Пленарне засідання

10.00 Конференц-зал

Возний Ігор - доктор історичних наук, професор кафедри культурології, релігієзнавства та теології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (м.Чернівці)

Розвиток прядіння і ткацтва на теренах Північної Буковини в ХІІ-ХІІІ ст.

Войтович Леонтій - доктор історичних наук, завідувач ка­фед­ри історії середніх віків та візантиністики Львів­ського національного університету ім. І. Франка, старший науковий співробітник відділу історії середніх віків Інсти­ту­ту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (м. Львів)

Останній етап боротьби за Галицько-Волинську державу (королівство Русі) у 1387-1434 рр.

Головко Олександр - доктор історичних наук, академік Академії наук вищої школи України (м. Київ)

Храм Св. Пантелеймона в Галичі в контексті політичного життя Галицького князівства (кінець 80-х років ХІІ - перша чверть ХІІІ ст.)

Корнієнко В'ячеслав - доктор історичних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника "Софія Київська" (м. Київ)

"Curriculum vitae" Йосипа Пеленського 1918 р. для "Біографічного словника українських діячів науки, історії, мистецтва і громадського руху"

Пивоваров Сергій - доктор історичних наук, професор, заступник генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з наукової роботи (м. Київ), Калініченко Віталій - кандидат істо­ричних наук, асистент кафедри історії стародавнього світу, середніх віків та музеєзнавства факультету історії, полі­тології та міжнародних відносин Чернівецького націо­нального університету імені Юрія Федьковича (м. Чернівці), Ільків Микола - кандидат історичних наук, асистент кафедри історії стародавнього світу, середніх віків та музеєзнавства факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (м. Чернівці)

"Вавілон" і знаки Рюриковичів із Василівського саркофага (нова спроба інтерпретації)

Секція №1

Історико-археологічна

Конференц-зал

Голова секції - Войтович Леонтій, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії середніх віків та візантиністики Львівського національного університету ім. І. Франка, старший науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України

Секретар секції - Костик Марія, завідувачка науково-дослідного відділу Національного заповідника "Давній Галич"

Жолоб Ганна - молодша наукова співробітниця відділу "Музей історії Галича" Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Ідейно-тематична основа української літератури ХІ-ХІІІ століть

Коваль Мар'яна - молодша наукова співробітниця науково-дослідного відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Історія дослідження стилосів-писал давнього Галича і Галицько-Волинської Русі ХІІ-ХІІІ ст.

Костик Марія - завідувачка науково-дослідного відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Утвердження Мстислава Удатного в Галичі

Креховецький Ігор - молодший науковий співробітник відділу археології та відтворення історичних ландшафтів Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич), Фіголь Андрій - молодший науковий співробітник відділу археології та відтворення історичних ландшафтів Націо­нального заповідника "Давній Галич" (м. Галич),Ткачук Тарас - кандидат історичних наук, завідувач відділу археології та відтворення історичних ландшафтів Націо­нального заповідника "Давній Галич" (м. Галич - м. Івано-Франківськ), Мельничук Олег - молодший науковий співро­бітник відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Нове багатошарове поселення Залуква на Верхньому Подністер'ї

Лукомський Юрій - кандидат архітектури, науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України (м. Львів); Креховецький Ігор - молодший науковий співробітник відділу археології та відтворення історичних ландшафтів Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич), Фіголь Андрій - молодший науковий співробітник відділу археології та відтворення історичних ландшафтів Національного заповідника "Давній Галич" (м.Галич)

Нові архітектурно-археологічні дослідження церкви Св.Пантелеймона в Галичі

Тараненко Сергій - кандидат історичних наук, завідувач науково-дослідного сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ); Махота Олена - молодша наукова співробітниця науково-дослідного сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ)

Пам'ятки давньоруської архітектури на Археологічній карті Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Харук Оксана - молодша наукова співробітниця науково-дослідного відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Вторгнення монгольських орд на Галичину та Волинь

Федорук Андрій - кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, доцент Чернівецького націо­нального університету імені Юрія Федьковича (м. Чернівці)

Дискусійні моменти в питанні участі руського короля Данила Романовича у битві під Крессенбрунном 1260 р.

