20 грудня в Національному заповіднику «Давній Галич» відбувся науково-практичний семінар «Книга з каменю просто неба», присвячений 10-ій річниці виходу в світ Каталогу надмогильних пам’ятників «Караїмське кладовище біля Галича».
Відкриваючи семінар і вітаючи його учасників, генеральний директор-науковий керівник Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський зазначив, що необхідно виробити подальшу стратегію дослідження караїмської проблематики, адже представників цього унікального народу залишилося дуже мало, зокрема в Галичі мешкає лише двоє караїмів, більше живе у Криму (м. Чуфут-Кале) та Литві (м. Тракай). Галицькі науковці повинні поставити собі за мету, щоб у нашому місті існувала не просто вулиця Караїмська, а вулиця-музей. Олександр Богданович подякував Іванові Амброзійовичу Галущаку, який, працюючи в свій час головою Галицької районної ради, врятував від знищення іконостас (гехал) зі зруйнованої караїмської святині – кенаси.
Завідувач Музею караїмської історії та культури Світлана Кукула зачитала привітання учасникам семінару від голови караїмської громади Києва Володимира Хоменка, дослідників історичної спадщини караїмського народу Світлани Саітової-Бареш з Ізраїлю та Анни Сулімович з Польщі. До речі, А. Сулімович, що мешкає у Варшаві, видала книгу, де є багато світлин із зображенням галицьких караїмів, адже діди автора жили в Галичі. За своє 765-літнє існування на наших теренах Галицька караїмська громада залишила помітний слід в історії, у томі числі й у становленні Української держави.
Цікавим був виступ почесного гостя з Криму Вячеслава Лєбедєва, який привітав присутніх від імені Симферопольської релігійної громади. Він, зокрема, наголосив, що караїмів єднають такі чотири ознаки: спільність релігії, етносу, мови і звичаїв, а втрата будь-якої мови буде втратою частини культури. У Галицько-Волинську державу представників караїмського народу привіз король Данило Галицький. З того часу чимало караїмів виїхало з України в Ізраїль, США. У цих країнах проживає відповідно кілька сотень та кілька десятків осіб. Проте у США, наприклад, створений Міжнародний інститут кримських караїмів, виходять журнали «Караимика», «Наше наследие». 
Каталог надмогильних пам’ятників «Караїмське кладовище біля Галича» – важливе видання, яке розкриває духовність галицьких караїмів, наголосив заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи Семен Побуцький. Кам’яні стели і плити на караїмських похованнях з вирізьбленими семисвічниками, виноградним листям тощо свідчать про високий мистецький рівень майстрів, а епітафії на надгробках – про неабиякий літературний хист авторів. Каталог, у якому вміщено світлини надмогильних пам’ятників караїмського цвинтаря, дає можливість прослідкувати генеалогію галицьких караїмів. У планах Національного заповідника «Давній Галич» – створення меморіального комплексу «Караїмське кладовище», включення його в екскурсійний маршрут. 
Детальніше про роботу над Каталогом розповіла співавтор видання Наталя Юрченко. Вона зазначила, що ідейним натхненником дослідження історії та культури галицьких караїмів була Яніна Єшвович, яка очолювала караїмську громаду Галича. Виходу книги у світ передувала копітка праця: разом з Іваном Юрченком ходили на кладовище, чистили пам’ятники, деякі доводилося відкопувати, робили фотофіксації, переписували і опрацьовували тексти. Переклад з гебрейської здійснив дослідник караїмської культури Олексій Кефелі. Каталог, на жаль, став своєрідною епітафією Галицької караїмської громади.
На закінчення учасники семінару переглянули документальний фільм про галицьких караїмів. Його автор Ярослав Гнесь отримав цього дня звання «Заслужений журналіст України».

Любов Бойко.

