7-8 листопада в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася Міжнародна наукова конференція «Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України». Науковці з Києва, Львова, Харкова, Рівного, Луцька, Івано-Франківська, Галича, а також Москви (РФ) обговорювали питання, пов’язані з місцем Галицького князівства та його столиці у вітчизняній історії, роллю Галицької землі у світових процесах.
Відкрив захід генеральний директор-науковий керівник Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський, який наголосив, що наукові конференції такої тематики проводяться в Галичі щорічно, науковці роблять свій внесок у розбудову нашої держави, утвердження України в європейській спільноті. Символічною є емблема цьогорічного заходу: розквітлий хрест, оточений зірками Євросоюзу.
Територіальний представник Департаменту культурної спадщини Міністерства культури України Лідія Максим’як виголосила привітання учасникам наукової конференції від міністра культури Леоніда Новохатька, побажала науковцям цікавих дискусій і плідної праці. Від імені галицької районної влади привітала колектив Національного заповідника «Давній Галич» із 19-ою річницею створення установи заступник голови Галицької РДА Людмила Сівецька. Начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Володимир Федорак передав привітання науковцях від голови обласної державної адміністрації Михайла Вишиванюка та голови обласної ради Василя Скрипничука.
У пленарному засіданні з цікавими доповідями виступили кандидат історичних наук, завідувач відділу археології Національного заповідника «Давній Галич» Тарас Ткачук («Матеріали до вивчення світобачення носіїв Трипільської культури»), молодший науковий співробітник Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького, мистецтвознавець Христина Береговська («Синтез мистецтв в архітектурі давнього Галича»), історик, начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Володимир Федорак («Роль Галича в контексті етнотуристики Опілля»), доктор історичних наук Олександр Головко («Галицький князь Мстислав Мстиславич. 1218-1227 рр.»), кандидат історичних наук, доцент кафедри релігієзнавства і теології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ігор Коваль («Унікальна пам’ятка давньоруської писемності»), поет, літературознавець, член Спілки письменників м. Москви Григорій Пєвцов («Роль Галицкого княжества в объединении западных земель православной ойкумены»).
Як підкреслювали доповідачі, значення Галицької землі не можна недооцінювати. З володарями Червоної Русі рахувались правителі держав тогочасної Європи. Територія Галицько-Волинської держави поширювалась у Середньовіччі на шість (!) сучасних європейських країн. Синьо-жовта барва нашого прапора бере початок із Галицько-Волинського князівства – такі кольори мав один із військових штандартів.
Далі робота наукової конференції продовжилась у секціях. Науковці обговорили питання подальших історичних досліджень, зокрема археологічних, збереження унікальних архітектурних пам’яток ХІІ–ХVІ століття на території Давнього Галича, пошуків нових форм і методів роботи для ще більшого зацікавлення туристів нашим регіоном.
За результатами обговорення було прийнято резолюцію, текст якої подаємо нижче.
Напередодні наукової конференції побачив світ збірник матеріалів «Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України», який підготували до друку працівники інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич».
Любов Бойко.

 

Резолюція
Міжнародної наукової конференції
«Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України»



м. Галич                                                  7 - 8 листопада 2013 року




