Семінар-практикум «Успенський собор Галича», який 17 вересня організував Національний заповідник «Давній Галич» з ініціативи голови Івано-Франківської обласної держадміністрації Михайла Вишиванюка, зібрав за «круглим» столом істориків, архітекторів, священнослужителів, представників влади. Учасники семінару обговорювали питання, пов’язані з пам’яткоохоронною діяльністю, зокрема збереження та використання культурної спадщини Прикарпаття, у тому числі пам’яток, що знаходяться на території давнього Галича.
З доповідями, у яких порушувалися проблеми консервації та музеєфікації фундаменту Успенського собору, архітектурно-археологічного дослідження об’єкта, виступили генеральний директор-науковий керівник Національного заповідника «Давній Галич», дійсний член УК ICOMOS Олександр Береговський, кандидат наук з державного управління, територіальний представник з питань охорони культурної спадщини та переміщення цінностей Міністерства культури України Лідія Максим’як, заступник директора Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, дійсний член УК ICOMOS Микола Гайда, доктор архітектури, завідувач кафедри Національного університету «Львівська політехніка», дійсний член УК ICOMOS Микола Бевз, кандидат архітектури, старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, дійсний член УК ICOMOS Василь Петрик, завідувач відділу охорони археологічної спадщини Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, дійсний член УК ICOMOS Руслан Осадчий.
Голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк наголосив на тому, що суспільство ще не до кінця зрозуміло роль Галича в історії нашої держави, а Успенський собор є головною складовою давньої столиці. У плані державотворчості Галич стоїть відразу після Києва.
В обговоренні проблем, пов’язаних з Успенським собором, взяли участь вікарій Івано-Франківської митрополії о. Олег Каськів, парох церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Крилос о. Ярослав Жолоб, начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації Володимир Федорак, голова Галицької районної державної адміністрації Григорій Івасишин, голова Галицької районної ради Петро Стрембіцький.
У ході роботи семінару виникла дискусія щодо питання відбудови чи будівництва Успенського собору в Галичі. Як наголошували науковці, не можна руйнувати збережений фундамент Успенського собору, адже це пам’ятка ХІІ ст., охороняється державою. Зрештою, немає документації давнього храму, яка б стала основою для його відбудови. Голова Івано-Франківської обласної держадміністрації М. Вишиванюк запропонував науковцям свою підтримку в сприянні науковим дослідженням в архівах Угорщини документів, що стосуються періоду Галицько-Волинської держави. Щодо будівництва Успенського собору на Крилоській горі, то як зауважив генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» О. Береговський, у 1991 році поза межами княжого дитинця, біля Галичиної могили, освячено камінь, що мав би стати наріжним у новому храмі.
Учасники семінару-практикуму прийняли резолюцію, у якій, серед іншого, запропоновано створити оргкомітет, що повинен розробити програму розвитку Галича.
Любов Бойко.


РЕЗОЛЮЦІЯ
семінару-практикуму
«Успенський собор Галича»