Чемеринський Андрій - старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника "Давній Галич", Почесний краєзнавець України (м. Галич)

Вересневі дні у Галичі в 1939 р. - забуті епізоди. До 80-річчя початку Другої світової війни і окупації міста Червоною армією (1939-2019)

Чугуй Тарас - кандидат історичних наук, директор Центру українських студій імені Д. І. Багалія Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (м. Харків)

Від об'єднання Галицько-Волинського князівства до самодержця усієї Русі: Роман Мстиславович у державотворчих процесах України

Секція №2

Музейно-фондова діяльність

Відділ фондів

Голова секції - Пивоваров Сергій, доктор історичних наук, професор, заступник генерального директора з наукової роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Секретар секції - Михальчук Леся, завідувачка відділу "Музей етнографії" Національного заповідника "Давній Галич"

Андрієвська Марина - завідувачка виставки (пересувної) Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ)

Приватні колекціонери на теренах Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Бацвін Маріанна - кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Посуд як маркер культурної приналежності та романські впливи в колекційних фондових збірках Національного заповідника "Давній Галич"

Васильчук Надія - молодша наукова співробітниця відділу "Музей караїмської історії та культури" Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

15 років Музею караїмської історії та культури. Коротка бібліографія досліджень

Воробчак Тетяна - молодша наукова співробітниця відділу "Музей етнографії" Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Місце пам'яті як інтерпретація історико-культурної спадщини Національного заповідника "Давній Галич"

Данилюк Іванна - молодша наукова співробітниця відділу "Музей караїмської історії та культури" Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Яніна Єшвович - лідер галицьких караїмів кінця ХХ - початку ХХІ ст.

Дмитрук Віра - молодша наукова співробітниця сектору фондів Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Іконопис на прикладі фондової колекції ікон Націо­нального заповідника "Давній Галич"

Івакіна Інна - завідувачка науково-дослідного сектору збереження пам'яток образотворчого мистецтва, книг та документальних матеріалів відділу науково-фондової роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ); Олексюк Інна - старша наукова співробітниця науково-дослідного сектору збереження пам'яток образотворчого мистецтва, книг та документальних матеріалів відділу науково-фондової роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ); Батенко Наталія - зберігачка фондів І категорії науково-дослідного сектору збереження пам'яток образотворчого мистецтва, книг та документальних матеріалів відділу науково-фондової роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ)

Зірковий слід на небосхилі Лаври. Володимир Дмитрович Сонін

Михальчук Леся - завідувачка відділу "Музей етнографії" Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич), Коновалов Роман - молодший науковий співробітник відділу "Музей етнографії" Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Роль скансену в збереженні етнокультури та народних традицій (на прикладі Музею етнографії Національного заповідника "Давній Галич")

Тараненко Сергій - кандидат історичних наук, завідувач науково-дослідного сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ); Мисько Юлія - кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця науково-дослідного сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ); Пефтіць Дмитро - старший науковий співробітник науково-дослідного сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м.Київ); Махота Олена - молодша наукова співробітниця науково-дослідного сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ)

Виставка "Три тисячі років історії. Археологічне дослідження території церкви Спаса на Берестові (2018-2019 рр.)" - від концепції до відкриття

Януш Ольга - екскурсовод відділу "Музей караїмської історії та культури" Національного заповідника "Давній Галич" (м.Галич)

Гехал галицької кенаси як символ єдності караїмів України

Секція №3

Архітектурно-пам'яткоохоронна

Читальний зал

Голова секції - Дідух Володимир, заслужений журналіст України, заступник генерального директора з питань розвитку та охорони пам'яток Національного заповідника "Давній Галич"

Секретар секції - Мацалак Руслана, завідувачка відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника "Давній Галич"

Козелківський Володимир - молодший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Каплиця-усипальниця родини Ярошинських у Блюдниках

Мацалак Руслана - завідувачка відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника "Давній Галича" (м.Галич), Гембарська Віра - співробітниця відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника "Давній Галича" 2006-2014 рр.(м.Галич)

Дзвіниці Галицького Опілля: конструктивні та архітектурно-планувальні особливості

Мельник Надія - старша наукова співробітниця відділу археології та відтворення історичних ландшафтів Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Дещо з історії ловецтва на Галицькій землі (долітописний та літописний часи)

Романченко Олександр - начальник наукового відділу мо­ні­то­рингу та оренди нерухомих пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м.Київ)

Проблемні питання використання нерухомих пам'яток культурної спадщини

Фоміна Олена - аспірантка кафедри архітектури та реставрації Національного університету "Львівська політехніка" (м. Львів)

Причини руйнування фундаменту Успенського собору в с. Крилос

Черевко Ірина - кандидатка геологічних наук, завідувачка наукового сектору моніторингу нерухомих пам'яток науко­вого відділу моніторингу та оренди нерухомих пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ); Літвінчук Дмитро - молодший науковий співробітник наукового сектору моніторингу нерухомих пам'яток наукового відділу моніторингу та оренди нерухомих пам'яток Національного Києво-Печер­ського історико-культурного заповідника (м. Київ)

Комплексні дослідження пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника як природно-технічної системи з метою їх збереження

Секція № 4

Літературно - мистецька

Кабінет ученої секретарки

Голова секції - Качковська Наталія, кандидатка мистецтвознавства, учена секретарка Національного заповідника "Давній Галич"

Секретар секції - Шептинська Леся, молодша наукова співробітниця науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич"

Дідух Володимир - заслужений журналіст України, заступник генерального директора з питань розвитку та охорони пам'яток Національного заповідника "Давній Галич"

Фресковий розпис костелу Благовіщення у Більшівцях. Перспективи реставрації, реабілітації та використання святині.