Ми, учасники Міжнародної наукової конференції «Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України», організованої з ініціативи Національного заповідника «Давній Галич» та присвяченої 1115-тій річниці від першої письмової згадки про Галич в угорських хроніках, 
констатуємо:
- сьогодні Україна стоїть на порозі підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом, яка має на меті замінити Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським союзом від 14 червня 1994 року;
- у світлі європейських прагнень України та історичної ретроспективи епохи політичного піднесення Галича слід відзначити провідне місце першого українського державного утворення – Галицько-Волинського князівства у започаткуванні євроінтеграційних процесів України, які крізь призму історії європейської геополітики мають вагомий вплив на сьогоднішні українські державотворчі прагнення.
Підкреслюємо:
- необхідність подальшого поглибленого наукового дослідження Галича і Галицької землі в світлі середньовічної європейської геополітики та її впливу на державотворчі процеси в Україні.
Конференція закликає і рекомендує:
а) науковцям України продовжити роботу з подолання поширених стереотипів стосовно ролі Галича, Галицького і Галицько-Волинського князівств у історії України. Особливо це стає актуальним сьогодні, коли російська історична школа в контексті євроінтеграційних процесів України намагається замінити термін «Київська Русь» на «Давньоруська держава», намагаючись цим самим принизити роль Києва у розвитку східнослов’янських народів та піднести значення в цьому плані удільних князівських центрів, зокрема Новгорода, Володимира-Суздальського та Москви, констатуючи цим самим свою імперську геополітичну ідеологію відносно України;
б) організаторам та учасникам конференції звернутися до української влади із пропозицією при розбудові європейської моделі Української держави в рамках підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом врахувати історичні уроки, подані видатними галицькими політичними діячами та спрямувати свої зусилля на подолання сучасної політичної і культурної роздробленості українського суспільства, піднесення боєздатності української армії, здобуття енергетичної незалежності України та повноправне членство України в Європейському союзі;
г) враховуючи історичну значимість Галича в державотворчих процесах України, рекомендувати Міністерству культури України розробити дієвий механізм консервації та музеєфікації найбільш значимих пам’яток Галича та посилити матеріально-фінансову підтримку науково-дослідної діяльності Національного заповідника «Давній Галич», спрямованої на збереження галицької культурної спадщини;
д) науковцям Національного заповідника «Давній Галич» окреслити спектр наукових проблем Галича і Галицької землі в світлі європейської середньовічної геопоплітики, продовжити роботу по дослідженню цих проблем у загальноукраїнському контексті у співпраці з науковцями Польщі, Чехії та Угорщини. На підставі цих досліджень у 2018 році провести Міжнародну наукову конференцію, метою якої буде показати роль і місце Галича та Галицької землі в європейських історичних процесах, починаючи від епохи Великої Моравії і закінчуючи 1340 роком;
е) генеральній дирекції Національного заповідника «Давній Галич», врахувавши досвід європейської музеєології та з метою широкої популяризації історичної та культурної спадщини Галича, розробити проект «Живий музей», основним покликанням якого має стати персоніфіковане відтворення історичного минулого України. За основу цього проекту взяти традиційний Музейно-туристичний фестиваль «Галицька брама», який вже тричі проводився у Музеї народної архітектури та побуту Прикарпаття – структурному підрозділі Національного заповідника «Давній Галич»;
є) на актуалізації прагнення українців до європейської інтеграції провести культурно-освітню роботу, яка мала б на меті показати, що Галич і Галицька земля ще в ХІІ – ХІІІ століттях були членами Великої Європи, звідки, на жаль, їх висмикнули після втрати державності у XIV столітті. А сам Вільнюський саміт в листопаді 2013 року – це спроба повернути Україну до великої європейської сім’ї.

Це свято було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-літописця, який є автором «Повісті временних літ» – літописного зведення, складеного в Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій.
Французький мислитель, письменник Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя.
Мова української народності почала формуватися ще у VI-IX столітті. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до ХІІІ-ХІV століття. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х-ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV-ХV ст.), слов’яноукраїнської, староукраїнської («простої мови»), церковнослов’янської (ХІV-ХVІІ ст.).
Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ-ХІХ століть. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності й ваги.
У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної.
У Галицькій загальноосвітній школі № 1 відбулося літературне свято до Дня української писемності та мови. Його організаторами стали вчитель української мови і літератури Жанна Богданівна Легін та керівник гуртка краєзнавства Мар’ян Казимирович Грінер. До школи було запрошено почесних гостей, які виступили перед старшокласниками. Зокрема, про роль мови, освіти, значення книги розповіли генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич», голова райміськоб’єднання ВУТ «Просвіта» Олександр Береговський, завідувач Галицької районної дитячої бібліотеки Леся Мельницька. Власні поетичні твори прочитали голова Галицького літературно-мистецького об’єднання «Нащадки Митуси» Любов Бойко, учасники об’єднання Марія букавин, Ольга Візнович, Семен Возняк, Омелян Ліуш.
Директор Галицької загальноосвітньої школи № 1 Марія Арсенівна Савчук подякувала гостям за цікаві виступи, побажала всім успіхів та висловила сподівання, що творча співпраця і надалі продовжуватиметься.
Любов Бойко.

З нагоди 19-річниці Національного заповідника «Давній Галич» у Музеї народної архітектури і побуту Прикарпаття відкрито нову експозицію на «В’їзній вежі”.
Увазі відвідувачів представлено списи, сулиці, бойові ратища, щити, сагайдаки зі стрілами, бойові сокири, булави, келепи, тобто весь набір бойової амуніції, яку використовували галичани при обороні міста.
Експозиційна інсталяція відтворює фрагмент побуту захисників вежі і є цікавим об’єктом для відвідувачів, зазначив, відкриваючи експозицію, генеральний директор Заповідника Олександр Береговський.

Ярослав Поташник.

