Напередодні 25-ої річниці Незалежності України в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася виставка нашого земляка, художника Володимира Прокопишина. На ній представлені роботи митця, виконані в техніці живопису олійними та акриловими фарбами, а також графіка, створена вугільним олівцем. На відкритті виставки, крім наукових співробітників Національного заповідника «Давній Галич», були присутні представники влади, працівники Галицької центральної бібліотеки. Насамперед завідувач науково-освітнього відділу заповідника Ярослав Поташник розповів про життєвий і творчий шлях молодого митця.

Народився В. Прокопишин 1986 р. в Солотвині Богородчанського району, навчався в Косівському училищі. Більшість його картин створена за останні роки. На творчість митця надихає дружина Вікторія, тому й не дивно, що в його роботах так багато жіночих образів. Зрештою, й сам художник зазначає, що тема жінки його цікавить найбільше. Розвиваючи її в своїй творчості, митець пізнає те, що йому досі невідоме. «Я не зображую красу зовнішню, а стараюся зрозуміти філософію життя, і все, що є у моїй голові, я викладаю на папері», – говорить художник. Він закликає не просто дивитись, а «слухати» картини – і кожна розкаже щось своє.

Після виставки художник робив ескізи портретів галицьких жінок – всі ці роботи будуть з’єднані в одну велику картину. Й, можливо, колись ви впізнаєте себе на полотні, коли буде чергова мистецька виставка.

 

Любов Бойко.

Під такою назвою в Національному заповіднику «Давній Галич» відкрилася виставка, присвячена 25-ій річниці Незалежності України. Зразки представлених на ній різночасових знахідок, виявлених під час роботи археологічного загону заповідника, ще з одного боку репрезентують Галицький край, у якому з сивої давнини жили люди. Під час археологічних розкопок були знайдені ножі, скребки для обробки шкіри, крем’яні сколи, яким по 20 тисяч років, – вони дійшли до нас з кам’яного віку.

Археологи постійно проводять розвідки на території Національного заповідника «Давній Галич», складають карти, на які наносять місцезнаходження об’єктів для досліджень. Як зазначив завідувач археологічного відділу НЗДГ кандидат історичних наук Тарас Ткачук, виставка – це результат роботи галицьких науковців упродовж року. Оскільки повноцінні археологічні дослідження потребують фінансування, науковці не гребують і підйомним матеріалом, знайденим на поверхні після оранки.

Як свідчать археологічні знахідки, перші землероби, які з’явилися на території Прикарпаття, ліпили посуд з місцевої глини (культура лінійно-стрічкової кераміки, 6 тис. років до н.е.). Для трипільців, що жили в епоху міді (5 тис. р. до н. е.), важливою була вода, тому вони селилися біля річок. Як вважає Т. Ткачук, тут було пограниччя між трипільцями і культурами, які розвивались у Центральній Європі. Пізніше відбулася зміна культур. Скотарі, які прийшли на землі Прикарпаття (культура шнурової кераміки, 3 тис. до н. е.), ховали покійників у курганах, причому не насипаних, а викладених із дерня. Власне, галицькі археологи виявили велику кількість курганів на території, що належить до Національного заповідника «Давній Галич», – більше 20-и. Було знайдено також 16 різночасових поселень, зокрема епохи бронзи (культура фракійського гальштату, ХІІ ст. до н. е.), поселення епохи раннього заліза часу римських впливів (липицька культура, ІV ст. н. е.) – тоді на території Прикарпаття з’явилася кераміка, виготовлена на гончарному колі. Віднайдені на території заповідника поселення часу Галицької Русі (ХІІ–ХІІІ ст.) представлені керамікою і мають сліди виробництва заліза.

Присутні на виставці з цікавістю оглянули представлені експонати, слухали розповіді науковців про археологічні дослідження. Насправді, підземний архів України містить ще чимало скарбів, які чекають свого часу.

 

Любов Бойко.