м. Галич 27 вересня 2013 року



Присутні, заслухавши і обговоривши виступи доповідачів та спираючись на власний багаторічний досвід у сфері збереження культурної спадщини, а також спираючись на резолюції попередніх конференцій, присвячених питанням збереження фундаменту Успенського собору ХІІ ст., прийшли до наступних висновків:
- рештки Успенського собору на городищі княжого Галича ХІІ-ХІІІ ст. в селі Крилосі Галицького району Івано-Франківської області розташовані на території Національного заповідника «Давній Галич», є пам’яткою національного і європейського значення, яка має визначну історичну, наукову, духовну цінність і є символом української держави, виразом історичної ідентичності українського народу, а отже, в жодному разі не можуть бути пошкодженими або частково чи повністю знищеними. Збереження автентичних решток Успенського собору - літописної Богородичної церкви, де знаходився трон Галицьких князів та королів, на престолі якого освячували Дари перші Галицькі єпископи та Митрополити - є святим обов’язком української нації;
- виходячи з Резолюції Науково-практичної конференції «Успенський собор Галича. Минуле і сучасність» від 14 жовтня 2005 року, Резолюції Міжнародної наукової конференції «Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України» від 10 жовтня 2008 року та Рекомендацій по збереженню залишків кафедрального Успенського собору, пам’ятки ХІІ століття, винесених учасниками Круглого столу «Галицький Успенський собор: проблеми та перспективи» 10 жовтня 2008 року, відзначаємо, що відбудова собору ХІІ ст. на сучасному етапі законодавчого регулювання сфери охорони культурної спадщини та наших наукових знань про первісний вигляд храму є неможливою, оскільки на сьогодні немає для цього наукових та законодавчих підстав, а першочерговими завданнями на сьогодні є консервація і музеєфікація фундаменту Успенського собору;
- згідно з Генеральним планом розвитку Національного заповідника «Давній Галич», затвердженим Державною службою охорони культурної спадщини Міністерства культури і мистецтв України 15 серпня 2005 року, фундамент Успенського собору має бути законсервованим та музеєфікованим, згідно відповідно розробленою та затвердженою в установленому порядку науково-проектною документації. Згідно з проектом Національного університету «Львівська політехніка», виконаним під науковим керівництвом проф., д.арх. Миколи Бевза, фунамент собору повинен бути законсервований і протрасований на визначеній відмітці з природного каменю з відтворенням давніх контурів фундаменту та ділянок стін;
- станом на 27.09.2013 року в рамках співпраці Національного заповідника «Давній Галич» та Національного університету «Львівська політехніка» розроблена Робоча документація з консервації і музеєфікації фундаменту Успенського собору та з благоустрою прилеглої території, однак через відсутність державного фінансування дані роботи не проводяться;
- на сьогодні поряд із фундаментом Успенського собору розташована ренесансна Успенська церква XVI століття, побудована із блоків Успенського собору ХІІ століття, а також будівля Митрополичих палат ХІХ ст., що сформували якісно новий архітектурний комплекс на даній території. На давньому княжому городищі навколо сучасної церкви Успіння Богородиці щорічно відбуваються Всеукраїнські Патріарші прощі, що свідчить про континуацію духовного і християнського життя на цій території в нових умовах розвою Української церкви. В церковній адміністрації місто Галич підлягає безпосередньо в розпорядження Києво-Галицького Верховного архиєпископа УГКЦ, а в майбутньому Патріарха;
- періодичне підняття теми «відбудови» Успенського собору на автентичному фундаменті пам’ятки засвідчує про недостатню поінформованість місцевих жителів та населення краю про історичну цінність фундаменту Успенського собору як пам’ятки галицької архітектурної школи ХІІ століття.
Враховуючи вищевикладене, констатуємо, що відбудова Успенського собору в селі Крилосі Галицького району Івано-Франківської області є на сьогоднішньому етапі неактуальною, а першочерговими заходами зі збереження автентичного фундаменту Успенського собору для прийдешніх поколінь є:
1. Консервація та музеєфікація фундаменту Успенського собору в селі Крилосі Галицького району Івано-Франківської області із благоустроєм прилеглої території Національним заповідником «Давній Галич» як державним органом охорони культурної спадщини. Запровадження нових сучасних технологій та архітектурних вирішень для якісного виконання консерваційних робіт та експозиції цінних автентичних елементів пам’ятки. Вирішення питання про спорудження сучасного музейного центру з експозицією багатого лапідарію та мистецьких пам’яток, виявлених при дослідженні Успенського собору та пам’яток княжого Галича.
2. Фінансування консерваційно-музеєфікаційних робіт на фундаменті Успенського собору як з державного, так і з місцевого бюджетів, а також залучення інвестиційних коштів.
3. Вивчення архітектурних, історичних та релігієзнавчих аспектів пам’ятки науково-дослідними інституціями України з метою припинення позанаукових дискусій стосовно «відбудови» Успенського собору.
4. Вшанування пам’яті галицьких князів, єпископів, митрополитів та першодослідників княжого Галича.
5. Вивчення питання про передачу в майбутньому в користування об’єктів княжого дитинця під юрисдикцію Києво-Галицької митрополії для створення відпустового патріаршого місця.
6. Створити організаційний комітет у складі представників Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Галицької районної державної адміністрації та Галицької районної ради, Національного заповідника «Давній Галич», вчених, що займаються дослідженням Успенського собору, для розробки програми розвитку Галича.

