18 квітня відбулося чергове засідання Вченої ради Національного заповідника «Давній Галич». Традиційно засідання відкрив голова Вченої ради, генеральний директор Володимир Костишин, який привітав учасників з Міжнародним Днем пам’яток та історичних місць, наголосивши, що питання винесені на порядок денний безпосередньо торкатимуться збереження культурної та історичної спадщини Галича і його околиць.
На розгляд науковців винесено питання:
-про затвердження до друку буклета «Ювілейний святий рік в Успенському храмі»;
-звіт про роботу археологічного відділу Заповідника за 2015 рік;
-звіт про роботу топонімічного загону постійно діючої комплексної науково-дослідної експедиції за 2015 рік;
-про підготовку наукової конференції «Галич і Галицька земля: досвід і проблеми збереження історико-архітектурної спадщини середньовічних міст в Україні та Європі» запланованої на 27 - 28 жовтня 2016 року;
-звіт про роботу етнографічного загону постійно діючої комплексної науково-дослідної експедиції у 2016 році.
Розглядаючи перше питання порядку денного, автор буклета «Ювілейний святий рік в Успенському храмі», молодший науковий співробітник відділу «Музей історії Галича» Анна Жолоб ознайомила членів Ради з основною концепцією видання, зупинившись на історичних традиціях, які передували проголошенню Папою римським Франциском 2016 року – Роком Божого Милосердя, під час якого двері кожної помісної церкви будуть вважатися такою ж Брамою Милосердя, як і Ювілейні Двері Римських папських базилік. З огляду на духовну та історичну вартість Марійського центру в селі Крилос, храм Успіння Пресвятої Богородиці, що належить до Галицького протопресвітерату, оголошено Ювілейним храмом, у якому є відкриті, згідно з Літургійним чином, Ювілейні Двері Божого Милосердя.
Підсумовуючи роботу відділу археології Заповідника за 2015 рік, завідувач відділу, кандидат історичних наук Тарас Ткачук зазначив, що впродовж звітного періоду галицькими археологами виявлено 17 нових пам’яток: від палеоліту до поселень періоду Київської Русі, з яких 15 – абсолютно нові.Виявлено 22 нових кургани різного ступеня збереженості. Відділу фондів передано близько 750-ти знахідок. Проведено шурфування в селищі Більшівці та біля села Комарів. Крім того здійснювався нагляд на наявність культурного шару на окремих об’єктах району. Попри це співробітниками відділу підготовлено цілий ряд статей для наукових видань не лише України, а й зарубіжжя.
Не менш цікавими були звіти про роботу топонімічного та етнографічного загонів постійно діючої комплексної науково-дослідної експедиції. Зокрема зазначено, що зважаючи на кількість матеріалу зібраного науковцями впродовж 2011-2016 років можна буде розпочати роботу над монографією «Топоніми Галича і околиць».
Етнографічний загін охопив роботою Галицький, Калуський, Тисменицький та Рожнятівський райони. Основну увагу було звернуто на збір речей сакрального вжитку при обстеженні храмів опільського краю, серед яких найстаріша дерев’яна церква ХVIII у селі Перлівці, Галицького району.
Відповідно до порядку денного Вченої ради розглянуто питання про підготовку до наукової конференції «Галич і Галицька земля: досвід і проблеми збереження історико-архітектурної спадщини середньовічних міст в Україні та Європі». При цьому заслухано відповідальних осіб за напрямки конференції.
За підсумками засідання Вченої ради прийнято відповідні рішення.