 

1) 18.08.2016 р. – презентація виставки археології «Підземні скарби Галича».Початок о 11.00 картинна галерея НЗ «Давній Галич» (м. Галич, вул. І. Франка 3.);

2) 22.08.2016 р. – Наукова конференція «Галич у державотворчих процесах України». Початок о 10.00 конференц-зал НЗ «Давній Галич» (м. Галич, вул. І. Франка 3.);

3) 23.08.2016 р. – відкриття виставки видавничих проектів  НЗ «Давній Галич». Початок о 10.30 фойє Народного дому м. Галича (м. Галич, вул. )

4) 23.08.2016 р. – презентація художньої виставки В. Прокопишина «Ти – мистецтво». Початок о 14.00 картинна галерея НЗ «Давній Галич» (м. Галич, вул. І. Франка 3.);

5) 26.08.2016 р. – презентація видання творів Тараса Івановича Франка «Вибране» з серії «Галицька бібліотека», присвячена 160-й річниці від дня народження Івана Франка. Початок о 12.00 картинна галерея НЗ «Давній Галич» (м. Галич, вул. І. Франка 3.)

Після завершення Всеукраїнської патріаршої прощі Блаженніший Святослав Шевчук зустрівся в Музеї історії Галича з адміністрацією Національного заповідника «Давній Галич».

Під час зустрічі обговорювались питання перспективи створення духовно-історичного центру в Крилосі-Галичі та розвитку релігієзнавчого туризму з метою духовного виховання серед молоді і школярів, а також наукового вивчення сакральних пам‘яток митрополичого осідку в Крилосі.

Крім того, Глава УГКЦ зустрівся з учасниками АТО, висловив слова вдячності за їх патріотизм, надав Боже благословення і пообіцяв і надалі підтримувати захисників Вітчизни.

Ярослав Поташник.

6-7 серпня 2016 р. вже традиційно відбулася Всеукраїнська Патріарша проща до Галицької чудотворної ікони Матері Божої, яка знаходиться в старовинному храмі Успіння Пресвятої Богородиці, що на Крилоській горі (територія Національного заповідника «Давній Галич»). Це місце вибрав Бог, а люди ще в сиву давнину спорудили тут величні храми, серед них і церква Успіння Пресвятої Богородиці ХVІ ст., біля якої знаходиться фундамент величного Успенського собору ХІІ ст., побудованого, як свідчать літописи та архівні джерела, під орудою князя Ярослава Осмомисла.

Цьогорічна проща – особлива, тому що відбувається в Ювілейний рік Божого Милосердя. Багато людей у цей час загального збайдужіння, морального і духовного занепаду відчуває потребу здійснити паломництво до святих місць, до чудотворних ікон. Прочани з різних міст і сіл краю йдуть і їдуть до святих місць, щоб засвідчити свою віру і любов до Христа, надію на Боже милосердя. Адже в сучасному складному світі лише віра допомагає людині втримати душевну рівновагу.

Вранці 6 серпня в храмах Івано-Франківська, Бурштина, Калуша тощо відбулися Святі Літургії. Після цього процесійною ходою паломники вирушили до Крилоса-Галича. Прибувши на Крилоську гору, люди мали змогу походити святими місцями, висповідатись. В ніч з суботи на неділю відбувалися молитовні чування перед церквою, євангелізаційно-мистецька програма для молоді та інші релігійні заходи.

У неділю, 7 серпня, відбулася Архиєрейська Божественна Літургія, яку провадив Глава УГКЦ Блаженніший Патріарх Святослав (Шевчук) разом з духовенством Івано-Франківської митрополії. Цьогоріч і погода сприяла вірянам – помірна температура і легенький вітер не шкодили навіть малим дітям, яких привели і привезли з собою батьки.