Нещодавно у Галицькій центральній бібліотеці відбулися літературні читання, присвячені 80-річчю від дня народження українського письменника Григора Тютюнника. Працівники Галицької ЦБС Марія Венгрин, Галина Петраш, Богдана Кривоніс та співробітники Національного заповідника «Давній Галич» Марія Сохан, Любов Бойко, Марія Костик розповіли про життєвий і творчий шлях письменника, проаналізували його твори, зокрема оповідання, новели, повісті «Климко», «Вогник далеко в степу», «День суботній».
Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли істотну роль у виборі тем та сюжетів і у формуванні світосприймання майбутнього письменника. Закінчивши п'ятий клас сільської школи, Григір вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева у Харкові, в колгоспі, на будівництві Миронівської ДРЕС, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби у Військово-Морському Флоті (у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською мовою). Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив його брат – письменник Григорій Тютюнник. Уже відтоді поступово формувались характерні прикмети творчої індивідуальності молодого письменника: постійне невдоволення собою, наполегливі пошуки точного слова – найпотрібнішого, найвиразнішого, – тривале обдумування кожного твору. 
За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено республіканську літературну премію ім. Лесі Українки 1980 p.
1989 р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.
Власна інформація.

13 грудня в Івано-Франківському катедральному соборі УГКЦ відбулася Архиєрейська Літургія, на якій Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Патріарх Святослав (Шевчук) проголосив утворення Івано-Франківської митрополії УГКЦ. Їі першим митрополитом став владика Володимир (Війтишин).
Як наголосив Глава УГКЦ Святослав, Івано-Франківська митрополія, утворена слідом за Львівською, буде під опікою Андрея Первозванного, пам’ять якого, власне, і шанують греко-католики в цей день. Щоб ще більше скріпити патріарші структури Церкви Києва і Галича, Синод Єпископів УГКЦ вирішив створити на землях Києво-Галицької Церкви три нові митрополії, а саме: Львівську, Івано-Франківську і Тернопільсько-Зборівську – та піднести престоли Івано-Франківської і Тернопільсько-Зборівської єпархій до гідності архиєпархії. Ці рішення поблагословив Папа Бенедикт XVI. До новоствореної Івано-Франківської митрополії входять престоли Івано-Франківської архиєпархії та Коломийської-Чернівецької єпархії. Катедральним собором цієї митрополії стає собор Святого Воскресіння Христового в Івано-Франківську.
Архиєпископ Володимир (Війтишин), митрополит Івано-Франківський, подякував, насамперед, своїм батькам за християнське виховання, священнослужителям, з якими пройшов нелегкий шлях становлення Української Греко-Католицької Церкви, наголосив на важливій ролі Галича у створенні митрополії на наших теренах. 
На урочистому Богослужінні були присутні високоповажні гості з Ватикану, представники церков різних конфесій, що існують в Україні, священнослужителі УГКЦ, багато вірних Української Греко-Католицької церкви не лише з Івано-Франківська, а й з інших міст і сіл Прикарпаття, у тому числі чимало галичан.
Власна інформація.

11 грудня 2011 року в приміщенні ОО ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка відкрито фотовиставку заступника генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з питань розвитку та охорони пам’яток Володимира Дідуха під назвою «Галич на зламі тисячоліть».
Після звітної конференції просвітян області фотовиставку презентував голова Галицького райміськоб’єднання ВУТ «Просвіта», генеральний директор Національного заповідника Олександр Береговський. Промовець розповів присутнім про Заповідник, про пам’ятки культури, які знаходяться на його території. Відтак слово мав автор виставки Володимир Дідух. Він розповів про історію фотовиставки, про її першу презентацію у німецькому місті Гамбурзі, яка відбулася 3 жовтня 2004 року.
- Ця презентація, - уточнив промовець, - відбулася у Гамбурзькому музеї етнології народів світу, в його центральній виставковій залі, й була приурочена 125-річчю заснування цього всесвітньовідомого музейного закладу. У Німеччині ми тоді представляли не тільки Галич і Національний заповідник «Давній Галич», але й Україну. Відтак фотовиставка «Галич на зламі тисячоліть» на прохання Генерального консула України в Німеччині та української громади міста Гамбурга, до речі, ровесника Галича, ще майже два роки мандрувала німецькими містами. А повернувшись в Україну, вже побувала чи не в усіх національних заповідниках нашої держави.
На закінчення свого виступу Володимир Дідух щиро пошкодував, що в Івано-Франківську предсталено далеко не повну фотовиставку - тільки окремі її фрагменти. Він поінформував присутніх, що готує до друку новий двомовний презентаційний фотоальбом «Галич давній і сучасний» та нову фотовиставку під такою ж назвою. Як тільки ця робота буде закінчена, то ці проекти обов’язково будуть презентовані у великій залі ОО ВУТ «Просвіта».
Насамкінець голова ОО ВУТ «Просвіта» Степан Волковецький щиро подякував організаторам фотовиставки і наголосив на тому, що просвітяни Національного заповідника «Давній Галич» проводять велику просвітницьку роботу, бо популяризують Галич, його минуле, сучасне і майбутнє, відроджують історичну справедливість щодо цього стольного у минулому града. А учасники цього заходу, представники просвітянських осередків області, звернулися до організаторів виставки з проханням презентувати її в районних центрах Івано-Франківщини, на що отримали згоду.