Ярослав Поташник

Ювілейні історичні читання з нагоди 200-ої річниці від дня народження отця Рудольфа Моха (16.04.1816 р. місто Бережани на Тернопіль¬щині – 12.02.1892 р. село Курипів Галицького району Івано-Франківської обл.) – письменника, драматурга, громадсько-культурного діяча, священика УГКЦ з 50-річним стажем, автора перших на теренах Західної Україні оригінальних творів панегіричного, моралістичного і сатиричного характерів, одного із продовжувачів справи „Руської Трійці”, секретаря „Руської ради народної» відбулися 15 квітня в Національному заповіднику «Давній Галич».
Модератором історичних читань виступив завідувач науково-освітнього відділу Ярослав Поташник, який у вступному слові пригадав про повернення імені о. Рудольфа Моха із забуття наприкінці 80-их років ХХ століття силами патріотів Галицького району та значення його постаті в служінні греко-католицькій церкві, національному русі та громадській роботі.
Продовжуючи програму читань про дослідження життя і творчості о.Рудольфа Моха, торкнувшись періоду його священичої діяльності в селі Курипові та культурно-просвітницької роботи в навколишніх галицьких селах, розповіла молодший науковий співробітник відділу «Музей караїмської історії і культури» Ірина Цап’юк. Вона детально проаналізувала ідеали християнської моралі та етики, які закладались священиком у свідомість селян у ХІХ ст., при цьому наголос було зроблено на цитату з творів Р.Моха: «Тоді тилько надіймося лучшого на світі, коли межи людьми ясніше в умах і розумах буде».
Не оминули доповідачі й літературної діяльності священика. Вчений секретар Заповідника Наталія Качковська зупинилась на творчій спадщині Рудольфа Моха, загостривши увагу на оригінальних драматичних творах, пронизаних проблемами важкого життя галицьких селян, придушених соціальним гнітом. Зокрема детально проаналізувала одну з найяскравіших віршованих п’єс «Терпен – спасен».
Загалом, аналізуючи життя і творчість галицького священика, учасники читань провели яскраву паралель між соціальними проблемами в українському селі ХІХ ст. і сучасними, незважаючи на те, що на дворі ХХ ст., підкресливши при цьому актуальність творів Р.Моха для сучасника.

Мар’яна Коваль

У Галицькій районній бібліотеці відбулося засідання літературної вітальні «Свіча, запалена від серця», присвячене творчості сучасної української письменниці Світлани Талан. Народилася вона 7 березня 1960 р. в с. Слоут Глухівського району на Сумщині в сім’ї вчителів. Після закінчення школи здобула фахову освіту в Глухівському педагогічному інституті. Багато років віддала роботі з дітьми. Працювала вихователем у дитсадку, потім – учителем початкових класів. Була постійним дописувачем до газет. В біографії С. Талан поєдналися Сумщина і Луганщина. Зараз вона живе в м. Сєверодонецьку Луганської області.
Одного дня Світлана Талан зрозуміла – вона не може не писати, адже на неї чекає стільки героїнь! Писала вечорами після роботи, навіть коли була дуже втомлена. Перший роман «Щастя тим, хто йде далі» побачив світ у 2011 р. і став лауреатом конкурсу «Коронація слова». На початку 2012 р. твір був виданий під назвою «Коли ти поруч» українською та в авторському перекладі російською мовами і за рік був проданий рекордним накладом: 80 тисяч примірників. А далі один за одним вийшли романи «Не вурдалаки», «Мої любі зрадники», «Без минулого», «Розколоте небо», «Помилка», «Оголений нерв». Останній твір присвячений трагічним подіям на Донбасі. Бібліотечні працівники Г. Петраш, М. Венгрин, Н. Королевич, Т. Гусак, О. Мельницька, активна читачка М. Сохан, а також співробітники Національного заповідника «Давній Галич» М. Костик, Л. Бойко проаналізували твори письменниці, обмінялися своїми враженнями і думками з приводу прочитаного.
Світлана Талан пише романи у жанрі «реальні історії», які їй підказує саме життя. Усі твори на гостросоціальну тематику, незмінним залишається одне: головна героїня її книжок – жінка-українка, сильна духом, зворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою кохання: до чоловіка, до дітей, до батьківщини. Цікавими є й історичні романи письменниці, в яких розповідається про голод 1933-го і повоєнні роки. «Це саме та історія, яку неможливо читати без брому. І саме та, яку неможливо не читати, яку мусить читати кожен українець», – сказано в передмові до книги С. Талан «Розколоте небо».
Любов Бойко.

Під такою назвою 21 березня в Галицькій районній бібліотеці відбувся захід, присвячений Всесвітньому дню поезії. За круглим столом у читальній залі, крім бібліотекарів, зібрались поціновувачі поетичного слова.
Бібліотекар відділу обслуговування Надія Королевич розповіла про історію свята, повідомила, що перший Всесвітній день поезії відзначався в Парижі, прочитала кілька віршів улюблених поетів, зокрема Ліни Костенко, Тараса Шевченка. До слова, поетичні твори цих видатних українських письменників лунали в залі найчастіше.
Власні вірші читали Любов Бойко, Налалія Харів, Володимир Наконечний, котрий до того ж виконав кілька авторських пісень під акомпанемент гітари.

