Колектив Національного заповідника «Давній Галич» висловлює глибокі співчуття міністру культури України Євгенові Нищуку з приводу передчасної смерті дружини Оксани.

Нехай наші співчуття стануть краплиною розради у Вашому горі, а Господь прийме душу спочилої в Своїй Оселі.

До Галича зрідка, але навідуються відомі люди. Як вони сюди потрапляють – це вже інше питання.  Однак  Галич має якусь дивну  притягальну силу, бо власне він і є місцем сили. І кожен, хто навідується сюди, хоче її відчути, хоче нею зарядитися.

Цього разу до нас завітав відомий письменник, лавреат Шевченківської премії Мирослав Дочинець. Творча зустріч із ним відбулася у Національному заповіднику «Давній Галич». Відразу хочеться зазначити, що цей письменник - людина неординарна. У своєму творчому зростанні він піднімався щабель за щаблем і зараз вийшов за межі всеукраїнської популярності. Адже його твори перекладаються іноземними мовами і це не може не тішити. Значить, і за кордоном знатимуть про українську літературу.

Розповідь автора книг «Многії літа. Благії літа. Заповіді 104-річного Андрія Ворона — як жити довго в щасті і радості» (2010), «Вічник. Сповідь на перевалі духу» (2012), «Криничар» (2012), «Горянин. Води Господніх русел» (2013), «Світован. Штудії під небесним шатром» (2014) та інших захоплено слухали присутні. А це були не тільки співробітники заповідника, але й бібліотекарі, учні галицьких шкіл, представники творчої інтелігенції міста та просто вдячні читачі.

На думку автора, кожен його твір має філософське звучання. І десь якщо не у текстах, то між рядками у них присутні його рідне Закарпаття і Карпати. А найбільший їх зміст закладений у слові, яке має неймовірну і чарівну силу. «Слово – це найвища політика і найбільша влада», «це - інструментарій, яким можна відкрити абсолютно все», - підсумував прозаїк. Автор провів цікавий екскурс про написані і видані ним книги, заінтриговував присутніх  поясненнями їх назв, але майже не торкався змісту. Позаяк вважає, що книги пишуться для того, аби їх читати, а не переказувати.

Звісно, як завжди на таких зустрічах, були запитання й автографи. Останні автор роздавав і на придбаних книгах, і на тих, котрі галичани принесли з собою. Зазначимо, що до організації цієї зустрічі спричинився відомий галицький журналіст Мар’ян Грінер, який, як виявилось, є студентським другом  автора (вони обидва вчилися на факультеті журналістики у Львівському університеті).

Кожен із зустрічі виніс для себе щось своє. Але, без перебільшення, скажемо, що найбільший бонус отримали ті, хто придбав книги. Адже в них закладена велика народна мудрість. І в цьому їх беззаперечна цінність.

Іван ДРАБЧУК

29 вересня минуло 150 років від дня народження українського історика, науковця, громадського та політичного діяча, голови Центральної Ради Української Народної Республіки Михайла Сергійовича Грушевського (1866–1934). У Національному заповіднику «Давній Галич» відбулися історичні читання, присвячені цій події. Насамперед завідувач науково-освітнього відділу заповідника Ярослав Поташник розповів про життєвий шлях відомого українця, якому волею долі довелося жити на зламі двох століть і двох епох в історії українського національного відродження. Бібліотекар наукової бібліотеки Любов Ониськів підготувала викладку літератури на тему: «Михайло Грушевський – титан українського народу».

Присутні переглянули документальний фільм про львівський період життя і діяльності М. Грушевського (1894–1914). Автори стрічки залучили до її створення відомих вчених, зокрема доктора філологічних наук, професора Львівського національного університету ім. І. Франка Михайла Гнатюка, кандидата історичних наук, голову археографічної комісії НТШ Івана Сварника та ін. Їх розповіді вдало доповнюють світлини, документальні кадри того періоду.

Наукова діяльність М. Грушевського припала на часи, коли в Російській імперії забороняли українську мову, знищували будь-які паростки національної самосвідомості. Натомість у Галичині, яка належала до Австро-Угорщини, потроху оживало громадсько-політичне життя українського суспільства. Княжий Львів став ареною боротьби за кращу долю нашого народу. З 1894 по 1914 рік М. Грушевський викладав у Львівському університеті історію України, працюючи над своєю фундаментальною працею «Історія України-Руси», яка була надрукована наприкінці 1898 р. у Львові. Незабаром М. Грушевський видає ще два томи своєї праці. Ця робота була щиро прийнята в Галичині, проте заборонена російським урядом. Вчений працює в Науковому Товаристві ім. Т. Шевченка, згодом очолює його. Товариство за його головування фактично виконувало функції Академії наук, а бібліотека збагатилася численними унікальними виданнями. У Львові зібралося коло однодумців М. Грушевського, тут відбувалася його наукова співпраця з Іваном Франком. Як зазначають автори стрічки, «Ці два титани зробили те, чого не зробила ціла Академія наук». Зрештою, саме у Львові Михайло Грушевський знайшов особисте щастя, одружившись із Марією Вояківською. Як вдало зазначив один з дослідників, «Без Львова не було б Грушевського, а без Грушевського не було б Української незалежної держави».

