22 травня о 12:00 год у Національному заповіднику «Давній Галич» відбудеться презентація нової книги Оксани Кузів "Ще мить".
Оксана Кузів - письменниця, родом із Бурштина. Її книга Адамцьо» була визнана «Книжкою року у молоді Прикарпаття, 2014», а за версією «Вся Україна читає дітям» увійшла в 80 найкращих книг року за останнє десятиліття. Зовсім недавно вона видала збірку поезій «В закапелках душі». У своєму новому романі "Ще мить" Оксана Кузів розповість про важливу проблему, про яку зараз не прийнято говорити вголос.
Запрошуємо всіх бажаючих.

Нещодавно побачили світ книги Любові Бойко «Галицький часопис» та Івана Драбчука «Зоря «Просвіти» над Галичем». 3 травня 2018 року в Галицькій районній бібліотеці на нараді бібліотечних працівників Галицького району відбулася презентація нових видань наших краян,  працівників Національного заповідника «Давній Галич». На презентації були присутні також вчителі Галицької гімназії, працівники заповідника, а також ті, хто цікавиться історією рідного краю.

Бібліотекар Галицької бібліотеки, організатор презентації  Богдана  Кривоніс представила авторів книг. Любов Ярославівна Бойко – завідувач інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич», поетеса, прозаїк, голова Галицького літературно-мистецького об'єднання «Нащадки Митуси», член Національної спілки журналістів України. Васильович Драбчук – відомий краєзнавець, вчитель історії, поет, автор книг про Галич і видатних людей Галичини, провідний редактор інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич», лауреат премій імені Памва Беринди, Марійки Підгірянки, Романа Федоріва, Володимира Полєка. А ще він активний член Всеукраїнського товариства «Просвіта».

Автор книги «Галицький часопис» Л. Бойко розповіла історію написання заміток і статей про важливі події, які відбуваються у Галичі, зокрема і в Національному заповіднику «Давній Галич». Ці статті спочатку розміщувалися на сайті Заповідника, інших інтернет-ресурсах, а також публікувалися в газеті «Галицьке слово». Відтак Л. Бойко вирішила найцікавіші події, які відбулися у Галичі в 2012-2017 рр., відобразити на сторінках «Галицького часопису». Тут є замітки про художні виставки, презентації книг, зустрічі з письменниками та іншими відомими людьми, які приїжджали у Галич, наукові конференції, фестивалі, які відбувалися в Національному заповіднику «Давній Галич». А ще є статті, що презентують культурно-освітню роботу Галицької районної бібліотеки.

Автор книги «Зоря «Просвіти» над Галичем» Іван Драбчук розповів про роботу над окремими публікаціями, що висвітлювали життя і діяльність галицьких просвітян, а також жителів Галича, які були активними громадськими діячами. Зібравши чимало матеріалів, І. Драбчук вирішив укласти їх у книгу, щоб полегшити роботу краєзнавцям, вчителям і всім, хто цікавиться історією Галицького краю. Автор опрацював архівні матеріали, а  також зібрав розповіді родичів тих  постатей, про які написав у книзі. І. Драбчук наголосив, що дуже важливо, коли активні люди збираються у певному місці і творять історію рідного краю. А громадська організація «Просвіта» на той час відігравала дуже важливу роль, оскільки популяризувала твори українських письменників, ставила українські вистави і тим самим піднімала національну свідомість українських громадян.

В обговоренні книг взяли участь працівники Заповідника, бібліотекарі, вчителі, колеги. Серед них завідувач науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич» Марія Костик, заступник директора Галицької гімназії Людмила Фрейнак, бібліотекар читального залу Галина Петраш, колишній директор дитячої бібліотеки Леся Мельницька, колеги Марія Сохан, Мар’ян Грінер та інші. Промовці зробили висновок, що ці книги є дуже потрібні для вивчення історії рідного краю й зокрема міста Галича. Вони полегшать роботу вчителям, історикам, учням на уроках краєзнавства, а також розкажуть багато цікавого про галицькі родини й активних громадських діячів, які змінювали на краще життя рідного міста Галича й Галицького краю. Власні вірші читала талановита поетеса з Бурштина Марія Букавин.

Марія Костик

У четвер, 3 травня 2018 року, в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася наукова конференція «Історико-урбаністичний атлас Галича: засади та реалізація», організована з ініціативи Національного заповідника «Давній Галич» і Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України.