Напевне, кожна людина відчуває потребу захисту від негод і злигоднів цього світу. Хто вірить в Ісуса Христа, той впевнений – Бог його не покине, підкаже, як чинити в тій чи іншій ситуації, виведе на добру дорогу. Христос пам’ятає про всіх, навіть про останнього грішника, і тішиться, як Добрий Пастир, коли та сота овечка, що відбилась від 99-и, врешті знаходить правильний шлях. Як сказав Блаженніший о. Святослав, Господь присутній тут сьогодні з нами, він промовляє до нас словами Євангелія. Але щоб їх почути – треба мати відкрите серце. Глава УГКЦ о. Святослав поблагословив присутніх на прощі, а також передав вітання галичанам від Блаженнішого Любомира Гузара, дідусь котрого, як відомо, похований на цвинтарі в Галичі.

Люди йдуть на прощу з різними потребами і проханнями. Кому добре – хоче подякувати Богові за ласку над родиною. Кому зле – просить Ісуса звільнити його від духовних чи тілесних страждань або дати сили терпіти, витримати тягар життєвого хреста. Висповідавшись і прийнявши Святе Причастя, прочани мали нагоду перейти крізь відчинені Двері Божого Милосердя в церкві Успіння Пресвятої Богородиці, поклонитися чудотворному образу Матері Божої, що своєю присутністю в цьому відпустовому місці нагадує нам про Милосердя свого Сина, Ісуса Христа. Люди пройшли оновленою Хресною дорогою, напилися цілющої води з Княжої криниці, відвідали Музей історії Галича…

Бог проявляє до нас Милосердя, як люблячий батько. А ми, в свою чергу, можемо множити добрі діла щодня – сумлінно працювати на своєму робочому місці, допомагати тим, хто потребує, утішити і заспокоїти людину в нещасті. Милосердя змиває людські гріхи, наближає людину до її Творця.

Любов Бойко.

«Паломництво з його чітко визначеним маршрутом і дорогою до мети може допомогти нам усвідомити наші такі часті відступи від праведної дороги, пригадати нашу загубленість і наші зради. Тож паломництва стають природним шляхом нашого навернення до Бога. Пройшовши такий шлях до себе, вернувшись до власного нутра і пізнавши, як далеко ми віддалилися від самих себе, від наших ближніх і від Бога, ми можемо з довірою переступити поріг святині, щоб тут зануритися в Божі милосердні обійми, очистити свою душу від тягаря гріха та відновитися силою і діянням Святого Духа», - навчає Блаженніший Святослав у Посланні до духовенства і вірних УГКЦ та всіх людей доброї волі з нагоди Року Божого Милосердя.

6-7 серпня відбудеться Всеукраїнська Патріарша проща до Галицької чудотворної ікони Матері Божої покровительки Галицького краю в с. Крилос (Давній Галич), яку очолить Блаженіший Святослав, Глава і Отець УГКЦ. В ювілейний рік Божого Милосердя будемо мати унікальну нагоду перейти через Двері Милосердя.

На цьогорічній прощі до Крилоса запланований піший хід паломників з Івано-Франківська, Калуша та Бурштина. В цих трьох містах у суботу, 6 серпня, об 08:00, одночасно розпочнеться Божественна Літургія та благословення прочан у дорогу. Серед заходів цьогорічної прощі запланована презентація програми «Сім діл Милосердя», урочисте винесення для почитання чудотворної ікони Матері Божої, молитви на оздоровлення. Традиційно цьогоріч відбудуться і нічні чування, які провадитимуть семінаристи, а опісля – Євангелізаційно-мистецька програма для молоді.

У відділі «Музей етнографії» Національного заповідника «Давній Галич» відкрито новий об’єкт для туристів. Працівники художньо-реставраційного відділу та працівники музею відреставрували хату-«гражду» кінця ХІХ століття, перевезену із села Устеріки Верховинського району. Наукові співробітники музею підібрали експонати та оформили експозицію корчми.

На всій території нашого краю в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. не лише в селах, а й поза їх межами, на роздоріжжях, стояли корчми. Їх називали ще «шинок», «заїзд». Вони мають давню історію і були відомі ще з часів Київської Русі.