Завершився пленер, присвячений 1115-ій річниці Галича

Дев’ять митців, серед них і досвідчені, члени Національної спілки художників України, і зовсім молоді, впродовж тижня працювали на наших теренах, творили мистецтво. Художники Михайло Дейнега, Олег Замора, Микола Кочержук, Богдан Кузів, Федір Матейчук, Михайло Тимчук, Михайло Юсип’юк з Івано-Франківська, Василь Красьоха з Надвірної, Владислав Козаченко з Харкова відтворювали на полотні неповторні галицькі куточки, прагнули донести до глядача свій внутрішній світ. І навіть попри те, що не завжди сприяла погода, часто моросили осінні дощі, митці малювали, з допомогою пензля і фарб передавали свої враження від побаченого. На картинах – чудова довколишня природа, пам’ятки архітектури, зокрема Успенська церква в Крилосі, Галицький замок, Костел кармелітів у Більшівцях. 10 своїх робіт, які ще пахнуть фарбою, учасники пленеру залишать для Картинної галереї Національного заповідника «Давній Галич», у якій, власне, відкрилася чергова виставка 27 вересня.
Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський озвучив свою мрію про спорудження в Галичі сучасного мистецького центру, де б демонструвалися картини не тільки вітчизняних митців, але й зарубіжних. Він вручив учасникам пленеру Подяки за популяризацію культурної спадщини. Начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Володимир Федорак подякував митцям за їх творчість на прославу рідного краю, подарував каталог «Писанкове Прикарпаття». Голова Галицької РДА Григорій Івасишин висловив сподівання, що пленер буде проводитися щорічно, побажав художникам натхнення у творчості, а нагадуватиме гостям про наше місто фотоальбом Володимира Дідуха «Галич давній і сучасний».
Галичани мають нагоду побачити мистецькі твори, на створення яких митців надихнула неповторна аура Галича. Як сказав директор Музею мистецтв Прикарпаття Михайло Дейнега, «Кожен з нас залишає тут часточку своєї душі».
Любов Бойко.

Побачила світ книга Ярослава Мусякевича «Галич», присвячена 1115-річчю першої згадки про місто в угорських хроніках. Автор – ветлікар за фахом і краєзнавець за покликанням – висвітлив роль Галича у різні періоди його історії: княжу добу, часи австро-угорського та польського панування, німецької окупації, Радянського Союзу аж до проголошення Незалежності України. У книзі подано розповіді про відомих галичан, які зробили значний внесок у розбудову політичного, духовного та громадського життя краю та держави.

Автор намагався висвітлити найважливіші події нашої історії через призму власного життя. Як зізнався Я. Мусякевич, натхненниками у праці і рецензентами книги були дружина, син Юрій і доньки Наталя та Віра.
Презентація нового видання відбулася в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич». В залі панувала тепла щира атмосфера. Ярослав Мусякевич працював над книгою впродовж шести років, записував власні спогади і розповіді галичан, збирав і упорядковував усе, що стосувалося історії Галича. Ідею створення книги підтримав міський голова Галича Орест Трачик, Галицька міська рада виділила кошти на видання.
Презентація стала справжнім святом родини Мусякевичів. Добрі слова про батька говорили син Юрій, донька Наталя. Вони розповідали про любов до книги у сім’ї, зацікавлення історією рідного краю. Адже пошанування свого, рідного – основа духовності, особливо якщо розповіді про недалеку минувшину лунають з уст батька, дідуся. Ярослав Мусякевич зробив свій посильний внесок у дослідження рідного міста.
Автор понад усе боявся бути нещирим. Ярослав Мусякевич – добра, життєво мудра людина, з великим почуттям гумору. Його краєзнавча праця варта наслідування. Про це говорили ведучий Ярослав Поташник, заступник голови Галицької РДА Людмила Сівецька, завідувач науково-освітнього відділу Національного заповідника «Давній Галич» Богдан Струк. Ярослав Петрович почув багато добрих побажань, гарних слів про свою працю, а чоловічий вокальний ансамбль під керівництвом Степана Іваськіва подарував йому і всім присутнім на святі кілька пісень. І ще раз пересвідчуєшся, як багато талановитих людей у нашому краї.