Впродовж жовтня поточного року археологічний загін Національного заповідника «Давній Галич» проводив дослідження підніжжя Галицького замку із західного боку.
Як повідомив керівник експедиції Ігор Креховецький, у даному місці знаходиться тераса шириною 27 метрів, над якою були розташовані дві замкові вежі. Саме тут було закладено розкоп довжиною 13 м та шириною 1 м.
У ході проведення археологічних робіт виявлено два будівельних горизонти. Перший – на глибині 40 см, який, імовірно, належить до ХV ст., а другий – на глибині 15 см від поверхні і належить до ХVІІ ст.
Підземний Галич розкрив перед археологами місце розташування дерев’яних клітей, опорою для яких служив камінь мергель, його скупчення спостерігалися в кількох місцях розкопу. Також виявлено господарську піч ХVІІ – ХVІІ ст. Віднайдені кліті закладені, ймовірно, в ХV-ХVІ ст. і слугували нижньою лінією оборони замку з західного боку, повідомив І. Креховецький.

 

Ярослав Поташник.

30 жовтня Національний заповідник «Давній Галич» відвідала акторська трупа Львівського театру ім. М. Заньковецької.
Актори, повертаючись з гастрольної поїздки Буковиною, познайомились з виставкою живопису «Вісень», яка експонується в Картинній галереї Заповідника. Далі шлях трупи проліг до селища Більшівці, де колектив театру провів імпровізоване віче біля меморіальної дошки народній артистці України, лауреату національної премії ім.. Т. Шевченка Наталії Лотоцькій, яка розпочинала свій творчий шлях на підмостках львівського театру.
До присутніх звернулися народні артисти України Степан Глова, Святослав Максимчук, Борис Мірус, виконавчий директор театру Тарас Лисак. Під оплески було покладено квіти до меморіальної дошки.

Ярослав Поташник.

ПРОЕКТ


Резолюція
Міжнародної наукової конференції
«Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України»


м. Галич 7 - 8 листопада 2013 року





Ми, учасники Міжнародної наукової конференції «Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України», організованої з ініціативи Національного заповідника «Давній Галич» та присвяченої 1115-тій річниці від першої письмової згадки про Галич в угорських хроніках,
констатуємо:
- сьогодні Україна стоїть на порозі підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом, яка має на меті замінити Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським союзом від 14 червня 1994 року;
- у світлі європейських прагнень України та історичної ретроспективи епохи політичного піднесення Галича слід відзначити провідне місце першого українського державного утворення – Галицько-Волинського князівства у започаткуванні євроінтеграційних процесів України, які крізь призму історії європейської геополітики мають вагомий вплив на сьогоднішні українські державотворчі прагнення.
Підкреслюємо:
- необхідність подальшого поглибленого наукового дослідження Галича і Галицької землі в світлі середньовічної європейської геополітики та її впливу на державотворчі процеси в Україні.
Конференція закликає і рекомендує:
а) науковцям України продовжити роботу з подолання поширених стереотипів стосовно ролі Галича, Галицького і Галицько-Волинського князівств у історії України. Особливо це стає актуальним сьогодні, коли російська історична школа в контексті євроінтеграційних процесів України намагається замінити термін «Київська Русь» на «Давньоруська держава», намагаючись цим самим принизити роль Києва у розвитку східнослов’янських народів та піднести значення в цьому плані удільних князівських центрів, зокрема Новгорода, Володимира-Суздальського та Москви, констатуючи цим самим свою імперську геополітичну ідеологію відносно України;
б) організаторам та учасникам конференції звернутися до української влади із пропозицією при розбудові європейської моделі Української держави в рамках підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом врахувати історичні уроки, подані видатними галицькими політичними діячами та спрямувати свої зусилля на подолання сучасної політичної і культурної роздробленості українського суспільства, піднесення боєздатності української армії, здобуття енергетичної незалежності України та повноправне членство України в Європейському союзі;
г) враховуючи історичну значимість Галича в державотворчих процесах України, рекомендувати Міністерству культури України розробити дієвий механізм консервації та музеєфікації найбільш значимих пам’яток Галича та посилити матеріально-фінансову підтримку науково-дослідної діяльності Національного заповідника «Давній Галич», спрямованої на збереження галицької культурної спадщини;
д) науковцям Національного заповідника «Давній Галич» окреслити спектр наукових проблем Галича і Галицької землі в світлі європейської середньовічної геопоплітики, продовжити роботу по дослідженню цих проблем у загальноукраїнському контексті у співпраці з науковцями Польщі, Чехії та Угорщини. На підставі цих досліджень у 2018 році провести Міжнародну наукову конференцію, метою якої буде показати роль і місце Галича та Галицької землі в європейських історичних процесах, починаючи від епохи Великої Моравії і закінчуючи 1340 роком;
е) генеральній дирекції Національного заповідника «Давній Галич», врахувавши досвід європейської музеєології та з метою широкої популяризації історичної та культурної спадщини Галича, розробити проект «Живий музей», основним покликанням якого має стати персоніфіковане відтворення історичного минулого України. За основу цього проекту взяти традиційний Музейно-туристичний фестиваль «Галицька брама», який вже тричі проводився у Музеї народної архітектури та побуту Прикарпаття – структурному підрозділі Національного заповідника «Давній Галич»;
є) на актуалізації прагнення українців до європейської інтеграції провести культурно-освітню роботу, яка мала б на меті показати, що Галич і Галицька земля ще в ХІІ – ХІІІ століттях були членами Великої Європи, звідки, на жаль, їх висмикнули після втрати державності у XIV столітті. А сам Вільнюський саміт в листопаді 2013 року – це спроба повернути Україну до великої європейської сім’ї.