Корчма – це громадський заклад, де збиралися селяни, щоб поспілкуватись, повеселитись, почути місцеві новини, обговорювали приватні та господарські справи, навіть укладали різні угоди.

Споруда у плані складається з двох чітко розділених сіньми приміщень: корчми та житла.

Обов’язковими елементами інтер’єру були дерев’яний прилавок, полиці з різноманітним посудом та речами, необхідними для роботи, масивні столи та лави. Інтер’єр оселі корчмаря нагадує типове сільське житло, доповнене деякими речами міського типу.

Запрошуємо всіх охочих та небайдужих людей відвідати наш мальовничий музей на околиці давнього княжого міста Галича, в якому ви зможете побачити сутність прикарпатського люду, його культуру, традицію та мистецтво.

 

Леся Михальчук.

В історії залишається те, що записано. У Галицько-Волинському літописі є цікавий образ – співця Митуси, який жив і творив за правління короля Данила. З тих пір на Галицькій землі народилось не одне покоління митців. Час від часу з’являються цікаві неординарні особистості, які мають «іскру Божу». Творчі люди і зараз намагаються зрозуміти, пізнати цей світ, а свої почуття і думки викладають у власних творах – віршах, оповіданнях, піснях.

У Галицькій районній бібліотеці відбулася презентація нового видання –літературно-мистецького альманаху «Муза не мовчить» (упорядник Любов Бойко). Книгу підготували до друку працівники інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич».

Літературно-мистецький альманах «Муза не мовчить»  – це своєрідний підсумок творчої праці учасників творчого об’єднання «Нащадки Митуси», що діє при Галицькій центральній районній бібліотеці. Серед авторів збірника – літератори, вчителі, медики, робітники, студенти. На суд читача подано лише частину творчого доробку галицьких митців. Кожен з авторів має своє коло зацікавлень, а теми творів різноманітні. Є частина творів на історичну тематику. Зрештою, сьогоднішні події також завтра стануть історією.

Видання складається з трьох розділів. У першому вміщено вірші авторів, які вже мають власні поетичні збірки, – Марії Букавин, Ольги Візнович, Віри Катрич (Лис), Любові Бойко (Людкевич), Лідії Українець, Семена Возняка, Івана Драбчука, Володимира Наконечного та інших. У віршованих рядках – щирі почуття, які переживає людина, зокрема кохання, любов до рідної землі, радість від неповторної краси довкілля, біль за сучасний стан нашої держави тощо.

У другому розділі опубліковані прозові твори Любомири Долішньої, Надії Ополянки, Володимира Романюка. Теми творів відображають думки наших сучасників про сьогоднішній непростий світ. Автори намагаються розібратися в нелегких перипетіях життя, знайти своє місце в ньому. Щоб зрозуміти себе, хтось заглядає в минуле, а дехто кидає свій погляд у майбутнє…

Третій розділ містить пісні Омеляна Ліуша на слова галицьких авторів. Деякі пісенні твори вже відомі – вони звучать на концертах, фестивалях, звучать по радіо. Є і нові пісні.

На презентації у виконанні авторів лунали вірші, пісні, уривки з прозових творів.

Літературно-мистецький альманах «Муза не мовчить» стане в пригоді бібліотекарям, вчителям при вивченні літератури рідного краю, всім вдумливим читачам.

Любов Бойко

«Іван Франко – мов рух стихії,

Що творить в нас і серед нас».

Ці слова українського поета Миколи Вороного якнайкраще ілюструють тему читацького діалогу, що відбувся днями в Галицькій районній бібліотеці. В ньому взяли участь працівники бібліотеки, наукові співробітники Національного заповідника «Давній Галич». Учасники діалогу говорили про життєвий і творчий шлях геніального письменника, визначного публіциста, вченого, громадського діяча.