Любов Бойко.

27 вересня 2016 року в Картинній галереї  Національного  заповідника «Давній Галич» відбулася виставка церковної атрибутики. На відкритті були присутні наукові співробітники Національного  заповідника «Давній Галич», священик Церкви Різдва Христового м. Галича о. Володимир Кузюк, а також працівники Галицької центральної бібліотеки.

Усіх присутніх зі святом Воздвиження Хреста Господнього привітав отець Володимир, подякував за  величезну працю над виставкою. Священик також розповів про історію Хреста Господнього та експонати виставки. Ківот – вмістилище у вигляді церкви, призначене для зберігання наперед освячених  Святих дарів. У ківоті зберігається Жезл Арона (символ влади) та манна (тайни, які зійшли на землю). Серед експонатів – хрест з церкви Різдва Христового, патериця, верх якої увінчаний хрестом, який нагадує, що архіпастирі повинні вести свою паству за прикладом Ісуса Христа, хоругви, які використовуються на Богослужіннях як прапор, що символізує тріумф Христової віри. Всі ці символи християнства, за словами отця Володимира, вказують на те, яким має бути теперішнє і майбутнє.

Детальніше про експонати розповіла керівник етнографічної експедиції, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітнк відділу фондів Національного  заповідника «Давній Галич» Маріанна Бацвін. Всі експонати зібрані в Галицькому і Калуському районах за півроку роботи експедиції. Особливістю наших хоругов, підкреслила М. Бацвін, є вишитий стиль. В еспозиції наявні також старовинні церковні вишивки (с.Тязів), хрести: виносний, запрестольний, напрестольний (с. Кінчаки), бронзові підсвічники (с.Острів), образи св. Ольги, св. Володимира на тканині, дерев'яна скринька-капличка з Розп'яттям Ісуса Христа (с.Сівка-Войнилівська).

Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи кандидат історичних наук Семен Побуцький розповів, що з точки зору світської науки Ісус Христос прийняв ганебну смерть на хресті, але таким чином Він показав, що всі рівні перед Богом. С. Побуцький зазначив, що часто представники інших релігій не розуміють, як можна поклонятися розп’яттю. Але ж після смерті Ісуса Христа відбувся перехід душі до Бога, спасіння душі, Воскресіння.

Всі присутні з цікавістю оглянули виставку.

Галина Горчак.

9 вересня 2016 року в конференц-залі Національного заповідника «Давній Галич» представники Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Івано-Франківської області провели семінар-навчання з цивільного захисту населення. З цікавою лекцією перед працівниками установи виступив начальник методичного центру, полковник служби цивільного захисту Борисюк Р. З., піднявши питання важливості протипожежної безпеки як під час робочого часу, так і в домашніх умовах. Не менш ґрунтовною була доповідь викладача обласних та м. Івано-Франківська курсів удосконалення керівних кадрів Полив’яного М. Б. щодо координації та самоорганізації населення у разі надзвичайних ситуацій різного типу. Корисний майстер-клас з надання першочергової домедичної допомоги провів викладач методичного центру Левицький Н. Б.

Адміністрація та працівники Національного заповідника «Давній Галич» висловлюють щиру вдячність колегам Навчально-методичного центру цивільного захисту та життєдіяльності Івано-Франківської області за змістовний семінар і корисні поради щодо захисту та збереження найціннішого – людського життя.

Андрій Стасюк

Напередодні 160-ої річниці від дня народження Івана Франка в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відбулася презентація видання творів Тараса Івановича Франка «Вибране» з серії «Галицька бібліотека».

Голова Івано-Франківської обласної організації НСПУ Євген Баран розповів про свою роботу над упорядкуванням творчого доробку сина Івана Франка Тараса. Літературні дослідження, статті, поезія, гумор, листи Тараса Івановича Франка, спогади про славного батька ледве вмістились у два солідні томи обсягом 900 і 760 сторінок. До речі, упорядник подарував їх для наукової бібліотеки Національного заповідника «Давній Галич». Тарас Іванович Франко ще за життя батька почав публікувати свої твори. Вони видавались у різні роки, та презентований двотомник – найбільш повне і ґрунтовно опрацьоване видання, що містить цікаві факти, яких немає в жодних дослідницьких роботах. Зазначу, що залишився лише єдиний прямий нащадок Івана Франка по чоловічій ліній – син Тараса Івановича Роланд.