Любов Бойко.

З нагоди 75-річниці від Дня народження нашої землячки, народної артистки України, лауреата Шевченківської премії Наталії Василівни Лотоцької, з ініціативи райміськоб’єднання ВУТ ім. Т. Шевченка «Просвіта», на будівлі Більшівцівської селищної ради було відкрито меморіальну плиту.
Народилася видатна артистка в Більшівцях 20 вересня 1938 року в сім’ї лікарів Василя Лоцького та Катерини Пиріг. Після закінчення філологічного факультету Львівського державного університету в 1961 році вступила у навчально-театральну студію при драматичному театрі імені Марії Заньковецької. З 1963 року – артистка Національного театру імені І.Франка у м. Києві.
За 46 років театральної діяльності Наталія Лотоцька залишила після себе чималий творчий доробок. Тридцять п’ять ролей в театрах імені М.Заньковецької та І.Франка, було зіграно три ролі в кіно. Була ведучою радіопрограми «Від суботи до суботи», готувала передачі за творами Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Івана Франка, Осипа Маковея, Ліни Костенко. Їй доводилось працювати на театральних підмостках з видатними корифеями української сцени Богданом Ступкою, Богданом Козаком, Федором Стригуном… Померла у 2007 році. Похована на Байковому цвинтарі у Києві.
Наступає урочиста мить. Ведучі заходу Ярослав Поташник та Іванна Сорочинська надають право зняти полотнище з мармурової плити заступнику начальника обласного управління культури Василю Тимківу та генеральному директору Національного заповідника «Давній Галич», голові райміськоб’єднання ВУТ ім. Т. Шевченка «Просвіта» Олександру Береговському.
До освячення стели запрошується декан Галицького деканату УГКЦ отець-мітрат Василь Завірач, який закликав усіх присутніх вшанувати пам'ять видатної землячки.
Із словами подяки ініціаторам встановлення пам’ятної плити та зверненням до молодого покоління перед присутніми виступили генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський, заступник начальника управління культури обласної держаної адмінітрації Василь Тимків, заступник голови Галицької районної державної адміністрації Людмила Сівецька, селищний голова Василь Саноцький.
В знак шани та поваги до нашої землячки, Народної артистки України, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка Наталії Василівни Лотоцької до мармурової плити були покладені білі троянди.

Мар’ян Грінер.

Програма святкування


28. 09. 2013 р.

10.00 – Велопробіг вулицями м. Галича;
11.00 – Міжнародний турнір з міні-футболу серед юнаків – Стадіон «Колос»;
14.00 – Конкурс миттєвого малюнка «З ювілеєм тебе, моє рідне місто» – читальний зал Галицької центральної районної бібліотеки;


29.09.2013 р.

10.00 – Святкова літургія у Галицьких храмах;
11.00 – Виставка квітів «Найкращі квіти на землі даруєм, Галиче,
тобі» – Майдан Різдва;
11.00 – Виставка Малої академії народних ремесел Галицького районного Центру дитячої та юнацької творчості, загальноосвітніх навчальних закладів до 1115-річчя першої письмової згадки про
Галич – Майдан Різдва;
11.30 – Фотовиставка «Мій давній Галич» – Майдан Різдва;
12.00 – Урочистий прийом гостей – Майдан Різдва;
12.00 – Флеш-моб «Галичу – 1115 років» – Майдан Різдва;
12.00 – Молодіжний квест до 1115-річчя м. Галича – Майдан Різдва;
13.00 – Екскурсія для гостей по Давньому Галичу – вул. Франка;
13.00 – Майстер-клас Малої академії народних ремесл м. Галич –Майдан Різдва;
15.00 – Урочисте віче. VІІІ Обласна Галицька хорова академія – Майдан Різдва;
19.00 – Концерт за участю артистів української естради – Майдан Різдва;
20.30 – Дискотека – Майдан Різдва;
22.00 – Святковий феєрверк – Майдан Різдва.

