В рамках українсько-угорського партнерства в Національному заповіднику «Давній Галич» 12 липня відкрито мистецький проект угорського художника Ласло Чока «Знаки з дороги».

Впродовж останніх років можливість побачити твори талановитого майстра отримали мешканці Берегово, Мукачева, Ужгорода, Чернівців, Львова, Києва, Івано-Франківська, Калуша. Сьогодні познайомитись з «ліричним абстрактом» відомого угорця мають можливість поціновувачі сучасного мистецтва у Галичі.

- Виставка творів угорського художника Ласло Чока не лише сприятиме виникненню значного інтересу у поціновувачів сучасного образотворчого мистецтва, а й сприятиме зміцненню культурних зв’язків між Україною та Угорщиною, - зазначив під час презентації виставки в Картинній галереї Заповідника заступник генерального консула Угорщини в Ужгороді Ласло Віда.

Творчість Ласло Чока добре відома в Угорщині, Словаччині, Румунії. Він народився 24 січня 1967 року в Шельмешілошво (Трансільванія), молоді роки провів у місті Зілаг. З живописом вперше познайомився в майстерні художника Сабо Вілмоша. У 1989 році покинув комуністичну Румунію і оселився в Угорщині.  Саме тут ставав на ноги як митець. Займався монументальним розписом у візантійському стилі (в техніці «секко» по сухій штукатурці) церков на острові Кіпр, а також римо-католицького костелу в  місті Сазгаломбатта в Угорщині.

На сучасному етапі творчості митця захоплюють абстрактні поєднання фігур, ліній, кольорових плям, що дозволяють виразити складну парадоксальність простору, перетворюючись у артефакти візуалізації, що надаються для невимушеного споглядання. Його «Знаки з дороги» – це фундамент творчого життя, ліричні акорди самовираження.

- Творчий шлях художника позначений успішними виставками по всьому світу, високими оцінками критиків, а найголовніше зрілою майстерністю і власним авторським почерком, а презентація виставки на галицьких теренах – своєрідний творче єднання культур - підкреслив генеральний директор Заповідника Володимир Костишин.

Гостей, організаторів і учасників презентації з мистецьким проектом привітали перший заступник голови районної державної адміністрації Микола Попович та міський голова міста Галича Орест Трачик.

 

Ярослав Поташник

04.07.2016 року в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулося засідання Вченої ради, на якому  з оглядом  тематики доповідей, поданих на  Міжнародну наукову конференцію «Галич і Галицька земля: досвід і проблеми збереження історико-архітектурної спадщини середньовічних міст в Україні та Європі», виступив кандидат історичних наук, заступник з наукової роботи С.Побуцький.

З другого питання порядку денного слухали  звіт керівника експедиційного загону Галицької постійно діючої комплексної науково-дослідної експедиції, старшого наукового співробітника відділу охорони культурної спадщини  А.Чемеринського, який проінформував, що робота загону базувалась на дослідженні Галицького старого некрополя, наголосивши, що дане цільове дослідження проводилось вперше. Керівник загону зазначив, що кладовища відносяться до категорії пам’яток, без яких неможливо відтворити повноцінну історію міста загалом, адже місця для поховань містять цінну, а подекуди унікальну інформацію щодо осіб, які впливали на життя громади. Сказав, що на території міста нараховується 8 кладовищ, які знаходяться у різних його частинах.  Окреслив основні напрямки, мету, завдання та новизну дослідження. Доповів, що  за час роботи експедиції обстежено 1041 поховання. З них - 26, 8% неідентифіковані (без епітафій), 1,9 % зруйновані, 4,4% - австрійського періоду, 7,4% - польського періоду, 1,5% - Другої світової війни, 57,4 - після 1944 р. За результатами роботи здійснено: порівняльний аналіз картографічного матеріалу різних часових періодів; проведено аналітичне  й статистичне дослідження  щодо прізвищ, релігійної приналежності та  роду професійної  діяльності осіб; виокремлено цивільні та військові поховання; здійснено фото фіксацію й створено фотоархів пам’ятників; виокремлено прізвища осіб, цікавих для подальших досліджень, а також визначено ступінь збереженості пам’ятників.