Олександр Косенко, голова обласної письменницької організації м. Кропивницький, сказав, що йому приємно знаходитись у «давній столиці Руси». Поет емоційно прочитав власні вірші про рідну мову, кобзарів-лірників, непросте сьогодення. Як образно висловився автор, «пам’яте, я твій апостроф, що розділяє минуле з майбутнім».

Ціле життя намагається пізнати творчість І. Франка наш земляк, письменник з Калуша Василь Бабій. І хоч про Каменяра написано досить багато – свій внесок в енциклопедію франкознавства зробив і калушанин, видавши власні краєзнавчі дослідження, зокрема книжку «Франковими шляхами». Серед іншого, там є і уривок з листа Івана Франка Ользі Рошкевич. «Певне, я здався Вам нудним, замкнутим, нещирим – інакше кажучи, нецікавим мовчуном, – пише Ользі Франко. – Але поміркуйте самі – я не одержав майже ніякого виховання, не знав і батьківської ласки. Чужий та одинокий поміж чужих людей. Ось так я зростав...»

Продовжили художню частину юні таланти з с. Залуква. Учасники зразкового дитячого колективу (художній керівник І. Сорочинська) підготували інсценізацію за мотивами поезії І. Франка зі збірки «Зів’яле листя». У виконанні юних артистів лунали вірші, в яких оспівано глибоке почуття палкого, але нещасливого кохання, чарівну красу природи.

Любов Бойко.

Наукова конференція «Галич у державотворчих процесах України» пройшла у Національному заповіднику «Давній Галич».  Присвячена вона 25-річниці незалежності нашої держави. У роботі конференції крім науковців установи взяли участь педагоги шкіл Галицького району.

Виступи  учасників тематично були поділені на три напрями,  які розглянули різні аспекти минулого нашого краю, зокрема: «Галицьке князівство – державотворчий центр України», «Роль і місце Галича у державі Романовичів» і «Політична та культурна спадщина Галича в контексті державотворення України». Треба відзначити, що усі без винятку виступи були цікавими та змістовними і розкривали досі не досліджені теми галицької історії.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся голова Галицької районної ради Павло Андрусяк. Він зокрема відзначив, що  «місто Галич ми повинні якщо не повністю то частково відродити. Для нас дуже важливою є вісь Київ – Галич, яка має давні історичні традиції і яку зараз активно підтримує і розвиває УГКЦ. У спілкуванні із главою церкви патріархом Святославом уже є домовленість про відновлення духовно – релігійного осередку на Крилоській горі. І тут своє вагоме слово, що саме робити, а куди не варто вкладати кошти, мають сказати науковці. Адже детального плану розбудови Крилоса - Галича досі, на жаль, не існує».

Поважний гість конференції відомий науковець та краєзнавець Ігор Коваль порушив важливі  питання, з якими працівники установи мають вийти із пропозиціями до влади і церкви. Він зокрема наголосив на важливості проведення систематичних археологічних досліджень у місцях, де виявили цікаві артефакти так звані «чорні археологи». Щоправда, окремі з них ідуть на контакт з науковцями, вводять віднайдені ними речі в науковий обіг, через що можемо їх називати уже «чорно-білими».

Марія Костик, завідувач науково-дослідного відділу заповідника розкрила проблему перезахоронення останків Ярослава Осмомисла у Крилосі, адже це питання уже порушувалось на найвищому рівні. Сподіваємось, що воно буде вирішено одним указом глави УГКЦ. Як на нас, це варто зробити уже наступного року під час чергової патріаршої прощі до Крилоса.

Заступник директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи Семен Побуцький переконаний, що «заманити» туристів до нашого міста можна відбудувавши Галицький замок. «Поки не запрацює галицький замок, турист до Галича не поїде», - наголосив він.

Таким чином уже із вище написаного можна вималювати основні аспекти розвитку Галича у найближчий час. Це проведення системних археологічних досліджень, перепоховання тлінних останків галицького князя Ярослава Осмомисла та відновлення Галицького замку.  До цього можна додати заснування у Крилосі одного чи більше чернечих осідків, спорудження літньої резиденції глави УГКЦ, у самому Галичі організації муніципального музею, ідея якого уже вітає в повітрі тощо.

Іван ДРАБЧУК

Напередодні 25-ої річниці Незалежності України в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася виставка нашого земляка, художника Володимира Прокопишина. На ній представлені роботи митця, виконані в техніці живопису олійними та акриловими фарбами, а також графіка, створена вугільним олівцем. На відкритті виставки, крім наукових співробітників Національного заповідника «Давній Галич», були присутні представники влади, працівники Галицької центральної бібліотеки. Насамперед завідувач науково-освітнього відділу заповідника Ярослав Поташник розповів про життєвий і творчий шлях молодого митця.