16 вересня в Галицькій центральній бібліотеці відбувся День краєзнавства на тему «З криниці пам’яті черпаємо любов до рідного краю». Відкрила захід директор ЦБС Любов Пилипівна Сєдова. Вона повідомила, що працівники бібліотеки зібрали чимало краєзнавчої літератури, у тому числі з історії Галича.
З доповіддю «Галич з найдавніших часів до сьогодення» перед старшокласниками Галицької ЗОШ № 1 виступила завідувач історичного відділу Національного заповідника «Давній Галич» Марія Костик. Вона розповіла про головні віхи в історії Галича, нелегкі часи, які випали на долю галичан. Наша земля відома своїми видатними особистостями, які прославили її у віках, залишили помітний слід в історії.
Історик, краєзнавець, автор ряду науково-популярних книг, зокрема «Постаті галицької історії», Іван Драбчук розповів про свої дослідження галицької минувшини, охарактеризував найвидатніших людей нашого краю, що творили історію.
Завідувач інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич» Любов Бойко зробила огляд художньої літератури, присвяченої темі Галича. До галицької тематики звертались письменники О. Назарук (історична повість «Осмомисл», 1918 р.), С. Фостун (історична повість «Над Галичем гримить», 1973 р.), Р. Федорів (романи «Отчий світильник», 1985 р., «Чудо святого Георгія о зміє», 1996 р.), А. Лотоцький (книжка історичних повістей «Княжа слава», 1991 р.), К. Гриневичева (історичні повісті «Шоломи на сонці», «Шестикрилець», 1935 р.), І. Филипчак (історичні повісті «Княгиня Романова» (у співавторстві з І. Зубенком), 1927 р., «Будівничий держави», 1935 р., «Дмитро Детько», 1935 р., «Іванко Берладник», 1936 р., О. Лупій (історичний роман «Падіння давньої столиці», 2008 р.), С. Пушик (поема «Золотий Тік», 1999 р.) та ін. Не оминули теми Галича і наші земляки. Майже кожен автор, чиї твори вміщені в літературно-мистецькому збірнику «Нащадки Митуси» (2006 р.), присвятив кілька поетичних рядків рідному місту, його славній історії.
Насамкінець директор ЦБС Л. Сєдова запросила школярів більше читати, у т. ч. краєзнавчу літературу, частіше відвідувати бібліотеку, щоб бути ерудованими, знати, на якій землі живемо, і вміти розповісти про свій край.
Любов Бойко.