Бібліотечні працівники Галина Петраш, Марія Венгрин охарактеризували величну постать І. Франка, розповіли про нові дослідження в царині франкознавства, зацитували висловлювання про письменника. Наукові співробітники Національного заповідника «Давній Галич» Любов Бойко, Леся Шептинська розповіли про непрості взаємини поета з жіноцтвом, продекламували найвідоміші зразки інтимної лірики Івана Франка.

Іван Якових Франко – автор 6-и тисяч творів, 10 поетичних збірок, 10 творів великої прози, 100 оповідань. Він використовував близько 100 псевдонімів. Його повна творча спадщина вміщається у 100 томів. Ми, звичайно ж, пам’ятаємо зі школи кілька поетичних творів, оповідання «Грицева шкільна наука», повість «Захар Беркут»… А що ще?..  Зрештою, досконало повинні знати творчість письменника дослідники-франкознавці. А звичайні люди, галичани, щиро шанують видатного земляка. Ще донедавна в кожній хаті, разом з іконами, на почесному місці під вишитими рушниками висіли портрети Тараса Шевченка, Івана Франка. І це був найвищий вияв пошани і щире визнання народності поетів.

Івано-Франківська обласна рада оголосила 2016-ий роком Івана Франка. До 160-річчя геніального письменника заплановано провести обласний літературний інтернет-фестиваль «Нам пора для України жить», у якому братимуть участь і галичани, зокрема на конкурс подано наукові дослідження, краєзнавчі розвідки, есе Марії Костик, Світлани Кукули, Любові Бойко та ін. авторів.

Всебічно обдарований, енциклопедично освічений і надзвичайно працьовитий, І. Франко створив цілу епоху в культурі. Він був не тільки поетом, белетристом і драматургом, а й критиком, літературознавцем, фольклористом, істориком, економістом, публіцистом. Важко взагалі назвати ділянку, в якій би не виявилась творча енергія цього невтомного просвітителя, що жадібно вбирав у себе знання і намагався передати їх своєму народові. Спадщина І. Франка багата і різноманітна. Це унікальне явище у вітчизняній історії і культурі.

 

Любов Бойко.

Андрей Шептицький – будівничий держави, князь Церкви, лідер нації». Під такою назвою 15  липня у приміщенні Львівського національного академічного театру опери і балету ім. С. Крушельницької відбувся III-й заключний  тур науково-дослідницької конференції присвяченої 150-річчю від дня народження Великого Митрополита,  який розпочався архиєрейським благословенням  Високопреосвященного  Владики Ігоря, Архиєпископа і Митрополита Львівського.

Її організаторами виступили Громадська Рада «Святий Юр», Центр національного виховання ім. Андрея Шептицького та Національний університет «Львівська політехніка», а учасниками стали молоді і зовсім юні дослідники життя і діяльності Митрополита з Полтавщини, Закарпаття, Івано-Франківщини, Львівщини, Одеси, Луганська, Северодонецька, Маріуполя, інших міст  України, загалом, близько ста десяти учасників, які пройшли випробування першим і другим турами.

Вшанувати пам’ять Андрея Шептицького як духовного провідника українського народу;  привернути увагу молодих людей до багатогранної діяльності митрополита;  формувати у них розуміння вкладу Митрополита Андрея в розбудову української церкви; виховувати національно свідому молодь - таку мету поставили перед собою організатори.

Серед юних учасників конференції був й учень 10-го класу Крилоської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Володимир Мельничук, який під час форуму підняв тему «Таємниці останнього заповіту Андрея Шептицького». Його науковими керівниками виступили кандидат іторичних наук, викладач Прикарпатського Національного університету ім. В.Стефаника  Ігор Коваль та молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич» Олег Мельничук.

Компетентне журі високо оцінило роботу юного дослідника життєпису митрополита Андрея і висловило заохочення до подальшої наукової роботи, вручивши диплом учасника конференції, цінні подарунки та подяки його науковим керівникам, які вони отримали  особисто від голови журі – Героя України, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора фізико-математичних дисциплін Івана Вакарчука.

 

Ярослав Поташник

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:6444

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:12639

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:5638

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:5569