У роботі взяли участь історики-науковці з Галича, Львова та Івано-Франківська: Мирон Капраль, Юрій Лукомський, Василь Петрик, Андрій Стасюк, Зеновій Федунків, Лариса Поліщук, Андрій Фелонюк та Володимир Козелківський. Відкрив засідання завідувач науково-освітнього відділу, кандидат історичних наук Андрій Стасюк. Вітальне слово від Національного заповідника «Давній Галич» виголосив заступник генерального директора з питань охорони культурної спадщини Володимир Дідух, а також побажав учасникам плідної співпраці та виважених науково-обґрунтованих рішень.

З цікавими доповідями на конференції виступили доктор історичних наук, професор Львівського національного університету ім. І. Франка, керівник  Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Мирон Капраль, кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Лукомський (м. Львів), кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Василь Петрик (м. Львів), кандидат історичних наук, викладач кафедри архітектурного проектування, член Національної спілки краєзнавців України Зеновій Федунків та інші вчені. Конференція проходила в атмосфері цікавої дискусії, мета якої – відновити колишню славу могутнього Галицько-Волинського князівства та зробити графічну реконструкцію княжого Галича. У своїх виступах науковці принагідно зауважили, що дослідження давнього Галича продовжуються, оскільки умови розвитку міста сприяли збереженню значної частини його пам’яток. Тому ми маємо сьогодні рідкісну можливість дослідити і зберегти для нащадків цілий історико-природний комплекс, пов’язаний зі становленням та розвитком  стольного града Галича, примножуючи його велич і славу.

Леся Шептинська

Історичні читання під назвою «Історія, якої не знаємо», присвячені 75-тій річниці створення дивізії СС «Галичина», відбулися у Галицькій районній бібліотеці. На зібрання, яке підготувала Богдана Кривоніс, були запрошені історики, працівники Національного заповідника «Давній Галич».

Дивізія зброї СС «Галичина» - це підрозділ  у складі військ Ваффен-СС Німеччини, що існував у 1943–1945 роках і був укомплектований з українців греко-католицького віросповідання, фактично виключно  з галичан. Цікаво, що під час набору добровольців  (травень 1943 р.) вона мала назву Галицька стрілецька дивізія, а з кінця травня 1943  по травень 1944 р. стала називатися Дивізія добровольців СС «Галичина». Власне ця назва є найбільш поширеною на означення цього військового формування.

Про бойовий шлях дивізії та її найтяжчий бій під Бродами розповіла молодший науковий співробітник НДЗГ Ірина Гусак. Завідувач науково дослідного відділу заповідника Марія Костик проаналізувала книгу «Мозаїка моїх споминів»  одного з командирів дивізії Євгена Побігущого – «Рена». Спогади – це унікальна річ, яка відтворює маловідомі сторінки формування дивізії від людини, яка стояла біля її витоків.

Провідний редактор  інформаційно-видавничого відділу установи  Іван Драбчук торкнувся проблеми взаємодії вояків дивізії «Галичина» та Української повстанської армії. Він, зокрема, коротко розповів про тих повстанських командирів, котрі пройшли вишкіл у дивізії.

Присутнім цікаво було дізнатися про долі дивізійників, які є уродженцями Галича та сусідніх Більшівців.  Це стрільці Михайло Гусак, 1922 р.н., загинув у бою під Бродами, Михайло Мельник, загинув у 1945 р. на території колишньої Югославії, Григорій Мельничук, 1922 р.н., загинув у бою під Бродами, Сабадах Василь, 1905 р..н., загинув у с. Ясенів біля Бродів, стрільці Калини - батько і син (на жаль, імена не вказані), загинули у бою біля Фельдбаха у 1945 р., Микола Стасюк, 1915 р.н., загинув у 1944 р. в Будапешті.

Також історик розповів про те як проходив набір добровольців у м. Галичі,  про що повідомляє коротка замітка у часописі «Станиславівське слово для областей» за 1943 рік. Її пропонуємо для читачів  як історичне джерело.

Іван СІЛЕЦЬКИЙ

 

 

На бій з большевиками

(Галич в обличчі творення  Стрілецької Дивізії «Галичина»)

Дня 5 травня 1943 р. відбулася в старинному Галичі заходом галицької волості города Галича нарада в справі участи в наборі до СС Стрілецької Дивізії «Галичина». На залі в «Народному Домі» приязні місцеві комбатанти, священики, вчителі, міщани, представники дооколичних сіл. Нараду відкрив волосний старшина Степан Семань, бувший УСС, який привітав і представив зібраним коменданта на район Галич в особі сотника Мацькевича, що веде акцію як військово-уповноважений.