Качковська Наталія - кандидатка мистецтвознавства, учена секретарка Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Деякі аспекти розвитку металевого декору в архітектурі міста Станіславів кінця ХІХ - початку ХХ століть

Кондратюк Аліна - кандидатка мистецтвознавства, начальниця науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ)

Система розписів церкви Спаса на Берестові 40-х рр. XVIIст.: характерні особливості, провідні богословські теми

Тимків Богдан - заслужений діяч мистецтв України, доктор філософії, професор, завідувач кафедри методики викладання образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та дизайну Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ)

Давньогалицькі мистецькі традиції у навчально-виховній діяльності Малої академії народних ремесел м. Галич

Чуйко Олег - кандидат мстецтвознавства, завідувач кафедри дизайну і теорії мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ)

Культурні взаємозв'язки Галицької землі з балкан­ськими країнами

Шептинська Леся - молодша наукова співробітниця науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Літописець Галицького краю. Погляд у глибину століть (пам'яті С. Пушика)

Юсипчук Юрій - кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри методики викладання образотворчого і декора­тивно-прикладного мистецтва та дизайну Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м.Івано-Франківськ)

Стародавній Галич у творчості Михайла Фіголя

Секція №5

Історико-релігієзнавчі студії

Картинна галерея

Голова секції - Стасюк Андрій, кандидат історичних наук, завідувач науково-освітнього відділу Національного заповід­ника "Давній Галич"

Секретар секції - Труханівська Богдана, молодша наукова співробітниця науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич"

Ковальська Діана - наукова співробітниця науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Майновий стан Станиславівської єпархії за єпископа Григорія Хомишина

Мельничук Роксолана - молодша наукова співробітниця відділу "Музей караїмської історії та культури" Націо­нального заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Традиції святкування караїмських релігійних свят у місті Галичі

Петраш Андрій - провідний науковий співробітник науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Відновлення діяльності єзуїтів у Східній Галичині ХІХ - початку ХХ ст.

Сохан Леся - старша наукова співробітниця сектору фондів Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Свята церква - Христове містичне тіло на теренах давнього Галича

Стасюк Андрій - кандидат історичних наук, завідувач науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич)

Угорницька обитель: проблема заснування та рання історія функціонування монастиря

Труханівська Богдана - молодша наукова співробітниця науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич" (м. Галич).

Проблема формування української національної самосвідомості галицьких міщан на початку ХХ ст.

31. 10. 2019 р.

Круглий стіл

Науково-дослідна робота як складова діяльності історико-культурних заповідників

14. 00 Картинна галерея Заповідника

Горська Наталія - учена секретарка Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (м. Київ)

Наукова діяльність Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (з досвіду роботи)

Дідух Володимир - заслужений журналіст України, заступ­ник генерального директора з питань розвитку та охорони пам'яток Національного заповідника "Давній Галич"

Наукова-дослідна робота як складова пам'яткоохоронної роботи Національного заповідника "Давній Галич"

Качковська Наталія - кандидатка мистецтвознавства, учена секретарка Національного заповідника "Давній Галича" (м. Галич)

Проблеми та перспективи реєстрації в УкрІНТЕІ НДР наукових співробітників історико-культурних заповід­ників

Побуцький Семен - кандидат історичних наук, заступник генерального директора Національного заповідника "Давній Галич" з наукової роботи (м. Галич)

Основи і перспективи науково-освітньої діяльності в історико-культурних заповідниках

23 жовтня в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася виставка живопису художника з Дніпра Станіслава Брунса. Його відрекомендував модератор заходу, завідувач науково-освітнього відділу Національного заповідника "Давній Галич", кандидат історичних наук Андрій Стасюк. На відкритті виставки були присутні працівники установи, а також вчителі та учні Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла.

Чи не кожен подібний захід починається з молитви і благословення священнослужителя. Й цього разу присутніх поблагословив священник церкви Різдва Христового в Галичі о. Володимир Кузюк. Він зазначив, що Бог невипадково зібрав разом людей у цьому залі. Ті, хто народився й живе в Галичі, постійно відчувають Божу присутність і особливу духовність цього міста. А митець зі сходу України – людина духовно піднесена, зацікавлена історією рідної землі, прагне своєю творчістю об'єднати українців.

Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький привітав гостя зі сходу нашої держави в «першій столиці» України, зауважив, що географія митців, які привозять до Галича свої твори, щоразу розширюється. Семен Омелянович зізнався, що вражений щирістю і чистотою, з якою художник відтворює Бойківщину, Гуцульщину, козацький край. Він подарував митцеві літературу про Давній Галич.