Власна інформація.

На фото: Заслужений працівник культури України, краєзнавець Михайло Головатий ділиться враженнями від виставки.

З кожною новою виставкою, яка експонується у Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» збільшується коло осіб, яке хоче бути ближчим до світу мистецтва. Це – як відвідувачі виставок, які прагнуть побачити твори малярства і поспілкуватися з їхніми авторами, так і самі митці – які мають потребу передати оточуючим свою бачення навколишнього світу. Картинна галерея у Галичі стає дедалі більш популярною у мистецьких колах. Тому не випадково у ній представляють свої твори, як художники нашої області, так і з інших регіонів.
Останнього листопадового дня 2011 року тут представляв свої твори уродженець села Надієва, що на Долинщині Степан Теліжин. Цікаво, що одне з урочищ села в якому він народився, називається «Галицьке». Виставка його малярства під назвою «Краєвиди Бойківщини» була присвячена 20-ій річниці Всеукраїнського референдуму щодо проголошення незалежності України і мала на меті показати галичанам красу гір та стрімких потоків одного з найбільш цікавих етнографічних районів нашої області – Бойківщини. На виставці експонуються близько 50 пейзажів різноманітних куточків Долинського району. Куратором виставки є мистецтвознавець Христина Береговська. 
Відкрив виставку генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський. У вступному слові він наголосив на потребі міжкультурних мистецьких обмінів, важливості спілкування творчих людей – уродженців різних районів, але земляків – тому, що у всіх одна Батьківщина: Україна.
З вітальним словом на виставці виступив художник Богдан Кузів, науковий працівник музею «Бойківщина» Іван Матіїв, перший вчитель Степана Теліжина в мистецтві і одночасно директор Долинської мистецької школи Степан Ролевич, письменник Василь Олійник (м. Долина), науковець Богдан Тимків (м. Івано-Франківськ). 
Про автора сказано багато теплих слів: «…він є людиною закоханою в живопис, яка не може уявити своє життя без творчості…, …його роботи переглядаються на одному подисі…, …кожна з робіт створює враження повітряності…, …він найславніший пейзажист Долинщини…»
Автор робіт Степан Теліжин розповів про свій творчий шлях та техніки, які використовує у малярстві. На його думку, природа в значній мірі надихає людей до нових звершень, створює відчуття єдиного цілого – тому він надзвичайно любить творити пейзажі. 
Гарного настрою присутнім на відкритті виставки додавали музики, які на народних інструментах вигравали бойківські мелодії. На відкритті виставки були присутні міський голова Галича Орест Трачик, ректор Кременецького гуманітарно-педагогічного інституту Афанасій Ломакович.
Запрошуємо Вас до Картинної галереї Національного заповідника «Давній Галич» помилуватися неповторними краєвидами Бойківщини!
Андрій Чемеринський. 