Сотник Мацькевич в ядерних словах візвав (закликав. - І.С.) населення Галича і галицької волости масово зголошуватись в ряди СС Дивізії та тим чином дати доказ, що Галич, колишній носій княжої слави, ставиться позитивно до акції, якою і є створення Дивізії. На залі повно приявних (прибулих. – І.С.). Після того промовляли і бувші УСС, дир. Яцинович, інж. Герчанівський, бувший СС і учасник з Базару та д-р Володимир Мурович,  які заохочували йти лавою в ряди - Стрілецької Дивізії.

Врешті промовив о. Сивенький, місцевий катехит, який силою аргументів і прикладів переконав приявних - про необхідність взяти участь в поході на большевиків завважуючи,  що лише зброя при сильній вірі може нас вдержати в теперішній хуртовині. Він візвав молодь вступати в ряди  Стрілецької Дивізії.

Учасники оплесками переривали його сильну в приклади мову. Наприкінці ще промовив інж. Терпиляк. Відспіванням пісні «Ой, у лузі» закінчено нараду.

«Станиславівське слово для областей» №21 від 23.05.1943 року

 

Під такою назвою в Галицькій районній центральній бібліотеці відбулося засідання літературної вітальні, присвячене 100-річчю від дня народження українського письменника, літературного критика, громадського діяча Олеся Гончара. Завідувач відділу обслуговування бібліотеки Марія Венгрин пригадала біографію ювіляра.

Народився Олесь Терентійович Гончар 3 квітня 1918 p. в с. Ломівці неподалік Катеринослава (нині передмістя Дніпра). Дитячі роки провів у слободі Суха Кобеляцького району Полтавської області. Закінчив семирічку, навчався у Харківському технікумі журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися в періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету на філологічний факультет. Ранні оповідання й повісті О. Гончар присвятив людям, яких добре знав, з якими не раз зустрічався в житті.

Коли в 1941 р. почалася війна, Олесь Гончар разом з іншими студентами Харківського університету пішов добровольцем на фронт. Воєнні умови (він був старшим сержантом, старшиною мінометної батареї) не сприяли творчості. Але й за нелегких обставин О. Гончар не розлучався з олівцем та блокнотом. Вірші, що народжувалися в перервах між боями, сам письменник назве згодом «конспектами почуттів», «поетичними чернетками для майбутніх творів».

Після закінчення війни впродовж трьох років працює над трилогією «Прапороносці», публікує в цей час кілька новел і повість «Земля гуде», завершує навчання в вузі (Дніпропетровський університет). За довгі роки творчої праці (помер О. Гончар 14 липня 1995 р. у віці 77 років) письменник написав десятки романів і повістей, був першим лауреатом Шевченківської премії. Працю на ниві художньої прози поєднував з літературно-критичною і громадською діяльністю.

Учасники літературної вітальні, активні читачі Марія Сохан, Марія Костик, Любов Бойко проаналізували творчість письменника. Бібліотекар читального залу Галина Петраш поділилася враженнями від прочитаних щоденників Олеся Гончара, де зафіксовані основні факти його життя, відображена реальна картина суспільних подій.

Любов Бойко.

У четвер, 26 квітня 2018 р., в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» для духовенства та представників церковних громад відбувся науково-практичний семінар «Християнські скарби Галича: досвід вивчення, збереження та популяризація».

На заході, крім співробітників Заповідника, були присутні вчені-історики, священик церкви Різдва Христового о. Володимир Кузюк, духовенство та представники церковних громад Галицького району і вчителі християнської етики галицьких шкіл. Організатор семінару, завідувач науково-освітнього відділу Національного заповідника «Давній Галич», кандидат історичних наук Андрій Стасюк попросив священика церкви Різдва Христового о. Володимира Кузюка та декана Галицького УАПЦ  Іоана Кузя поблагословити зібрання і розпочати захід із молитви.

Після спільної молитви «Христос Воскрес!» о. Володимир поділився своїми враженнями від прекрасних картин з «Виставки Самчиківського розпису», яка була представлена у Картинній галереї 10 квітня 2018 року. - Ця зустріч  не є першою у Картинній галереї Заповідника, - наголосив  о. Володимир. Він зазначив, що за допомогою дослідження та вивчення стародруків можна зробити культурно-історичний аналіз минулих поколінь. Заступник генерального директора з менеджменту, економіки та фінансів Ірина Чернега привітала гостей і висловила вдячність парохам релігійних громад та їх представникам за підтримку у збереженні культурної спадщини та співучасть в організації семінару.