Станіслав Брунс розповів, що народився на Уралі, в Російській Федерації, але має коріння на Львівщині – його діда Юрка з Турківщини вислали туди з родиною, звідти він уже не повернувся. Станіслав Карлович розшукав в архівах документи, побував у селі, звідки родом дідусь, намалював кілька картин, на яких зображені церкви і пейзажі Львівщини. А загалом створив чимало полотен, на яких намальовані старовинні храми, міські та сільські пейзажі і взагалі дивовижно красиві місця Західної України. На багатьох картинах зображені церкви та інші споруди, а також неповторна природа інших регіонів України, зокрема східних теренів і нині окупованого Криму.

Станіслав Брунс працював професійним фотографом, а коли відчув, що засобами фотографії не все можна передати, почав малювати. Власне, тут, у нашому регіоні відбулось уже вісім виставок живопису митця, а ще – в столиці. Далі художник планує просувати своє мистецтво на схід України, щоб показати, що ми єдині, в нас багата і цікава культура, десь більше, а десь менше збережена, хоч, звичайно, в кожному регіоні свої особливості.

Митець провів своєрідну екскурсію для присутніх, зупиняючись біля кожного полотна і розповідаючи про історію його створення, якісь цікаві нюанси, що супроводжують творчість художника. Серед робіт, які демонструються на виставці, хочеться відзначити картини, де зображені наші найбільші духовні святині – Храм Пантелеймона, унікальні дерев'яні церкви Рогатина, Дрогобича, Буковини, а також прекрасна панорама Кам'янця-Подільського, гірські краєвиди тощо.

Любов Бойко.

23 жовтня 2019 р. в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич», в рамках заходів до 25-ої річниці з часу створення установи, відбувся науково – практичний семінар «Галич у світлі досліджень Івано-Франківського зводу пам’яток історії та культури».

У семінарі прийняли участь співробітники відділу охорони культурної спадщини, науково – освітнього відділу, інформаційно – видавничого відділу та сектору охорони природи та відтворення історичних ландшафтів.

Відкрив захід вступним словом завідувач науково – освітнього відділу Андрій Стасюк. Своїм досвідом роботи поділилися два співавтори пілотного видання «Звід пам’яток Івано-Франківської області. Місто Галич». Для візуального сприйняття і розуміння проблематики учасниками заходу було представлено електронну версію праці.

З повідомленням на тему «Енциклопедичне видання Звід пам’яток історії та культури. Галич» - особливості та значення проведеної роботи» виступив старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Андрій Чемеринський. У виступі повідомлено про роботу всеукраїнського Зводу пам’яток історії та культури та про специфіку досліджень в Івано-Франківській області. Дано загальну характеристику проробленої роботи над підготовкою енциклопедичних довідок про місто Галич; акцентовано увагу на об’єктах, які вперше вводяться в науковий обіг; проінформовано про особистий вклад авторського колективу.

Молодший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Володимир Козелківський у повідомленні «Підготовка видання на прикладі одного об’єкта історії  / архітектури» розповів про методику власної роботи над підготовкою довідок – зокрема, роботу з архівними джерелами, здійснення фотофіксації об’єктів, описи екстер’єрів та інтер’єрів, проведення обмірів та ін.

Підсумок роботи семінару підвів заступник генерального директора з пам’яткоохоронної роботи Володимир Дідух. Він наголосив на важливості зібраних даних для узагальнення інформації про пам’ятки, потребі подібних видань.

Під час обговорення, науковці заповідника висловили думку, що подібні проекти можуть бути дуже корисними для роботи під час проведення екскурсій та практичної популяризації історії міста.

Андрій Чемеринський

При існуючому різноманітті праць, присвячених Галичу, кожен новий видавничий проект викликає увагу всіх, кому цікаве минуле давнього міста. Враховуючи сучасну вартість друку книг та тривалість часу на їх підготовку, новий проєкт (навіть, якщо він є пілотним і на правах рукопису) є довгоочікуваним і дуже бажаним.

Тому підготована праця «Звід пам’яток історії та культури України. Івано-Франківська область. Галицький район. м. Галич» (2019) безперечно викличе зацікавлення як професійних дослідників, так і тих, хто цікавиться локальною історією як аматор.

Робота над проєктом тривала довший час – від 2013 до 2019 р. і здійснювалася під безпосереднім керівництвом науково-редакційного відділу «Звід пам’яток історії та культури України. Івано-Франківська область» (спершу під керівництвом Зеновія Федунківа, а згодом Ростислава Гандзюка). До праці над написанням енциклопедичного видання були залучені як працівники відділу, так і науковці з інших установ та організацій. Загалом авторський колектив складався з 17 осіб (П.Арсенич, Р.Гандзюк, В.Гембарська, І.Драбчук, О.Дуфенюк, Я.Кваснюк, В.Козелківський, В. Кузнєцова, О.Линда, І. Лотоцька, О.Максимонько, Г.Максимців, М.Олійник, Л.Поліщук, О.Ситник, З.Федунків, А.Чемеринський), з котрих двоє на час завершення роботи, на жаль, відійшли у засвіти (П.Арсенич та О.Максимців). Серед авторів – ряд уродженців Галича та Галицького району, працівники Національного заповідника «Давній Галич».