Організаційний комітет

29 жовтня в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відбулося відкриття виставки галицьких та львівських митців, які представляють об’єднання «Вісень». До нього входять Ігор Перекліта, Роман Гургула, Богдан Бринський, Сергій Яроцький та Іван Цап’як. Кожен з авторів – самобутній художник, що не просто зображує світ, який його оточує, – природу, людей, а глибоко осмислює, аналізує побачене, передає на полотні власну філософію.
Митців об’єднує палка любов до рідного краю, небайдужість до проблем суспільства, пекучий біль за обділений і обкрадений народ. Їх надихає до творчості краса природи, жіноча врода, але разом з тим вони черпають наснагу в духовних джерелах землі Галицької, які живили не одне покоління творців. Як зауважив галицький художник Володимир Сірко, творчість його колег по цеху – це явище в культурі, вони залишать помітний слід в історії мистецтва.
Присутні на відкритті виставки митці розповідали про свою творчість, ділилися роздумами про роль образотворчого мистецтва в житті людини. Зокрема, Ігор Перекліта вважає, що мистецтво – це один із засобів боротьби, воно повинно виховувати, просвітлювати, будити думку, а художник має бути патріотом рідної землі, знати історію свого народу. Недарма в творчому доробку І. Перекліти є чимало картин із соціальним підтекстом.
«Коли я малюю натюрморти, пейзажі, то відчуваю імпульси такої чистоти, яку неможливо знищити. Влада міняється, а річка залишається», – зазначив львів’янин Сергій Яроцький і додав, що якби вмів гарно говорити, то був би великим оратором, а так виходу нема – мусить малювати.
Роман Гургула розповів, що художники об’єдналися для того, щоб організовувати спільні виставки, представляти найкращі твори галицьких митців, які прославляють наш край, Україну.
Куратор виставки, завідувач науково-освітнього відділу Національного заповідника «Давній Галич» Богдан Струк побажав митцям нових творчих здобутків, щирих поціновувачів їх творчості та добрих меценатів.

Любов Бойко.