Зі вступним словом до присутніх звернувся Андрій Стасюк. Він підкреслив, що з нагоди відзначення 715-ої річниці створення Галицької митрополії (1303 – 2018 рр.) Національний заповідник «Давній Галич» ініціює проведення виставки «Галицькі стародруки XVII – поч. XX ст.». Задля організації дійства впродовж місяця травня цього року, працівники науково-освітнього відділу планують провести релігієзнавчо-пошукову експедицію храмами колишнього сакрального простору Галича.

На науково-практичному семінарі виступив кандидат історичних наук, доцент кафедри релігієзнавства, теології і культурології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника  Ігор Коваль з доповіддю на тему: «Досвід співпраці Церкви та Науки у сфері культурної спадщини». Він акцентував, що церква – одна з найстаріших інституцій у суспільстві, а у незалежній Україні є чи не єдиною установою, яка незмінно зберігає найвищий рівень довіри українських громадян.

На заході також  було репрезентовано унікальну виставку старовинних та рідкісних книг на тему: «Євангельські гравюри XVII ст. як історичне джерело», підготовлену провідним науковим співробітником науково-освітнього відділу, аспірантом Андрієм Петрашем. У своїй доповіді він звернув увагу на історію походження гравюр, їх типи та особливість, адже у стародруки вміщені гравійовані зображення творів мистецтва, що дають можливість на документальній основі відтворити його розвиток в історичному контексті. Про правовий режим Церкви в Україні розповіла молодший науковий співробітник науково-освітнього відділу Діана Ковальська.

- На сучасному етапі розбудови суверенної та незалежної української державності правовий характер взаємовідносин церкви й держави у сфері збереження, вивчення об’єктів культурно-історичної цінності визначається Конституцією України та Законами України «Про свободу совісті та релігійні організації» й «Про охорону культурної спадщини», - відмітила Діана Ковальська.

Наприкінці семінару виступив завідувач Музею історії «Давній Галич» Тарас Зіньковський, який доповів про каталогізацію та опис предметів сакрального мистецтва музею.

Кандидат історичних наук, провідний співробітник відділу фондів Заповідника Мар’яна  Бацвін у своєму виступі зупинилася на збереженні й обліку церковних предметів у фондах Національного заповідника «Давній Галич» та  закликала  духовенство, вчених-істориків, педагогів Галицького району до тісної співпраці.

Леся Шептинська

Чергове засідання вченої ради Національного заповідника «Давній Галич» відбулося 23 квітня 2018 р.

Насамперед перед науковцями заповідника виступив колишній співробітник установи І. Юрченко, котрий розповів про Каталог надмогильних пам’ятників єврейського цвинтаря в Галичі, який він підготував у співавторстві з М. Носоновським. Видання обсягом понад 200 сторінок містить фото надгробків, епітафії на івриті, переклад українською мовою. Нагадаю, що в 2000 р. побачив світ Каталог надмогильних пам’ятників караїмського цвинтаря в Галичі, де одним зі співавторів був Іван Юрченко. Як зазначали колеги Н. Качковська, В. Дідух, В. Стасюк, Іван Валерійович провів величезну роботу – розчищав надгробки, фотографував пам’ятники і зокрема написи на них, класифікував їх і, що найголовніше, знайшов фахівця, котрий переклав їх з івриту. Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин запропонував вченій раді затвердити видання до друку.

Наступним питанням був звіт про роботу відділу археології Національного заповідника «Давній Галич» за 2017-2018 рр., з яким виступив завідувач відділу, кандидат історичних наук Тарас Ткачук. Тарас Михайлович повідомив, що археологічний загін, який він очолює, провів розвідки біля с. Сілець Тисменицького району, де знайдено стоянку кам’яного віку, неолітичне поселення тощо. Закладено шурфи біля церкви Спаса. З метою музеєфікації контрфорсів проводились дослідження біля церкви Різдва Христового в Галичі. Разом з івано-франківськими дослідниками галицькі археологи проводили розвідки біля м. Рогатин, с. Городниця, с. Яківка, в подальшому буде створена археологічна карта Івано-Франківщини. Дослідження Т. Ткачука про поселення Більшівці увійшли до окремого видання, а наукова стаття археолога опублікована в збірнику Оксфордського університету.

Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин розповів про свою участь у засіданні Верховної Ради України, на якому розглядались питання, пов’язані з охороною культурної спадщини.

В різному члени вченої ради обговорили можливість видання поетичної збірки галицького караїма Зарахія Абрагамовича, яку підготувала до друку науковий співробітник Музею караїмської історії та культури Надія Васильчук.

Любов Бойко.