В результаті спільної тривалої праці вдалося створити енциклопедичне видання, яке продовжує серію публікацій про пам'ятки (археології, архітектури, історії та монументального мистецтва) Івано-Франківської області за матеріалами «Зводу пам'яток історії та культури України» в контексті міста Галича (попередньо було видано праці, присвячені Богородчанському району, містам Делятин, Івано-Франківськ, Надвірна). Важливим моментом роботи є те, що енциклопедичне видання охоплює не тільки пам’ятки минулого, починаючи з періоду палеоліту, а й ті які відносяться до сучасного періоду і були встановлені й відкриті навіть в останньому десятилітті.

Видавничий проєкт «Звід пам’яток історії та культури України. Івано-Франківська область. Галицький район. м. Галич» це – праця формату А4, 70-сторінкове видання, яке, окрім текстового матеріалу, містить картосхеми та фотографії об’єктів. Коротко про них.

Видання для кращого розуміння та сприйняття читачем містить 10 схем та картосхем («Галицький район. Сучасна карта», «Адміністративно-територіальний поділ Руського воєводства», «Територія сучасного Галицького району за адміністративно-територіальним поділом Австрійської імперії 1855 р.», «Пам’ятки природи Галицького району», «Гіпотетичний план замку», «Карта-схема Галицького порту», «Топографічна карта-схема палеолітичних стоянок», «План церкви Різдва Христового» - автор частини з них О.Дуфенюк) та 146 світлин – частина з них належить до австрійського та польського періодів історії міста, інші – сучасні (підібрані  колективом науково-редакційного відділу «Звід пам'яток історії та культури України. Івано-Франківська область» та старшим науковим співробітником відділу охорони культурної спадщини НЗ «Давній Галич А.Чемеринським). Редагування та коректуру тексту здійснено І.Лотоцькою.

Праця містить перелік використаних джерел і літератури та постатейний покажчик. В цілому при підготовці енциклопедичного видання вдалося охопити 78 об’єктів минулого і сучасного міста. Це – будівлі (38), культові споруди (4), пам’ятки археології (2), пам’ятні знаки та пам’ятники (9), меморіальні дошки (6), окремі поховання (12), кладовища і їх певні сектори (4) та ін.

Зокрема, читач може знайти інформацію про будинки залізничників та римо-католицького пробоства, повітовий суд та магістрат, вілли та особняки; об’єкти інфраструктури – залізничний вокзал, загальноосвітню школу, ремісничо-художню школу, водонапірну башту, молочарню, електровню, металевий міст, казарми саперів; фортифікаційні споруди – Галицький замок; культові споруди – синагогу, церкви (Св. Дмитрія, Св. Володимира Великого, Різдва Христового); поховання вояків австро-угорської, польської та радянської армій, жертв радянського тоталітарного режиму; меморіальні дошки Н.Вівчаренко, Я.Клюбі, І.Франку, К.Малицькій, Ярославові Осмомислу; пам’ятники Данилові Галицькому, Т.Шевченку, А.Шептицькому,  депортованим українцям, жертвам концтабору Талєргоф, воїнам, полеглим в Афганістані та ін.

Звичайно, окремі об’єкти з вищеперерахованого списку заслуговують на підготовку окремих спеціалізованих досліджень, публікацію самостійних монографій (для прикладу, вже видано працю З.Федунківа «Галицький замок), але формат праці й уніфіковані вимоги до подання матеріалу роблять його зручним як для науковців, гідів, які займаються туристично-екскурсійним обслуговуванням, так і старшокласників, які можуть користуватися нею, як довідником.

У процесі роботи було віднайдено багато невідомої інформації, енциклопедичні довідки неодноразово редагувалися та доповнювалися – з тим, щоб у майбутньому увійти в один з томів багатотомного загальноукраїнського видання «Звід пам’яток історії та культури України».

Праці в колективу науково-редакційного відділу «Звід пам’яток історії та культури України. Івано-Франківська область» та авторів, які долучилися до роботи, ще багато. Зокрема, в перспективі – підготовка інформації про села Галицького району. Віриться, що спільними зусиллями вдасться опрацювати необхідний масив інформації і в недалекому майбутньому ми побачимо нове видання.

Андрій Чемеринський

 

Довідково. Галицький район має багату історичну та культурну спадщину. Тут зосереджено близько 500 нерухомих пам’яток археології, архітектури й містобудування, історії та монументального мистецтва, а також природоохоронних об’єктів.

