 3574 військових. Авторитет М. Міхновського був очевидним і залишався високим в політичних колах суспільства. Він не поділяв соціалістичних поглядів і був проти радянської системи. І хоч його радикальні погляди не сприйняла діюча влада, можна з певністю сказати, що його ідеї були правильні й могли принести багато користі в побудові незалежної Української держави. Ці ідеї актуальні і сьогодні.

Присутні переглянули книжкову виставку «Українська революція 1917 р. Уроки історії», яку організувала завідувач наукової бібліотеки Заповідника Л. Ониськів та працівники Галицької центральної районної бібілотеки.

Учасники слухань мали змогу  переглянути документальний фільм  «100 років української історії».

 

Марія Костик

До 150-річчя від дня народження мученика Української Греко-Католицької Церкви

23 березня 2017 р. в читальній залі Галицької центральної бібліотеки відбулася духовна година «Архіпастир, патріот, мученик», присвячена 150-річчю від дня народження Єпископа Григорія Хомишина, за участю працівників бібліотеки, наукових співробітників Національного заповідника «Давній Галич», Галицького декана УГКЦ о. Ігоря Броновського, викладачів та учнів Галицької гімназії, читачів.

Розпочався захід з благословення о. І. Броновського. Бібліотекар Богдана Кривоніс розповіла про мученицьку долю владики Григорія Хомишина. Доповнили її розповідь Галина Лаврова та Ірина Цап’юк.

Владика Григорій Хомишин пройшов складний і небезпечний шлях вірного воїна Христової віри, мужнього пастиря Греко-Католицької Церкви. Народився майбутній єпископ 25 березня 1867 року в родині селянина-середняка в с. Гадинківці Густинського району Тернопільської обл. Спочатку навчався у сільській початковій школі. У дванадцятирічному віці вступив до Тернопільської гімназії, яку закінчив 1888 року на «відмінно». З дитинства Григорій відзначався побожністю, належав до товариства "Апостольство Молитви". Завжди був одним з найкращих учнів, взірцем для інших.

По закінченні Тернопільської гімназії побожний юнак вступив до Львівської духовної семінарії. Роки навчання молодого богослова промайнули у ретельній праці над книжкою та над собою, і невдовзі після закінчення студій, 18 листопада 1893 року, він отримав ієрейські свячення.

Першим призначенням молодого священика був пост вікарія в кафедральному соборі Станіслава. Згодом поглиблював богословську науку у Відні (1894-1899). У березні 1899 року повернувся у Станіславів, де протягом 2-х років працював на посаді катедрального служителя. Відтак був направлений парохом до міста Коломиї. 19 червня 1904 р. Владика Хомишин очолив Станіславівську єпархію. «Програмою мого владицтва буде дбати про славу Божу і спасіння людських душ, – писав він. – Від цієї програми я ані не смію, ані не можу, ані не бажаю відступити». Владика Григорій Хомишин усе своє життя керувався цим заповітом.

Будучи Станіславським єпископом дбав не лише про розвиток і добробут церков та монастирів, а й про розвиток освіти населення краю, виділяючи чималі кошти на розвиток шкіл та сільських читалень. Владика пильно тримав у полі зору розвиток мирянських організацій, дитячих захоронків, шкіл, католицьких видавництв і преси. З його ініціативи в 1927 р. було засновано "Українську Католицьку Організацію" (пізніше товариство „Українська Народна Обнова"), в 1935 р. створив товариство „Скала", яке вело активну діяльність щодо зміцнення католицької віри та проти Радянської влади і комуністичних ідей. Організував на місцях читальні, заснував католицькі газети „Правда" і „Нова Зоря". Єпископ Григорій Хомишин залишив після себе велику інтелектуальну богословську спадщину.

В бурхливі роки національно-визвольної революції на Україні після перенесення Національної Ради Західно-Української Народної Республіки зі Львова до Станіслава надав приміщення для Національної Ради ЗУНР в Станіславі, брав участь у її засіданнях і нарадах. Активно закликав населення до вступу в Українську Галицьку Армію. Направляв до УГА священиків-капеланів для ідеологічного зміцнення військ, виховання солдат в національному дусі.

В міжвоєнний період вів активну пропаганду проти більшовиків, за що пізніше і був покараний ними. Єпископа Григорія Хомишина радянська влада заарештовувала двічі. Перший раз 1939 року. 15 квітня 1945 року Владику Григорія заарештовано вдруге, майже одночасно з усіма Владиками греко-католицької Церкви. 28 грудня 1945 року після восьми місяців фізичних і моральних тортур перестало битися його серце.

27 червня 2001 р. Григорій Хомишин зачислений папою Іваном Павлом ІІ до лику блаженних. На честь Владики названі Чортківська дяківсько-катехитична академія та парафіяльна катехитична школа у смт Більшівці. Встановлено 2 пам'ятники Г. Хомишину — у родинному селі Гадинківцях та місті Чорткові. На фасаді Івано-Франківської катедри УГКЦ встановлено пам'ятну таблицю, на його честь перейменовано одну з вулиць обласного центру. Є молитва до Блаженного Мученика Григорія Хомишина.

Цього року в рідному селі Гадинківці з нагоди 150-річчя від дня народження Владики Г. Хомишина Тернопільська мала академія наук організувала конференцію, а в сільській церкві відбулася Архиєрейська Служба Божа. Земляки свято бережуть пам'ять про Мученика за віру – Блаженного Григорія Хомишина.

Любов Бойко

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:7016

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:13768

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:6071

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:6152