Активні читачі Галина Лаврова, Марія Костик, Ольга Ткачівська, а також бібліотечні працівники Галина Петраш, Марія Венгрин, Богдана Кривоніс, Наталя Сєдова не тільки читали вірші, які їм припали до душі, але й розповідали цікаві факти з життя українських письменників. Присутні зачаровано слухали поетичні рядки Г. Чубач, Л. Палій, А. Пашко, М. Вайно, Я. Ткачівського, М. Фішбейна, Л. Кисельова та інших авторів.
Директор Галицької районної бібліотеки Іванна Сорочинська розширила коло галицьких поетів. Вона звернулася до творчості найріднішої людини – мами Анни, декламувала неопубліковані вірші та акапельно виконала пісні на її слова. Іванна Василівна прочитала також поетичні твори близької подруги Олени Данилюк.
«Поезія – це завжди неповторність» – погодимося з Ліною Костенко, адже пересвідчилися, що кожен автор, кожен поетичний рядок – це справді цілий світ, самобутній і незбагненний. А люди, які люблять поезію, вміють бачити і відчувати прекрасне в нашому непростому житті.

Любов Бойко.

Основні напрямки розвитку туризму та туристичної інфраструктури, створення ефективної системи туристичної діяльності для забезпечення потреб внутрішнього туризму розглянули учасники семінару-діалогу «Менеджмент внутрішнього туризму», організованого і проведеного Національним заповідником «Давній Галич».
До участі в семінарі були запрошені провідні туристичні фірми, агенції та туроператори області, представники департаменту міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, управління економічного розвитку, туризму та житлово-комунального господарства Галицької районної державної адміністрації, керівники підрозділів Національного заповідника «Давній Галич.
Вітаючи учасників семінару, голова Галицької районної державної адміністрації Я.Бартків, голова районної ради П.Андрусяк та міський голови міста Галича О.Трачик висловили вдячність туроператорам області за співпрацю, зазначивши, що сьогодні велика увага звертається на розвиток туристичної галузі, а тому слід всім докласти зусиль для вдосконалення інфраструктури міста Галича, привабливості історичних об’єктів, втілення в життя інноваційних форм роботи з туристом тощо.
З основними завданнями, які сьогодні стоять перед Заповідником, гостей ознайомив генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» В.Костишин, загостривши увагу на проблемах, які стоять сьогодні перед національною установою. А заступник генерального директора з наукової роботи С.Побуцький представив презентаційний продукт та познайомив з планом роботи на поточний рік.
Далі до діалогу долучилися представники департаменту міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, представники туристичних фірм, які вже довший час представляють Галич і Галицький район на туристичних маршрутах Прикарпаття. А це турфірми «Надія», «Еней», «Сто стежин».
Учасники форуму в першу чергу обговорили питання реклами, адже подорожуючий зажди відчуває «інформаційний голод». Далі йшла мова про створення рекреаційних зон для туристів і знову про привабливість історичних об’єктів та розвиток інфраструктури в центрах туристичного обслуговування. Йшлося також про ексклюзивний підхід до екскурсій та їх атракційність, про економічну складову співпраці при продажі туристичного продукту.
Результатом діалогу стала домовленість про проведення впродовж року розширеного туристично-інформаційного форуму на базі Національного заповідника «Давній Галич» за участю турагенцій Івано-Франківської та Львівської областей, що в підсумковому результаті дасть можливість збільшити потік туристів до давньої княжої столиці.