Національний заповідник «Давній Галич» опікується 151 пам’яткою. З них: пам’яток археології - 121 (національного значення – 4, місцевого - 117); архітектури – 19 (національного значення – 11, місцевого – 8); історії та культури – 8 (місцевого значення), монументального мистецтва – 3 (місцевого значення).

 

Кожна парафія для інформування вірних про години відправ, розміщення оголошень використовує найрізноманітніші засоби. Разом з використанням соціальних мереж дієвими засобами залишаються стаціонарні дошки оголошень (інформатори), які розташовані на будівлях культових споруд або поруч них.

За ініціативою Галицького декана УГКЦ о. Ігоря Броновського з метою надання естетичного вигляду інформаторам, забезпечення більшої збереженості стендів було здійснено оновлення інформатора парафії церкви Різдва Христового (Галич, Майдан Різдва) та встановлення відсутнього інформатора для парафії церкви Мучеників Станиславівських (Галич, вул. Замкова).

Важливо, що для підготовки цих засобів візуального інформування були поєднані зусилля духовенства міста та науковців. До підготовки були залучені співробітники науково-освітнього відділу та відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич» (Андрій Стасюк та Андрій Чемеринський).

З їх допомогою було підготовано історичну частину інформаторів. Зокрема, для церкви Мучеників Станиславівських подано інформацію про мучеників за віру – єпископів Симеона Лукача, Івана Слезюка, Григорія Хомишина; для церкви Різдва Христового – інформацію про храм та перелік його душпастирів у ХІХ – ХХ ст. Також для останньої підібрано фотографії зовнішнього та внутрішнього вигляду храму,  починаючи з середини ХІХ ст. до 1969 р. (8 світлин).

Співпраця церкви і науковців у Галичі є постійною – раніше спільними зусиллями створено Музей історії церкви у приміщенні митрополичих палат у Крилосі, у 2017 р. відкрито для загального огляду залишки контрфорсів поруч храму Різдва Христового.

Тепер вірні, а також туристи, відвідуючи храми, зможуть самостійно отримати поруч щоденних оголошень короткі історичні відомості про самі об’єкти та їх присвяту.

 

А.Чемеринський

У місті Галичі, по вул. Ярослава Осмомисла, поруч колишнього обійстя родини Яновичів, встановлено інформаційно-туристичний стенд. Він присвячений одному з забутих і практично недосліджених періодів міської історії, коли наше місто входило до складу Австро-Угорської монархії. Встановлення стенду не є випадковістю, адже 146 років (1772–1918), а за сучасними підходами – це сім людських поколінь, галичани були громадянами тієї, вже неіснуючої держави.

На жаль, на даний час ще відсутнє повноцінне наукове дослідження, з якого читач міг би отримати багатосторонню інформацію, як «виглядало життя в Галичі за Австрії», тому для дуже загальної характеристики наведемо враження мандрівника, який кількаразово відвідував Галич наприкінці ХІХ ст. і вчергове спостерігав його на початку ХХ ст. : «…з занепалого східно-галицького містечка змінюється постійно Галич в щораз показніше місто з правдивим європейським виглядом…» З позитивних моментів життя «за Австрії» можна, як приклад, навести розбудову інфраструктури міста: будівництво двох залізничних ліній (Львів–Чернівці; Галич–Тернопіль); створення річкового порту; регуляцію ріки; спорудження стаціонарного мосту на р. Дністер; появу міської лікарні; відкриття пошти й телеграфу; освітлення вулиць, їх брукування та ін. Частина цих інфраструктурних об'єктів у тій чи іншій формі служить містянам досі.

Звичайно, найвище керівництво держави для тогочасного галичанина уособлював цісар (імператор Австрії), тому для пригадки нашим сучасникам про ті події обрано як тематику стенду «Габсбурги і Галич». Як не дивно, але Галич був одним з тих міст, поруч яких не тільки проїжджали, а в яких гостювали, як сам цісар, так і представники династії. Зокрема, це: імператори Йосиф ІІ та Франц Йосиф І, архикнязі Франц Карл Австрійський, Леопольд Сальватор Габсбург – Тоскана, Карл Габсбург – Лотрінген. Окремі з вищезгаданих осіб відвідували місто кількаразово.

Місце встановлення стенду вибрано не випадково – насамперед, поруч знаходиться будівля колишнього римо-католицького пробоства (пізніше кабінет фізіотерапії Галицької ЦРЛ), саме тут 26-28 липня 1891 р. гостював зі своєю дружиною архикнязь Леопольд Сальватор Габсбург – Тоскана з дружиною Бланкою (інфанта Іспанії), а в 1915 р. на цій вулиці міська громада урочисто зустрічала архикнязя і престолонаслідника Карла (згодом, в 1916 р. – останній австрійський імператор Карл І).