Третього дня Великодніх свят, у Світлий вівторок, Картинну галерею Національного заповідника «Давній Галич» звеселили різнобарвні малюнки Піденно-Східної Волині та українські пісні – відкрилася виставка Самчиківського розпису. Колеги з Державного історико-культурного заповідника «Самчики» (село з однойменною назвою в Старокостянтинівському районі на Хмельниччині) вже вдруге завітали на нашу Галицьку землю. Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин привітав гостей, які в такий гарний час – Великодні свята, привезли в Галич унікальні роботи, попросив священика церкви Різдва Христового о. Володимира Кузюка поблагословити присутніх. Після спільної молитви «Христос Воскрес!» о. Володимир поділився своїми враженнями від прекрасних розписів, побажав миру Україні, Божої ласки в родинах, творчих злетів митцям. У будь-який час, всілякими способами ми повинні прославляти Господа, – сказав священик.

З цими словами погодився Андрій Стасюк, завідувач науково-освітнього відділу Національного заповідника «Давній Галич», кандидат історичних наук, який зазначив, що ще тиждень тому Картинна галерея була в смутних тонах – виставка плащаниць нагадувала про муки й терпіння Ісуса Христа. А зараз – радісний час. Цей день створив Господь для того, щоб ми веселилися.

–Ми приїжджаємо сюди як до родини, як до найкращих сусідів, – зізнався директор Державного історико-культурного заповідника «Самчики», заслужений майтер народної творчості України, член Національної спілки художників України Олександр Пажимський. Він розповів про витоки Самчиківського розпису, дослідницьку діяльність співробітників установи, які не лише віднаходять у старих бабусиних скринях давні розписи, але й самотужки відтворюють їх.

Заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, викладач Самчиківської дитячої художньої школи традиційного декоративно-прикладного мистецтва Сергій Касьянов поділився секретами творчості – і власної, й вихованців – учнів 1-5 класів, які навчаються у школі.

Приємним подарунком для присутніх стали українські народні та авторські пісні у виконанні подружжя з Городенки – Андрія та Дарії Кучмеїв, котрі багато років жили і працювали в Самчиках. До їх дуету приєднався й Михайло Карпович Юзвук, керівник народної студії «Просвіт», член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, а слухачі аплодували і підспівували артистам.

Наша Україна багата талантами. Хмельниччина засвідчила багатство духовної краси українців.

Гостей привітали міський голова Галича Орест Трачик, представник районної влади Олександр Чабак, заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький. Колеги з ДІКЗ «Самчики» подарували на пам'ять про своє перебування в Галичі календарі, буклети, збірник наукових праць «Маєток», навзамін гості отримали календарі зі старими світлинами Галича (з колекції Андрія Чемеринського), а також перший примірник нового часопису «Давній Галич», що вийшов напередодні.

Любов Бойко

Адміністрація і профспілковий комітет Національного заповідника "Давній Галич" щиро вітають колег зі  святом Воскресіння Господнього.

 

Христос Воскрес, зійшов з небес,

приніс усім надію.

Буяє все і квітне все,

і люди всі радіють.

В душі у кожного - весна,

у серці - мир і ласка.

Нехай смачна і запашна

довершить свято паска!

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

Напередодні Великодніх свят побачив світ перший номер газети «Давній Галич», заснований колективом однойменного Національного заповідника. Часопис виходитиме щокварталу, на 24-ох сторінках, у ньому публікуватимуться дослідження з історії нашого краю, висвітлюватимуться невідомі факти про нашу минувшину.

Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» і шеф-редактор видання Володимир Костишин звернувся до читачів, особливо молоді, з пропозицією збирати матеріали, записувати спогади старожилів, щоб разом заповнювати прогалини в знаннях про наше стольне місто в різні періоди його існування, спільно розкривати невідомі досі таємниці. В першому номері часопису провідний науковий співробітник науково-освітнього відділу, кандидат історичних наук Андрій Стасюк зробив аналітичний огляд матеріалів за січень-березень 2018 р., розміщених на сайті заповідника. В номері також опубліковані статті заступника генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з питань культурної спадщини Володимира Дідуха, заступника генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи, кандидата історичних наук Семена Побуцького, завідувача науково-дослідного відділу заповідника Марії Костик та інших науковців.

Сподіваємось, що в газеті буде багато нових авторів, свіжих думок, креативних ідей. Адже Національний заповідник «Давній Галич» – це великий колектив, чимало молодих працівників, тепер наукові співробітники мають змогу публікувати свої дослідження в новому виданні. Знайдеться місце і для статей дописувачів з інших наукових закладів. Однозначно, кожна нова газета, нова книжка – це позитивне явище.

Любов Бойко

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:8143

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:15520

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:6769

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:7102