Саме так можна охарактеризувати захід, який відбувся 23 листопада 2011 р. в обласній універсальній бібліотеці імені І.Франка. Цього дня тут презентував свою нову працю «Постаті галицької історії» науковий співробітник Національного заповідника «Давній Галич», краєзнавець та освітянин Іван Драбчук.
Розділити радість автора з приводу появи нового краєзнавчого видання прийшли краєзнавці, професійні науковці, студенство, представники громадських об’єднань та політичних партій. Таке широке коло представників з різноманітних згуртувань було зумовлено активною громадською позицією краєзнавця Івана Драбчука, який окрім праці на ниві освіти та досліджень минулого, був депутатом районної ради впродовж кількох скликань, є активним членом «Просвіти».
Відкрила презентацію видання присвяченого діячам ХІ – ХІХ століть заступник директора обласної бібліотеки Галина Горбань. У вступному слові вона охарактеризувала дослідника, як наполегливого та системного відвідувача читального залу бібліотеки, патріота свого населеного пункту, поета та автора численних видань з історії церковних пам’яток та життєписів осіб, які відіграли значну роль у процесах державотворення.
У своєму слові краєзнавець Іван Драбчук висловив радість з того приводу, що презентація книги проходить у «храмі книжок». Таке відношення автора до книг не є випадковим – з дитинства він не проводив і дня без читання, цьому сприяло і те, що його мати була шкільною вчителькою. Цікавими були роздуми п. Івана з того приводу, що читаючи книги в бібліотеці, він ніколи не міг уявити собі, що колись на книжкових полицях стоятимуть видання його авторства. Оповідаючи про свою книгу, Іван Драбчук наголосив на ролі активних одиниць в житті суспільства, які можуть змінити історичний процес і підштовхнути до дії ширші верстви суспільства. Також, автор висловив щиру подяку за підтримку у виданні праці голові Тисменицької РДА Ігору Овчару, голові Тисменицької районної ради Володимиру Семеніву, колективу Національного заповідника «Давній Галич».
Про активну суспільну позицію історика та вчителя Івана Драбчука поділилися своїми роздумами депутат обласної ради, голова Тисменицької районної організації НРУ Ярослав Єфімчук та голова Галицької районної організації НРУ Володимир Федорняк. Депутат обласної ради, директор Української гімназії №1 м. Івано-Франківська Ігор Дейчаківський наголосив на тому, що Драбчук є сумлінним істориком-пошуківцем. За його словами, навіть незважаючи на те, що автор «Постатей галицької історії» немає офіційних наукових ступенів, за знанням і досвідом він насправді є «доктором наук».
Своїми враженнями про нову працю поділилися проректор з наукової роботи Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Іван Миронюк; кандидат історичних наук, завідувач кафедрою історії України Прикарпатського університету Ігор Райківський; докторант Андрій Королько; заслужений працівник культури України, краєзнавець Петро Арсенич; дослідник історії Тисмениччини Йосип Карпів. У своїх виступах вони звернули увагу на легкий стиль його почерку, як автора багатьох видань, наявність значного авторитету у колі краєзнавців області, порівняли його пошуки з діяльністю галицьких істориків ХІХ ст. – І.Шараневича та Й.Пеленського. Сумлінність Драбчука, як історика було озвучено наступними словами: «Більшість дослідників вивчаючи історію держави (у абстракному розуміння як дерева) вивчають тільки крону, а Драбчук досліджує коріння».
Впродовж презентації Іван Драбчук постав перед присутніми не тільки, як історик, а і як поет. На вечорі було прочитано уривки з його інтимної лірики, етюди присвячені порам року. Всі бажаючі мали змогу ознайомитися з попередньою творчістю краєзнавця з Сільця – експонувалася виставка його попередніх видань.
Підсумком презентації видання став виступ заступника генерального директора з питань охорони пам’яток Національного заповідника «Давній Галич» Володимира Дідуха. Від імені дирекції заповідника він висловив подяку «невтомній бджілці» Івану Драбчуку і подарував обласній універсальній бібліотеці ім. І.Франка підбірку видань, які впродовж 17 років були видані Заповідником.
А.Чемеринський