Ярослав Поташник

15 березня в Галицькій районній бібліотеці відбувся читацький діалог «Музика слова Марії Вайно» (до 60-річчя від дня народження письменниці), в якому взяли участь бібліотечні працівники, співробітники Національного заповідника «Давній Галич», активні читачі.
Насамперед у виконанні бібліотекаря відділу обслуговування Надії Королевич пролунали вірші поетеси. До речі, свої перші твори Марія Вайно надрукувала в районній газеті ще навчаючись у четвертому класі.
Бібліотекар сектора краєзнавчої літератури Богдана Кривоніс розповіла про життєвий і творчий шлях письменниці. Її доповнила активна читачка бібліотеки Галина Лаврова, яка особисто знайома з ювіляркою.
Народилася Марія Вайно в 1956 році в с. Букачівці Рогатинського району, дитинство провела в м. Калуші. Закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича. Працювала вчителем української мови та літератури, викладачем Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, літературним редактором, у тому числі на телебаченні, викладачем Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.
Марія Вайно – член Національної спілки письменників України та Національної спілки кінематографістів України, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» 2000 і 2001 років, літературних премій імені Івана Франка (2006), імені Василя Стефаника (2013).
Учасники читацького діалогу, а це, крім згаданих вище шанувальників творчості письменниці, головний бібліотекар Галицької ЦБС Галина Петраш, завідувач відділу обслуговування Марія Венгрин, заступник директора по роботі з дітьми Тетяна Гусак, завідувач інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич» Любов Бойко, завідувач науково-дослідного відділу Марія Костик, науковий співробітник науково-освітнього відділу Галина Величко з захопленням аналізували поетичні та прозові твори Марії Вайно. Її поезія не залишить байдужою жодну жінку. А новели, образки, замальовки пронизані глибоким психологізмом. Та вершиною майстерності нашої краянки є кіноповісті, зокрема «Чоловік у кредит, або Четвертий варіант», та роман у новелах «Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету». Сподіваємось, що письменниця подарує читачам ще не один твір, а її кіноповісті стануть основою українських фільмів.
Любов Бойко.

11 березня з робочим візитом на Прикарпаття прибули Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк та Міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський. Разом з ними до Івано-Франківська приїхали також голова Укравтодору Андрій Батищев та народний депутат України Анатолій Матвієнко.
Нараду за участю Арсенія Яценюка розпочали просто неба на трасі Івано-Франківськ-Львів поблизу Музею етнографії, що в селі Крилос нашого району. В прес-релізах, розданих журналістам, йшлося про те, що місце для початку заходу обрали не випадково, а з огляду на його значущість як культурної туристичної «меки» України.
На початку зустрічі Міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський показав на карті ділянки доріг, які були відремонтовані минулого року. Правда, якість ремонту ніхто не перевіряв. Мова йшла тільки про те, що розмітка на відремонтованій трасі Львів-Івано-Франківськ-Мукачево наразі тимчасова. Незабаром, коли дозволять погодні умови, на окремих ділянках дорожнього полотна нанесуть пластикову розмітку. Окрім того, буде проведено окремий тендер, на якому оберуть фірму, яка доглядатиме за трасою.
У своєму виступі Прем’єр-міністр України звернув увагу на те, що «завдяки ремонту дороги завантаженість туристичного ресурсу збільшилась у рази». А відтак наголосив, що “минулого року ми пообіцяли - автодорога Івано-Франківськ-Львів буде. І вона побудована. Отож і надалі ми не будемо розмазувати сотні мільйонів гривень на так званий «ямковий ремонт». Наше завдання – це будівництво магістралей та відновлення взагалі інфраструктури країни. І так, як нам це вдалося зробити в Івано-Франківській та Львівській областях, ми робитимемо далі по всій Україні. У цьому році ми будемо робити дорогу Івано-Франківськ-Чернівці, а за кошти ЄБРР починаємо ремонтувати трасу Івано-Франківськ-Рахів», – пообіцяв Арсеній Яценюк.
Що стосується Галича, інфраструктури нашого давнього міста, завершення будівництва районної лікарні, проблем збереження культурної спадщини тощо, то на нараді мова про це не йшла. Нам, галичанам, залишилося хіба що тішитися тим, що свою робочу нараду Прем’єр-міністр України розпочав біля Музею етнографії Національного заповідника «Давній Галич», навпроти пам’ятника «Меч і Рало», та надіятися, що Кабінет міністрів України згодом все ж таки повернеться лицем до проблем «культурної туристичної «меки» України», як справедливо було зазначено в прес-релізі даної наради.
Володимир ДІДУХ.