За результатами голосування вирішено:

1. Затвердити тематику доповідей Міжнародної наукової конференції «Галич і Галицька земля: досвід і проблеми збереження історико-архітектурної спадщини середньовічних міст в Україні та Європі».

2. Звіт  старшого наукового співробітника відділу охорони культурної спадщини  А. Чемеринського, керівника експедиційного загону Галицької постійно діючої комплексної науково-дослідної експедиції з дослідження Галицького некрополя  вважати задовільним.

3. А.Чемеринському до 10.10.2016 р. підготувати текст експериментальної екскурсії «Старий некрополь Галича».

4. С.Побуцькому, А.Чемеринському, Я.Поташнику до кінця 2016 року підготувати до друку путівник «Галицький некрополь».

5. У 2017 році, в рамках  Галицької постійно діючої комплексної науково-дослідної експедиції, продовжити роботу експедиційного загону з дослідження кладовищ Галича.

Н. Качковська

Питання підготовки та проведення традиційної Всеукраїнської патріаршої прощі обговорено під час  виїзної наради, яка відбулася 8 липня на території Національного заповідника «Давній Галич» у відпустовому центрі с.Крилос, біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці за участю голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Олега Гончарука, високопреосвященного Ахиєпископа та Митрополита Івано-Франківського УГКЦ Володимира Війтишина, духовенства УГКЦ, очільників Галицької районної державної адміністрації та районної ради, керівників департаментів та управлінь ОДА, адміністрації Національного заповідника «Давній Галич».

- Зважаючи на те, що проща до відпустового місця Галицької Чудотворної ікони Матері Божої в Крилосі носить загальнодержавний  характер, - зазначив керівник області, - питання винесені на сьогоднішню нараду стосуються перш за все підготовки об`єктів на території відпустового центру та Музею історії Галича, а це благоустрій території, забезпечення належної роботи служб, які обслуговуватимуть прочан. Особливу увагу слід звернути на безпеку громадян, організацію правопорядку та недопущення торгівлі алкоголем, навіть у крамницях. Необхідно детально продумати кожне питання, обстежити кожен об`єкт, щоб потім не було жодних проблем, - підсумував очільник Прикарпаття.

Владика Володимир із свого боку подякував адміністрації Національного заповідника «Давній Галич» за надану можливість вже вкотре проводити патріаршу прощу на теренах Заповідника. Митрополит висловив слова вдячності  органам державної влади за підтримку і допомогу.

Неоднозначним було й питання про повернення у Галицьку землю тлінних останків князя Ярослава Осмомисла, зважаючи на те, що у 2017 році ми вшановуватимемо 830-і роковини з дня смерті цього визначного державо творця, політика, дипломата.

Зустріч закінчилась Божим благословенням Владики Володимира у стінах храму Успіння Пресвятої Богородиці.

 

Ярослав Поташник

Наукові читання, присвячені 20-річчю прийняття Конституції України, відбулися в Національному заповіднику «Давній Галич». Ініціатором і організатором їх проведення став науково-освітній відділ установи. Як відомо, термін «конституція» має  коріння ще в античних часах. Вважається, що він як нормативно-правовий термін  вперше був вжитий у документах, які починалися словосполученням Rem Publicum Constituere – «Римський народ установлює».

Двадцять років тому українці так само встановили  (тобто прийняли) свій Основний Закон, який закріпив засади державного устрою України. Взагалі мусимо зазначити, що ми маємо цілком пристойну Конституцію – не кращу, але і не гіршу, ніж в інших цивілізованих державах. Наш Основний Закон – це Конституція нормальної середньостатистичної держави. Одна тільки проблема, що не всі хочуть її дотримуватись і виконувати.

Разом з тим українці мають певні «конституційні» традиції. Адже були у нас «Руська Правда» і «Конституція Пилипа Орлика». Про ці правові акти розповіла  присутнім завідувач науково-дослідного відділу заповідника Марія Костик, про законотворчі акти УНР і ЗУНР мав слово завідувач науково-освітнього відділу Ярослав Поташник, а працівниця відділу Мар’яна Коваль розкрила основні засади Конституції України 1996 року.