7 вересня 2011 р. Верховна Рада України прийняла Постанову N 3706-V «Про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького». Цим документом передбачено провести на державному рівні ряд заходів до цієї дати. Основні заходи повинні відбутися в останньому кварталі цього року.
Вчена рада Національного заповідника «Давній Галич» ще на початку 2011 р. затвердила перелік заходів до цієї річниці. Передбачено ряд заходів, які спрямовані на популяризацію легендарної постаті короля Данила. 
Вже у цьому 2011 році проведено більше десяти різноманітних заходів. Серед них тематичні: V Міжнародна наукова конференція «Україна – Ватикан: державно – церковні відносини в контексті досвіду об’єднаної Європи” (травень 2011 р.), Міжнародна наукова конференція «Замки України: дослідження, збереження, використання» (листопад 2011 р.); етнофестиваль «Галицька брама». Здійснено ряд заходів в галузі музейництва – впорядковано територію навколо Музею історії «Давній Галич» та Музею народної архітектури та побуту Прикарпаття; проводяться роботи щодо капітального ремонту Музею історії «Давній Галич» та оновлення його експозиції.
У видавничому напрямку видано цікавий буклет «Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття», книгу краєзнавця Івана Драбчука «Постаті галицької історії». Інформаційно-видавничий відділ Національного заповідника працює над підготовкою до друку буклету «Музей історії Давнього Галича» та двомовний презентаційний фотоальбом «Галич давній і сучасний». Готується звернення до органів місцевого самоврядування міст Львів, Холм та Дорогочин із пропозицією вшанування історичної постаті Данила Галицького.
Разом з тим, і на рівні області проводиться певна робота. До складу Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 810-річчя з дня народження короля Русі – України Данила Галицького, Івано-Франківською обласною державною адміністрацією рекомендовано кандидатуру заступника голови обласної державної адміністрації з гуманітарних питань Р.Іваницького.
В обласних музеях та бібліотеках упродовж листопада - грудня 2011 року проводяться ілюстративно-документальні та книжкові виставки, присвячені 810-річчю з дня народження короля Данила Галицького. В Івано-Франківському обласному краєзнавчому музеї буде відкрито оновлену експозицію, присвячену Галицько-Волинському князівству. У навчальних закладах області в рамках відзначення 810-річчя з дня народження Данила Галицького будуть проведені круглі столи на тему «Конституціалізм в Україні: становлення та розвиток». В Івано-Франківському університеті права імені Короля Данила заплановано проведення регіональної конференції.
Андрій Чемеринський

4 листопада 2011 р. в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулися урочисті збори присвячені 17-річчю з часу його заснування. Захід відкрили генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський та заступник директора Департаменту культурної спадщини України Віктор Вечерський. Порядок денний передбачав звіти заступників генерального директора Заповідника по напрямках та нагородження працівників установи.
Заступник генерального директора з наукової роботи п. Семен Побуцький розповів про те, що впродовж року Заповідник провів три міжнародні конференції: спільну польсько-українську, присвячену відновленню монастиря кармелітів у Більшівцях (лютий), конференції «Україна – Ватикан» (травень) та «Замки України». До кожної конференції було видано збірники матеріалів. 
Заступник генерального директора з питань охорони та розвитку пам’яток Володимир Дідух акцентував увагу на проблемних питаннях діяльності наукової установи, досягненнях у популяризації спадщини Давнього Галича. Проблемою залишається питання охорони пам’яток, проведення тендерів, фінансування археологічних робіт, які повинні проводитися перед паспортизацією пам’яток. За словами п. Володимира, є і успіхи. До них слід віднести: паспортизацію 46 пам’яток (з них – 30 історії та культури, 16 – археології); включення Заповідника до програми «Туристична марка» тощо. 
Заступник генерального директора Володимир Костишин мовою цифр проінформував про роботу. Впродовж року вдалося залучити додаткові кошти з бюджету Галицького району. З них 160 тис. грн. використано для потреб Музею народної архітектури та побуту Прикарпаття, 76 тис. грн. – на роботи, пов’язані з водовідведенням від адміністративного корпусу Національного заповідника, 30 тис. грн. – на проектну документацію. Існує домовлення з районною владою про підтримку фінансування і в наступному році. Також отримано кошти в обсязі 280 тис. грн. від обласної влади. Першочерговими об’єктами на фінансування повинні стати Галичина могила, Митрополичі палати у Крилосі та старостинський замок у Галичі – як візитівки нашого краю.
У своєму виступі заступник директора Департаменту культурної спадщини України Віктор Вечерський згадав про створення Заповідника 17 років тому і тих осіб, які в першу чергу на найвищому рівні сприяли появі цієї наукової інституції. Серед них – Олександр Береговський, Василь Крук, Микола Яковина, Дмитро Табачник (як тогочасний керівник Адміністрації Президента). Впродовж року з часу свого заснування Заповідник отримав статус «Національний». На думку п. Вечерського, заповідник є колективом людей, які є професіоналами. 
На завершення урочистих зборів було вручено нагороди активним працівникам Заповідника за вагомий особистий вклад та довгорічну працю. Так, Почесними грамотами Міністерства культури України було відзначено Воробчак Марію, Олексюк Ольгу, Дідуха Володимира, Михальчук Лесю, Тимус Квітославу, Медвідь Оксану; спільною грамотою Івано-Франківської облдержадміністрації та обласної ради – Береговську Христину, Бойко Любов, Костишина Володимира; грамотою управління культури облдержадміністрації – Бродовича Романа та Мельник Надію; грамотою обласного комітету профспілки працівників культури – Недоступ Галину, Федорняк Іванну, Жолоб Ганну.
Урочисті збори завершилися – почався новий рік праці. Успіху колективу Національного заповідника «Давній Галич»!
Андрій Чемеринський