4 – 6 жовтня 2013 року відбулася Міжнародна наукова конференція «Між Константинополем, Києвом, Москвою, Сочавою та Римом: Галицька митрополія в 1303–1808 роках». Її організатором виступив Український Католицький університет (м. Львів). Захід було присвячено 1025-літтю Хрещення Русі та 710 - літтю заснуванню Галицької митрополії.
Учасниками міжнародної конференції стали представники церков та науковці з кількох держав Європи та Америки: України, Білорусі, Литви, США, Російської Федерації та Угорщини. Метою конференції було обговорення особливостей розвитку християнства в добу Київської Русі та унійних ідей у Східній Європі впродовж п’яти століть (від княжих часів і до початку модерної доби).
Особливістю проведення конференції стало те, що два пленарні дні роботи відбувалися у Львові, а останній – третій день, учасники перебували на Прикарпатті, зокрема, в Галицькому районі. Це не випадково, адже на теренах княжого Галича знаходяться відомі пам’ятки сакральної архітектури, як місцевого, так і національного значення; ці терени відігравали особливу роль в церковному житті Галицької митрополії, як в минулі часи, так і в сучасному періоді. Сприяння у реалізації програми третього дня на Прикарпатті надали Національний заповідник «Давній Галич» та Центр порозуміння і примирення у Більшівцях (о. Григорій Цимбала).
Отож, 6 жовтня 2013 року учасники конференції ознайомилися з пам’ятками архітектури та історії, які знаходяться під опікою Національного заповідника «Давній Галич». Зокрема, відбули екскурсії в Музей караїмської історії та культури (м. Галич), Музей історії давнього Галича (с. Крилос), монастир кармелітів (с. Більшівці), церкву Святого Пантелеймона (с. Шевченкове) та оглянули фундаменти Успенського собору (с. Крилос). Цікаво, що незважаючи на релігійні переконання та приналежність до конфесії, всі учасники конференції стали учасниками спільної Святої Літургії у храмі ХІІ століття, пам’ятці національного значення – церкві Святого Пантелеймона.
У конференц – залі Національного заповідника «Давній Галич» релігієзнавці отримали змогу ознайомитися з роботою даного закладу та побачити презентацію присвячену пам’яткам архітектури.
Учасників конференції привітала територіальний представник з питань охорони культурної спадщини та переміщення цінностей Міністерства культури України Лідія Максим’як. Генеральний директор – науковий керівник Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський представив учасникам зустрічі результати науково-дослідницької роботи Заповідника за останні 19 років (від часу створення в 1994 р. і досі); розповів про конференції, які відбуваються щорічно; описав музейну та книговидавничу діяльність і поділився планами на майбутнє. Кандидат архітектури, старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень у м. Львові, дійсний член УК ICOMOS Василь Петрик представив комп’ютерну презентацію «Архітектурна спадщина княжого Галича». Доповідь викликала жваве зацікавлення, оскільки доповідач коротко охарактеризував всі відомі пам’ятки княжої столиці, акцентуючи увагу на успіхах науковців та проблематиці археологічних досліджень. Сам автор доповіді проблематикою Галича займається з 1990 року, є фаховим науковцем і автором ряду реконструкцій – гіпотетичного вигляду Успенського собору та оборонного замку Успенської церкви в с. Крилосі.
Декан гуманітарного факультету Українського Католицького Університету Ігор Скочиляс висловив радість з того приводу, що практикум – семінар «Успенський собор» (який відбувся 27 вересня 2013 р. у с. Крилосі) прийняв єдиновірне рішення щодо неможливості відбудови нового храму на руїнах Успенського собору – що стало черговим кроком для збереження історичної пам’яті про унікальні храми наших предків, на основі європейського досвіду. На думку науковця, слід припинити подальші можливі дискусії щодо питання будівництва на фундаментах Успенського собору – для цього, за словами Ігора Скочиляса, вартує об’єднати зусилля наукового світу, УГКЦ та УКУ.
У процесі зустрічі було попередньо обговорено питання подальшої співпраці між Національним заповідником «Давній Галич» та Українським Католицьким Університетом. Ця співпраця може відбуватися у формі спільної організації щорічних наукових релігієзнавчих конференцій з використанням бази та можливостей двох установ, участі в студентських археологічних експедиціях, проведенні навчальних курсів з історії України безпосередньо на терені історичного середовища – у Крилосі.
На завершення зустрічі кожен з релігієзнавців отримав в подарунок комплект збірників наукових видань Національного заповідника «Давній Галич». За словами ряду науковців - релігієзнавців, кожен з них має знання про Галич, його князів, Галицьку митрополію, - проте, по справжньому побачити і полюбити скарби минулого свого народу можна саме тут, на берегах Лімниці та Дністра.
Андрій Чемеринський.

Все це – на світлинах Володимира Дідуха.

28-29 вересня відбулося урочисте відзначення 1115-ої річниці першої згадки про Галич в угорській хроніці. Деякі науковці схиляються до думки про набагато поважніший вік нашого міста. Але як би там не було, на ювілей до Галича прибуло багато гостей – з України та з-за кордону, зокрема з Польщі та Німеччини. Серед них – письменники Марія Матіос, Степан Пушик, представники Міністерства культури України, голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк, депутати Верховної Ради України та Івано-Франківської обласної ради…
Програма святкувань передбачала святкові літургії у галицьких храмах та урочисті привітання посадових осіб і представників офіційних делегацій, виставку творів учнів Малої академії народних ремесел м. Галича та конкурс малюнка «З ювілеєм тебе, моє рідне місто», погашення поштової марки з видом Галича та споживання святкового торта, турнір з міні-футболу та велопробіг і багато інших заходів. Розважали галичан і гостей міста народні хорові колективи та артисти української естради.
Все це – на світлинах Володимира Дідуха.

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:9364

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:17730

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:7319

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:7900