Оскільки захід проходив у переддень проголошення Акту про відновлення Української держави 30 червні 1941 року, молодший науковий співробітник заповідника Андрій Стасюк  підготував презентацію, яка була переглянута учасниками святочного зібрання. Зазначимо, що окрім працівників Національного заповідника на читаннях були присутні бібліотекарі ЦРБС, а також небайдужі галичани.

 

Іван ДРАБЧУК

Презентація нової книги співробітника Національного заповідника «Давній Галич» Ганни Жолоб «Ювілейний святий рік в Успенському храмі» (Івано-Франківськ, 2016 р.), відбулася у Крилосі біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Як і тема книги, так і місце презентації були вибрані не випадково. Адже Крилос, тобто Давній Галич – це те місце, яке має потужну енергетику і дуже світлу ауру. Незважаючи на те, що надворі стояла нестерпна спека, під навісом відновлених оборонних украплень ХVІІ ст. люди її не відчували. Вони ніби перебували у зовсім иншому вимірі. Вимірі духовному, бо якраз перед ними були відкриті ті двері Милосердя, пройшовши через які люди мають унікальний шанс очиститися від гріхів.
Присутність на презентації нової книги Владики Йосафата Мощища і священиків тільки підсилювала її значущість. І хоча автор кілька разів назвала своє творіння книжечкою, брошурою (видання має 48 сторінок), усе ж ми розуміємо, що у ній не головне форма чи товщина, а зміст. Власне, і Владика Йосафат підкреслив, що слово має велику силу. Воно було творцем, рушієм історичних подій, воно і зараз впливає на наш світ і змінює його.
У книзі можна виділити три складові. Перша – історія Церкви Успіння Пресвятої Богородиці, з усіма перипетіями часу, що вкладається в кілька століть. Друга – це сучасний (досить скрупульозний) літопис подій, які відбуваються останні десятиліття на Крилоській горі, і розповідь про те, як це святе місце повертає собі колишню велич. Третє - це духовна основа, яка власне розкриває тему книги. Відчувається, що автор – дружина священика і творить, зважаючи на його духовні настанови.
На презентації нової книги Г. Жолоб виступили Ігор Коваль та Семен Побуцький. Відгукнулися на запрошення працівники Національного заповідника «Давній Галич», жителі с. Крилоса, гості з м.Галича, які захотіли поєднати себе зі Словом. Наприкінці виступу автора було сказано, що спонсором цього презентаційного видання з кольоровими світлинами Володимира Дідуха є фірма «Ярковиця» в особі її керівника п. Володимира Балагури. Мені чомусь подумалось: от якби ця фірма захотіла щось побудувати чи відбудувати у Крилосі. Це був би також гарний подарунок, як і книга – на віки.
Іван ДРАБЧУК