Народився В. Прокопишин 1986 р. в Солотвині Богородчанського району, навчався в Косівському училищі. Більшість його картин створена за останні роки. На творчість митця надихає дружина Вікторія, тому й не дивно, що в його роботах так багато жіночих образів. Зрештою, й сам художник зазначає, що тема жінки його цікавить найбільше. Розвиваючи її в своїй творчості, митець пізнає те, що йому досі невідоме. «Я не зображую красу зовнішню, а стараюся зрозуміти філософію життя, і все, що є у моїй голові, я викладаю на папері», – говорить художник. Він закликає не просто дивитись, а «слухати» картини – і кожна розкаже щось своє.

Після виставки художник робив ескізи портретів галицьких жінок – всі ці роботи будуть з’єднані в одну велику картину. Й, можливо, колись ви впізнаєте себе на полотні, коли буде чергова мистецька виставка.

 

Любов Бойко.

Під такою назвою в Національному заповіднику «Давній Галич» відкрилася виставка, присвячена 25-ій річниці Незалежності України. Зразки представлених на ній різночасових знахідок, виявлених під час роботи археологічного загону заповідника, ще з одного боку репрезентують Галицький край, у якому з сивої давнини жили люди. Під час археологічних розкопок були знайдені ножі, скребки для обробки шкіри, крем’яні сколи, яким по 20 тисяч років, – вони дійшли до нас з кам’яного віку.

Археологи постійно проводять розвідки на території Національного заповідника «Давній Галич», складають карти, на які наносять місцезнаходження об’єктів для досліджень. Як зазначив завідувач археологічного відділу НЗДГ кандидат історичних наук Тарас Ткачук, виставка – це результат роботи галицьких науковців упродовж року. Оскільки повноцінні археологічні дослідження потребують фінансування, науковці не гребують і підйомним матеріалом, знайденим на поверхні після оранки.

Як свідчать археологічні знахідки, перші землероби, які з’явилися на території Прикарпаття, ліпили посуд з місцевої глини (культура лінійно-стрічкової кераміки, 6 тис. років до н.е.). Для трипільців, що жили в епоху міді (5 тис. р. до н. е.), важливою була вода, тому вони селилися біля річок. Як вважає Т. Ткачук, тут було пограниччя між трипільцями і культурами, які розвивались у Центральній Європі. Пізніше відбулася зміна культур. Скотарі, які прийшли на землі Прикарпаття (культура шнурової кераміки, 3 тис. до н. е.), ховали покійників у курганах, причому не насипаних, а викладених із дерня. Власне, галицькі археологи виявили велику кількість курганів на території, що належить до Національного заповідника «Давній Галич», – більше 20-и. Було знайдено також 16 різночасових поселень, зокрема епохи бронзи (культура фракійського гальштату, ХІІ ст. до н. е.), поселення епохи раннього заліза часу римських впливів (липицька культура, ІV ст. н. е.) – тоді на території Прикарпаття з’явилася кераміка, виготовлена на гончарному колі. Віднайдені на території заповідника поселення часу Галицької Русі (ХІІ–ХІІІ ст.) представлені керамікою і мають сліди виробництва заліза.

Присутні на виставці з цікавістю оглянули представлені експонати, слухали розповіді науковців про археологічні дослідження. Насправді, підземний архів України містить ще чимало скарбів, які чекають свого часу.

 

Любов Бойко.

 

1) 18.08.2016 р. – презентація виставки археології «Підземні скарби Галича».Початок о 11.00 картинна галерея НЗ «Давній Галич» (м. Галич, вул. І. Франка 3.);

2) 22.08.2016 р. – Наукова конференція «Галич у державотворчих процесах України». Початок о 10.00 конференц-зал НЗ «Давній Галич» (м. Галич, вул. І. Франка 3.);

3) 23.08.2016 р. – відкриття виставки видавничих проектів  НЗ «Давній Галич». Початок о 10.30 фойє Народного дому м. Галича (м. Галич, вул. )

4) 23.08.2016 р. – презентація художньої виставки В. Прокопишина «Ти – мистецтво». Початок о 14.00 картинна галерея НЗ «Давній Галич» (м. Галич, вул. І. Франка 3.);

5) 26.08.2016 р. – презентація видання творів Тараса Івановича Франка «Вибране» з серії «Галицька бібліотека», присвячена 160-й річниці від дня народження Івана Франка. Початок о 12.00 картинна галерея НЗ «Давній Галич» (м. Галич, вул. І. Франка 3.)

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:6702

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:13207

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:5854

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:5860