Інформаційно-туристичний стенд виготовлено за зразками стандартів туристичних стендів проекту «Івано-Франківщина – край для туризму». Він є двостороннім; подана текстова інформація, а також фотоілюстрації.

Основна сторона подає загальну інформацію про представників родини Габсбургів, які перебували в місті та кілька цікавих фактів, пов’язаних безпосередньо з Галичем (перейменування Замкової гори на честь цісаря, встановлення стипендії для учня, забезпечення окремих привілеїв громади караїмів, допомогу у відновленні синагоги єврейській громаді). Вона ілюстрована зображеннями імператорів та архикнязів, які перебували в місті.

Друга сторона окремо присвячена архикнязеві Карлу (згодом – імператорові Карлу І), святому Католицької церкви, який відвідував місто під час Першої світової війни. Тут подано його біографію та фотографії, які фіксують урочисту зустріч з ним громади Галича.

На стенді розміщено логотипи провідної пам'яткоохоронної установи регіону – Національного заповідника «Давній Галич» та проекту «Івано-Франківщина – край для туризму».

Стенд виготовлено приватним коштом та встановлено як подарунок місту з нагоди 25-ої річниці створення Національного заповідника «Давній Галич». Таким чином, вдалося пригадати про забуті події з минулого, а також створити туристичну атракцію.

Щира подяка за сприяння у встановленні інформаційно-туристичного стенду генеральному директору Національного заповідника «Давній Галич» п. Володимирові Костишину та працівникам господарського відділу установи!

Андрій Чемеринський,

Почесний краєзнавець України

27 вересня, на велике християнське свято Воздвиження Чесного Хреста,  у Львівській Національній науковій бібліотеці імені Василя Стефаника  презентували багатотомник «Часопис «Діло» (Львів, 1880- 1939 рр.). Матеріали до біобібліографістики». Зокрема, нещодавно побачив світ його п’ятий том, що є половиною справи цього амбітного проекту. Його упорядником є відомий львівський бібліограф, завідувача відділу україніки Костянтин Курилишин.

Кожен дослідник нашої минувшини для написання статті, монографії чи докторської дисертації зажди звертався до «Діла», часопису, який висвітлював усі сфери життя Галичини, України, Європи та світу. Саме тому ця газета – унікальне явище у нашій історії. Але,  як було сказано на презентації, аби щось у «Ділі» знайти, лишень для перегляду часопису за один  рік треба потратити  мінімум пів дня. А тут – завдяки Костянтинові Курилишину – найважливіші посилання зібрані під однією обкладинкою і це набагато полегшує дослідникам їх пошук.

Мушу зазначити, що на презентацію цього видання до Львова з’їхалися науковці з Києва, Тернополя, Івано-Франківська і рідної для К. Курилишина   Коломиї. Звичайно, що найбільше було львів’ян, а автор цих рядків був одним шанувальником «Діла»  з Галича. Я не міг не поїхати на презентацію, бо це була, напевно, найкраща нагода познайомитися з автором, до якого я уже багато разів телефонував, щоб уточнити певні біографічні моменти при написанні моїх статей. Я розумію, що своїми дзвінками, можливо, відволікав науковця від його  нелегкої  праці, але, направду, не завше випадає нагода поїхати до Львова, щоб посидіти над «Ділом». Однак п. Курилишин як порядна, інтелігентна і дуже  відповідальна людина мені постійно ставав у пригоді. І, звичайно,  такими його рисами не можна не захоплюватися.

Попереду в автора та цілого колективу видання «Діла» ще багато роботи, але половина шляху уже пройдено. І видно результат, і зрозуміло, що він потрібний для усіх: для студентів, викладачів-науковців, істориків-краєзнавців, представників окремих родин для збирання відомостей про свій родовід та загалом усім, хто цікавиться історією.

У своєму  пошуковому житті, коли я досліджую ту чи іншу  історичну постать,  я звертаюсь до книг Костянтина Курилишина і все за ними звіряю, щоб щось  важливе не пропустити. А ще я захоплююсь титанічною працею автора, який так скрупульозно  та професійно фіксує усі цікаві моменти, орієнтуючись на персоналії. Скупі відомості про них історики підхоплюють і пишуть свої короткі чи ширші біографічні статті. Але я  зараз точно знаю, що без дослідження К.Курилишина це зробити просто неможливо.

Іван ДРАБЧУК

Впродовж вересня 2019 р. відбуваються археологічні дослідження поруч храму Cв. Пантелеймона (с. Шевченкове Галицького району).

Їх проводить відомий археолог та дослідник архітектури княжої доби п. Юрій Лукомський (доцент Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка»). Попередні дослідження проводилися ним тут 30 років тому.