13 – 16 вересня 2013 р. в с. Більшівці Галицького р-ну відбулася ІХ Міжнародна наукова конференція під назвою «Діалог культур спільнот прикордоння – концепції і сучасність». Захід проведено в приміщенні пам’ятки архітектури XVII століття – монастирі кармелітів. Організаторами заходу стали Провінція св. Антонія і блаженного Якуба Стремя Ордену Францисканців у Кракові, Молодіжний центр примирення та поєднання в Більшівцях та п. Вєслава Голік. Програма конференції передбачала пленарні засідання з виступами науковців, відвідання цікавих місць краю.
На відкритті конференції виступили консул Республіки Польща у Львові Яцек Жур та перший заступник голови Галицької районної державної адміністрації Володимир Бродович. У своїх виступах вони відзначили важливість українсько-польської співпраці в контексті культурних обмінів та охороні культурної спадщини.
Цікавими були виступи науковців з польської та української сторони – представників університетів та музеїв. Були представлені Інститут Народної Пам’яті, Горносласький музей в Битом’ю, Вища школа в Глівіце, Опольський університет, Ягеллонський університет у Кракові, Сласька Політехніка в Глівіцах, Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича, університет імені Івана Франка в Житомирі, Національний заповідник «Давній Галич», Музей історії та культури караїмів, Музей мистецтв Прикарпаття.
Тематика виступів була наступною: д-р Пйотр Стахурський «Прикордоння – спроба визначення в просторі загальноєвропейському», мгр. Грабінська – Щесняк «Функціонування молодих людей у вимірі загальної культури. Проблеми ідентичності в періоді глобалізації», проф. Єва Ференс «Охорона нематеріальних пам’яток в українській та польській конституціях”, д-р Ірена Баладинська «Робота польської дипломатії в напрямку культури для європейської інтеграції України», д-р Францішек Василь «Пам’ять про померлих, вмирання пам’яті. Кладовище як засіб вивчення етнічності», проф. Владислав Струтинський «Діалог культур багатонаціонального Буковинського прикордоння», мгр. Мєчислав Добковський «Відділ кресів Музею Горносласького в Битом’ю. Історія – Стан – Перспективи», д-р Пйотр Горош «Свобода обміну товарів в Європейському союзі», мгр. Ізабелла Куегнел «Роль дитини у багатокультурному горнослаському суспільстві в ХІХ – ХХ столітті», Михайло Дейнега «Місто в міжріччі обох Бистриць», д-р Адам Святек «Роль русинів польської національності в автономній Галичині», мгр. Малгожата Клич «Товариства Кресові на Горному Слаську», д-р Богуслав Трач «Кресов’яни на Горному Слаську”, мгр. Олександр Береговський «Культурна спадщина – перспективи співпраці», Ярослав Поташник «Культура національних меншин. Галицькі караїми», мгр. Андрій Чемеринський «Забута фортифікація Галича та околиць. Кінець ХІХ – перша половина ХХ століття».
Учасники конференції взяли участь у вшануванні пам’яті українських та польських воїнів, які полягли в бою з більшовиками у вересні 1920 року біля с. Дитятин. Це село стало місцем героїчної і одночасно трагічної битви з Червоним козацтвом. Невеликий відділ Війська Польського, віддавши своє життя, затримав на кілька годин ворога, рятуючи перед розгромом 8 дивізію піхоти та українську дивізію кавалерії.
До пропам'ятних заходів долучилися представники польських громад з Івано-Франківська та Рогатина. Державні органи та органи місцевого самоврядування України та Польщі представляли: сенатор Республіки Польщі Лукаш Абгаровіч, консул Республіки Польща Яцек Жур, директор бюро Міністерства культури і народної спадщини Кристина Саланська, головний спеціаліст управління культури, релігій та національностей Івано-Франківської обласної державної адміністрації, перший заступник голови Галицької районної державної адміністрації Володимир Бродович, сільський голова с. Дитятин Євген Довжинський.
Виступаючі Лукаш Абгаровіч та Володимир Бродович згадали про роль полеглих в польсько-радянській війні, окреслили перспективи співпраці між українськими та польськими народами. До хреста на могилі було покладено вінки від органів влади та молоді.
Підсумком роботи конференції стало відвідання пам'яток культурної спадщини – Музею караїмської історії та культури в Галичі, давньоруської церкви ХІІ ст. в с. Шевченкове, об'єктів в Крилосі та Івано-Франківську.
Проведення Міжнародної наукової конференції в Більшівцях дало змогу окреслити проблемні погляди на питання історії, домовитися про майбутню співпрацю між музейними та науковими інституціями України та Республіки Польща.
Андрій Чемеринський.