Весна. Привітна і щедра подарувала Україні Пророка. Ім’я дала йому рідна мати – Тарас, що означає бунтар. Він прийшов на світ, коли, ще скутий кригою, сивів у берегах Дніпро. Та найкращий і найцінніший скарб лише по смерті дала йому доля – невмирущу славу, яку у мільйонів людських сердець щодень по-новому збуджують його твори.
Слово поета, його пісні і думи росли з глибинного кореня народу і первісної чистоти духу. І заяскравіли вони мудрістю пророка і поетичним ясновидством, а його вогняний знак виписав на небеса вічності праведні письмена: Мати й Україна.
Саме із словом Великого Кобзаря до його пам’ятника у місті Галичі прийшли галичани вечірньої пори 10 березня, щоб вшанувати його пам’ять величним словом шевченкової поезії.
Цього весняного вечора з ініціативи Національного заповідника «Давній Галич» та Центральної районної бібліотеки, при підтримці Галицької гімназії, Галицької загально-освітньої школи №1, Центру дитячої та юнацької творчості і Галицької філії Союзу українок вперше у нашому місті відбулася поетична акція «Вечірні читання «Кобзаря», до участі в якій долучилося півтора десятка читців, дорослих і малих, і навіть зовсім юних, а це Христинка Кушнір та Тарас Скрентович.
Виконанням поезії Шевченка приємно подивували Вероніка Заворотна, Христина Гнатюк, Анастасія Кушнірюк, Наталія Фурман, Олег Гринечко, Владислав Заворотний, Віталія Криса, Аліна Підгайна, Адрій Рибчак, Юлія Микульська, Володимира Басараб, Ярина Квасній, а також Валентина Воробій. Більшість з виконавців це вихованці Ніни Сегін та Марії Грицик, які доклали чимало зусиль і свого таланту, щоб юне покоління галичан на повну силу відчуло велич поезії Кобзаря, пройнялося його думкою і любов’ю до України.
Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і народ український, який пам’ятає його заповіт.
Організатори акції висловлюють щиру вдячність Іванні Сорочинській та вчителям української мови і літератури Галицької загальноосвітньої школи №1 і Галицької гімназії.

Ярослав Поташник

Під акомпанемент бандури у Національному заповіднику «Давній Галич» пройшло відкриття оригінальної виставки, присвяченої 202-ій річниці від дні народження Тараса Шевченка. Її презентували у день народження поета. В організації виставки взяли участь відділ фондів Національного заповідника, працівники Галицької ЦРБС та історико-етнографічного Музей «Берегиня» з м. Бурштин. У ній представлені видання Шевченкових творів різних років, вишиті рушники та обкладинки творів Кобзаря. Окрему частину експозиції становлять книги (своєрідна Шевченкіана) із колекції відомого громадського діяча, уродженця с. Різдвяни Галицького району Пантелеймона Краківського, привезеної із Бурштина.
Вступне слово на святі виголосив Ярослав Поташник, завідувач науково-освітнього відділу установи. Далі до вступів були запрошені Іванна Сорочинська, директор Галицької ЦРБС та Маріанна Бацвін, кандидат історичних наук, яка розповіла про рушник у творах українських поетів та зокрема Т.Шевченка. Окрасою заходу став виступ юної галичанки Уляни Снімщикової, яка декламувала поезії Кобзаря та дует бандуристок у складі викладача Галицької дитячої музичної школи Ольги Ткачівської та її учениці Лілії Глушко. Вони виконали кілька пісень на вірші поета.
Заступник директора Національного заповідника «Давній Галич» Семен Побуцький запросив усіх оглянути виставку і висловив сподівання, що у ці Шевченківські дні, і не тільки, її матимуть змогу оглянути якомога більше галичан. Адже Шевченко – це не тільки Поет, якого ми вивчаємо у школі, не тільки Пророк, за чиїми настановами ми живемо, Шевченко – це джерело, з котрого ми черпаємо натхнення для майбутнього.

Іван ДРАБЧУК

Напередодні Міжнародного жіночого дня працівниць Національного заповідника "Давній Галич" зі святом весни привітали генеральний директор установи Володимир Костишин, голова профспілкового комітету Марія Дмитрук, заступник генерального директора з наукової роботи Семен Побуцький. На адресу прекрасної частини колективу лунали теплі слова і щирі побажання.


Бажаємо пісень, що лиш весна співає,
І музики, що награють ліси.
І квітів тих, що раз лиш розквітають,
І повні пригорщі любові та краси.
Хай квітнуть в добрі і здоров’ї літа,
Поріг обминають незгоди й біда,
Хай весну приносять лебедині крила,
А Матір Божа дасть здоров’я й сили.

Експедиції

Експедиції

У 2000 р. була створена Комплексна науково-дослідна експедиція Заповідника.Науковим консультантом ек...

28 бер. 2011 Hits:6444

Архітектура

Галицький замок

Визначний історик, один з дослідників давнього Галича А. Петрушевич навіть вважав, що на Замковій го...

05 квіт. 2011 Hits:12639

Костел кармелітів

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови ...

02 квіт. 2011 Hits:5638

Церква Різдва Христового

Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають ...

02 квіт. 2011 Hits:5569