Завдяки тому, що на території храму ведуться роботи з водовідведення, археологи мають змогу дослідити будівлю та прилеглу територію з зовнішніх сторін. Всі дослідження ведуться належними методами і з фіксацією всієї роботи. За словами Ю.Лукомського, «…до археології княжого періоду треба звертатися на «Ви» – досить подивитися на віднайдені фундаменти споруд, оцінити їх мистецьку вартість. Це – середньовіччя. Тут працюєш з великим захопленням. В інших періодах вже цілком інша специфіка…»

На даний час вдалося провести часткове дослідження з північної, східної та південної сторін храму; не менш важливими стануть роботи з західної сторони, де розміщений головний портал. Кожен день роботи приносить знахідки і, бузсумнівно, нові знання. Дослідник археології та архітектури храму планує ознайомити наукове товариство з результатами досліджень на науковій конференції, присвяченій 25-ій річниці з часу створення Національного заповідника «Давній Галич» (жовтень 2019 р.), а також подати відповідний матеріал до збірника наукових праць.

Вже тепер можна стверджувати, що буде оприлюднено дуже цікаву інформацію. В загальному, можна тільки повідомити, що за результатами розкопок виявилося, що фундамент діючого храму Св. Пантелеймона стоїть на основі нижчого фундаменту, який є ширшим від фундаменту, який відвідувачі можуть повсякденно бачити; також є певні відмінності в їх плануванні (що, на думку Ю.Лукомського, дає підстави припускати те, що первинно будівничі могли мати дещо інше уявлення відносно основних розмірів споруди). Окрім цього, виявлені невідомі досі поховання.

Цінними для поповнення фондових збірок Національного заповідника «Давній Галич» стануть матеріали розкопок, які, можливо, з часом будуть представлені в музейній експозиції. Серед них: громовід, який був встановлений на храмі у 20-их рр. ХХ ст. під час реставраційних робіт, та чавунний хрест, який було знайдено під землею поруч центральної абсиди. Датування останнього – друга третина ХІХ ст.

Попередньо археологи планують проводити дослідження до свята Покрови (14 жовтня) і сподіваються, що погодні умови їм у цьому сприятимуть.

Андрій Чемеринський,

Почесний краєзнавець України

«За честь, за славу, за народ». Саме таку назву мав інформаційно-патріотичний захід, який відбувся у Галицькій центральній районній бібліотеці.  Модератором його проведення стала бібліотекар Богдана Кривоніс, котра і вела захід. Його тематика була присвячена 105-тій річниці створення Легіону Українських Січових Стрільців та  100-річчю утворення Української Галицької Армії.

Для участі в історичній годині були запрошені співробітники Національного заповідника «Давній Галич» Іван Драбчук та Марія Костик. А їх слухачами стали учні 10 класу  Галицького академічного ліцею, які прийшли  до «храму книг» зі своїми наставниками Оксаною Крет та Людмилою Ваврищук.

Історик-краєзнавець, провідний редактор інформаційно-видавничого сектора установи І. Драбчук розповів про етапи становлення українських військових формувань початку ХХ століття, зокрема зупинився на історії створення Легіону Українських Січових Стрільців. У своєму виступі дослідник галицької минувшини зупинився і на постатях тогочасся, які були пов’язані із м.Галичем та околицею. Розказав він і про історію стрілецької могили, котра знаходиться недалеко його рідного села Сілець і не є символічним насипом, а справжнім похованням із 1915 року.  Також, щоб зацікавити слухачів, відомий краєзнавець розповів, що на старому галицькому цвинтарі є поховання сотника УГА Фердинанда Балицького та підполковника медичної служби цього військового формування Амброзія Юркевича. Але якщо про першого вдалося відшукати хоча б якусь інформацію, то про другого наразі невідомо нічого. Однак дослідницькі пошуки продовжуються.

Завідувач науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич» Марія Костик зупинилася на військових подіях, пов’язаних із створенням та боротьбою за державну незалежність Української Галицької армії. Історик  спробувала з’ясувати причинно-наслідкові  зв‘язки, котрі виникали на тернистому шляху цієї армії, яка з Галичини змушена була вирушити у Велику Україну і там розчинитися серед інших військових угрупувань. Розповідала авторка і про роди війсь УГА, зокрема наголосила, що сильними її складовими були артилерія та летунство, а слабкими - розвідка і кіннота. Також М. Костик зупинилася на окремих постатях, завдяки котрим про таку армію, як УГА, було відомо у Європі. Це наш земляк Дмитро Вітовський, Михайло Омелянович-Павленко, Олександр Греков, Мирон Тарнавський, Осип Микитка, Альфред Шаманек та інші.

На завершення заходу Б.Кривоніс продемонструвала нові та старі видання,  присвячені даній тематиці. А присутні учні прочитали кілька віршів про боротьбу січовиків та україсько-галицьких армійців. Учителі подякували науковцям і додали, що ці теми учні вивчають за шкільною програмою. Тож додаткова та цікаво подана інформація завжди є доречною.

Іван ГОРОЩУК

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:9877

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:18582

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:7594

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:8294