«Ми – є!» – наголошують івано-франківські митці, члени Національної спілки художників України, роботи яких демонструються в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич». Відкриття виставки відбулося 4 вересня. Митці приїхали до Галича, щоб засвідчити свою повагу до нашого старовинного міста, яке незабаром святкуватиме чергову (умовну) річницю – 1115 років від першої згадки в угорських писемних джерелах. Насправді, як стверджують деякі дослідники, Галич набагато старший. Але залишимо хліб історикам.
На виставці представлені роботи Ольги Шулепи, Вікторії Плотнікової, Богдана Тимківа, Богдана Губаля, Миколи Якимечка та інших митців, які висловили щиру вдячність керівництву Національного заповідника «Давній Галич», всьому колективу установи за те, що в Картинній галереї творчі особистості мають змогу експонувати власні роботи, передавати глядачам свої відчуття, думки. Адже, як зазначив М. Якимечко, кожен художній твір вистражданий серцем і душею, у ньому втілена любов до рідної землі, до України. Доречно на мистецькому святі пролунали віршовані рядки лауреата Шевченківської премії Петра Мідянки.
Своє захоплення від виставки висловила Людмила Сівецька, заступник голови Галицької РДА, яка передала привітання митцям Івано-Франківщини від галицької влади і запросила на святкування чергової річниці Галича.
Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський запросив митців до постійної співпраці, пообіцяв і надалі сприяти в організації виставок. Адже така співпраця дуже корисна як для самих художників, так і для глядачів. А ми, українці, повинні голосно заявляти про себе, утверджувати свою ідентичність у світі, бо нам є чим пишатися.
Любов Бойко.

27 серпня 2013 р. біля меморіальної дошки на будівлі адмінбудинку Національного заповідника «Давній Галич», встановленої на честь Івана Франка, відбулося вшанування Великого Каменяра.
Всебічно обдарований, енциклопедично освічений, надзвичайно працьовитий, Франко проявив себе на багатьох ділянках української культури. Він – поет, прозаїк, драматург, критик та історик літератури, перекладач, публіцист, видавець, філософ, а ще – громадсько-політичний діяч.
Нерідко Івана Франка називають титаном праці. Він є прикладом того, як багато може зробити людина в складних життєвих обставинах. Наприклад, за неповний рік до смерті Франко створив 232 поетичні переклади й переспіви, обсягом близько 7000 поетичних рядків.
Іван Франко мав феноменальні здібності: ще навчаючись у гімназії, міг майже дослівно повторити товаришам годинну лекцію вчителя; знав напам'ять усього «Кобзаря»; домашні завдання з польської мови нерідко виконував у поетичній формі; глибоко й на все життя засвоював зміст прочитаних книжок. Восени 1875 року Франко став студентом філософського факультету Львівського університету.
І. Франко був співзасновником Русько-Української Радикальної Партії, яка висувала його кандидатуру на посла віденського парламенту й галицького сейму, але через виборчі маніпуляції адміністрації та провокації ідеологічних і політичних супротивників – без успіху.
Іванові Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви «українці» замість «русини» – так традиційно називали себе корінні галичани.
Перед присутніми на святі виступили генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» О. Береговський, завідувач Музею караїмської історії та культури Я. Поташник, завідувач інформаційно-видавничого відділу Л. Бойко, завідувач науково-освітнього відділу Б. Струк, науковий співробітник цього відділу Г. Величко, заступник голови Галицької районної державної адміністрації Л. Сівецька, голова «Молодої Просвіти» м. Бурштин В. Грицик. Промовці розповідали про своє розуміння постаті Івана Яковича Франка, його невмирущої і завжди сучасної творчості, читали вірші.
Любов Бойко.

Вперше День Незалежності України було відзначено 16 липня 1991 року – в пам'ять про те, що рік тому – 16 липня 1990 року – Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.
24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі. Верховна Рада України постановила щорічно відзначати 24 серпня як державне загальнонародне свято України.
З нагоди цього великого свята колектив Національного заповідника «Давній Галич» щиро вітає земляків, колег і бажає успіхів у праці, миру, злагоди, добробуту в родинах. Нехай з кожним роком наша Україна стає заможнішою, щоб ми, українці, пишалися своєю державою.

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:8916

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:16922

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:7105

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:7582

Troy Apke Authentic Jersey