Цікава і пізнавальна виставка з життя караїмських осідків на території Польщі, України та Литви відкрилася у виставковій залі Національного заповідника «Давній Галич». Ідея її проведення належить власне заповіднику, а організована вона за підтримки Спілки польських караїмів, особисто Анни Сулімович і Майоли Абкович, а також ІІІ секретаря консульства Польської республіки у Луцьку Ельжбети Зелінської. Цікаво, що до Галича ця виставка демонструвалась у Вроцлаві та Луцьку. Галич, який має окрему сторінку караїмської історії, не міг на неї не відгукнутися. Тим більше, що цього року минає 770 літ, відколи за князя Данила Галицького поселилось у Галичі 80 караїмських родин, які прибули до нас із Криму.
Прерогативою їхньої діяльності була тоді торгівля. Однак кілька століть, мешкаючи поряд з українцями та поляками, караїми зберігали і свій побут, і особливо духовний світ. Власне релігійна окремішність й призвела до того, що караїми з часом вимерли. Зокрема у Галичі зараз прописаний (але мешкає в Ізраїлі) Шимон Морткович - єдиний представник цього давнього самобутнього етносу. Однак там, де караїмів є більше (наприклад, за останніми даними, зараз у Польщі мешкає більше двох тисяч караїмів, а в Україні - понад тисячу триста), вони стараються зорганізуватися в громади і зберігати та примножувати свої традиції. Зрештою, не завадило б і нам так дбати про власну історію, і зокрема про історію наших родин.
Про історію караїмської громади м. Галича на відкритті виставки розповіла Надія Васильчук, співробітник Музею караїмської історії ї культури та Ярослав Поташник, завідувач науково-освітнього відділу. Вітальне слово виголосили аташе відділу співпраці з поляками в Україні Генерального консульства Республіки Польща у Львові Сільвія Андуар-Піховська та заступник з наукової роботи Національного заповідника «Давній Галич» Семен Побуцький. Гостя зі Львова подякувала за запрошення на захід співробітникам Національного заповідника «Давній Галич» в особі генерального директора Володимира Костишина і закликала колектив установи до співпраці.
Також на виставці демонструються листи з епістолярної спадщини Зараха Зараховича, довголітнього секретаря Галицького міського суду, як видно, чоловіка досить освіченого, який знав кілька мов.
Отож з неповторним світом караїмів можна познайомитися у Галичі. Він зберігся як пам’ять, але зберігся. І в цьому його цінність, яку варто осягнути.
Іван ДРАБЧУК

Є люди, які своїми духовними параметрами долають і рамки своєї епохи, і межі життя. Смерть не зупиняє їх впливу, вони залишаються необхідними нації і після смерті. І тоді говоримо про безсмертя.
Серед знаменних дат та імен в українській історії чільне місце займає постать Євгена Михайловича Коновальця – борця за незалежність Української держави, справжнього патріота своєї Батьківщини, ідеолога українського націоналістичного руху.
Полковник Армії Української народної Республіки, командир Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів, перший голова ОУН народився 14 травня 1891 року в селі Зашків на Львівщині.
У цьому році відзначається 125-а річниця від Дня народження визначного українського військового і політика. З цієї нагоди 14 травня у Національному заповіднику «Давній Галич» відбулися історичні читання. Науковці говорили про воїна і командира, на якого орієнтувалися тисячі українських патріотів. У рамках читань учасники переглянули документальний фільм «Євген Коновалець і його доба», створений Львівськими теледокументалістами.
Ярослав Поташник

11 червня 2016 року з благословення Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Володимира на території Національного заповідника «Давній Галич» у Церкві Успіння Пресвятої Богородиці, що у селі Крилос, відбулася четверта Всеукраїнська проща медичних працівників до Галицької чудотворної ікони Матері Божої.
Програмою було передбачено молитву до Христа Милосердного, розважання «Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний», прохід прочан через Двері Божого Милосердя, архієрейську Божественну Літургію за участю Єпископа помічника Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ Преосвященного Владики Йосафата (Мощича), уділення повного відпусту прочанам та освячення води.
До літургійних заходів долучилися генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин та заступник з менеджменту, економіки та фінансів Ірина Чернега.
За окремою світською програмою співробітники Музею історії Галича провели ряд екскурсій для учасників прощі. Медичні працівники чи не з усіх куточків України мали змогу ближче познайомитись з історією давнього міста на крилоських пагорбах, торкнутися священного фундаменту Успенського собору, відвідати експозицію історії церкви в Галичині, вмитися джерельною водою з княжої криниці.