Мабуть, кожен з нас проїжджаючи повз той чи інший замок, задумувався про минулі часи, славних лицарів, про звитяжні бої, про інтриги, які були пов’язані з ними. Безсумнівно, кожен з них є свідком і учасником нашої історії, через їх мури проходить тяглість поколінь – від предків до нащадків. На жаль, більша частина замків України знаходиться в гіршому стані, ніж їхні закордонні аналоги – виникає потреба зберегти їх для наших нащадків, а з іншого боку - зробити туристичними візитівками нашого краю.
Питанням дослідження, збереження та використання замків України була присвячена Міжнародна наукова конференція, яка відбулася 3 листопада в м. Галичі. Організаторами заходу стали Міністерство культури України, Державна служба з питань національної культурної спадщини, Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень та Національний заповідник «Давній Галич».
Учасниками заходу стали близько 50 науковців з України та Республіки Польща (Вроцлавський університет). Регіонально нашу державу представляли науковці Івано-Франківщини, Львівщини, Закарпаття, м. Києва, м. Кам’янець – Подільського, м. Хмельницького та ін. Для створення відповідної атмостфери для праці та спілкування у приміщенні Картинної галереї Національного заповідника «Давній Галич» було розгорнуто експозицію макетів замків Прикарпаття.
На пленарному засіданні було зачитано вітання учасникам конференції від Міністра культури України Михайла Кулиняка, почесного президента УНК ІКОМОС проф. Леоніда Прибєги, голови Держкультспадщини Андрія Вінграновського, Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Від імені Івано-Франківської обласної державної адміністрації науковців привітав заступник начальника управління культури Василь Тимків. 
Виступи, які прозвучали на пленарному засіданні, одразу налаштували на робочу атмосферу і бажання спілкуватися для досягнення спільної мети – досліджувати, зберігати і вивчати замки. Зокрема, поділилися своїм досвідом та знаннями Герой України, заслужений працівник культури України та Польщі, директор Львівської академії мистецтв академік Борис Возницький, заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи Семен Побуцький, завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету Львівська політехніка, д-р Микола Бевз, директор Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовква Герич Володимир, заступник директора інституту «Укрзахідпроектреставрація» Роман Могитич, керівник науково-редакційного відділу «Звід пам’яток історії та культури Івано-Франківської області» Зеновій Федунків, доктор Вроцлавського університету Фурманек Мірослав, завідувач археологічного відділу Національного заповідника «Давній Галич» Тарас Ткачук, заступник голови Державної служби охорони культурної спадщини Міністерства культури України Віктор Вечерський.
У перерві відбулася прес-конференція. Журналісти регіональних та всеукраїнських видань мали змогу поспілкуватися з членами організаційного комітету конференції, отримати відповіді на ряд проблемних питань, пов’язаних з функціонуванням замків та палацових комплексів.
Продовжили науковці свою працю на засіданнях секцій. Їх було три – за напрямками: «Архітектурна», «Історико-археологічна», «Культурологічна». Робота в секціях була досить цікавою, а сучасні засоби технічного забезпечення надали змогу науковцям у повній мірі розкрити досліджувану ними проблематику. Загалом, на секційних засіданнях було озвучено 23 доповіді.
Підсумком роботи Міжнародної конференції стало прийняття резолюції, яка спрямована на вирішення поточних проблем замків України.
Учасники заходу висловили щиру подяку оргкомітету та керівництву Національного заповідни ка «Давній Галич» за тепле прийняття. Безсумнівно, саме у спілкуванні у своєму науковому середовищі кожен отримав додаткову наснагу та мотивацію для подальшої праці.
А.Чемеринський

3 листопада 2011 р. о 10 год. у Національному заповіднику "Давній Галич" відбудеться Міжнародна науково-практична конференція "Замки України: дослідження, збереження, використання", у якій візьмуть участь науковці з Києва, Харкова, Рівного, Львова, Івано-Франківська, Галича, а також польські дослідники.Працюватимуть архітектурна, історико-археологічна, культурологічна секції.

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:8682

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:16492

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:7010

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:7417