Ярослав Поташник


Чергове засідання літературної вітальні, що відбулося в Галицькій центральній районній бібліотеці, було присвячене творчості сучасних українських письменників Андрія Кокотюхи та Люко Дашвар. Бібліотечні працівники М. Венгрин, Т. Гусак, Г. Петраш та співробітники Національного заповідника «Давній Галич» Г. Величко, Л. Бойко, М. Костик пригадали основні події з життя митців, проаналізували їх твори, висловили свої думки про ту чи іншу книгу.
Незважаючи на різні життєві дороги, єднає цих авторів те, що вони обоє – «Золоті письменники України».
Андрій Кокотюха народився 17 листопада 1970 року в місті Ніжині Чернігівської області. В дитинстві любив слухати казки, придумував власні. Мріяв стати бібліотекарем, проте закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Перше оповідання опублікував у 1987 році. У 1991 році написав кримінальний твір «Шлюбні ігрища жаб», який отримав нагороду видавництва «Смолоскип». У 1996 році роман вийшов окремою книжкою і набув широкого негативного розголосу в пресі. Завдяки цьому А. Кокотюха став одним з відомих сучасних письменників. Автор співпрацює з популярними українськими газетами, журналами і телеканалами. Твори А. Кокотюхи неодноразово були відзначені нагородами. У 2012 році він став «Золотим письменником України». Учасники літературної вітальні ділилися враженнями про романи А. Кокотюхи «Аномальна зона», «Привид із Валової», «Вогняна зима».
Люко Дашвар – творчий псевдонім української письменниці, сценариста, журналіста Ірини Іванівни Чернової, яка народилася 3 жовтня 1957 року в Херсоні. Спочатку працювала інженером, вийшла заміж, народила дітей. В журналістиці – з 1986 року. Починала з обліковця листів у місцевій редакції, а далі стала головним редактором херсонської молодіжної газети. З 2001 року – головний редактор газети «Селянська зоря». Деякий час працювала журналістом і редактором жіночих журналів, писала кіносценарії. Перший роман «Село не люди» став лауреатом премії конкурсу «Коронація слова-2007». Різноманітними нагородами були відзначені й інші твори письменниці. У 2012 році Люко Дашвар отримала відзнаку «Золотий письменник України». Проаналізувавши романи «Село не люди», «Молоко з кров'ю», «На запах м'яса», «ПоКров», учасники літературної вітальні зійшлися на думці, що сучасна українська література має чимало цікавих авторів-жінок, серед яких і Люко Дашвар.
Любов Бойко

25 травня працівники Національного заповідника «Давній Галич» у складі представницької делегації, до якої ввійшли представники громадських і політичних організацій району, відвідали Меморіал воїнам Української Галицької Армії на Личаківському цвинтарі у Львові.
Цей день був не випадковим, адже, саме 25 травня Україна вшановувала пам’ять видатного українського державного та громадського діяча, Голови Директорії Української Народної Республіки, Головного Отамана Армії УНР Симона Петлюри у 90-і роковини його трагічної загибелі. Крім того, 23 травня ми вшановували Героїв України. І ці дві дати злилися в одну.
Програму перебування у Львові галичани розпочали з обряду проходження через Двері Божого Милосердя та спільної молитви у Соборі Святого Юра, за участю сотрудника церкви Різдва Христового міста Галича о. Володимира Кузюка, відвідали крипту Собору і помолилися над похованнями видатних діячів УГКЦ Митрополита Андрея Шептицького, Патріарха Йосифа Сліпого, кардиналів Сильвестра Сембратовича, Мирослава Івана Любачівського, владики Володимира Стернюка.
Прослухали захоплюючу розповідь про єпископа Української Греко-Католицької Церкви, митрополита Галицького та архієпископа Львівського – предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви, кардинала Михайла Левицького, який у 1825 році взяв на себе всі фінансові витрати під час реставрації церкви Різдва Христового у Галичі.
На Личаківському цвинтарі галичани запалили свічки на могилах Івана Франка та Володимира Івасюка, героїв Небесної сотні на Полі почесних поховань, поклали квіти та взяли участь у панахиді на Меморіалі воїнів Української Галицької Армії, де покоїться прах Дмитра Вітовського.
– Кров наших героїв – символ відродження українства, вона нагадує нам про обов’язок працювати для рідної землі. Їх подвиг – це наші святині, єдині й нероздільні для всіх, хто живе на українській землі, – зазначив під час проповіді отець Володимир.
Пам’ятні заходи на Личакові галичани завершили виконанням державного гімну та хвилиною мовчання на могилах вояків УПА та полеглих учасників АТО.

Ярослав Поташник

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:6444

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:12639

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:5638

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:5569